Зміст стратегії підприємства

У даному розділі формулюються стратегії підприємства (загальна та конкретні) та визначаються пріоритетні бізнес-сегменти об’єкта. Стратегія підприємства – це сукупність дій на достатньо довгому відрізку часу, які обумовлюють цілком визначену та відносно стійку лінію поведінки, спрямовану на реалізацію місії та досягнення стратегічних цілей. Бізнес-сегменти можуть виділятись по продуктах, групах клієнтів, регіонах, або по декількох характеристиках одночасно.

Цей розділ включає також стратегії по окремих функціях підприємства, зокрема: виробничу стратегію, маркетингову стратегію, інвестиційну стратегію, кадрову стратегію і т.ін. Безумовно кількість та зміст цих стратегій визначається специфічними рисами підприємства і, в першу чергу, видом та масштабом діяльності.

Цільові програми та проекти

Цей розділ має місце в тому випадку, коли на підприємстві з метою досягнення стратегічних цілей формуються цільові програми або реалізуються проекти.

Цільова програма – це комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на досягнення конкретної стратегічної цілі (стратегічних цілей) з визначенням відповідальних за її виконання, необхідних ресурсів та термінів реалізації.

План стратегічних заходів

Стратегічні заходи – масштабні та довгострокові заходи, спрямовані на досягнення стратегічних цілей та реалізацію розроблених стратегій.

У даному розділі фіксуються заходи, спрямовані на розширення обсягів випуску продукції та освоєння нових її видів, технічне переозброєння, удосконалення технології, реінжиніринг менеджменту та інші, які забезпечують реалізацію стратегічних цілей. По кожному з заходів в обов’язковому порядку визначаються відповідальні (підрозділи та особистості) за їх виконання, терміни, обсяги фінансування.

Таким чином, розділи 5 та 6 можуть представлені у вигляді таблиць наступної форми (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 - План стратегічних заходів підприємства

Ключові показники підприємства

Цей розділ стратегічного плану містить ключові показники розвитку підприємства, які деталізують стратегічні цілі по змісту отриманих результатів, періоду досягнення та окремим виконавцям (підрозділам).

Наприклад, стратегічна ціль «знизити витрати на виробництво 1 т продукції на 10%» може бути наступним чином представлена в вигляді ключових показників:

- зниження умовно-постійних витрат (за рахунок збільшення обсягів виробництва продукції на S%);

- зниження витрат на електроенергію на F% (за рахунок впровадження енергозберігаючих технологій);

- і так далі.

Наведені показники можуть бути диференційовані по термінах їх досягнення та по підрозділах, де утримується економія. Кількісний розмір ключових показників визначається шляхом ретельних економічних розрахунків для забезпечення їх обґрунтованості та достовірності.

Кінцеві результати доцільно наводити у таблиці, яка має наступний вигляд (табл.2.8).

Таблиця 2.8 - Карта ключових стратегічних показників підприємства

. Оцінка ефективності стратегічного плану

Останній розділ передбачає визначення сукупних результатів, очікуваних від реалізації стратегічного плану, оцінку необхідних витрат та розрахунок показника чистої приведеної вартості (NPV), який характеризує сукупний ефект від реалізації стратегічного плану, а також інших показників: рентабельності інвестицій, рентабельності виробництва, рентабельності реалізації тощо.

РОЗДІЛ 2 SWOT – аналіз підприємства

Метод SWOT – аналізу (в перекладі з англ. – сила (strength), слабкість (weakness), можливості (opportuniets) та загрози (threats)) базується на одночасному вивченні зовнішнього та внутрішнього середовищ підприємства. Технологія передбачає виявлення сильних та слабких сторін в роботі підприємства, можливостей та загроз, що очікують його у майбутньому, а також встановлення взаємозв’язку між ними, що може бути використаний при формуванні стратегії підприємства. Ідеологія технології може бути відтворена у вигляді матриці (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 - Логіка формування матриці SWOT – аналізу

