Алгоритм процесу маркетингового дослідження

Процес маркетингового дослідження є досить складним і потребує обізнаності фахівців у даній сфері, набору відповідних знань та інструментів, володіння необхідною інформацією та даними.

Алгоритм процесу маркетингового дослідження складається з таких етапів:

Маркетингова інформація, яку збирають у процесі дослідження буває двох видів:

- первинна, яку збирають уперше для досягнення поставлених цілей;

- вторинна, яку було вже зібрано для іншої мети.

Джерелами вторинної інформації виступають: фінансова і статистична звітність підприємства, дані про збут товарів, результати попередніх досліджень, статистичні щорічники, періодичні видання, книги, комерційна інформація.

Вторинна інформація є опублікованою або обробленою, або у вигляді даних, вона збиралася раніше для цілей, не пов’язаних з окремими потребами деяких підприємств у інформації.

Первинні дані, як правило, достовірніші, проте дорожчі, до того ж їх важче збирати й опрацьовувати.

Принципові переваги первинних даних: збираються з огляду на цілі дослідження (застарілу інформацію не збирають і не використовують); методологія збирання даних контролюється і відома компанії; результати доступні для компанії, яка може забезпечити їх таємність для конкурентів; відсутні суперечливі дані з різноманітних джерел; надійність може бути визначена за бажанням; якщо повторна інформація не відповідає на всі запитання, то збирання і аналіз первинних даних — єдиний спосіб одержати необхідні дані.

Недоліки первинних даних: для збирання інформації потрібно багато часу й коштів; окремі види інформації неможливо отримати (наприклад, дані про перепис); обмежений характер підходу компанії до збирання первинної інформації; неспроможність фірми збирати дані.

Незалежно від того, чи вистачає вторинної інформації для прийняття рішення, первинні дані слід збирати лише після того, як зібрано вторинну інформацію. Щоб визначити загальну цінність вторинної інформації, дослідник має порівняти її переваги та недоліки.

Переваги вторинної інформації: багато її видів значно дешевші, оскільки не потрібно збирати нові дані (це стосується, зокрема, матеріалів фірм, галузевих публікацій, урядових видань, періодичної преси); інформацію зазвичай збирають й аналізують швидко (матеріали фірм, галузеві й урядові видання, монографії, періодичні публікації, що зберігаються в бібліотеках); часто існує кілька джерел інформації, що дає змогу виявляти різноманітні підходи, одержувати великі обсяги інформації і порівнювати одержані дані.

Недоліки вторинної інформації: невідповідність інформації цілям дослідження через неповноту та надто загальний характер; застарілість даних; невідомість методології збирання даних (наприклад, розмір вибірки, термін виконання досліджень); опублікування не всіх результатів досліджень, що часто пов'язано з небажанням фірми надати інформацію конкурентам; отримання суперечливих даних, тому, можливо, постане потреба у збиранні нової (первинної) інформації; ненадійність в окремих випадках отриманої інформації, оскільки більшість досліджень неможливо повторити.