Державні інституції по стандартизації.

Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу (з моменту утворення у квітні 2004 року до червня 2008 року — Центр сприяння інституційному розвитку державної служби) утворено при Головному управлінні державної служби України постановою Кабінету Міністрів України № 485 від 14 квітня 2004 року для забезпечення інформаційно-аналітичної, експертної та організаційної підтримки розвитку державного управління, посилення інституційної спроможності державної служби в Україні та її адаптації до стандартів Європейського Союзу.

Місія

Сприяння розвитку державних інституцій шляхом удосконалення їх організаційних структур, підвищення професійної спроможності персоналу та запровадження принципів і процедур публічної політики з метою реалізації прав і свобод громадян України.

Основні напрями діяльності

Розроблення нового законодавства в сфері державної служби, функціональне обстеження центральних органів виконавчої влади, запровадження системи управління якістю в роботу державних органів, розвиток персоналу і спроможності кадрових служб державних органів, видання періодичних публікацій аналітичного та інформаційного характеру з метою поширення нових ідей та найкращих практик у сфері державної служби і адміністративної реформи.

Цілі діяльності

· Підготовка пропозицій щодо формування державної політики та розроблення стратегічних ініціатив, спрямованих на підвищення результативності та ефективності діяльності державних інституцій.

· Залучення зацікавлених сторін у ході підготовки пропозицій з питань державної політики.

· Стимулювання організаційних змін, націлених на поліпшення якості послуг, та скорочення видатків державного управління на їх надання.

· Інформування громадськості з питань державної служби, адміністративної реформи та розвитку інституцій у контексті європейської інтеграції.

· Організація навчання персоналу з питань аналізу політики, стратегічного планування та управління змінами.

Послуги

· Проведення досліджень та розроблення пропозицій з державної політики у сфері адміністративної реформи і державної служби.

· Організація публічних кампаній з державної політики.

· Розроблення концепції та організація випуску інформаційних фахових видань.

· Розроблення технічного завдання та управління проектами, спрямованими на модернізацію та удосконалення діяльності апарату органів державної влади.

· Ведення реєстру державних та адміністративних послуг.

Функції

· Центр бере участь у підготовці пропозицій щодо формування державної політики та нормотворчій діяльності у сфері державної служби, адміністративної реформи та розвитку інституцій у контексті європейської інтеграції;

· Центр здійснює наукове, експертне, інформаційно-аналітичне, методичне, організаційне та інше забезпечення підготовки та виконання програм і заходів у сфері державної служби, адміністративної реформи та розвитку інституцій у контексті європейської інтеграції;

· Центр бере участь у впровадженні сучасних інформаційних технологій у практику роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування та в підвищенні професійного рівня державних службовців, удосконалення і чинних та впровадженні нових стандартів і процедур їх роботи;

· Центр сприяє поширенню правової, наукової та іншої інформації з питань державної служби, адміністративної реформи та розвитку інституцій у контексті європейської інтеграції та здійснює інформування громадськості щодо державної політики та заходів з її реалізації у сфері державної служби, адміністративної реформи та розвитку інституцій у контексті європейської інтеграції;

· Центр надає консультаційну підтримку у сфері діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань державної служби, адміністративної реформи та розвитку інституцій у контексті європейської інтеграції.

· Центр виконує функції Адміністративного офісу програми Twinning — установи, відповідальної за координацію інструментів інституційної розбудови ЄС.

Здобутки

Впровадження в Україні інструментів інституціональної розбудови Twinning, TAIEX та SIGMA, розвиток мережі груп аналізу політики, пропозиції щодо удосконалення державного управління, серед яких варто виокремити побудову системи та структури органів виконавчої влади за функціональним принципом, ведення Реєстру державних та адміністративних послуг, нормопроектування у сфері державної служби, створення національної бази електронних особових справ державних службовців, дослідження історії державної служби в Україні та відродження національних демократичних адміністративних традицій. Пропозиції та конкретні результати роботи Центру поряд з дослідженням світових та вітчизняних тенденцій функціонування державної служби стали тематикою низки публікацій, зокрема інформаційного бюлетеня «Бюрократ», а також обговорюються провідними експертами під час різноманітних комунікаційних заходів.

