Розкрийте поняття класифікація функцій держави.

Класифікація функцій держави — це їх поділ на окремі види, групи залежно від певних критеріїв. Класифікація функцій держави — це їх поділ на внутрішні та зовнішні, тобто на напрями діяльності держави щодо суспільства, особливою організацією якого є держава (внутрішні функції), і стосовно інших держав (зовнішня функція). Класифікація функцій держави. 1. За часом дії їх поділяють на постійні, здійснювані державою на всіх етапах існування, і тимчасові, поява яких викликана специфічни­ми умовами суспільного розвитку, а припинення — їх зникненням.2. Класифікація за об'єктом найхарактерніша. Кожна функція держави має свій об'єкт впливу і свій зміст. Об'єкт — певна сфера суспільних відносин (економіка, культура, екологія та ін.), на яку спрямований державний вплив. Об'єкти і служать критерієм розме­жування функцій держави, їх поділу на економічні, політичні, куль­турні, ідеологічні.3. Деякі вчені до числа критеріїв відносять також принцип поділу влади і класифікують функції держави на основі цього принципу.Відповідно функції поділяють на законодавчі, виконавчі і судові.Проте ця класифікація не є загальноприйнятою, її противники ствер­джують, що цим самим функції держави ототожнюються з функціями її окремих органів — законодавчих, виконавчих та судових.4. Висловлюється також думка, що функції держави варто поділя­ти на основні і неосновні (додаткові). Звичайно, такий поділ дуже умовний. Кожна функція держави є об'єктивно необхідною. Однак на різних етапах розвитку держави можливе виділення пріоритетних напрямів, на яких варто зосередити увагу в першу чергу. Ці напрями стають для держави основними.Основні функції — це найзагальніші, найважливіші напрями ді­яльності держави зі здійснення стратегічних завдань і цілей, що по­стають перед нею в певний історичний період. Основні функції дер­жави містять безліч інших її функцій, іменованих неосновними фун­кціями. Останні як структурні складові основних функцій являють собою напрям діяльності держави з виконання її завдань у конк­ретній, вужчій сфері громадського життя. 5. За причинами (джерелами) виникнення функції держави можна поділити на функції, що випливають з класових протиріч (придушення опору експлуатованих класів та ін.), та функції, що випливають з потреб суспільства в цілому (забезпечення правопорядку, охорона природи і навколишнього середовища тощо).Класові функції — це ті напрями діяльності держави, що найпов­ніше відображають класові інтереси, волю того класу, тієї соціальної сили, групи, що панують у цьому суспільстві, захоплюють і здійсню­ють державну владу.Загальносоціальні функції реалізуються в інтересах усього сус­пільства, у тому числі і панівної еліти, і підлеглих класів, і соціальних груп (наприклад, будівництво доріг, іригаційних систем, боротьба зі стихійними лихами, здійснення соціальних програм та ін.).6. За сферами політичної спрямованості (внутрішня і зовнішня по­літика) функції держави поділяють на внутрішні, що визначають ді­яльність держави всередині країни, її роль у житті цього суспільства, і зовнішні — діяльність за її межами, що розкриває роль держави у відносинах з іншими державами. Внутрішні і зовнішні функції будь-якої держави тісно пов'язані, оскільки зовнішня політика багато в чому залежить від внутрішніх умов існування цієї держави.У теорії держави поділ функцій на внутрішні і зовнішні є най­більш поширений. Внутрішні функції, націлені на вирішення внут­рішніх завдань країни, показують ступінь активності впливу держави на суспільство, а зовнішні — на встановлення і підтримку відно­син з іншими державами. Проте нині поділ функцій держави на внут­рішні і зовнішні втрачає деякою мірою своє значення, оскільки бага­то внутрішніх функцій набуває зовнішній характер (наприклад, еко­логічний напрям діяльності держави), і навпаки.

