Організація Вивчення…перспективного педагогічного досвіду.

Передовий педагогічний досвід— це результат творчої діяльності педагога з елементами новизни, спрямований на виконання актуальних завдань навчання й виховання. Передовий педагогічний досвід слід оцінювати за такими основними критеріями:

— актуальність і перспективність, тобто він має бути за своєю суттю новим, відрізнятися від масового, сприяти вирішенню завдань сучасного етапу розвитку освіти, знаходити застосування в масовому досвіді, збагачувати його, мати перспективу для подальшого поширення, допомагати в подоланні труднощів під час організації навчально-виховного процесу;

— висока результативність, стабільність показників, оптимальність. Це означає, що застосування досвіду передбачає значні зрушення в системі роботи педагогічних кадрів, у рівні вихованості учнів, високий рівень навчально-виховного процесу; результативність роботи, вищу за масові показники ефективності та якості; стабільність, стійкість результатів у змінених умовах праці протягом тривалого періоду. Високих результатів у роботі досягають з найменшими затратами сил учасників на-вчально-виховного процесу, матеріальних засобів школи, громадськості тощо;

— наукова обґрунтованість, що передбачає врахування законо-мірностей процесу навчання й виховання школярів, відповідність основним принципам, законам педагогічної діяльності. Однак у деяких випадках досвід суперечить загальноприйнятим положенням педагогічної науки. В цьому разі необхідно здійснити ґрунтовні дослідження, оцінювання компетентними спеціалістами наявного досвіду, щоб мати змогу вважати такий досвід передовим;

— наявність елементів новизни й оригінальності. Незалежно від того, виходять автори досвіду за межі відомих форм і методів чи здійснюють педагогічний процес у цих самих межах, вони завжди вносять до нього щось індивідуальне значуще;

— можливість творчого наслідування досвіду іншими педагогами. Це передбачає готовність досвіду до творчого використання за наявності в ньому продуктивної педагогічної ідеї; доступність і наступність досвіду, що дозволяє розвивати й удосконалювати особисту практику. Однак учителі мають бути підготовлені до наслідування, сприйняття передового досвіду. З цього приводу видатний педагог П.Блонський писав: «...шляхом практики мистецтва виховання може навчитися лише той, хто заздалегідь вивчив теорію, засвоїв її й підготовлений до тих вражень, які має дати йому досвід». Інакше кажучи, якісне зерно, висіяне в поганий ґрунт, не проросте.

За рівнем творчої самостійності розрізняють три рівні передового педагогічного досвіду:

— репродуктивний, що передбачає діяльність вчителя, яка не має в собі чогось принципово нового, але спрямована на сумлінне виконання професійних обов'язків з обов'язковим внесенням елементів новизни, є взірцем для тих педагогів, які достатньою мірою не володіють педагогічною майстерністю;

— раціоналізаторський, що передбачає діяльність, пов'язану з творчим, оригінальним, притаманним тільки цьому педагогу ви-користанням відомих форм і методів з внесенням елементів новизни, діяльність, спрямовану на підвищення ефективності педагогічної праці, її оптимізації;

— новаторський, що передбачає діяльність, спрямовану на суттєві зміни в навчально-виховному процесі; ця діяльність має в собі елементи новизни, творчого пошуку, оригінальності, спрямована на вирішення найбільш актуальних проблем навчання й виховання. Такий педагогічний досвід особливо цінний, оскільки прокладає нові шляхи в шкільній практиці та педагогічній науці.

Крім того, керівники навчальних закладів повинні забезпечувати поширення й використання передового досвіду окремих педагогічних працівників, колективів, рекомендованих районними відділами, обласними управліннями освіти, Міністерством освіти і науки України, його методичними підрозділами. Отже, слід планувати поширення особистого досвіду та використання чиїхось надбань у своєму колективі. В кожному освітньому закладі має бути чітко систематизована, узагальнена картотека передового педагогічного досвіду

Пошук передового педагогічного досвіду може бути цілеспря-мованим і випадковим. Цілеспрямований пошук передового педагогічного досвіду здійснюють за зазделегідь визначеним планом адміністрація, методичні служби навчального закладу; випадковий — пов'язаний зі спостереженням за роботою вчителів під час відвідування уроків, позакласних заходів, факультативів або з виступом учителя в процесі обміну досвідом на методичному форумі, засіданні педагогічної ради; з вивченням шкільної документації, матеріалів, представлених на педа-гогічну виставку; проведенням атестації тощо.

Педагогічний досвід учителя слід вивчати в динаміці його розвитку, використовуючи з цією метою різні методи:

— вивчення системи роботи вчителя, спостереження за його діяльністю;

— бесіди з носієм досвіду з метою виявлення таких елементів у його педагогічній діяльності, які складно визначити тільки під час відвідування уроків, позакласних заходів, гурткових, факультативних занять;

— вивчення педагогічної документації (поурочних планів роботи вчителя, його особистого планування, класних журналів, учнівських зошитів, матеріалів, які відображають участь учителя в методичній роботі, громадському житті школи тощо);

— бесіди з педагогічними працівниками та учнями школи;

— анкетування колег носія передового досвіду, його учнів, їхніх батьків;

— здійснення моніторингу, навчальних досягнень учнів тощо.