Послідовність виконання завдання:

1. Вибір об’єкта дослідження. Студент самостійно обирає підприємство, інформація щодо специфіки роботи якого йому відома. Бажано, щоб підприємство було промисловим. У контрольній роботі студент повинен відобразити стислу характеристику об’єкта дослідження, обов’язково необхідно навести:

ü назву підприємства, форму господарювання, рік створення;

ü основні види діяльності;

ü основні види продукції, робіт, послуг підприємства;

ü географію продажів, способи реалізації продукції;

ü інформацію щодо чисельності працівників, обсягів збуту у вартісному виразі, обсягів прибутку, стислу характеристику вартості та стану основних засобів підприємства (дані можна наводити за один рік, бажано останній звітний).

2. Розробка набору груп факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Відповідно до специфіки роботи підприємства студенту необхідно обрати ті групи факторів, які є суттєвими для роботи підприємства. До найбільш поширеного набору груп факторів можна віднести:

ü економічні фактори;

ü конкурентні фактори;

ü виробничо-технологічні фактори;

ü екологічні фактори;

ü соціальні фактори.

Проте студенту необов’язково використовувати наведений перелік груп факторів. Оскільки завдання передбачає використання методу експертної оцінки роботи підприємства, студент може самостійно визначати фактори, що з його точки зору найбільш повно дозволять розкрити роботу конкретного підприємства та специфіку його зовнішнього середовища.

3. Формування переліку слабких та сильних сторін роботи підприємства для кожної з груп факторів, їх кількісна оцінка. Після обґрунтування переліку груп факторів студенту необхідно наповнити кожну із груп безпосередньо факторами (характеристиками роботи підприємства), що розкривають особливості функціонування підприємства. Якщо фактор характеризує конкурентну перевагу підприємства, він заноситься до переліку сильних сторін, якщо – негативні характеристики роботи, то він заноситься до слабких сторін роботи підприємства. Отримані результати щодо переліку обраних студентом факторів з їх кількісною оцінкою (визначається експертним шляхом за шкалою від 1 до 10 балів, 1 бал отримує фактор, який з точки зору експерта є найгіршим) заносяться до таблиці 2.1. Оцінка фактора характеризує його стан. Кількісне значення оцінки може повторюватися неодноразово.

У перший (четвертий) стовпчик заноситься назва фактора, у другий (п'ятий) стовпчик заноситься оцінка фактора, яка відображає наскільки підприємство успішно/ не успішно веде свою діяльність.

Оскільки фактори, що обрані для аналізу, можуть мати різний вплив на результати роботи підприємства, їх необхідно оцінити з точки зору вагомості такого впливу. Оцінка вагомості виконується по кожній групі факторів, окремо для сильних та слабких сторін роботи підприємства за наступною логікою: 100% вагомості розподіляються між факторами групи відповідно до бачення експерта (студента), що виконує стратегічний аналіз. Результати такого розподілу вагомості заносяться до стовпців три та шість таблиці 2.1.

Після заповнення шістьох стовпців таблиці 2.1 студент може оцінити загальну ситуацію на підприємстві щодо успішності управління факторами внутрішнього середовища.

Таблиця 2.1 – Оцінка стану внутрішнього середовища підприємства «ХХХ»

По кожній групі факторів підбивається зважений з урахуванням вагомості фактора підсумок по сильним (слабким) сторонам роботи підприємства:

та , (2.1)

де , () - оцінка сильних (слабких) сторін підприємства в групі факторів;

- оцінка і-ого фактора (стовпці 2 та 5);

- вагомість і-ого фактора (стовпці 3 та 6)

m(r) – кількість факторів у групі сильних сторін (слабких сторін).

Результати розрахунків заносяться до відповідних стовпців таблиці 2.1. (рядок «Разом»). З використанням двох отриманих зважених оцінок по сильним та слабким сторонам підприємства в межах групи розраховується загальна оцінка по групі факторів внутрішнього середовища:

Огр_і = - , (2.2)

де Огр_і – загальна оцінка і-ої групи факторів;

– оцінка сильних сторін підприємства в даній групі факторів;

– оцінка слабких сторін підприємства в даній групі факторів.

