Дайте визначення автора.

Стаття 1. Визначення термінів

автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила
твір;

3) Що таке “виключне право”?

Стаття 1. Визначення термінів

виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору,
виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи
відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання
цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на
видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим
особам у межах строку, встановленого цим Законом;

4) Що таке “відтворення”?

Стаття 1. Визначення термінів

відтворення - виготовлення одного або більше примірників
твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а
також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в
електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку
може зчитувати комп'ютер;

5) Поясніть термін “здавання у майновий найм”.

Стаття 1. Визначення термінів

здавання у майновий найм - передача права користування і
(або) володіння оригіналом чи примірником твору, фонограми,
відеограми на певний строк з метою одержання прямої чи
опосередкованої комерційної вигоди;

6) Що являє собою контрафактний примірник твору?

Стаття 1. Визначення термінів

контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми -
примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений,
опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського
права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в
Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну
територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського
права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори,
фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали
охоронятися;

7) Поясніть суть “оприлюднення твору”.

Стаття 1. Визначення термінів

оприлюднення (розкриття публіці) твору - здійснена за згодою
автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав
дія, що вперше робить твір доступним для публіки шляхом
опублікування, публічного виконання, публічного показу, публічної
демонстрації, публічного сповіщення тощо;

8) Розкрийте поняття “опублікування твору”.

Стаття 1. Визначення термінів

опублікування твору, фонограми, відеограми - випуск в обіг за
згодою автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або)
суміжних прав виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими
способами примірників твору, фонограми, відеограми у кількості,
здатній задовольнити, з урахуванням характеру твору, фонограми чи
відеограми, розумні потреби публіки, шляхом їх продажу, здавання в
майновий найм, побутового чи комерційного прокату, надання доступу
до них через електронні системи інформації таким чином, що
будь-яка особа може його отримати з будь-якого місця і у будь-який
час за власним вибором або передачі права власності на них чи
володіння ними іншими способами. Опублікуванням твору, фонограми,
відеограми вважається також депонування рукопису твору, фонограми,
відеограми у сховищі (депозитарії) з відкритим доступом та
можливістю одержання в ньому примірника (копії) твору, фонограми,
відеограми;

9) Що таке “примірник твору”?

Стаття 1. Визначення термінів

примірник твору - копія твору, виконана у будь-якій
матеріальній формі;

10) Дайте визначення “службового твору”.

Стаття 1. Визначення термінів

службовий твір - твір, створений автором у порядку виконання
службових обов'язків відповідно до службового завдання чи
трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем;

11) Дайте визначення “цитати”.

Стаття 1. Визначення термінів

цитата - порівняно короткий уривок з літературного, наукового
чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується,
з обов'язковим посиланням на його автора і джерела цитування,
іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої
твердження або для посилання на погляди іншого автора в
автентичному формулюванні;

12) На що поширюється дія Закону?

Стаття 3. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на:

а) твори, зазначені у частині першій статті 8 цього Закону, і
об'єкти суміжних прав, зазначені у статті 35 цього Закону,
незалежно від місця їх першого оприлюднення (або не оприлюднені,
але знаходяться в об'єктивній формі на території України),
авторами яких або особами, яким належить авторське право і (або)
суміжні права на них, є фізичні особи, які є громадянами України
або не є її громадянами, але мають постійне місце проживання на
території України, або юридичні особи, які мають місцезнаходження
на території України;

б) твори, зазначені у частині першій статті 8 цього Закону, і
об'єкти суміжних прав, зазначені у статті 35 цього Закону, вперше
оприлюднені на території України або вперше оприлюднені за межами
України, але після цього протягом 30 днів оприлюднені на території
України;

в) передачі організацій мовлення, що мають місцезнаходження
на території України і здійснюють передачі за допомогою
передавачів, розташованих на території України;

г) твори архітектури і скульптури, які об'єктивно знаходяться
на території України;

д) твори та об'єкти суміжних прав, які охороняються
відповідно до міжнародних договорів України.

13) Чиї особисті немайнові і майнові права захищає даний Закон?

