Вимоги до оформлення дипломних

РОБІТ І ПРОЕКТІВ

Як відзначалося в п. 1, дипломні проекти (роботи) повинні оформлятися відповідно до вимог [2]. Цей стандарт гармонізований з міжнародним стандартом ISO 5966:1982 "Documentation – Presentation of scientific and technical reports" і вимагає таке.

Пояснювальна записка до дипломного проекту (роботи) оформляється на аркушах формату А4 машинописним або машинним (за допомогою комп'ютерної техніки) способом на одному боці аркуша білого паперу.

3а машинописного способу виконання пояснювальну записку друкують через півтора інтервала; за машинного – з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менше ніж 1,8 мм. Допускається окремі частини записки виконувати різними способами – машинописним або машинним.

Текст звіту слід друкувати, додержуючись таких розмірів полів: верхнє, ліве і нижнє – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм.

Окремі слова, формули, знаки, які вписують у надрукований текст, мають бути чорного кольору. Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлене повинно бути чорного кольору.

Скорочення слів і словосполучень у звіті – відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Сторінки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

Пояснювальна записка до дипломного проекту (роботи) має містити такі структурні елементи:

обкладинку;

титульний аркуш;

реферат;

зміст;

перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (при необхідності);

бланк завдання;

вступ;

суть проекту (роботи);

висновки і рекомендації;

перелік посилань;

додатки (при необхідності).

Вимоги до структурних елементів такі.

Титульний аркуш є першою сторінкою і містить дані, які подають у такій послідовності:

індекс Універсальної десяткової класифікації (УДК), яка розроблена Міжнародним бібліографічним інститутом (визначається по таблицях каталогу);

відомості про юридичну особу (організацію);

назву документа;

підписи відповідальних осіб;

рік складання.

Зразок титульного аркуша наведений у додатку А.

Реферат має бути розміщений на другій сторінці. Він повинен містити:

відомості про обсяг проекту (роботи), кількість ілюстрацій (плакатів), таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань;

текст реферату (об'єкт дослідження або розроблення, мета роботи, методи дослідження та апаратура, результати та їх новизна, ступінь впровадження, взаємозв'язок з іншими роботами, рекомендації щодо використання результатів роботи, економічна ефективність);

перелік ключових слів (від 5 до 15 слів, надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми).

Приклад складання реферату наведено в додатку Б.

Зміст розташовують з нової сторінки. До змісту включають:

перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

бланк завдання;

вступ;

послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки);

висновки і рекомендації;

перелік посилань;

назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу.

Приклад змісту наведено в додатку В.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів повинен розташовуватись стовпцем. Ліворуч в абетковому порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, праворуч – їх детальну розшифровку.

Вступ розташовують з нової сторінки. У вступі коротко викладають:

оцінку сучасного стану проблеми, відмічаючи практично розв'язані задачі, прогалини знань, що існують у даній галузі;

провідні фірми та провідних вчених і фахівців даної галузі;

світові тенденції розв'язання поставлених задач;

актуальність даної роботи;

мету роботи та галузь застосування;

взаємозв'язок з іншими роботами.

Суть роботи (проекту) викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділів не допускається.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті звіту і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т. д. Підрозділи звіту повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою.

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми мають відповідати вимогам стандартів "Системи конструкторської документації України".

Фотознімки розміром менше за формат А4 мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті звіту. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею.

Приклад оформлення таблиці наведений у розділі 3.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово "Таблиця ____ " вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: "Продовження таблиці ___" з зазначенням номера таблиці.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Формули і рівняння слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Додатково до [2] нумерувати рекомендується тільки формули, на які є посилання в тексті.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Перший рядок пояснення починають словом "де" без двокрапки. Приклад –

Кількість теплоти, що виділяється при згорянні палива,

де Q _н – теплота згоряння палива;

t – час;

q_x – маса згорілого палива.

Додатково до [2] необхідно враховувати, що латинський шрифт у формулах (у тому числі і в індексах) повинен мати нахил, а грецький і кирилиця використовується без нахилу. Формули є елементами тексту і повинні розділятися розділовими знаками (між формулами ставиться кома або крапка з комою, після формул, що завершують речення, – крапка).

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак "×".

Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "у роботах [1 – 7]...".

Викладаючи суть проекту (роботи), особливу увагу приділяють новизні, а також питанням сумісності, взаємозамінності, надійності, безпеки, екології, ресурсоощадності.

Якщо необхідно навести повні докази або подробиці дослідження (розроблення), їх вміщують у додатках.

Треба використовувати одиниці SI. Якщо виміри проведено в інших одиницях, переведення їх в одиниці SI обов'язкове лише за умови викладення найважливіших положень.

Відповідальність за достовірність відомостей несе виконавець.

Висновки і рекомендації вміщують, починаючи з нової сторінки.

У висновках наводять оцінку одержаних результатів роботи (негативних також), можливі галузі використання результатів роботи, народногосподарську, наукову, соціальну значущість роботи.

У рекомендаціях визначають подальші роботи, які вважають необхідними, приділяючи основну увагу пропозиціям щодо ефективного використання результатів дослідження чи розробки. Рекомендації повинні мати конкретний характер і бути повністю підтверджені роботою.

Текст висновків і рекомендацій може поділятись на пункти.

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині звіту, наводять, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.

Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. В теперішній час використовують ГОСТ 7.1-2003 "Библиографическая запись. Библиографическое описание. Общие требования и правила составления" [5], затверджений як міждержавний стандарт для країн-членів СНД.

За необхідності джерела, на які є посилання тільки в додатку, наводять у окремому переліку посилань, який розташовують у кінці цього додатку.

Зразок бібліографічного опису джерел наведено в додатку Г.

У додатках вміщують додаткові ілюстрації або таблиці, проміжні математичні розрахунки, протоколи випробувань, інструкції, методики, опис комп'ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи, та ін.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово “Додаток __” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять означення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Г.3 – третій рисунок додатка Г; таблиця А.2 – друга таблиця додатка А; формула (А.1) – перша формула додатка А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1).

Джерела, що цитують тільки у додатках, повинні розглядатися незалежно від тих, які цитують в основній частині роботи, і повинні бути перелічені наприкінці кожного додатка в переліку посилань.