Класифікація податків

Суть та види податків

Податки – це обов’язкові платежі, законодавчо встановлені державою та сплачуються юр. та фіз. особами при перерозподілі частини вартості ВВП й акумулюються в централізованих грошових фондах з метою забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

Елементи податку: об’єкт (майно, товари, дохід(прибуток), обороти з реалізації товарів, операції з постачання товарів), суб’єкт оподаткування (платники податку), ставка податку ( розмір податкових нарахувань на одиницю виміру бази оподаткування), база оподаткування ( фізичний, вартісний вираз об’єкта оподаткування), податкові пільги (звільнення або сплата в меншому розмірі податку), податковий період, строк та порядок сплати, подання звітності.

Обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосування відповідних коефіцієнтів.

Сучасна фінансова наука виділяє такі функції податків: фіскальну, розподільчо-регулюючу, стимулюючу та контрольну (класифікація укр.Василика О.Д.)

Класифікація податків

За рівнем держ.структур: державні (7), місцеві (4)

За формою оподаткування: прямі (на дохід або майно), непрямі (у вигляді надбавки до ціни товару-акцизи, мито)

За економічним змістом об’єкта: на доходи,податки на споживання, податки на майно

За способом оподаткування: розкладні (розкладаються між платниками податків-місцеві), окладні (спочатку ставки, а потім розмір для кожного платника)

За податковими ставками: фіксовані, прогресивні, регресивні

Залежно від платника: фіз., юр.особи, змішана форма

Залежно від джерела сплати: виручка від реалізації, відрахування в ЄСВ, прибуток.

З’ясуємо ознаки економічної категорії податок. По-перше, податки – це платежі юридичних і фізичних осіб, що стягуються до бюджету держави (державний і місцевий) та державних цільових фондів. Тобто на відміну від інших обов’язкових платежів, які стягуються до фондів

загальнообов’язкового соціального страхування (наприклад, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності), податки не мають конкретного цільового призначення. Всі інші платежі використовувати не за призначенням не дозволяється.

По-друге, податку властива індивідуальна безеквівалентність.Це означає, що при його стягненні держава не бере на себе обов’язків щодо надання кожному окремому платнику певного індивідуального еквівалента, рівного їх платежу.

По-третє, податки – це обов’язковий вид платежу. Виражається в тому, що за порушення встановленого строку сплати, розміру платежу, ухилення від сплати, передбачена відповідальність платника.

По-четверте, податок може стягуватись у формі натуральної чи грошової сплати. У сучасних умовах грошова форма переважає.

По-п’яте, при сплаті податку відбувається перехід частини коштів із власності окремих платників у власність органів державної влади. Іншими словами, податкові надходження мають односторонній характер і пов’язані з перерозподілом частини вартості ВВП від юридичних і фізичних осіб до органів державної влади.

По-шосте, для податку характерна регулярність його стягнення, а це означає, що даний платіж вноситься періодично, у чітко встановлені законодавством строки.

По-сьоме, податок – категорія не тільки економічна, але й правова. Податки встановлюються виключно державою на підставі закону і стають об’єктом контролю з боку законодавчих структур.

По-восьме, податки є невід’ємним атрибутом держави, які встановлюються для фінансового забезпечення виконання покладених на неї функцій і вирішення соціально-економічних завдань.