Стаття 3. Сфера дії Закону

2. Положення цього Закону спрямовані на захист особистих
немайнових прав і майнових прав:

а) суб'єктів авторського права, зазначених у статті 7 цього
Закону, і суб'єктів суміжних прав, зазначених у частині першій
статті 36 цього Закону, які є громадянами України або не є
громадянами України, але мають постійне місце проживання на
території України (для юридичних осіб - місцезнаходження на
території України), незалежно від того, на якій території вперше
були оприлюднені їх твори чи об'єкти суміжних прав;

б) суб'єктів авторського права, зазначених у статті 7 цього
Закону, і суб'єктів суміжних прав, зазначених у частині першій
статті 36 цього Закону, незалежно від їх громадянства і постійного
місця проживання (для юридичних осіб - їх місцезнаходження), твори
чи об'єкти суміжних прав яких вперше оприлюднені на території
України або не оприлюднені, але які знаходяться в об'єктивній
формі на території України;

в) суб'єктів авторського права, зазначених у статті 7 цього
Закону, і суб'єктів суміжних прав, зазначених у частині першій
статті 36 цього Закону, незалежно від їх громадянства і постійного
місця проживання, твори чи об'єкти суміжних прав яких вперше
оприлюднені в іншій країні та протягом 30 днів після цього
оприлюднені на території України;

г) інших осіб, які мають авторське право і (або) суміжні
права.

3. Суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав,
незалежно від їх громадянства, твори чи об'єкти суміжних прав яких
вперше оприлюднені на території іншої держави або не оприлюднені,
але знаходяться в об'єктивній формі на території іншої держави,
правова охорона надається відповідно до міжнародних договорів
України.

14) Яка установа уповноважена реалізовувати державну політику у сфері охорони авторського права?

Стаття 4. Повноваження Установи у сфері охорони авторського
права і суміжних прав

1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері
охорони авторського права і суміжних прав, здійснює свої
повноваження у межах, що передбачені законом, і виконує такі
функції:

аналізує стан застосування і дотримання національного
законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і
суміжних прав; { Абзац другий частини першої статті 4 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 5460-VI (5460-17) від 16.10.2012 }

забезпечує облік організацій колективного управління після їх
реєстрації, здійснює нагляд за діяльністю цих організацій і надає
їм методичну допомогу; { Абзац третій частини першої статті 4 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI (5460-17) від
16.10.2012 }

здійснює контроль за виконанням цього Закону у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України;

здійснює посередництво у переговорах і при вирішенні
конфліктів між організаціями колективного управління, а також між
цими організаціями і суб'єктами авторського права і (або) суміжних
прав;

організує розробку нормативів і таблиць щодо розміру
мінімальної винагороди і її розподілу між авторами і іншими
суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав і подає їх для
затвердження в установленому порядку; { Абзац шостий частини
першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI
(5460-17) від 16.10.2012 }

забезпечує відтворювачів, імпортерів і експортерів
примірників аудіовізуальних творів, фонограм (відеограм)
контрольними марками відповідно до Закону України "Про
розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм"
(1587-14), веде Єдиний реєстр одержувачів контрольних марок;

організує приймання і розгляд заявок на державну реєстрацію
прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також на
реєстрацію договорів, які стосуються прав авторів на твори, і
здійснення їх реєстрації;

забезпечує складання і періодичне видання каталогів усіх
державних реєстрацій авторського права;

організує публікацію офіційного бюлетеня з питань охорони
авторського права і суміжних прав;

забезпечує розробку і реалізацію освітніх програм у сфері
охорони авторського права і суміжних прав;

представляє інтереси України з питань охорони авторського
права і суміжних прав у міжнародних організаціях відповідно до
чинного законодавства;

доручає закладам, які входять до державної системи правової
охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації,
виконувати окремі завдання, що визначені цим Законом, Положенням
про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової
охорони інтелектуальної власності;

сприяє діяльності організацій колективного управління
майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних
прав, пов'язаної з виконанням функцій, які визначені статтею 49
цього Закону; (Частину першу статті 4 доповнено абзацом
чотирнадцятим згідно із Законом N 850-IV (850-15) від
22.05.2003)

здійснює інші повноваження відповідно до законів. { Абзац
п'ятнадцятий частини першої статті 4 в редакції Закону N 5460-VI
(5460-17) від 16.10.2012 }

2. Установа має право вимагати від організацій колективного
управління передбачену частиною сьомою статті 48 цього Закону
інформацію.

3. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок
коштів Державного бюджету України.

15) Хто є суб`єктами авторського права?

Стаття 7. Суб'єкти авторського права

Суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у
частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким
автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

16) Що є об`єктами авторського права?

Стаття 8. Об'єкти авторського права

1. Об'єктами авторського права є твори у галузі науки,
літератури і мистецтва, а саме:

1) літературні письмові твори белетристичного,
публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру
(книги, брошури, статті тощо);

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3) комп'ютерні програми;

4) бази даних;

5) музичні твори з текстом і без тексту;

6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми,
хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх
постановки;

7) аудіовізуальні твори;

8) твори образотворчого мистецтва;

9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового
мистецтва;

10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані
способами, подібними до фотографії;

11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори
декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з
художнього скла, ювелірні вироби тощо; (Пункт 11 частини першої
статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV
(850-15) від 22.05.2003)

12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні
твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки,
архітектури та інших сфер діяльності;

13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї
частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

14) похідні твори;

15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії
та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за
умови, що вони є результатом творчої праці за добором,
координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських
прав на твори, що входять до них як складові частини;

16) тексти перекладів для дублювання, озвучення,
субтитрування українською та іншими мовами іноземних
аудіовізуальних творів;

17) інші твори.

2. Охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у
частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені,
як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення,
жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда,
розваги тощо).

17) Чи охороняються даним Законом ідеї, теорії, концепції тощо?

Стаття 8. Об'єкти авторського права

3. Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки
на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї,
теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи,
концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані,
пояснені, проілюстровані у творі.

18) Яким чином охороняється частина твору?

Стаття 9. Охорона авторського права на частину твору

Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому
числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і
охороняється відповідно до цього Закону.

19) Які об`єкти не охороняються даним Законом?

Стаття 10. Об'єкти, що не охороняються

Не є об'єктом авторського права:

а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають
характер звичайної прес-інформації;

б) твори народної творчості (фольклор);

в) видані органами державної влади у межах їх повноважень
офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного
характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні
стандарти тощо) та їх офіційні переклади;

г) державні символи України, державні нагороди; символи і
знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших
військових формувань; символіка територіальних громад; символи та
знаки підприємств, установ та організацій;

д) грошові знаки;

е) розклади руху транспортних засобів, розклади
телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази
даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які
поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого
роду).

Проекти офіційних символів і знаків, зазначених у пунктах "г"
і "д" частини першої цієї статті, до їх офіційного затвердження
розглядаються як твори і охороняються відповідно до цього Закону.

20) Поясніть механізм виникнення авторського права на твір.

Стаття 11. Виникнення і здійснення авторського права.
Презумпція авторства

1. Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є
автор твору.

За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа,
зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція
авторства).

Це положення застосовується також у разі опублікування твору
під псевдонімом, який ідентифікує автора.

2. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його
створення. Для виникнення і здійснення авторського права не
вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його
оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

3. Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка
інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове
право на цей твір), для сповіщення про свої права може
використовувати знак охорони авторського права. Цей знак
складається з таких елементів:

латинська літера "c", обведена колом, - (зображення знака не
наводиться);

ім'я особи, яка має авторське право;

рік першої публікації твору.

Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і
кожному примірнику твору.

4. Якщо твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом (за
винятком випадку, коли псевдонім однозначно ідентифікує автора),
видавець твору (його ім'я чи назва мають бути зазначені на творі)
вважається представником автора і має право захищати права
останнього. Це положення діє до того часу, поки автор твору не
розкриє своє ім'я і не заявить про своє авторство.

5. Суб'єкт авторського права для засвідчення авторства
(авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту
і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права
автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони
авторського права може зареєструвати своє авторське право у
відповідних державних реєстрах.

Державна реєстрація авторського права і договорів, які
стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно
до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку
(1756-2001-п). Установа складає і періодично видає каталоги всіх
державних реєстрацій.

За підготовку Установою до державної реєстрації авторського
права і договорів, які стосуються права автора на твір,
сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів
України (1756-2001-п).

Про реєстрацію авторського права на твір Установою видається
свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується державне мито, кошти
від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України.
Розмір і порядок сплати державного мита за видачу свідоцтва
визначаються законодавством.

Особа, яка володіє матеріальним об'єктом, в якому втілено
(виражено) твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське
право, у його реєстрації.

21) Яким чином особа сповіщає про свої авторські права?

Стаття 11. Виникнення і здійснення авторського права.
Презумпція авторства

3. Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка
інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове
право на цей твір), для сповіщення про свої права може
використовувати знак охорони авторського права. Цей знак
складається з таких елементів:

латинська літера "c", обведена колом, - (зображення знака не
наводиться);

ім'я особи, яка має авторське право;

рік першої публікації твору.

Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і
кожному примірнику твору.

22) Як співвідносяться авторське право і право власності на матеріальний об`єкт, в якому втілено твір?

Стаття 12. Авторське право і право власності на матеріальний
об'єкт, в якому втілено твір

1. Авторське право і право власності на матеріальний об'єкт,
в якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження
матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження
авторського права і навпаки.

2. Власникові матеріального об'єкта, в якому втілено оригінал
твору образотворчого мистецтва чи архітектури, не дозволяється
руйнувати цей об'єкт без попереднього пропонування його авторові
твору за ціну, що не перевищує вартості матеріалів, витрачених на
його створення. Якщо збереження об'єкта, в якому втілено оригінал
твору, є неможливим, власник матеріального об'єкта, в якому
виражено оригінал твору, повинен дозволити авторові зробити копію
твору у відповідній формі, а якщо це стосується архітектурної
споруди - фотографії твору.

23) Що таке співавторство?

Стаття 13. Співавторство

1. Співавторами є особи, спільною творчою працею яких
створено твір.

Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить
всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне
нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має
самостійне значення.

Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між
ними.

Право опублікування та іншого використання твору в цілому
належить всім співавторам.

Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне
ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав
відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або
зміну твору.

У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор
може доводити своє право в судовому порядку.

2. Якщо твір, створений у співавторстві, складається з
частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із
співавторів має право використовувати створену ним частину твору
на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між
співавторами.

3. Співавторством є також авторське право на інтерв'ю.
Співавторами інтерв'ю є особа, яка дала інтерв'ю, та особа, яка
його взяла.

Опублікування запису інтерв'ю допускається лише за згодою
особи, яка дала інтерв'ю.

4. Винагорода за використання твору належить співавторам у
рівних частках, якщо в угоді між ними не передбачається інше.

5. Зазначені положення не поширюються на випадки оприлюднення
чи надання інформації на підставі Закону України "Про доступ до
публічної інформації" (2939-17).

{ Статтю 15 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 2939-VI
(2939-17) від 13.01.2011 }

24) Розкрийте особисті немайнові права автора.

Стаття 14. Особисті немайнові права автора

1. Автору належать такі особисті немайнові права:

1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення
належним чином імені автора на творі і його примірниках і за
будь-якого публічного використання твору, якщо це практично
можливо;

2) забороняти під час публічного використання твору
згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись
анонімом;

3) вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення
псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його
примірниках і під час будь-якого його публічного використання;

4) вимагати збереження цілісності твору і протидіяти
будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або
будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і
репутації автора.

2. Особисті немайнові права автора не можуть бути передані
(відчужені) іншим особам.

25) Розкрийте майнові права автора.

Стаття 15. Майнові права автора

1. До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське
право) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору
іншими особами.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське
право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з
положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає
суб'єктом авторського права.

2. Виключне право на використання твору автором (чи іншою
особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати
твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

3. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське
право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає
йому право дозволяти або забороняти:

1) відтворення творів;

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;

3) публічну демонстрацію і публічний показ;

4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно
здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше
оприлюднення;

5) переклади творів;

6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни
творів;

7) включення творів як складових частин до збірників,
антологій, енциклопедій тощо;

8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження
іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та
шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

9) подання своїх творів до загального відома публіки таким
чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з
будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;

10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після
першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або
примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз
даних, музичних творів у нотній формі, а також творів,
зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує
комп'ютер;

11) імпорт примірників творів.

Цей перелік не є вичерпним.

4. Виключні права авторів на використання творів архітектури,
містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх
участі у реалізації проектів цих творів.

5. За винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього
Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право
вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.
Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального)
платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне
використання твору (роялті), або комбінованих платежів.

Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і
використання твору встановлюються в авторському договорі або у
договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського
права організаціями колективного управління з особами, які
використовують твори.

Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні
ставки авторської винагороди (72-2003-п) та порядок їх
застосування. (Абзац третій частини п'ятої статті 15 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 850-IV (850-15) від 22.05.2003)

6. Обмеження майнових прав, встановлені статтями 21-25
цього Закону, здійснюються за умови, що вони не завдаватимуть
шкоди використанню твору і не обмежуватимуть безпідставно законні
інтереси автора.

7. Якщо примірники правомірно опублікованого твору законним
чином введені у цивільний обіг шляхом їх першого продажу в
Україні, то допускається їх повторне введення в обіг шляхом
продажу, дарування тощо без згоди автора (чи іншої особи, яка має
авторське право) і без виплати авторської винагороди, а щодо
творів образотворчого мистецтва - з урахуванням положень статті 27
цього Закону. Проте у цьому випадку право здавання у майновий найм
чи комерційний прокат залишається виключно за особою, яка має
авторське право.

26) Поясніть особливості авторського права на службові твори.

Стаття 16. Авторське право на службові твори

1. Авторське особисте немайнове право на службовий твір
належить його автору.

2. Виключне майнове право на службовий твір належить
роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором
(контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і
роботодавцем.

3. За створення і використання службового твору автору
належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої
встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або)
цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

27) Розкрийте сутність авторського права на збірники.

Стаття 19. Авторське право на збірники та інші
складені твори

1. Авторові збірника та інших складених творів (упорядникові)
належить авторське право на здійснені ним підбір і розташування
творів та (або) інших даних, що є результатом творчої праці
(упорядкування).

Упорядник збірника користується авторським правом за умови
дотримання ним прав авторів кожного з творів, включених до
складеного твору.

Автори творів, включених до складеного твору, мають право
використовувати свої твори незалежно від складеного твору, якщо
інше не передбачено авторським договором з упорядником збірника.

Авторське право упорядника збірника не перешкоджає іншим
особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих
творів та (або) інших даних для створення своїх творів.

Передбачена цією частиною правова охорона баз даних не
поширюється на самі дані чи інформацію і не зачіпає будь-яке
авторське право, що відноситься до самих даних чи інформації, які
містяться у базі даних.

2. Видавцям енциклопедій, енциклопедичних словників,
періодичних збірників, збірників наукових праць, газет, журналів
та інших періодичних видань належать виключні права на
використання таких видань у цілому. Видавець має право за
будь-якого використання таких видань зазначати в них своє ім'я або
вимагати такого зазначення.

Автори творів, включених до таких видань, зберігають виключні
права на використання своїх творів незалежно від видання в цілому,
якщо інше не передбачено авторським договором.

28) Розкрийте особливості авторського права перекладачів.

Стаття 20. Авторське право перекладачів і авторів
інших похідних творів

1. Перекладачам і авторам інших похідних творів належить
авторське право на здійснені ними переклад, адаптацію, аранжування
або іншу переробку.

Перекладачі і (або) автори інших похідних творів користуються
авторським правом на створений ними твір за умови дотримання ними
прав автора, твір якого зазнав перекладу, адаптації, аранжування
або іншої переробки.

2. Авторське право перекладачів і (або) авторів інших
похідних творів не перешкоджає іншим особам здійснювати свої
переклади і переробки тих самих творів.

29) У яких випадках допускається використання твору без згоди автора?

Стаття 21. Вільне використання твору із зазначенням
імені автора

Без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право),
але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення,
допускається:

2) використання літературних і художніх творів в обсязі,
виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях,
передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального
характеру;

3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне
сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей
з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних
питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у
випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або
інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;

4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами
фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше
публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час
перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних
публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для
висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у
комерційних цілях; (Пункт 5 частини першої статті 21 в редакції
Закону N 850-IV (850-15) від 22.05.2003)

