Для заочної форми навчання

5. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Рушійною силою будь-якої діяльності (у тому числі і навчальної) є її мотивація. Мотив служить внутрішньої спонукальною причиною до дії. При цьому необхідно враховувати, що дійсним спонукальним початком розумової діяльності є бажання навчають вирішити поставлене навчальну проблему, пізнати істину, довести, оспорити і т. п. Якщо його змушувати до активності, то вона не буде вмотивованою та продуктивною.

Існує ряд методів, спрямованих на формування позитивної мотивації навчання за рахунок активізації діяльності студентів. Всі вони ґрунтуються на створенні ситуації, яка виключає пасивність навчають: або кожному студентові дається своє завдання, за виконання якого він повинен відзвітувати, або від його діяльності залежить успішність діяльності групи і т. п. Практично, всі ці методи стимулюють пізнавальну діяльність студентів.

Драматизація в навчанні полягає в інсценуванні навчального матеріалу за ролями (ними можуть бути не тільки живі персонажі, а й будь-які неживі предмети).

Інверсія полягає в перестановці слів, що порушує їх звичний порядок, або в доведенні тези, протилежного тому, що тільки що був доведений.

Метод морфологічного аналізу полягає у виділенні головних характеристик об'єкта і рознесення їх по осях. По кожній з цих осей згодом записуються можливі варіанти-елементи. Маючи записи по всіх осях, можна комбінувати різні поєднання елементів, отримуючи при цьому велику кількість можливих варіантів, підчас найнесподіваніших.

Метод евристичних питань застосовується для збору додаткової інформації при вирішенні проблемних завдань або для впорядкування наявної інформації при вирішенні творчих завдань. Для цього необхідно відповісти на сім запитань: хто? (Суб'єкт), що? (Об'єкт), навіщо? (Мета), де? (Місце), чим? (Кошти), як? (Метод), коли? (Час). Різні поєднання цих питань породжують масу нових, часом зовсім несподіваних.

Мозкова атака використовується при спільному пошуку вирішення важкої проблеми. При цьому обстановка в групі повинна бути невимушеною, студенти розкуті, неприпустимі критика і самокритика, всі ідеї (навіть самі парадоксальні і нереальні) приймаються і проходять групову експертизу. Найбільш наочний приклад цього методу - робота команди знавців у грі «Що? Де? Коли?».

Метод проблемного навчання спрямоване на розвиток творчого мислення студентів. У його основі лежить активна навчально-пізнавальна діяльність (під керівництвом викладача) з пошуку рішення нового для студента завдання з використанням наявних знань і практичного досвіду. Проблемне навчання не слід розуміти як навчання, повністю побудоване на вирішенні проблем. Тільки певну частину знань і способів діяльності можна самостійно засвоїти в ході вирішення навчальних проблем.

Програмоване навчання забезпечує самостійне придбання знань за заданою програмою при індивідуальному контролі якості засвоєння навчального матеріалу. В даний час найбільш перспективною реалізацією програмованого навчання є контролюючого-навчальні програми персональних ЕОМ. Найчастіше цей метод сьогодні застосовується при організації контролю в процесі навчання.

Навчання з використанням комплекту опорних сигналів направлено на активізацію зорової та асоціативної пам'яті студента, за рахунок чого підвищується міцність отриманих знань. Опорний сигнал являє собою графічний символ (умовний знак, слово, символ і т. п.), який викликає в пам'яті відповідну інформацію і дає можливість розгорнути її в розширені поняття. Група таких сигналів, пов'язана між собою логічними залежностями (показуються стрілками і лініями), утворює блок. З декількох блоків, об'єднаних логікою теми та обмеженим обсягом, складається опорний конспект, в якому реалізується мінімум обов'язкових знань з даної теми. Він повинен відповідати наступним вимогам: логічності викладу, можливість письмового відтворення за короткий час, єдиної символіці, автономності блоків та їх відмінності один від одного.

Метод смислових структур полягає в цілеспрямованому формуванні в свідомості студента логічних моделей, що допомагають фахівцеві ефективно управляти роботою складного технічного комплексу. Він ґрунтується на тому, що при експлуатації комплексу в свідомості фахівця формуються алгоритми його функціонування в різних ситуаціях. Ці алгоритми (логічні моделі) дозволяють студенту здійснювати інформаційне стеження за роботою комплексу в реальному масштабі часу.

Структурно-функціональний метод базується на вивченні структури і функціональних зв'язках трактів, каналів і пристроїв в цілому, а не окремих приладів і блоків. Так само як і попередній, він застосовується при навчанні фахівця, обслуговуючого складні технічні системи. При цьому в процесі навчання активно застосовуються структурні, функціональні, логічні і різні комбіновані схеми, що дозволяє принципи побудови та правила експлуатації складних технічних комплексів представити в графічному вигляді.

Проблемні лекції - направлені на розвиток логічного мислення студентів і характеризуються тим, що коло питань теми обмежується двома-трьома ключовими моментами, увага студентів концентрується на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках, використовується досвід закордонних навчальних закладів з роздачею студентам під час лекції друкованого матеріалу та виділенням головних висновків з питань, що розглядаються. При читанні лекцій студентам даються питання для самостійного розмірковування, проте лектор сам відповідає на них, не чекаючи відповідей студентів. Система питань в ході лекції відіграє активізуючи роль, заставляє студентів сконцентруватися і почати активно мислити в пошуках правильної відповіді.

Міні-лекції - передбачають виклад навчального матеріалу за короткий проміжок часу й характеризуються значною ємністю, складністю логічних побудов, образів, доказів та узагальнень. Міні-лекції проводяться, як правило, як частина заняття-дослідження.

Робота в малих групах - використовується з метою активізації роботи студентів при проведенні семінарських і практичних занять. Це так звані групи психологічного комфорту, де кожен учасник відіграє свою особливу роль і певними своїми якостями доповнює інших.. Використання цієї технології дає змогу структурувати практично-семінарські заняття за формою і змістом, створює можливості для участі кожного студента в роботі за темою заняття, забезпечує формування особистісних якостей та досвіду соціального спілкування.

Семінари-дискусії - передбачають обмін думками і поглядами учасників з приводу даної теми, а також розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.

Мозкові атаки - це метод розв’язання невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть його полягає в тому, щоб висловити якнайбільшу кількість ідей за невеликий проміжок часу, обговорити і здійснити їх селекцію.

Кейс-метод (метод аналізу конкретних ситуацій) - дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів і передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу.

Презентації - виступи перед аудиторією - використовуються для представлення певних досягнень, результатів роботи групи, звіту про виконання індивідуальних завдань, інструктажу, демонстрації нових товарів та послуг.

Рольові ігри (інсценізації) - форма активізації студентів, за якої вони задіяні в процесі інсценізації певної виробничої ситуації у ролі безпосередніх учасників подій.

Дидактичні ігри - метод імітації (наслідування, відображення) прийняття управлінських рішень в різноманітних ситуаціях шляхом гри (програвання, розігрування) за правилами, що вже вироблені або виробляються самими учасниками, який реалізується через самостійне вирішення студентами поставленої проблеми за умови недостатності необхідних знань, коли він змушений самостійно опановувати новий зміст або шукати нові зв’язки в уже засвоєному матеріалі.

ПЛАН ЛЕКЦІЙ