Рейтинг найбільших видавництв Німеччини

Купрієнко Володимир Миколайович

Організація і економіка видавничої справи

Німеччина

Німеччина є однією з країн, яка належить до лідерів світового книговидання, за даними Міжнародної асоціації видавців.

Найбільшим видавничим об'єднанням Німеччини є Біржовий Союз Німецьких книготорговців, йому більше 200 років. Цей союз виконує роль посередника між видавцями і книгопродавцями, а також роль посередника між членами союзу і державою. Членами союзу – більшість видавництв Німеччини. Союз відстоює інтереси видавництв в області законодавства, реклами, організації виставок-ярмарків, підготовки кадрів для видавничої галузі. Союз Німецьких книготорговців Німеччини видає спеціальні журнали, галузеві журнали.

У Німеччині проводиться щорічна Фанфаронская книжкова виставка- ярмарок - найбільша і найстаріша в Європі. Видавництва Німеччини щорічно випускають понад 90 тис. видань (враховують тільки новинки, перевидання НЕ враховують). Німеччина - читаюча країна. За статистикою, кожен житель Німеччини купує 11 книг, а у кожного четвертого в домашній бібліотеці від 200-500 книжок.

У Німеччині налічується близько 5 000 книжкових магазинах і 14 000 бібліотек. Найбільша бібліотека - державна бібліотека Баварії, ще велика бібліотека - Національна Бібліотека ФРН.

Для книговидання Німеччини характерний високий рівень концентрації, тобто велика частина видавництв, знаходиться в

чотирьох містах: Мюнхен, Штутгарт, Франкфурт на Майні та Гамбург. В Адміністративно-територіальний поділ Німеччини є 16 земель. В кожної з них є великі видавництва.

Структура книговидання Німеччини відрізняється стабільно-високою часткою художньої літератури, тобто щорічно в статистиці книговидання Німеччині можна побачити вагу художньої літератури близько 40%. Нові видання Німеччини займають більше 80% числа одиниць. У перевиданнях в Німеччини більшу частину займають твори світової класики. Німеччина займає перше місце в світі, за кількістю перекладів. Частка переказів в художній літературі займає 20 - 25%.

В Розділі дитяча та юнацька література до 30%. На першому місці знаходяться переклади американських авторів, далі йдуть англійські автори, а потім французькі автори. Видання кишенькового формату в перекладах займають 50%, а іноді і більше.

У Німеччині за даними каталогу «Книги у продажу», випуск книг здійснюють близько 16 тис. видавництв і видавничих організацій, з них понад 10 тис. – це дрібні видавництва і лише 200 пропонують понад 500 назв у каталозі. Отже, 80% видавництв — це невеликі підприємства, що випускають на рік 10 назв, 100 найбільших видавництв контролюють 82% ринку. Домінують на ринку універсальні і спеціалізовані видавництва, що мають сучасну поліграфічну базу. Помітними стали процеси концентрації та інтернаціоналізації видавничого ринку, зміна якого призвела до панування видавничих марок (імпринтів) і філіалів потужних світових та національних видавничих концернів.

З 90 – х рр. XX ст. в Німеччині поширились випадки злиття та об’єднання видавництв, наприклад, «Джон Вейлі» придбав «Вайлі – ФХ Ферлаг», «Ферлаг Хемі», «Фюзік – Ферлаг» та «Академі – Ферлаг». Подібні дії були спричинені прагненням «Вейлі» здобути доступ на німецький ринок. Видавничий концерн «Ельзевір» придбав «Прес Пергамон», «Аксель Шпрінгер» і також збільшив свій вплив за допомогою об’єднання й придбання компаній «Юліус Фрідріх Ліманн», «Дітрих Штайнкопф» і «Бьоркхаузер». Видавнича група «Георг Тіме – Ферлаг» об’єднала видавництва «Енке – Ферлаг» і «Гіппократес – Ферлаг» з метою посилення своєї позиції у сегменті медичної літератури.

Для німецького видавничого ринку характерна глобалізація галузі, що виявляється у прямій експансії транснаціональних концернів. Останніми роками серед німецьких книговидавців завершився процес концентрації, унаслідок чого утворилося два транснаціональні мультимедійні концерни — «Бертельсманн» і «Хольцбрінк», які домінують на книжкових ринках багатьох країн світу. Завдяки злиттю відбувається гомогенізація видавничих програм, уніфікація оформлення, змісту і стилю книг, у чому вбачається конкретна мета — створити глобалізовану масову книгу, що продаватиметься в усьому світі.

