Відомі твори: Євангеліє Оттона II, Ехтернахское Євангеліє, Евангелие Аахенского собора времён Оттона III.

Мініатюра «Готичного періоду».

Готика (італ. gotico, були німецького походження племені готів). Готичний стиль — це художній стиль, що виявився завершальним етапом у розвитку середніх століть культури країн Західної Європи (між серединою XII і XVI століть). Термін «Готика» введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським».У межах готичного стилю митці XIII—XIV століть значну увагу приділяли розвиткові багатокольорових вітражів, оновлюється мистецтво книжко­вої мініатюри, ілюстрації, великого поширення набувають гобелени. Принципи готики проникають і в книжкову мініатюру. В малюнку починає домінувати тонка і гостра лінія. Це на­давало зображуваному підвищену одухотвореність. Загальний емоційний склад мініатюр стає неспокійним, фігури втрачають вагу, жести їх стають експресивними, ритми тон­ких лінійних складок відтінюють своєю грою емоційний настрій персонажів. Широко починають використовуватися прийоми, притаманні вітражу; фарби стають насиченими, а композиції вміщуються в круглі медальйони. Значні зміни відбулися і в зовнішньому вигляді рукописної сторінки, що зумовлювалося використанням гострокутного готичного шрифту, який надавав тексту характер мережива. До кращих зразків книжкової мініатюри відносяться мі­ніатюри у «Псалтирі королеви Інгеборг» (близько 1210) та у «Псалтирі Людовіка Святого» (1253—1270). Кожна з мі­ніатюр останнього манускрипту вписана в складне архітек­турне облямування. Куртуазно-елегантні фігури персонажів рухаються і жестикулюють то етикетно-умовно, то надзви­чайно експресивно. Загалом готична книжкова мініатюра демонструє прагнення авторів створювати композиції, які досить правдиво відображають складні ситуації. Характер­ною особливістю цієї мініатюри є те, що вона не просто ко­ментує текст, а набуває ілюстративного характеру.