Природно-кліматичні ресурси Кенії і Танзанії.

Кенія - це один з основних центрів туризму у всій Тропічній Африці. Тут пропонуються будь-які розваги для любителів екзотики або спокійного відпочинку: піщані пляжі, красива природа, огляд визначних пам'яток, історичні пам'ятники, які залишилися ще з часу вторгнення до Кенії португальців, і найголовніше - приголомшливі сафарі, під час яких можна побачити рідкісних представників світу тварин, подивитися на життя диких звірів, побачити побут масаїв. Кенія знаходиться в екваторіальній Африці, на східній частині континенту. Вона межує з Угандою і Суданом на заході, з Сомалі на сході, з Танзанією на півдні і Ефіопією на півночі. На південному заході Кенія омивається водами Індійського океану. Також частина кордону країни проходить по відомому африканському озері Чад.

Територія цієї країни увібрала в себе все багатство африканських ландшафтів: вічнозелені тропічні ліси, мляві пустелі, безкрайня савана, гірські пейзажі зі сніговими вулканами і чисті, м'які пляжі Індійського океану. Більшу частину Кенії займають плоскогір'я, які, на заході, досягають 1500 метрів у висоту. Узбережжя океану обривисте, тут мало природних гаваней. Портові міста з давніх часів знаходяться на коралових островах, біля берегів. Від узбережжя земля починає підніматися, формуючи стародавні рівні плато - Мачакос, Укамба, Кітуї, Каджіадо. У сорока кілометрах від океану висота над рівнем моря становить уже близько трьохсот метрів. Тут знаходяться горбисті плато, які ступенями піднімаються на захід, в сторону Східно-африканського плоскогір'я, де знаходиться більша частина території Кенії.

На заході країни розташовуються Центральні нагір'я. Тут фундамент всього Африканського континенту, що сформувався в стародавні часи, перетинається рифтовою долиною під назвою Великий Східноафриканський розлом, який також називають просто Рифт. У Кенії також є меридіональний рифт імені Грегорі, який поступово починає розгалужуватися і йде до Танзанії.

У Кенії знаходиться кілька виходів термальних джерел і газів, які вплинули на утворення родовищ угленатріевой солі та соди. Дві третини території країни займають: савани, де ростуть акації, молочаї, баобаби і злакові. У тропічних лісах ростуть: ялівець, дріпетіс, каштани, а на березі - тик, пальми, мангри. Південь країни займають джунглі.

Кенія знаменита і своїми внутрішніми водами. У тектонічних улоговинах РіфтВеллі (Великого східно-африканським розлому) лежать десятки озер кожне з яких унікальне як за фізико-хімічними параметрами вод, так і за своїми флорою і фауною. Біля підніжжя гори Лонгонот, на висоті 1880 м., Лежить священне озеро масаїв - Найваша, в районі якого мешкає більше 340 видів птахів і велика популяція бегемотів. На острові Кресент, гніздиться рідкісний Африканський орел, а околиці згаслого вулкана Лонгонот перетворені в невеликий заповідник. Озеро Барінго один з найпотаємніших куточків країни. Тут проживає понад 400 видів птахів і багата іхтіофауна. Повз мальовниче озеро Елментайта, можна проїхати до озера Накуру (156 км. Від Найробі), знаменитому багатомільйонними зграями рожевих фламінго, парком «ЛейкНакуру», археологічною ділянкою ХіраксХілл і найстарішим розплідником носорогів в Кенії. У цьому ж районі розташовано озеро Богор, яке називають найкрасивішим озером Африки. «Нефритове море» озера Туркана вважається одним з найбільш солоних водойм в світі, але навіть цей фактор не заважає буйному життю там, в озері водяться величезні нільські окуні, безліч інших видів риб, а також найбільша популяція крокодилів в країні. Озеро Магаді лежить на висоті 1000 м., на південь від столиці, біля самого кордону з Танзанією, і знамените своїм унікальним складом води, тут міститься стільки соди, що життя просто неможливе. Однак тут мешкає величезна популяція фламінго, а засипані вулканічними породами берега дають притулок десяткам видів тварин.