Етапи розвитку

· 14 квітня 2004 року — з метою сприяння розвитку державної служби та її наближенню до стандартів Європейського Союзу, посилення рівня інституційної спроможності у сфері функціонального управління державною службою, зміцнення інтелектуального потенціалу для подальшого проведення адміністративної реформи було створено Центр сприяння інституційному розвитку державної служби як підвідомчий орган Головного управління державної служби України;

· 2004 рік — з метою визначення та здійснення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення ефективної діяльності органів державної влади, інших державних органів та досягнення європейських стандартів рівня життя громадян України розроблено концепцію Програми розвитку державної служби на 2005–2010 роки;

· 2004 рік — з метою створення пропозицій щодо оптимізації системи органів виконавчої влади розпочато роботу стосовно функціональних обстежень органів виконавчої влади;

· 2005 рік — Центр розпочинає постійну роботу з підготовки нормативно-правових актів, ключовими серед яких є проект Закону України «Про державну службу» (нова редакція) та проект Закону України «Про конфлікт інтересів на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування»;

· 2005 рік — на базі Центру створено Адміністративний офіс програми Twinning, що відповідає за координацію всієї діяльності, пов'язаної з використанням інструменту Twinning в Україні;

· 15 червня 2005 року — з метою узагальнення численних рекомендацій фахівців та досвіду успішних країн світу задля ознайомлення з ними якомога ширшого кола державних службовців та усіх зацікавлених у реформуванні державного сектору України розпочато функціонування Центру як видавництва широкого спектру публікацій з питань державної служби, її адаптації до найкращих світових стандартів.

· 21 червня 2005 року — проведено міжнародну конференцію «Реформа державної служби — розбудова адміністративної спроможності до членства у Європейському Союзі» за участі посадових осіб України та країн Європейського Союзу, відповідальних за розроблення державної політики

· 2-3 березня 2006 року — на дводенному Міжнародному семінарі ЄС і Україна спільно поклали початок впровадженню інструменту Twinning в Україні;

· 22 листопада 2006 року — Україна першою серед країн Tacis стала бенефіціаром TAIEX — інструменту зовнішньої допомоги Європейської Комісії.

· 2006 рік — Центр розпочинає роботу щодо впровадження електронного урядування в систему державної служби України

· 2006 рік — Україна — єдина серед країн пострадянського простору, яка самостійно ініціювала та організувала проведення оцінки системи державного управління за базовими показниками SIGMA;

· 7 лютого 2007 року — для підвищення рівня професіоналізму державних службовців у питаннях підготовки урядових рішень запроваджено діяльність груп аналізу політики у центральних органах виконавчої влади та Секретаріаті Кабінету Міністрів України;

· 17-18 грудня 2007 року — запроваджено Щорічні конференції з питань інституційної розбудови як форум для обговорення актуальних питань інституціональної розбудови органів державної влади у рамках євроінтеграційних процесів;

· 2007 рік — з метою врахування власних історичних традицій до реформування державного сектору Центром розпочато роботу над дослідженням історії державної служби в Україні;

· 4 червня 2008 року — розширено повноваження Центру сприяння інституційному розвитку державної служби та перейменовано його на Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу;

· 23 червня 2008 року — відбулося відзначення 90-річчя запровадження державної служби в Україні;

· 28 серпня 2008 року — для означення напрямів розвитку людського потенціалу на державній службі було розроблено Стратегічну рамку щодо системи управління персоналом;

· квітень 2009 року — Україна отримала статус країни-координатора Робочої групи Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) з питань інституційного розвитку та належного урядування;

· 3-5 вересня 2009 року — проведено міжнародну щорічну конференцію «Професійна державна служба: перспективи розвитку», що є традиційним щорічним зібранням керівників державної служби.