2.Дайте характеристику внутрішніх функцій держави, поняття та зміст. Функції держави — це основні напрямки та сторони діяльності держави. Внутрішні функції — це такі напрями діяльності держави, що направлені на вирішення внутрішніх завдань держави. До внутрішніх функцій держави належать: 1. Економічна функція — формування та виконання державного бюджету; складання та виконання програм економічного розвитку; фінансування ряду галузей; керування підприємствами та організаціями, що належать до державної форми власності.2. Функція захисту прав і свобод людини і громадянина — конституційне закріплення прав (особистих, політичних і соціальних) людини; діяльність державних органів, що захищають права людини і громадянина.3. Соціальна функція — забезпечення належного рівня життя людини; допомога громадянам, що потребують соціального захисту — інвалідам, безробітнім, біженцям, багатодітним тощо.4. Функція фінансового контролю (оподаткування) — виявлення та облік доходів виробників матеріальних і духовних благ; вилучення податків тощо.5. Функція охорони правопорядку — забезпечення повного втілення в життя правових відносин в середині держави; притягнення до юридичної відповідальності правопорушників.6. Екологічна (природоохоронна) — регулювання процесу використання природних ресурсів; збереження ті відновлення оточуючого середовища; забезпечення екологічної безпеки громадян. Для сучасної держави характерною є особлива увага до соціальної та екологічної функцій, функції захисту прав і свобод людини і громадянина. Крім того, з'являються нові функції:7. Культурна (духовна) — організація освіти, виховання; розвиток науки і культури; забезпечення збереження культурної спадщини та доступу громадян до неї.8. Інформаційна — організація та забезпечення системи отримання, використання, розповсюдження та зберігання інформації. Зовнішні функції— це основні напрями діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим товариством в цілому. Внутрішні функції – такі напрями діяльності держави, в яких конкретизується внутрішня політика стосовно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя суспільства. До таких відносять функції: регулювання економіки, підтримання та розвиток культури, охорону та захист усіх форм власності, соціальний захист населення, забезпечення екологічної безпеки, охорону правопорядку та ін. Внутрішні функції- здійснюються в межах даної держави і в яких виявляється її внутрішня політика стосовно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя суспільства. Внутрішні функції дають уявлення про напрями діяльності держави всередині країни.

3.Розкрийте поняття та зміст зовнішніх функцій держави. До зовнішніх функцій держави належать:1) функція забезпечення безпеки держави (захист країни від нападу ззовні, захист загальнонаціональних інтересів від деструктивних дій усередині країни);2) функція міжнародної співпраці та інтеграції до світової спільноти (спільна діяльність держав у політичній, економічній, культурній, спортивній та інших сферах,членство та співпраця в межах міжнародних і регіональних організацій). Зміст функцій не залишається незмінним на окремих етапах розвитку держави, що підтверджується їх своєрідністю в періоди радикальних економіко-соціальних змін, революцій у різних галузях життя державно організованого суспільства. Особливо суттєва різниця у змісті функцій держав, які належать до різних суспільноекономічних формацій.4.Охаракеризуйте поняття форма держави та її структурні елементи.Форма держави є складним соціальним явищем, що дає можливість визначити характер існування і напрямки розвитку держави, власти­вості її устрою, правління та режиму.Форма держави визначається національним складом населення, територіальними розмірами країни, історичними і культурними тра­диціями народу та іншими факторами. Традиційно під формою держави розуміють порядок (спосіб) організації і здійснення державної влади в країні, взяту в єдності взає­мозалежних трьох елементів: форми державного правління, форми державного устрою, форми державного режиму.Таке розуміння форми держави найбільшою мірою дозволяє до­слідити ту або іншу державу, виявити її змістовні сторони і сутнісні аспекти.Поняття форми держави як певної структури не означає довільної сукупності її елементів. Воно відображає єдність, взаємозалежність об'єднаних в ній елементів, у результаті чого виникає нова якість, яка не властива жодному з цих окремо взятих елементів. Форма держави складається з трьох елементів:1) форма державного правління — це елемент форми держави, який характеризує структурну організацію влади, порядок утво­рення і повноваження вищих органів державної влади, їх взає­мовідносини між собою, з іншими органами держави, з політич­ними партіями і соціальними групами та населенням в цілому. Форма державного правління має такі ознаки:характеризує порядок формування, структуру та терміни пов­новажень вищих органів державної влади;визначає зміст принципу розподілу влади між вищими органа­ми держави; характеризує компетенцію вищих державних органів у процесі здійснення ними владних повноважень та їх взаємодію між со­бою, з іншими центральним і місцевими органами влади, орга­нами місцевого самоврядування, політичними партіями, гро­мадськими організаціями, населенням; 2) форма державного устрою — це елемент форми держави, який характеризує територіальну організацію влади, спосіб (порядок) поділу території держави на певні складові частини та співвід­ношення між ними. Форма державного устрою має такі ознаки:визначає принципи розподілу території держави на складові частини;характеризує управлінську діяльність держави та організацію населення на її території;дає можливість реалізації прав і законних інтересів національ­них меншин щодо самовизначення шляхом надання тій тери­торії, де вони проживають, певних пільг на самоврядування;характеризує взаємодію між центральними, регіональними та місцевими органами влади;3) форма державного режиму — це елемент форми держави, який характеризує політичну організацію влади, сукупність способів, прийомів, методів здійснення державної влади у суспільстві. Форма державного режиму має такі ознаки:характеризує можливість участі громадян в реалізації державновладних повноважень;забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина у процесі здійснення органами державної влади своїх повнова­жень;характеризує співвідношення правових і організаційних (не правових) способів здійснення владних функцій;визначає відношення між владою і населенням;характеризує стан законності і правопорядку в державі. Усі елементи форми держави тісно пов'язаних між собою: будь-яка зміна державного режиму призводить до зміни форми держави і, навпаки, зміна форми державного устрою та правління держави сприяє зміни державного режиму.

