Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Бібліотеки Арабського халіфата в УП-ХІУ ст.





У період середньовіччя Константинополь був не єдиним центром культури Східного Середземномор'я. На початку VII століття почалася епоха мусульманства. Іслам охопив більшу частину арабського світу - від Персії до Марокко і за 800 років існування Арабський халіфат став могутньою державою.Формування арабського літературної мови, вдосконалення писемної культури, величезна повага і пошана до знання взагалі і до книги зокрема був характерний для цього регіону.Найвищого розквіту арабська культура досягла в VII-IX століття. Арабські вчені домоглися виняткових успіхів у математиці, астрономії, медицини, географії, історії. У математиці досі збереглося безліч термінів арабського походження - наприклад, слова "алгебра", "алгоритм", "цифра" та інші. Араби ввели цифрові позначення, які були настільки зручні, що поширилися по всьому світу, і ми використовуємо їх досі. Процвітала художня література. Недарма і сьогодні ми читаємо вірші Сааді, Омара Хайяма, Рудакі і Хафіза.Арабська наука і культура значною мірою спиралася на античну спадщину. У той час як у середньовічній Європі через релігійних воєн гинули праці античних учених, в Арабському халіфаті переводили великих греків - Платона, Аристотеля, Гіппократа, Архімеда, Птолемея. Багато з цих праць дійшли до нас саме завдяки тому, що в період середньовіччя були переведені на арабську мову.У VIII-IX століттях халіфат став світовим центром виробництва паперу. Папір був дуже зручним і в порівнянні з пергаментом дешевим матеріалом. Розвиток паперової промисловості в Самарканді, Каїрі, Дамаску та інших арабських містах створило умови для небаченого розквіту книговидавничої справи. Тільки в одному іспанському місті Кордова щорічно виготовлялося по 16 - 18 тисяч книг. У місті Тріполі, де проживало близько 20 тисяч жителів, мало не половина населення була зайнята на паперових фабриках або в скрипторіях. Деякі скрипторії в Тріполі мали до 180 переписувачів. Наприкінці Х століття в одному тільки Багдаді налічувалося 100 книготорговців.Природно, що при такому достатку скрипторіях і книжкових крамниць в країні була й велика мережа бібліотек.Особливо відзначалися своїм багатством бібліотеки правителів-халіфів та їх сановників. Усі найбільш значні правителі Багдада, Каїра, Кордови, Дамаска були книголюбами.Засновник династії і перший халіф Омеядов - Муавія I (? -680) Заклав основи однієї з перших арабських палацових бібліотек. У Дамаску він заснував "Дім мудрості" ("Байт аль-Хікма") - установа, що представляє собою одночасно бібліотеку і державне сховище архівних документів. З 689 року архів та бібліотека стали існувати роздільно. Основу бібліотеки Муавія I (як і більшості арабських бібліотек) становила корановедческая література, але була й багата колекція книг з медицини, філософії, астрології, математики, історії. Після перенесення столиці з Дамаска до Багдада, бібліотека теж була переведена в нову столицю.Арабські історики пишуть, що онук Муавія I Халід ібн-Язід ібн-Муавія дозволив освіченим мусульманам користуватися бібліотекою, копіювати потрібні книги з її фонду. Таким чином, бібліотека з палацової поступово перетворювалася на публічну.Засновником знаменитої Багдадської палацової бібліотеки був не менш знаменитий халіф Харун аль-Рашид (766-809), образ якого відображений в казках "Тисяча і одна ніч". Він поповнював її протягом усього життя. Чимало рукописів було отримано з Візантії та інших країн в якості данини або подарунків. Син Харуна - халіф Аль-Мамун значно розширив це книжкове зібрання. Фонд бібліотеки становив сотні книг. Очолювали її троє перських вчених. Аль-Мамун перетворив закриту палацову бібліотеку в публічну, дозволивши в неї доступ не тільки відомим ученим, але і будь-яким освіченим читачам.Халіф Аль-Хакім II (961-977), що правив в Кордові, об'єднав існували до нього три палацових бібліотеки. Фонд об'єднаної бібліотеки складав 400 тисяч томів. Обсяг каталогу цього книжкового зібрання, що містив назви книжок і імена авторів, становив 44 зошити по 90 аркушів кожна. Аль-Хакім II мав агентів, які вели бібліографічні пошуки книг по всьому світу, повідомляючи халіфу про всі новинки і раритетах. Поповнення фонду бібліотеки в самій Кордові здійснювалося численним штатом писарів, палітурників, ілюстраторів. Бібліотека мала відділи, розділені на секції. У штаті бібліотеки був бібліотекар-каталогізатор.