Результати розрахунку показників Огр_і по кожній групі заносяться в сьомий стовпець таблиці 2.1. Якщо загальна оцінка по групі факторів має від’ємне значення, то це свідчить про наявність проблем за даною групою факторів і відсутність переваг в порівнянні з конкурентами.

Оскільки групи факторів мають неоднакову значущість (вагомість) з точки зору впливу на показники результативності роботи підприємства у довгостроковій перспективі, їх необхідно проаналізувати з визначенням цього впливу - вагомості групи факторів в їх загальній сукупності. Це забезпечує підвищення обґрунтованості стратегії розвитку підприємства в процесі її формування за рахунок прийняття до уваги найбільш вагомих груп факторів роботи підприємства.

Визначення вагомості групи факторів здійснюється за допомогою матриці, що наведена у таблиці 2.2. Заповнення матриці здійснюється за наступною схемою: послідовно група факторів порівнюється з усіма іншими з визначенням її важливості експертом в порівнянні з іншою групою за шкалою:

РВ – рівномірний вплив (1:1)

ВП – відчутна перевага (3:1)

СП – суттєва перевага (5:1).

Таблиця 2.2 - Матриця для визначення значущості групи факторів
з точки зору їх впливу на роботу підприємства

Заповнюється матриця наступним чином: перебір починається з першого рядка (група факторів «Економічні»), послідовно експерт порівнює значущість п’яти пар факторів:

ü економічні – конкурентні («Е-К»);

ü економічні – виробничо-технологічні;

ü економічні – екологічні;

ü економічні – соціальні

Наприклад, порівнюючи пару «Е-К», експерт приймає рішення, що економічні фактори менш значущі в порівняні з конкурентними, вплив конкурентних відчутно переважний, тоді в першому рядку матриці на перетині рядка «Е» та стовпцю «К» експерт повинен поставити одиницю, а на перетині рядка «К» та стовпця «Е» - 3,0 (цифр дві, оскільки пари «Е-К» та «К-Е» є дзеркальними).

Далі процедура повторюється по кожній строчці матриці. За результатами порівняння груп факторів розраховується абсолютна вагомість (Ва) кожної групи факторів:

, (2.3)

де Ва_і – абсолютна оцінка вагомості групи факторів;

Б_і – бали, що отримані і-ою групою (кількісні оцінки по рядку матриці);

М – кількість груп, що порівнюється з і-ою групою.

Для визначення відносної значущості групи факторів використовується формула:

, (2.4)

де - значущість і-тої групи факторів;

– сума абсолютних вагомостей груп факторів;

с - кількість груп факторів, що виокремленні при проведенні аналізу.

Оцінка групи факторів з урахуванням її впливу на результати роботи підприємства розраховуватиметься за формулою:

, (2.5)

де - оцінка і-тої групи факторів з урахуванням їх значущості;

- оцінка і-тої групи факторів;

- значущість і-тої групи факторів для підприємства.

Для визначення загальної оцінки групи факторів з урахуванням їх значущості рекомендується використовувати таблицю 2.3.

Таблиця 2.3–Підсумкова оцінка сильних та слабких сторін підприємства з урахуванням значущості груп факторів

Групи факторів	Загальна оцінка групи (Огрі)	Значущість групи факторів (λгрі)	Підсумкова оцінка ()
			4= 2 х 3
Економічна
Конкурентна
Виробничо-технологічна
Екологічна
Соціальна
РАЗОМ	Х	Х

Після заповнення таблиці 2.3 студент повинен зробити висновки щодо отриманих результатів.

4. Формування переліку можливостей та загроз у роботі підприємства для кожної з груп факторів, їх кількісна оцінка. Цей етап виконується по аналогії з третім етапом. Його кінцевим результатом є визначення підсумкової оцінки можливостей та загроз з боку зовнішнього середовища з урахуванням значущості впливу груп факторів.