Вивчення передового педагогічного досвіду слід здійснювати таким чином:

— проводити попереднє спостереження за роботою вчителя у вересні — жовтні протягом 10— 15 днів з метою визначення суті досвіду загалом, його оцінювання з точки зору визначених критеріїв;

— ґрунтовне вивчення досвіду, яке передбачає тривалу, планомірну роботу за певною схемою, зміст якої залежить від характеру досвіду, встановленому під час попереднього спостереження. Вивчення слід проводити в два періоди: у грудні-травні з інтервалами 3,5—4 місяці протягом 5—7 днів. При цьому слід уточнити й поглибити висновки про суть досвіду, надати допомогу в усуненні виявлених недоліків і довести досвід до необхідного ступеня досконалості;

— контрольне вивчення, суть якого — аналіз ефективності роботи вчителя, результативності його досвіду; проведення вивчення рівня навчальних досягнень учнів на кінець навчального року (контрольні, тестові роботи, державна підсумкова атестація тощо).

29. Понятие „анализ” и его содержание.

Работа дошкольного учреждения планируется, как правило, исходя из всестороннего анализа образовательного процесса за прошлый год (лучше – за последние 2-3 года); выясняются слабые и сильные позиции в работе и т. д.

Анализ – это метод научного исследования путём разложения предмета на составные части.

К сожалению, руководители дошкольных учреждений чаще всего имеют трудности именно в осуществлении проблемного анализа состояния учреждения.

Неумение работать, сравнивать свои результаты с другими критериями, которые уже отработаны другими коллетивами, приводит к поверхностному анализу. А это ведёт к поверхностному планированию работы.

Заведующий и методист берут на свои плечи весь груз аналитической работы, не привлекая к этому весь пед. коллектив, тем более родителей, которые являются заказчиками наших педагогических услуг.

Таким образом, их мнение следует учитывать во втемя анализа и перспективного планирования работы дошкольного учреждения.

Любой анализ работы дошкольного учреждения следует рассматривать так:

1. Анализ результатов.

2. Анализ образовательного процесса.

3. Анализ условий.

Анализ результатов. Любая проблема складывается из противоречия между „тем, что есть” и „что необходимо”. Поэтому сначала следует выяснить каким требованиям должен соответствовать (отвечать) результат работы дошкольного учреждения?

Такие требования должны быть заложены в Уставе, т. е. в социальном заказе дошкольному учреждению (дети, родители, педагоги, школа, органы образования). Эти требования сравниваются с теми, по которым есть значительное несоответствие в действительности. Так определяется круг проблем, которые необходимо решить.

Анализ образовательного процесса. Производится по пути выяснения недостатков образовательного процесса и расхождений между результатами и требованиями социального заказа.

Анализ условий. Выясняется при каких условиях возникают дефекты образовательного процесса. Кадры, научно-материальное обеспечение, материальная база и т. д. В конце анализа очерчиваются недостатки и пути их устранения.

Нас с вами в большей степени интересует анализ педагогический, как функция методиста по управлению образовательным процессом. В практике управления дошкольным учреждением используется:

- эпизодический анализ;

- тематический;

- итоговый.

Под эпизодическим анализом понимается анализ определённых компонентов, эпизодов педагогического процесса, ограниченных во времени режимом дня и доступных разовому наблюдению (например, анализ занятий).

Тематический анализ – это реализация в ходе воспитательно-образовательной работы в течение длительного времени анализа видов деятельности дошкольников (игровой, учебной, трудовой, бытовой).

Итоговый анализ – педагогический анализ работы всего дошкольного учреждения за длительный период: квартал, полугодие, год (годовой анализ).

В практике работы методисты регулярно анализируют отдельные звенья пед процесса, чаще всего занятия под углом зрения конкретной цели.

Очень часто в практике наблюдается нечёткая формулировка цели. Анализ одного занятия проводится с точки зрения нескольких целей, фактически дублирующих друг друга. Поэтому не всегда реализуется основное назначение педагогического анализа – способствовать улучшению воспитательно-образовательной работы.

Исследования обнаруживают, что только 44 % выводов по итогам анализа занятий соответствуют поставленной цели, раскрывают её. В большинстве случаев выводы противоречивы.

Результативность педагогического анализа снижает и недостаточная аргументированность выводов. По данным экспериментальных исследований лишь 7, 7 % записей по итогам анализа бывают достаточно аргументированы. В 28 % случаев аргументация выводов отсутствует; в остальных (64, 3 %) выводы аргументируются частично. Более половины выводов (53, 5 %) содержат лишь констатацию проведённой воспитательной работы.