Наслідуючи правителям, арабські аристократи становили багаті приватні бібліотеки. Відома бібліотека візира ібн Аббадо, який був одержимий любов'ю до книг. Він зібрав навколо себе кращих представників мистецтва слова, листувався зі знаменитими письменниками і вченими. Його бібліотека налічувала 117 тисяч книг. Каталог бібліотеки складав 10 томів. Будучи державним діячем і воїном, ібн Аббадо багато подорожував і всюди в походах його супроводжувала бібліотека. Верблюди в книжковому каравані везли книги в алфавітному порядку, так що бібліотекарі - караванники завжди могли швидко і легко відшукати потрібну рукопис.Бібліофілія в Арабському халіфаті вважалася проявом хорошого тону не тільки серед аристократів. Були збирачі книг і серед людей простого стану і невеликого достатку. Наприклад, вчитель ібн Хазі мав прекрасної, ретельно підібраною колекцією, яка була широко відома. Збереглося заповіт арабського перекладача ібн Тіббона синові: "Я зібрав велику бібліотеку. Тримай її в порядку. Приготуй списки книг кожної шафи і постав кожну книгу в належний шафа. Прикривай книги красивими фіранками, охороняй від води зі стелі, від мишей, від будь-якої шкоди, бо вони - краще твій скарб ".У IX столітті на зміну "Будинкам мудрості", в яких бібліотечні функції поєднувалися з архівними, стали приходити "^ Будинку науки" ("Дар аль-ільм"), в стінах яких читання було тісно пов'язане з навчанням. У цей період у великих містах Арабського халіфату відкриваються вищі освітні навчальні заклади - медресе. Деякі з них з часом стали університетами, де поряд з богослов'ям викладалися точні та природничі науки, філософія, медицина. Першою установою подібного типу стала бібліотека Багдадського університету (993) - великий науковий і релігійний центр. Але, мабуть, найбільшу популярність здобула бібліотека "Будинку науки" в Тріполі. У літературі наводиться воістину астрономічна цифра, яка характеризує величину книжкового фонду цієї бібліотеки - 3 мільйони томів! При цьому тільки Корану було 50 тисяч примірників і 80 тисяч примірників коментарів до нього. Штат бібліотеки складався з 180 співробітників. Дивно, що така велика бібліотека проіснувала всього 30 років і загинула від пожежі під час навали хрестоносців.Відмінною рисою бібліотек даного типу була навчально-педагогічна робота. Вони вперше в історії бібліотечної справи стали центрами поширення різних ідей і навчань. У Європі подібні бібліотеки з'явилися значно пізніше.У Арабському халіфаті існували і так звані "приєднані бібліотеки": вони створювалися при будь-яких установах - мечетях, мавзолеях, лікарнях. Відомі бібліотека при мечеті Ан-Нурі, бібліотека Мустансірійя. Фонди приєднаних бібліотек зазвичай були профільованими. Профіль залежав від спеціалізації закладу, до якого вона була приєднана.Приєднані бібліотеки - це прообраз спеціальних бібліотек. Деякі з них, розвиваючись і розширюючись, поступово набували самостійність. Частина з приєднаних бібліотек, що знаходилися в столицях еміратів, з часом перетворилася на національні спеціальні бібліотеки.Крім типових для всіх середньовічних держав бібліотек (палацових, особистих, навчальних закладів та наукових установ) в Арабському халіфаті отримав поширення специфічний тип бібліотеки - вакфних бібліотека. Вакф - це особлива форма феодальної власності, при якій бібліотека не була приватною власністю государя або феодала, а перебувала в "вічному користуванні" ісламської громади. Головною особливістю вакфних бібліотек була їх загальнодоступність. Суспільно-благодійний характер вакфних бібліотек вимагав максимального звернення книг серед читачів, тому бібліотечними фондами користувалися не тільки імениті громадяни та вчені, а всі бажаючі. Більше того, в багатьох бібліотеках постійні читачі, особливо приїжджі і небагаті, не тільки мали до своїх послуг книги, а й забезпечувалися письмовим приладдям і папером, навіть знаходили за сприяння бібліотечних служителів нічліг і матеріальну підтримку.

Date: 2016-07-22; view: 349; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию