Розкрийте суть права власності на інформаційні ресурси.

Інформаційні ресурси можуть бути власністю громадян України, іно­земних громадян і осіб без громадянства, органів державної влади й органів місцевого самоврядування, організацій і об'єднань громадян. Право влас­ності на інформаційні ресурси регулюється законодавством України з пи­тань власності, інтелектуальної власності і захисту персональних даних.

Фізичні і юридичні особи, які надають в обов'язковому порядку документовану інформацію до органів державної влади, не втрачають своїх прав на цю інформацію.

Інформаційні ресурси можуть належати до різних форм власності, висту­пати як товар і бути об'єктами товарних відносин, що регулюються чинним законодавством, за винятком випадків, передбачених законодавством України і відповідних міжнародних договорів України.

Фізичні і юридичні особи усіх форм власності, а також органи державної влади й органи місцевого самоврядування як суб'єкти діяльності у сфері інформатизації набувають право власності на інформаційні ресурси у межах, що встановлені законодавством, за рахунок їх коштів, придбання на законних підставах, отримання внаслідок дарування або спадкування. Власники інформаційних ресурсів мають усі передбачені чинним законодавством повноваження, у тому числі право:

- призначати особу, що здійснює керування відповідними інформаційними ресурсами згідно з наданими їй повноваженнями;

- встановлювати у межах своїх повноважень режим, правила обробки і захисту інформаційних ресурсів;

- визначати умови розпорядження документованою інформацією при її копіюванні і поширенні.

Право власності (у тому числі часткової власності) на інформаційні ресурси, що придбані суб'єктом в іншого власника або створені ним з ви­користанням інформаційних ресурсів інших власників, набувається лише на підставі ліцензійних договорів з цими власниками.

Особа, яка створила відповідний інформаційний ресурс визнається його автором і одержує немайнові невідчужувані права (право авторства), відповідно до законодавства про інтелектуальну власність.

Особа, яка створила відповідний інформаційний ресурс, а також реалізувала його у матеріальній продукції і за свій рахунок, визнається його власником і дістає майнові права, згідно законодавства про власність.

Особа, яка створила інформаційний ресурс у результаті здійснення своїх трудових функцій або на підставі договору об виконання робіт, а також особа, авторство якої неможливо довести, не вважається власником. Власником інформаційного ресурсу вважається роботодавець або замовник.

Наявність у особи права власності на матеріальний об'єкт, що є носієм тієї або іншої інформації, не є підставою для виникнення у зазначеної особи права власності на сам інформаційний продукт.

Право власності на засоби обробки і захисту даних не створює права власності на інформаційні ресурси, що обробляють за допомогою цих засобів. Належність і режим використання похідної продукції, що створюється за допомогою зазначених засобів, визначається угодою між власником ресурсу і суб'єктами діяльності в сфері інформатизації.

Складові частини або компоненти інформаційних ресурсів можуть належати до різних форм власності і виступати як товар, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Суб'єкти діяльності у сфері інформатизації є власниками тих складових частин або компонентів об'єктів, що були створені ними, за рахунок їхніх коштів або придбані на законних підставах.

Майнового права на інформаційні ресурси можуть відчужуватися на загальних підставах, передбачених законодавством України про власність.