6) видання та відтворення випущених у світ творів
рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих та аудіотворів
(аудіодокументів, аудіокниг) з нанесенням спеціального цифрового
формату для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією,
розмітки для зручної навігації з метою розповсюдження між
інвалідами по зору та осіб з дислексією, а також поповнення
бібліотечних фондів спеціалізованих бібліотек, бібліотек
навчальних закладів та центрів реабілітації для інвалідів і дітей
- інвалідів по зору, громадських організацій сліпих, підприємств,
установ, організацій, де працюють інваліди по зору, крім випадків
прямого чи опосередкованого використання цих творів з комерційною
метою; { Пункт 6 частини першої статті 21 в редакції Закону N 927-VIII
(927-19) від 25.12.2015 }

7) відтворення творів для судового і адміністративного
провадження в обсязі, виправданому цією метою;

8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і
релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому
характером таких церемоній;

9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших
періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення
публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних
творів у обсязі, виправданому поставленою метою;

10) відтворення твору в цілях і за умов, передбачених
статтями 22-25 цього Закону;

11) адаптація існуючих і створюваних аудіовізуальних творів
для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією шляхом
застосування аудіодискрипції (тифлокоментування). { Частину першу статті 21 доповнено пунктом 11 згідно із Законом
N 927-VIII (927-19) від 25.12.2015 }

Цей перелік вільного використання творів є вичерпним.

30) У яких випадках допускається відтворення твору без згоди автора?

Стаття 21. Вільне використання твору із зазначенням
імені автора

Без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право),
але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення,
допускається:

4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами
фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше
публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час
перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних
публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для
висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у
комерційних цілях; (Пункт 5 частини першої статті 21 в редакції
Закону N 850-IV (850-15) від 22.05.2003)

6) видання та відтворення випущених у світ творів
рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих та аудіотворів
(аудіодокументів, аудіокниг) з нанесенням спеціального цифрового
формату для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією,
розмітки для зручної навігації з метою розповсюдження між
інвалідами по зору та осіб з дислексією, а також поповнення
бібліотечних фондів спеціалізованих бібліотек, бібліотек
навчальних закладів та центрів реабілітації для інвалідів і дітей
- інвалідів по зору, громадських організацій сліпих, підприємств,
установ, організацій, де працюють інваліди по зору, крім випадків
прямого чи опосередкованого використання цих творів з комерційною
метою; { Пункт 6 частини першої статті 21 в редакції Закону N 927-VIII
(927-19) від 25.12.2015 }

7) відтворення творів для судового і адміністративного
провадження в обсязі, виправданому цією метою;

8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і
релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому
характером таких церемоній;

9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших
періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення
публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних
творів у обсязі, виправданому поставленою метою;

10) відтворення твору в цілях і за умов, передбачених
статтями 22-25 цього Закону;

11) адаптація існуючих і створюваних аудіовізуальних творів
для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією шляхом
застосування аудіодискрипції (тифлокоментування). { Частину першу статті 21 доповнено пунктом 11 згідно із Законом
N 927-VIII (927-19) від 25.12.2015 }

Цей перелік вільного використання творів є вичерпним.

31) Який термін дії авторського права?

1. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його
створення і починає діяти від дня створення твору.

2. Авторське право діє протягом усього життя автора і
70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією
статтею.

3. Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом,
строк дії авторського права закінчується через 70 років після
того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не
викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору,
оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не
пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору,
застосовується строк, передбачений частиною другою цієї статті.

4. Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє
протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього
співавтора.

5. У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не
водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками,
серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для
кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.

6. Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів
діє протягом 70 років після їх реабілітації.

7. Авторське право на твір, вперше опублікований протягом
30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його
правомірного опублікування.

8. Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони
авторського права по відношенню до неоприлюдненого твору вперше
його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту
майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років
від часу, коли твір був вперше оприлюднений.

9. Строк дії авторського права після смерті автора і строки,
встановлені частинами третьою - сьомою цієї статті, починаються
від дня смерті автора чи з дня настання подій, передбачених у
зазначених частинах, але відліковуються з 1 січня року, наступного
за роком смерті чи роком, в якому відбулася зазначена подія. (Частина дев'ята статті 28 в редакції Закону N 850-IV (850-15)
від 22.05.2003)

10. Особисті немайнові права автора, передбачені статтею 14
цього Закону, охороняються безстроково.

32) Чи переходить авторське право у спадщину?