· 2009 рік — завершено масштабне дослідження історії державної служби в Україні та видано академічне видання у 5 томах «Історія державної служби в Україні» — перше в українській історіографії узагальнення у цілісному дослідженні численних праць, присвячених державотворчому процесу, політико-адміністративному устрою, організації державної служби в Україні;

· 2009 рік — в апараті Головдержслужби та його підвідомчих установах впроваджено безпаперовий документообіг та ІР-телефонію;

· 2009 рік — створено Реєстр державних та адміністративних послуг, що містить в собі інформацію про назву державної послуги; нормативно-правову основу її надання; суб'єкта її надання; розмір плати (у разі надання послуги на платній основі);

· 27 вересня 2010 року — Центру доручено забезпечити здійснення організаційного та матеріально-технічного забезпечення підготовки та проведення Всеукраїнського конкурсу «Приязна адміністрація» з метою виявлення та поширення найкращого досвіду надання адміністративних послуг відповідно до функцій та завдань органів влади, заохочення і стимулювання адміністрацій, які надають послуги на високому професійному рівні;

· 10 листопада 2010 року — Головне управління державної служби України визначено координатором програми Всеохоплюючої інституційної розбудови у рамках ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство», що спрямована на реформування інституцій на які буде покладено виконання зобов'язань, що випливатимуть з майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у тому числі поглибленої зони вільної торгівлі;

· Грудень 2010 року — Центр розробив та впровадив систему управління якістю за вимогами ДСТУ ISO 9001:2009 та отримав сертифікат відповідності, виданий органом сертифікації "Міжгалузевий центр якості «ПРИРОСТ».

Органи стандартизації — це підрозділи, які виконують функції державного управління всіма підприємствами й організаціями з питань стандартизації, здійснюють координуючу діяльність і діють від імені держави.

З набуттям незалежності в Україні виникла потреба у створенні національної стандартизації та визначенні суб'єктів стандартизації. До суб'єктів стандартизації згідно із законом України "Про стандартизацію" та ДСТУ 1.0:2003 належать:

— центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації;

— рада стандартизації;

— технічні комітети стандартизації (ТК);

— інші суб'єкти, що займаються стандартизацією.

Центральний орган

Центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації є Державний комітет технічного регулювання та споживчої політики України (Держспоживстандарт України), який підпорядковується Кабінету Міністрів України. Роботи зі стандартизації в галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів очолює Державний комітет з будівництва та архітектури України (Держбуд України). Держспоясивстандарт України та Держбуд України здійснюють свою діяльність згідно із законом України "Про стандартизацію" (№2408-III від 17.05.2001 р. із змінами), який установлює правові та організаційні засади стандартизації в Україні й спрямований на забезпечення єдиної технічної політики у цій сфері. Закон регулює відносини, пов'язані з діяльністю у сфері стандартизації та застосуванням її результатів, і поширюється на суб'єкти господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності, органи державної влади, а також відповідні громадські організації.

Мережа органів Держспоживстандарту України функціонує на всій території країни. До її структури входять центральні й територіальні органи, рада, ТК та відомчі служби (рис. 1.6).

До центральних органів належать органи управління, Державна метрологічна служба України, науково-дослідні інститути, центри і відділи наукової, техніко-економічної та нормативної інформації, навчальні заклади. Держспоживстандарт України організовує, координує та провадить діяльність щодо розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни, розповсюдження національних НД і як національний орган стандартизації представляє Україну в міжнародних та регіональних організаціях із стандартизації, організовує навчання та професійну підготовку спеціалістів у сфері стандартизації.

