Інструктивно-методичний лист

Планування роботи дошкільного навчального закладу - процес визначення конкретних цілей, завдань, змісту, форм, методів, засобів досягнення намічених перспектив на певний відрізок часу. Його мета - забезпечити гармонійний, різнобічний розвиток особистості дитини з орієнтацією на її цінності та інтереси, збереження дитячої субкультури.

В основу планування освітнього процесу покладені такі принципи:

науковості, актуальності, свободи вибору, цілісності та логічності, перспективності, наступності, систематичності, повторності, концентричності та достатності змісту, реальності заходів.

Планування може бути перспективне і поточне.

Перспективне планування визначає завдання і зміст роботи закладу або його підрозділів, методи й прийоми навчально-виховного процесу на тривалий відрізок часу: навчальний рік, півріччя, квартал, місяць.

Основною формою перспективного планування дошкільного навчального закладу є річний план його роботи.

Поточне (календарне) планування охоплює найближчий відрізок часу -тиждень, місяць, квартал. До поточного планування відносяться календарні плани освітньо-виховної роботи педагогічних працівників.

Перспективне і поточне планування розглядаються як єдиний, нерозривний процес, складові якого взаємопов'язані за змістом. Перспективне планування служить основою поточного.

Форма складання перспективних і поточних планів довільна: текстова чи графічна.

Види і форми планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі визначаються і затверджуються педагогічною радою на початку навчального року.

Річний план роботи дошкільного навчального закладу складається на навчальний рік та оздоровчий період, схвалюється серпневою педагогічною радою, затверджується керівником закладу і погоджується з місцевим органом управління освітою.

- основні завдання на поточний рік визначаються, виходячи із зробленого аналізу, з урахуванням можливості розв'язання виявлених проблем. При цьому слід керуватися державною політикою в галузі дошкільної освіти та актуальними потребами самого дошкільного закладу. Оптимальною кількістю основних завдань є не більше 3-4 на рік (з них 1-2 завдання можуть бути новими і відображати перспективи діяльності дошкільного закладу, а 1-2 - такими, що є продовженням раніше розпочатої роботи);

- для підвищення рівня фахової майстерності працівників передбачаються різні форми цієї роботи з педагогами: самоосвіта, курси підвищення кваліфікації, атестація; календарні строки проведення, вказуються прізвища осіб;

- при плануванні методичної роботи з кадрами включаються такі її основні форми, як педагогічні ради (3-4 на рік), семінари, семінари-практикуми, консультації, обмін досвідом (взаємовідвідування, відкриті покази роботи тощо) та інші. Всі форми методичної роботи плануються в системі на засадах діагностування і диференціації з урахуванням рівня загальної і професійної культури педагогів;

- при плануванні роботи методичного кабінету визначаються заходи по його забезпеченню методичною, науковою, енциклопедичною літературою, наочно-дидактичними посібниками, іграшками, атрибутами, аудіовізуальними засобами, матеріалами з вітчизняного і зарубіжного педагогічного досвіду; по створенню тематичних каталогів, картотек, методичних рекомендацій; оформленню стендів, виставок та ін.

27. Методичний кабінет ДНЗ – центр підвищення кваліфікації педагогів. Організація роботи методичного кабінету, вимоги до змісту та оформлення.

Загальні положення

Методичний кабінет дошкільного навчального закладу (далі методичний кабінет) є центром методичної допомоги педагогічним працівникам дошкільного навчального закладу та поширення психолого-педагогічних знань серед батьків щодо розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного віку.

Діяльність методичного кабінету організовує і скеровує вихователь-методист дошкільного навчального закладу.

У малокомплектному дошкільному закладі, де посада вихователя-методиста не передбачена, створює методичний кабінет і здійснює керівництво методичною роботою завідувач закладу.