1. Майнові права авторів та інших осіб, які мають виключне
авторське право, переходять у спадщину. Не переходять у спадщину
особисті немайнові права автора.

2. Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і
протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також
будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі
та репутації автора.

33) Поясніть механізм переходу творів у суспільне надбання.

1. Закінчення строку дії авторського права на твори означає
їх перехід у суспільне надбання.

2. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без
виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою,
за умови дотримання особистих немайнових прав автора, передбачених
статтею 14 цього Закону.

3. Кабінетом Міністрів України можуть встановлюватися
спеціальні відрахування до фондів творчих спілок України за
використання на території України творів, які стали суспільним
надбанням.

34) Яким чином здійснюється передача майнових прав автора?

1. Автор (чи інша особа, яка має авторське право) може
передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону,
будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав
автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється
авторським договором.

Майнові права, що передаються за авторським договором, мають
бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському
договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

2. Майнове право суб'єкта авторського права, який є юридичною
особою, може бути передане (відчужене) іншій особі у встановленому
законом порядку внаслідок ліквідації цієї юридичної особи -
суб'єкта авторського права.

35) Яким чином здійснюється передача права на використання твору?

1. Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить
виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору
будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі
авторського договору.

Використання твору будь-якою особою допускається виключно на
основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених
статтями 21-25 цього Закону.

2. Передача права на використання твору іншим особам може
здійснюватися на основі авторського договору про передачу
виключного права на використання твору або на основі авторського
договору про передачу невиключного права на використання твору.

3. За авторським договором про передачу виключного права на
використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне
авторське право) передає право використовувати твір певним
способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права
передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти
подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка
передає виключне право на використання твору, залишається право на
використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.

4. За авторським договором про передачу невиключного права на
використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право)
передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у
встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне
право, зберігається право на використання твору і на передачу
невиключного права на використання твору іншим особам.

5. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на
використання творів мають організації колективного управління,
яким суб'єкти авторського права передали повноваження на
управління своїми майновими авторськими правами.

6. Права на використання твору, що передаються за авторським
договором, вважаються невиключними, якщо у договорі не передбачено
передачі виключних прав на використання твору.

36) Що є об`єктами суміжних прав?

Об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту,
оцінки, способу і форми вираження, є:

а) виконання літературних, драматичних, музичних,
музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;

б) фонограми, відеограми;

в) передачі (програми) організацій мовлення.

37) Хто є суб`єктами суміжних прав?

1. Суб'єктами суміжних прав є:

а) виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних
підставах передано суміжні майнові права щодо виконань;

б) виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та
особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права
щодо фонограм;

в) виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та
особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права
щодо відеограм;

г) організації мовлення та їх правонаступники.

2. Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними
прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів авторського
права. Виробники фонограм, виробники відеограм повинні
дотримуватися прав суб'єктів авторського права і виконавців.
Організації мовлення повинні дотримуватися прав суб'єктів
авторського права, виконавців, виробників фонограм (відеограм).

38) Який механізм виникнення суміжних прав?

1. Первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник
фонограми, виробник відеограми, організація мовлення.

2. Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору,
виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення
передачі організації мовлення.

3. Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається
виконання будь-яких формальностей.

Виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми для
сповіщення про свої суміжні права на фонограмах, відеограмах і
всіх їх примірниках, що розповсюджуються серед публіки на законних
підставах, або їх упаковках можуть використовувати знак охорони
суміжних прав. Цей знак складається з таких елементів:

латинська літера "P", обведена колом, - (зображення знака не
наводиться);

імена (назви) осіб, які мають щодо цих фонограм (відеограм)
суміжні права;

рік першої публікації фонограми (відеограми).

За відсутності доказів іншого, виконавцем, виробником
фонограми чи відеограми вважаються особи, імена (назви) яких
зазначені на фонограмі, відеограмі та їх примірниках або на їх
упаковці.

4. Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися
мінімальні ставки винагороди за використання об'єктів суміжних
прав (72-2003-п) та порядок їх індексації.

39) Який термін дії суміжних прав?

1. Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років
від дати першого запису виконання.

Особисті немайнові права виконавців, передбачені частиною
першою статті 38 цього Закону, охороняються безстроково.