Рис. 1.6. Структура органів Держспоживстандарту України

До основних функцій центральних органів належать:

забезпечення реалізації державної політики у сфері стандартизації;

здійснення заходів щодо гармонізації національних НД з відповідними міжнародними (регіональними) НД;

участь у розробленні й узгодженні технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації;

установлення правил розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та втрати чинності національних НД, їх позначення, класифікації за видами та іншими ознаками, кодування та реєстрації;

уживання заходів щодо виконання зобов'язань, зумовлених участю в міжнародних (регіональних) організаціях стандартизації;

співпраця у сфері стандартизації з відповідними органами інших держав;

прийняття рішення щодо початку та припинення діяльності ТК стандартизації, визначення їхніх повноважень та порядку створення;

організація надання інформаційних послуг з питань стандартизації;

забезпечення адаптації стандартів, процедур оцінки відповідності, процедур сертифікації та практики відповідно до сучасних досягнень науки і техніки;

установлення символів або знаків, що засвідчують відповідність продукції до національних НД;

формування програми робіт зі стандартизації;

ведення реєстру НД;

організація створення і ведення національного фонду НД та Національного інформаційного центру міжнародної інформаційної мережі (ШОКЕТ);

організація розповсюдження офіційних публікацій національних, міжнародних та регіональних НД.

Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації може виконувати інші функції та повноваження згідно із законами України.

Держспоживстандарт України відповідає за організацію, стан і розвиток стандартизації в країні, визначає основні напрями розвитку науково-методичних і техніко-економічних основ стандартизації. Він має право доручати міністерствам, відомствам, організаціям і підприємствам різні види робіт, що пов'язані зі створенням чи зміною НД; давати вказівки щодо усунення виявлених порушень норм і вимог, які встановленні в НД; уживати заходи щодо заборони випуску продукції, яка не відповідає вимогам НД, тощо.

Рада стандартизації

Рада стандартизації є консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністре"в України. Персональний склад Ради та положення про неї затверджує Кабінет Міністрів України. Рада формується на засадах рівності із представників органів виконавчої влади, Держспоживстандарту України, суб'єктів господарювання, науково-дослідних, відомчих та відповідних громадських організацій.

Метою діяльності Ради с налагодження і забезпечення співробітництва між виробниками, постачальниками, споживачами продукції, процесів і послуг та органами державної влади, узгодження інтересів у сфері стандартизації та сприяння розвитку стандартизації.

Діяльність Ради ґрунтується на засадах відкритості та гласності. До основних функцій належать: вивчення, аналіз та розроблення пропозицій щодо вдосконалення діяльності у сфері стандартизації, а саме:

створення ТК та визначення напрямів їхньої діяльності;

прийняття міжнародного, регіонального чи іншого НД як національного;

здійснення експертиз проектів технічних регламентів та НД з питань технічного регулювання, програм робіт із стандартизації.

Технічні комітети

Технічні комітети (ТК) створюються центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації, на які покладаються функції з розроблення, розгляду та погодження міжнародних (регіональних) та національних стандартів.

ТК є робочими органами у сфері стандартизації і формуються за принципом представництва всіх зацікавлених сторін. До роботи у ТК залучають на добровільних засадах уповноважених представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, науково-технічних та інженерних товариств (спілок), товариств (спілок) споживачів, відповідних громадських організацій, провідних науковців і фахівців. Членство в ТК є добровільним.

Діяльність ТК здійснюється згідно з "Типовим положенням про технічний комітет стандартизації". Організаційне забезпечення діяльності ТК здійснюється їх секретаріатами. ТК не можуть одержувати прибуток від своєї діяльності.

Залежно від об'єктів стандартизації здійснюється спеціалізація ТК. За рішенням Держспоживстандарту України створено 137 ТК з різних галузей економіки. Наприклад: ТК8 — "Труби та сталеві балони" (на базі Державного трубного інституту, м. Дніпропетровськ), ТК41 — "Зернові культури та продукти їх переробки" (на базі Київського інституту хлібопродуктів). Підприємства, громадські об'єднання й організації та інші суб'єкти господарської діяльності, які розробляють НД, погоджують їх з відповідними ТК.

З метою розвитку національної стандартизації послуг на базі Київського національного торговельно-економічного університету створений ТК 118 — "Послуги торгівлі, громадського харчування та туризму", який здійснює роботи з розроблення, експертизи та підготовки до затвердження НД в сфері послуг торгівлі, громадського харчування та туризму.