Праці Варрона та Вітрувія про бібліотеки.

Існує складений Ієронімом неповний каталог творів Варрона, згідно з яким встановлено, що Варрон написав більше 70 творів, загальною кількістю більше 600 книг. Він займався, зокрема, грамматикою, правом, мистецтвом, історією, історією літератури.Збереглися трактат «Про сільське господарство» в 3-х книгах, 5-10 книги твору «Про латинську мови» (усього було 25 книг). Цей твір ґрунтуєтсья на висновках його вчителя Стілона.Відомо, що він написав літературні портрети семисот греків та римлян. Це був перший ілюстрований римський твір. У ньому він доводив рівноправний стан грецької та римської культур. Ця тема також була присутня і в деяких інших творах Варрона.Велике значення мала енциклопедія Варрона «Книга досвіду». Вона складалася з грамматики, діалектики, риторики, геометрії, арифметики, астрології, музики, медицини та архітектури. У пізню античність перші 7 наук були виділені як основні, що у подальшому заложило підґрунтя середньовічної європейської освіти.Також відомі його твори під загальною назвою «Логісторики», що складаються з 76 книг і являють собою етичні роздуми з прикладами з міфології та історії.В історичних дослідженнях виділяються «Людські та божественні давності» в 41 книзі. Це енциклопедія історії римської культури. Завдяки християнським письменникам, насамперед Августину, відомий зміст другої частини дослідження (кн. 26-41), яку Варрон присвятив Цезарю. У творі «Про походження римського народу» в 4 книгах Варрон показав внесок Риму в грецьку культуру.Великою є роль Варрона у становленні граматики та лінгвістики. Збереглися фрагменти «Історії алфавіта» у 2 книгах, «Про походження латинської мови» в 3 книгах.

Трактат Вітрувія представляє собою дуже важливий і цікавий історичний документ і, як такий, характеризує певний історичний момент. По-друге, цей історичний документ кілька прочиняє закулісну сторону принципату Августа і служить противагою хвалебні хору придворних поетів, повзали, як висловився К. Маркс про Горація, на череві перед Августом. По-третє, з'ясувалося, що Вітрувій з цілого ряду причин не міг грати особливо блискучою ролі при Августі, як архітектор, і що самий трактат його в первинному своєму вигляді не міг виникнути в атмосфері серпневого режиму. Трактат Вітрувія, адресований спочатку Юлію Цезарю, носівшемуся з запаморочливими планами грандіозного будівництва, був переадресований Августу, за наполяганням його сестри Октавії, і в цій новій редакції і в новому оформленні дійшов до нас.Содержание трактата Витрувия как нельзя более гармонировало с идеей созданной Азинием Поллионом библиотеки – служить сокровищницей всех плодов ума человеческого и арсеналом для вооружения ими новых подрастающих поколений. Разумеется, Август постольку поощрял это предприятие, поскольку оно способно было на данном, "демократическом", этапе его политики содействовать усыплению политических интересов. Естественно, что Витрувий, передающий свои непосредственные впечатления от этой библиотеки во вступлении к книге 9, так или иначе предлагал свой трактат для издания Поллиону. Но тут было два препятствия: посвящение Цезарю и ориентировка на него во всем трактате-меморандуме, а с другой стороны – принцип, которого строго держался Азиний Поллион в подборе книг народной библиотеки: он включал в нее книги всех авторов, кроме еще живых современников, причем он сделал единственное исключение для Варрона, бюст которого он, тоже в виде исключения, поставил там при его жизни.