4.Охарактериз. поняття форма держави та її структурні елементи.

Форма держави є складним соціальним явищем, що дає можливість визначити характер існування і напрямки розвитку держави, власти­вості її устрою, правління та режиму.Форма держави визначається національним складом населення, територіальними розмірами країни, історичними і культурними тра­диціями народу та іншими факторами. Традиційно під формою держави розуміють порядок (спосіб) організації і здійснення державної влади в країні, взяту в єдності взає­мозалежних трьох елементів: форми державного правління, форми державного устрою, форми державного режиму.Таке розуміння форми держави найбільшою мірою дозволяє до­слідити ту або іншу державу, виявити її змістовні сторони і сутнісні аспекти.Слід зазначити, що поняття форми держави як певної структури не означає довільної сукупності її елементів. Воно відображає єдність, взаємозалежність об'єднаних в ній елементів, у результаті чого виникає нова якість, яка не властива жодному з цих окремо взятих елементів.Форма держави складається з трьох елементів:1) форма державного правління — це елемент форми держави, який характеризує структурну організацію влади, порядок утво­рення і повноваження вищих органів державної влади, їх взає­мовідносини між собою, з іншими органами держави, з політич­ними партіями і соціальними групами та населенням в цілому. Форма державного правління має такі ознаки:характеризує порядок формування, структуру та терміни пов­новажень вищих органів державної влади;визначає зміст принципу розподілу влади між вищими органа­ми держави;характеризує компетенцію вищих державних органів у процесі здійснення ними владних повноважень та їх взаємодію між со­бою, з іншими центральним і місцевими органами влади, орга­нами місцевого самоврядування, політичними партіями, гро­мадськими організаціями, населенням;2) форма державного устрою — це елемент форми держави, який характеризує територіальну організацію влади, спосіб (порядок) поділу території держави на певні складові частини та співвід­ношення між ними.Форма державного устрою має такі ознаки:визначає принципи розподілу території держави на складові частини;характеризує управлінську діяльність держави та організацію населення на її території;дає можливість реалізації прав і законних інтересів національ­них меншин щодо самовизначення шляхом надання тій тери­торії, де вони проживають, певних пільг на самоврядування;характеризує взаємодію між центральними, регіональними та місцевими органами влади;3) форма державного режиму — це елемент форми держави, який характеризує політичну організацію влади, сукупність способів, прийомів, методів здійснення державної влади у суспільстві. Форма державного режиму має такі ознаки:характеризує можливість участі громадян в реалізації держав­новладних повноважень;забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина у процесі здійснення органами державної влади своїх повнова­жень;характеризує співвідношення правових і організаційних (не правових) способів здійснення владних функцій;визначає відношення між владою і населенням;характеризує стан законності і правопорядку в державі. Усі елементи форми держави тісно пов'язаних між собою: будь-яка зміна державного режиму призводить до зміни форми держави і, навпаки, зміна форми державного устрою та правління держави сприяє зміни державного режиму.