Лідери книговидання за останні чотири роки не змінились — це «Шпрінгер», «Клетт», «Корнельсен». Проте відбулась традиційна для груп «Клетт», «Корнельсен» боротьба на випередження за друге і третє місця. Основною спеціалізацією лідерів – видавництв є наукова й технічна література. Деякі видавництва поліпшили свої показники і піднялися в рейтингу ситуативно, наприклад, у секторі художньої літератури, завдяки продажу бестселерів світового масштабу: видавництво «Карлсен» перемістилося з 55 на 23 місце завдяки виданню романів Дж. Роулінг із серії «Гаррі Потер», видавництво «Люббе» опублікувало романи Д. Брауна і перемістилося з 27 на 19 місце.

Тільки дві видавничі групи «Бертельсманн» і «Брокгауз» працюють у формі акціонерних товариств, публікуючи статистичні дані (прибуток, продаж). У всіх інших випадках можна лише здогадуватися про обсяг продажів видавців, прибутки, наклади.

Крім великих видавничих концернів, у Німеччині працює група малих незалежних видавництв, які, орієнтуючись на якість, здійснюють видання новаторської, оригінальної літератури. Опікується такими видавництвами заснована в листопаді 2000 р. фундація Курта Вольфа. Ідею її створення для підтримки незалежного видавничого середовища (Біржовий союз і незалежні видавці) зініціював міністр культури М. Науманн. Існування незалежних видавництв здебільшого базується на самовідданості засновників і відмові від прибутків. Однак, незважаючи на це, за останні 30 років у Німеччині розвинулося розмаїте незалежне видавниче середовище, що здійснює значний вплив на літературне й культурне життя країни. За визначенням фундації К. Вольфа, незалежне видавництво — це видавництво, що не є концерном, має літературну програму, професійну структуру видавничої діяльності, структуру збуту, а також надає вагомого значення розробці свого стилю оформлення продукції. Цільова група фундації Вольфа — це видавництва з річним обігом до 5 млн євро, хоча не є рідкістю й обіги, менші за 100000 євро.

Фундація не фінансує незалежні видавництва, її діяльність пов’язана з наданням необхідної інформації, скажімо, про небезпечні зміни на книжковому ринку для малих видавництв, а також здійснення роботи із громадськістю, рекламування книжок незалежних видавництв. Щороку фундація проводить переговори з організаторами виставок у Франкфурті – на – Майні та Лейпцигу, прагнучи поліпшити презентацію незалежних видавництв на ярмарках. Фінансування фундації здійснюється з бюджету країни, для цього щороку виділяється 31000 євро для премії Курта Вольфа, яка становить 5000 євро та є цільовим заходом, спрямованим на підтримку незалежних видавництв.

Центральними містами книговидання вважаються Мюнхен, Штутгарт, Гамбург, Франкфуртна – Майні, загалом, характерною особливістю німецького видавничого ринку є територіальна децентралізація, видавничі фірми розташовуються в 350 містах.

До найбільших експортних ринків відносять: Австрію і Швейцарію, їх частка від експорту видавничої продукції становить 47%. Наступні за величиною ринки — США та Франція. Значна частина експортованої до Франції продукції — це періодичні видання, художня література, книжки розважального характеру. Показник експорту з Німеччини до східноєвропейських країн теж залишається високим, лідерами є Польща, Чехія, Росія та Угорщина, водночас значний відсоток продукції постачається до Білорусі, Словенії, України та Румунії.

Недолік німецьких видавців полягає в тому, що близько 70% продукції видається німецькою мовою, що звужує ринки збуту за межами країни, особливо це відчутно для сегмента навчальної літератури. Хоча й існує досить стабільний ринок у німецькомовних країнах (Східна Європа та Японія), більше практично ніде у світі не купують наукову й академічну літературу німецькою мовою. Але про перехід до публікацій англійською мовою наразі не йдеться.

Крім видавництв «Шпрінгер» та «Джон Вайлі», жоден німецький видавець не має ефективної системи поширення видань за кордоном. У більшості випадків будь – яка німецька компанія, що видає продукцію англійською мовою, ставить себе в залежність від міжнародних партнерів із поширення, яким вона змушена надавати значні знижки.

Традиційними для сектора книговидання є проблеми пошуку нових авторів і нових тем, відсутність достатньої кількості редакторів за тематичними напрямами, що змушує видавців залучати позаштатних співробітників, задля зниження виробничих витрат авторові рекомендують надавати текст у форматі придатному для друку. З метою запобігання перевитратам активно впроваджується аутсорсінг як інноваційна стратегія оптимізації роботи видавництва (передача видавництвом низки процесів під час виготовлення книги підрядникам).

Досить розвиненим є продаж видавництвами своєї продукції. Діє система підтримки цін на книги (книгорозповсюджувачі не мають права призначати ціни нижче зафіксованих видавництвом). Книги, що не користуються попитом і не реалізовані за два роки, продають за зниженими цінами (категорія нових букіністичних книг).