Наступним кроком аналізу зовнішнього середовища підприємства є експертна оцінка можливостей та загроз за ступенем впливу на підприємство та вірогідністю їх реалізації. Результати оцінки оформляються у вигляді матриці (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 - Матриця вірогідність-наслідки загроз

В поле миттєвого реагування менеджерів при розробці стратегії повинні попадати загрози полів ВР, ВТ, СР. Саме вони у подальшому будуть використовуватися для формування рекомендацій щодо стратегії підприємства.

Аналогічна матриця формується по можливостям підприємства та вірогідністю їх використання (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 - Матриця вірогідність-вплив можливостей

В поле миттєвого реагування менеджерів при розробці стратегії повинні попадати можливості полів ВС, ВП, СС.

5. Розробка рекомендацій щодо напрямів діяльності, на які підприємство повинно звернути увагу для запобігання втрати конкурентних позицій на ринку. Рекомендації повинні базуватися на спільному аналізі результатів оцінок сильних та слабких сторін роботи підприємства та можливих змін в оточуючому середовищі підприємства (можливостей – загроз).

З урахуванням виявлених можливостей та загроз виокремлюються групи впливу «Можливості – Сильні/слабкі сторони», «Загрози - Сильні/слабкі сторони» та створюється матриця, формат якої наведений у таблиці 2.6.

У матрицю заносяться найбільш важливі (поля ВР, ВТ, СР та ВС, ВП, СС таблиць 2.4 та 2.5) можливості та загрози, а також всі виявлені слабкі та сильні сторони підприємства, після чого на перетині розділів утворюються чотири поля. На кожному з полів необхідно розглянути всі можливі парні комбінації та виокремити ті, які необхідно буде враховувати при розробці стратегії підприємства.

Таблиця 2.6 - Матриця для встановлення зв’язків між тенденціями розвитку зовнішнього та внутрішнього середовищ

Цей етап аналізу дозволяє зробити стратегічні висновки, структурувати проблеми та задачі, що виникли перед підприємством, та знайти шляхи їх подолання з урахуванням наявних ресурсів. Саме цей етап аналізу визначає цілі розвитку підприємства.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кайлюк Є. М., Андрєєва В. М., Гриненко В. В. Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. – Х.: ХНАМГ, 2010. – 279 с.

2. Ансофф И. Стратегическое управление / Скор. пер. с англ. - М.: Экономика, 1989. — 519 с.

3. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Гардарики, 1999. - 296 с.

4. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. Школы стратегий. - СПб.: Из-во «Питер»,2000. – 336 с.

5. Саєнко М. Г. Стратегія підприємства: Підручник. - Тернопіль: Економічна думка. - 2006. - 390 с.

6. Томпсон А., Стрикленд А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов/ Пер. с англ. под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.

7. Фатхутдинов Р. А. Стратегический менеджмент: Учебник. - 7-е изд., испр. и доп. М.,: Дело, 2005. - 448 с.

8. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Підручник. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2004. - 699 с.

9. З.С. Шершньова, С.В. Оборська. Стратегічне управління. - К.: КНЕУ, 1999. - 384 с.

10. С.Б. Довбня, А.О. Найдовська, М.М. Хитько. Стратегія підприємства. Частина 1: Навч. посібник. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2011. – 71 с.

11. Хэмел Г. Будущее менеджмента /Пер. с англ. - 2009. – 327 с.

12. Котлер Ф., Каслионе Д. Хаотика. Управление и маркетинг в эпоху турбулентности /Пер. с англ.- 2009. – 206 с.

13. Тапскотт Д., Вильямс Э. Викиномика: как массовое сотрудничество изменяет все / Пер. с англ. – 2009. – 344 с.

14. Акофф Р. Планирование будущего корпорации. - М.: Прогресс, 1985.– 325 с.