2. Права виробників фонограм і відеограм охороняються
протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми
(відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапису), якщо
фонограма (відеограма) не була опублікована протягом зазначеного
часу.

3. Організації мовлення користуються наданими цим Законом
правами протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення
передачі.

4. Закінчення строків захисту суміжних прав настає 1 січня
року, наступного за роком, у якому закінчилися передбачені цією
статтею строки захисту.

5. До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників
фонограм і відеограм та організацій мовлення переходить право
дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм,
відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання
винагороди у межах установленого цією статтею строку.

40) Назвіть способи управління майновими правами.

Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти
своїми правами:

а) особисто;

б) через свого повіреного;

в) через організацію колективного управління.

41) Розкрийте сутність порушення авторського права і суміжних прав.

Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає
підстави для судового захисту, є:

а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті
немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав,
визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права,
визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням
передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень
майнових прав; б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних
прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію
України, вивезення з митної території України і розповсюдження
контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних
програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій
мовлення;

в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або
частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього
твору;

г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які
мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у
тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм,
програм мовлення;

д) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського
права і (або) суміжних прав;

е) будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів
захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема
виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і
застосування засобів для такого обходу;

є) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в
електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів
авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює
таке управління;

ж) розповсюдження, ввезення на митну територію України з
метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського
права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів
авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена
інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.

42) Вкажіть способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав.

1. За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав
суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися
в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх
компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або)
суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні
передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів
суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з
обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і
(або) документів про управління правами чи створенні загрози
неправомірного використання об'єктів авторського права і (або)
суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і
майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав
суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:

а) вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі
забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права
чи створюють загрозу їх порушення; (Підпункт "а" абзацу другого
частини першої статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 850-IV (850-15) від 22.05.2003)

б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав
та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або)
суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;

в) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової)
шкоди;

г) подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної
шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого
порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або)
суміжних прав, або виплату компенсацій;

д) вимагати припинення підготовчих дій до порушення
авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення
митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну
територію України чи з її митної території контрафактні примірники
творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів
захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;

е) брати участь в інспектуванні виробничих приміщень,
складів, технологічних процесів і господарських операцій,
пов'язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і
відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи
загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

є) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в
засобах масової інформації даних про допущені порушення
авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих
порушень;

ж) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або)
суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб,
задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників
творів і об'єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних
засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;

з) вимагати прийняття інших передбачених законодавством
заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних
прав.

2. Суд має право постановити рішення чи ухвалу про:

а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої
порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням
розміру відшкодування;

б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського
права і (або) суміжних прав;

в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних
прав доходу, отриманого внаслідок порушення;

г) виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від
10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування
збитків або стягнення доходу;

д) заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок,
випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення
їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних
примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та
обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і
відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення
тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення
авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що
створюють загрозу порушення цих прав;

е) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або)
суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у
виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та
об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про
канали розповсюдження.

При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані
особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної
(немайнової) шкоди суд зобов'язаний виходити із суті порушення,
майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське
право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який
могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права
якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати,
понесені цією особою, а також витрати, пов'язані з оплатою
допомоги адвоката.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість
відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у
встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір
компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри
відповідача.

3. Суд може постановити рішення про накладення на порушника
штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь
позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до
Державного бюджету України.

4. Суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію
всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи
програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені
або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних
прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту. Це
стосується також усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних
стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких
відтворюються примірники творів, фонограм, відеограм, програм
мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для
їх відтворення і для виготовлення засобів обходу технічних засобів
захисту.

За рішенням суду вилучені контрафактні примірники творів (у
тому числі комп'ютерні програми і бази даних), фонограм,
відеограм, програм мовлення на вимогу особи, яка є суб'єктом
авторського права і (або) суміжних прав і права якої порушено,
можуть бути передані цій особі. Якщо ця особа не вимагає такої
передачі, то контрафактні примірники підлягають знищенню, а
матеріали і обладнання, що використовувалися для відтворення
контрафактних примірників, підлягають відчуженню із перерахуванням
виручених коштів до Державного бюджету України.