Відповідно до розподілу ринку 2010 р., видавництва професійної літератури становлять 42% (2008 р. — 43%), універсальні видавництва — 40% (38%), видавництва навчальної літератури — 18% (19%). Зазначені показники досягались за допомогою видавництв, які працюють на ринку Німеччини, наприклад, юридичної літератури: «Века – Ферлаг», «Хауфе – Ферлаг», німецьке відділення «Волтерс Клювер – Груп», «Колхаммер», «Карл Хейманс Ферлаг», «Отто Шмідт Ферлаг».

Ринок юридичної літератури вважається суто внутрішнім, бо менше ніж 1% публікацій видаються англійською мовою, і менше ніж 1% — стосуються питань європейського або міжнародного права, що робить правові публікації непридатними для експорту.

Найбільшими літературними видавництвами країни є «Рендом Хаус», «Бонніер Медіа Груп» і група «Хольцбрінк». У секторі шкільного книговидання домінують три видавничі марки — «Клетт», «Вестерманн» і «Корнельсен».

Щодо навчальної літератури, то тільки трьох із десяти найбільших німецьких видавців можна назвати класичними видавцями книг цієї тематики. «Ді Гройте» друкує медичні, навчальні та незначну кількість технічних, юридичних видань, «Колхаммер» випускає багато спеціалізованої та юридичної літератури, але воно також спеціалізується на виданні гуманітарної літератури.

Досить різноманітний німецький видавничий ринок у деяких випадках дає змогу його учасникам одночасно працювати в кількох галузях. Видавництво «Тойбнер» спеціалізується на випуску літератури з інформаційних технологій, математики і фізики, а також видає й класичну художню літературу в серії «Тойбнеріана». Значна частина німецьких видавців художньої літератури також мають навчальні відділи, серед них «Зуркамп», «Реклам», «Карл Ханзер», «Піпер».

«Швейцар Сортімент», «Бек» обслуговують широку мережу книгарень у Мюнхені, Кельні, Нюрнбергу, Штутгарті, Франкфурті, Гамбургу та Лейпцигу і мають товарообіг приблизно в 100 млн євро. Видавництво «Отто Шмідт» має спеціалізовані книгарні у Франкфурті, Кельні й Дюссельдорфі.

У Німеччині стрімко зростає популярність аудіокниги. Провідні німецькі видавництва випускають аудіокниги найрізноманітніших жанрів. Стартовий наклад переважно становить від 1000 до 5000 пр., але це не є чітко фіксована цифра, все залежить від розкрученості автора та інших чинників. Наприклад, загальний проданий наклад п’яти томів книги про Гаррі Поттера в аудіоваріанті, випущений спеціалізованим мюнхенським видавництвом «Хьорферлаг», становив 2 млн пр. Видавництво є беззаперечним лідером на книжковому ринку Німеччини (контролюючи його 30%) із випуску аудіокниг, аудіовистави «Володар перстнів», а також творів класиків світової і німецької літератури.

Отже, сектор аудіокниг переживає свій розквіт — понад 20000 назв різних жанрів. Тексти начитуються авторами або відомими акторами, що підвищує інтерес споживачів. Позитивною є динаміка зниження цін на цю продукцію на фоні зростання цін на книги. Середній вік шанувальників аудіокниги в Німеччині становить від 25 до 40 років. Покупці аудіокниг багато працюють, тому цінують вільний час і прагнуть максимально його використати. Найважливіша зміна, яка відбулася на німецькому ринку аудіо – книги, полягає в тому, що її паралельний випуск здійснюють практично всі великі книжкові видавництва. Найдавніше в Німеччині спеціалізоване видавництво з випуску аудіокниг «Книги Штайнбаха, що розмовляють» створило аудіоваріанти всіх творів П. Коельо. Річний обіг видав ництва, яке входить до трійки найбільших незалежних виробників аудіокниг, становить від 2,5 до 3 млн євро.

Однак, у Німеччині озвучується не лише художня література. Видавництво «Геофон» випускає аудіопутівники, бо вони є ідеальним доповненням до класичних путівників: у них поєднуються звуки міста, розмови його жителів, музика, що створює його емоційний образ.

Обсяг накладу книги залежить, переважно, від типу видання: збірка оповідань виходить накладом не більше 1000–1500 пр.; роман, як правило, починається з 5000–6000 пр. Німеччина є однією з перших у світі країн за кількістю примірників книг на душу населення — 5,5 пр. Комерціалізація книговидавничої галузі пов’язана з посиленням уваги до якості книг.