Клімат Кенії - субекваторіальний. Протягом року в Кенії бувають два сезони дощів: короткий (з жовтня по грудень) і довгий (з березня до початку червня). Найбільше дощів випадає на океанічному узбережжі і на заході країни, в гірських районах, але навіть в сезон дощів погода часто стоїть просто чудова. В цілому, клімат в Кенії найкращий на континенті. У Найробі температура вдень постійно коливається від +14 С до +28 С в липні і від +14 С до 27 С в січні [22]. Середньорічна температура на узбережжі Індійського океану досягає +27 С. На внутрішніх нагір’ях, де річні суми опадів коливаються від 1000 до 1800 мм, висоти значно знижують температуру повітря: в самий прохолодний місяць (серпень) +18 С, в найтепліший (березень) до +21 С. в зимовий період вночі температура нерідко опускається нижче +10 С, а в горах вище 3500 м. іноді спостерігається сніг. На високих рівнинах озера Вікторія панує вологий, жаркий, типово екваторіальний клімат. Середня температура повітря становить близько +24 С, а річна сума опадів - близько 1300 мм. У міру віддалення від узбережжя (на схід, північ і захід від Центральних нагір'їв) опадів стає все менше: на захід від озера Рудольф, при середньорічній температурі +29 С, випадає всього 166 мм. [1] Країна знаходиться в області низького атмосферного тиску, де переважають такі повітряні маси як: пасати, які взимку дмуть з північного-сходу на південний-захід і влітку навпаки, з південного-заходу на північний-схід. Тому різниця літніх і зимових температур незначна.

Об'єднана Республіка Танзанія (ОРТ) - держава на східному узбережжі Африки. Окрім материкової частини до складу країни входять острови Занзібар, Мафія, Пемба та ін..

Танзанія має одне із найбільших узбереж серед східно-африканських країн, що створює сприятливі передумови для розвитку масового пляжно-купального відпочинку. ОРТ, як і інші країни цього регіону, відома національними парками, які є природною основою розвитку екологічного туризму.

Серенгеті - найбільший парк Танзанії, який займає площу близько 15 тис. км2. Найбільше захоплення у туристів викликає спостереження за щорічною міграцією тисяч звірів, особливо антилоп гну.

Національний парк Нгоронгоро знаходиться у величезному кратері згаслого вулкана діаметром майже 20 км. Краї кратера розташовані на висоті близько 2,5 тис. км над рівнем моря, а його дно - на 600 м нижче країв кратера. Тому всередині кратера утворилося власна середовище проживання, ізольоване від довколишнього простору. Багато тварин народжуються, живуть і вмирають саме тут. Знайомство із цим унікальним "загубленим світом" - мета подорожі багатьох туристів, які приїздять до Танзанії.

У країні швидкими темпами розвивається масовий пляжно-купальний відпочинок. На узбережжі Танзанії є кілометри зручних пляжів. Особливою популярністю користується приморський курорт Танга, де окрім "піску, сонця і води" є бальнеологічні ресурси та мальовничі печери.

Острів Занзібар часто називають островом прянощів. Із XIX ст. і до сьогодні Занзібар належить до провідних світових постачальників гвоздики, кориці, ванілі, мускатного горіха, шафрану, імбиру, різних перців та інших спецій. Але нинішня популярність острова більшою мірою пов'язана з міжнародним туризмом. Він володіє фантастичними природними і культурно-історичними ресурсами. Головним природним багатством є океан. Занзібар і довколишні менші острови - визнані світові центри дайвінгу і сноркеллінгу. Практично все їх узбережжя оточене рифами й ідеальними пляжами, які не бувають порожніми жодного дня протягом усього року - температура води не опускається нижче +26 С.

Танзанія здебільшого перебуває в тропічному поясі, тому їй характерний тропічний клімат. У високогір'ях, температура коливається від +10 С до 20 C, в холодну і спекотні пори року, відповідно. В інших частинах країни температура рідко падає нижче 20 С. Найспекотніший період приходить в період з листопада по лютий (25 С - 31 С), а найхолодніший період припадає на травень - серпень (15 ˚С - 20 ˚С).

Танзанія підпадає під два основних сезонних періодів опадів. Одним з них є літній, що триває з грудня по квітень, а інший, не тривалий й міжсезонний, бімодальний сезон дощів відбувається двічі, в проміжку: жовтень-грудень і березень-травень. Перший проходить у південній, південно-західній, центральній і західній частинах країни, а другий сезон дощів, зчаста, находить на північ і північне узбережжям країни. У бімодальному режимі в березні - травні дощі зазвичай затяжні, які називають «Масика» (Masika), а в період жовтень-грудень, як правило, випадають короткочасні дощі, які називають «Вулі» (Vuli).