Тема 8. Процедура виплати стягнутих грошових сум.

1. Розподіл виплати стягнутих грошових сум.

2. Черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення всіх вимог стягувачів.

3. Винагорода державному виконавцю.

4. Повернення виконавчого документа стягувану.

5. Наслідки завершення виконавчого провадження.

3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (СЛУХАЧІВ)

Успішність навчання студентів оцінюється за чотирьохбальною шкалою:

«Відмінно» – студент глибоко і міцно засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно й логічно його викладає, тісно ув’язує цивільно-процесуальну теорію з правозастосовною практикою, завданнями і діяльністю органів судової влади при вирішенні цивільно-правових справ, правильно обґрунтовує прийняття рішення, уміє самостійно узагальнити і викласти суть розглянутої проблеми, не відчуває труднощів з відповідями при зміні завдань, з можливих варіантів вибирає найкращу відповідь.

Адекватно вміє дати узагальнену характеристику доктринальним підходам та основним напрямкам правозастосування. Знає загальні принципи цивільного судочинства та може їх застосовувати щодо різних видів цивільного судочинства та різних процесуально-правових інститутів. Грамотно аналізує цивільні-процесуальні правовідносини. Вміє переносити теоретичні знання у площину практики. Вміє робити правильні висновки.

Із загального обсягу студент правильно виконує 91-100% завдань.

«Добре» – студент твердо знає весь програмний матеріал, грамотно і по суті викладає його, не допускає суттєвих неточностей при виборі відповіді, тобто вибирає правильну, але не найкращу відповідь; правильно застосовує теоретичні положення при розв’язанні практичних завдань, володіє необхідними навичками і прийомами їх виконання, але для визначення дійсного ступеня знань студента викладач змушений задавати додаткові запитання і уточнити окремі відповіді.

Вміє розв’язувати ситуаційні завдання середньої важкості.Добре розрізняє різні цивільно-процесуальні інститути, вміє їх пов’язати між собою, добре орієнтується у Цивільному процесуальному кодексі України, а також здатний на середньому і вище середнього рівнях аналізувати зміст процесуальної теорії і практики, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між різними процесуальними конструкціями. Виявляє чинники розвитку науки цивільного процесуального права.

Із загального обсягу студент правильно виконує 72-90% завдань.

«Задовільно» – студент знає тільки основний матеріал, передбачений програмою, але не засвоїв його деталей, припускається неточностей, обирає недостатньо чіткі формулювання, порушує послідовність у викладенні програмного матеріалу, проявляється невпевненість у вирішенні завдань практичного характеру.

Студентспроможнийрозв’язати прості завдання.

Із загального обсягу студент правильно виконав 53-71% завдань.

«Незадовільно» – студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при формулюванні основних положень курсу, з великими труднощами використовує теоретичні відомості при виконанні завдань.

Він не вміє встановити причинно-наслідкові зв’язки у виникненні й розвиткові цивільно-процесуальних правовідносин, або взагалі неготовий до заняття.

Із загального обсягу студент правильно виконав не більше 53% завдань.

Необхідно відзначити, що перераховані вище критерії мають достатньо загальний і орієнтовний характер, тому викладач оцінює ступінь знань студента, враховуючи його поточну успішність та результати поточного контролю.

4. ФОРМАМИ ТА ЗАСОБАМИ КОНТРОЛЮ Є:

· письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу, вирішення завдань, вправ тощо);

· тестування знань студентів, слухачів із певного модуля лекційного курсу;

· усне опитування;

· виступ на семінарських заняттях (із рефератом, доповіддю, у дискусії тощо);

· захист індивідуального завдання;

· виконання домашнього завдання;

· захист курсової роботи;

· ділова гра;

· модульний контроль.