За даними Біржової спілки німецького книгорозповсюдження, видавництвами укладаються угоди із продажу прав на книги, більшість із яких належить дитячій літературі — 24%, на фоні зниження попиту на художню літературу німецьких авторів (її купують Голландія, Італія). У Німеччині перекладна література становить 7,9% від загального випуску (6132 назви).

Німецькомовні книжкові видавництва потерпають від надмірного перевиробництва, щороку друкуючи майже 90 тис. видавничих новинок, що призводить до жорсткої конкуренції та штучного старіння нових книг.

Електронне книговидання займає тільки 3% ринку. Відповідно до спостережень, електронна книга не користується високою популярністю серед німецької громади. До того ж, попри всі заборони, в країні процвітає скачування книг з Інтернету і неврегульовано всі питання щодо авторського права електронних книг. І, водночас, у Німеччині намагаються застосовувати різноманітні інноваційні технології з метою покращення ситуації на ринку друкованої книги (друк на вимогу, безкоштовна доставка книг додому, можливість обрати книгу і купити тільки після перегляду).

Книговидання у Німеччині є комерційною галуззю. Структура його і книгорозповсюдження залежать від економічного і соціального стану суспільства. Тенденції і процеси на книжковому ринку країни контролюють спеціальні організації. Видавці з метою визначення попиту на ринку замовляють спеціальні дослідження, які дозволяють прогнозувати і контролювати виробничі процеси.

Рейтинг найбільших видавництв Німеччини

Серед найбільших видавничих концернів та видавництв Німеччини належать:

Аксель Шпрінгер – спеціалізується на випуску газетно-журнальної продукції, більшість яеій (55%) перебуває у власності засновників. Випускаюсть видання «Форбс», «Ньюзвік», «КомпютерБільд», «Максім», «Вельт», «Більд», загалом понад 150 видань у 27 країнах світу. Позиції лідера на ринку газетно-жернальної продукції концерн завдячує власним маркетинговим стратегіям, режиму жорсткої економії.

Бертельсманн — міжнародний медіаконцерн, що контролює видавничо-поліграфічну галузь Німеччини. Штаб-квартира — у Гютерсло. Є акціонерним товариством закритого типу, основні акціонери — Фонд Bertelsmann (57,6%), фонд Groupe Bruxelles Lambert(25,1%) і сім'я Мон (17,3%). У 2006 році в результаті бай-бека 25% акцій було викуплено Фондом Bertelsmann. Річний виторг компанії — 16,4 млрд євро, чисельність персоналу — більше 111 000 співробітників. Видавничою діяльністю займається з 1835 року. Розповсюджує свою продукцію переважно за допомогою мережі книжкових клубів. Приблизно 60% загального каталогу видань в оправі – переклади з художньої літератури.

Хольцбрінк – засновано в 1948 році і функціонує як родинне підприємство. На початковому етапі розвитку основою бізнесу стала орієнтація на книжкові клуби. З 1986 р. виходять на американський ринок, придбавши видавництво «Генрі Холта», поступово розширюють свою присутність через поглинання нових підприємств і на сучасному етапі зберігають присутність у 80 країнах. У діяльності холдингу втручається антимонопольний комітет, який намагається уникнути монополізації ринку. До складу видавничої групи входять такі видавництва: «Фішер», «Ровольт», «Аргон», «Пан Макміллан», «Генрі Холт», «Пікадор», «Дроемер Кнаур» тощо.

Века – засновано в 1973 р., має 20 міжнародних відділень і сало європейською видавничою групою, що входить до десятки провідних видавничих компаній країни. Належить родині Мютзел, тому назва складється з перших двої букв імені засновників Вернер і Карін.

Клетт-Групе – засновано в 1844 р. у Штутгарті, під час розвитку утворилась видавнича група, яка на сучасному етапі складається за 59 компаній, розміщених у 43 містах в 16 країнах. Основна спеціалізація – начальна література; створюються як класичні видання, так й інтерерактивні. Видавництво групи пропонують у видавничому портфелі понад 42,3 тис. назв.

Агенство «Міхаель Меллер» -представляє продукцію американських, британських і німецьких видавців. Приблизно до 1998 р. співвідношення контрактів із придбання авторських прав і прав на переклад німецьких книг становив по 50 %.

Варто зазначити ще такі видавництва як: Рендом Хаус, Коппенрат, Вільгельм Гейне, Дроемер Кнаур, Гьотхештрассе, Дойчен Ташенбух, Лангеншайдт, Макс Шмідт-Роемхілд, Кьозе, Ванденхоек і Рупрехт, Ульштайн Фішер.

Отже, потужними літературними видавництвами Німеччини є «Редом Хаус», «Боннієр Медіа Дейтшланд» (філіал шведської видавничої групи «Боннієр») і група «Хольцбрінк». У галузі шкільного книговидання домінують «Клетт», «Вестерманн» та «Корнельсен».