Тема 3. Розвиток лексики.

ЛЕКСИКОГРАФІЯ

1.
Архаїзми - застарілі слова, що випали з загального вжитку і мають сучасний синонімічний аналог.

Неологізми – новостворені терміни, що ще не входять до загальновживаної мови.

З усіх способів збагачення мови найцікавішим на мою думку є запозичення, тому що воно розбавляє мову рисами інших культур.

Запозичення бувають:

Семантичні – Набування словом значення, що має відновідне у іншії мові.

Словотвірні – Первинний змість передається іншими морфемами мов.

Прямі запозичення – прямий перехід з однієї мови у другу.

Опосередковані – посередництвом третьої мови, переходить з однієї у іншу.

2.

Практичне завдання.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. (Тлумачний словник)

КАВ’Я́Р, у, ч., заст. Ікра (у 1 знач.). Везе Марко.. червоного Вина з Цареграду Відер з троє у барилі, І кав’яру з Дону (Шевч., І, 1963, 321); Рука тяглася до чарки, котилась слинка, глядячи на шматочки жовтогарячого балика, чорного кав’яру, срібно-блискучого оселедця (Мирний, III, 1954, 268); Петро Ярош.. щороку привозив у дарунок панові та управителю по бочечці кав’яру (Стельмах, Хліб.., 1959, 432).

«Лексис» Лаврентія Зизанія. «Синоніма Славеноросская» / Підгот. текстів В. Німчук. — Київ: Наукова думка, 1964. (Словник Історичний)

При окремих словах іншомовного походження даються розгорнуті тлумачення енциклопедичного типу: сїндωнъ, c тон(ъ)кого поло(т)на простирало албо ра(н)ту(х). длА того та(к) на(з)вано же напе(р)вЂ(й) в мЂстЂ СїдонЂ почато тоε робити; оуεна, εстъ sвЂ(р) дикій а окру(т)ны(й), который прїше(д)ши до пастухω(в) притосовуε(т) сво(й) голосъ до чоловЂчого, и перевыкаε(т) имена пастушїи, и на змо(р)дованыи псы напа(д)ши, поидаε(т) ихъ. Як бачимо, у цих поясненнях дійсне переплітається з фантастичним. Зустрічаються детальні пояснення і при церковнослов’янських словах: оубо, звы(к)ло (ж)е εму досытъ чїнити, албо εго и(с)по(л)нАти, яко, азъ оубо тебе праве(д)на мню премудра (ж)е якого никого же. a роз(ъ)маитоε маε(т) оужива(н)ε тоε оубо, иногды εдноста(й)нε чини(т) слово (то εстъ) рЂ(ч), а иногды ро(з)дЂл(ъ)ность нЂАкую ωказуε(т). якъ, азъ оубо пишу, ты же чтеши, я заисте пишу, а ты читаεшъ. тутъ оубо, ро(з)дЂлАε(т) пишу ω(т) читаю, и ижε. такω(ж) якъ оубо.

Голоскевич Г. Правописний словник (за нормами українського правопису ВУАН Харків, 1929 р.) — Нью-Йорк, Сидней, Торонто, Львів: НТШ, 1994

попере́д кого-що, ким-чим, прийм.

попереджа́ти, -джа́ю, -джа́єш

попере́джений, -на, -не

попере́дження, -ння; -ре́дження, -ре́джень

попереди́ти, -реджу́, -ре́диш

попере́дник, -ка; -ники, -ків

попере́дниця, -ці; -ниці, -ниць

попере́дній, -ня, -нє

попе́ре́ду, попе́реді, присл.

поперезимо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш

попереіна́кшувати, -кшую, -кшуєш

попереїда́ти, -да́ю, -да́єш

попереїжджа́ти, -жджа́ю, -жджа́єш

по́пере́к, -ка, -кові; -реки, -ків

Тема 4. ФРАЗЕОЛОГІЯ

Фразеологізми – стійкі семантично-пов'язані сполучення слів, що утворюються незалежно від вільних словосполучень.

Фразеологізми класифікують як:

Фразеологічні зрощення – семантично неподільні фразеологічні одиниці, в яких пряме значення не пов'язане зі значеннями компонентів. Такі фразеологізми також називають ідіомами, під якими розуміють повну втрату внутрішньою форми фразеологізмів. Ідіоми є неможливими для дослівного перекладу на іншу мову.

Фразеологічні єдності – семантично неподільні фразеологічні одиниці, в яких цілісне значення побудовано на значенні їх компонентів.

Значення фразеологічних єдностей виникає внаслідок узагальнення переносного значення суцільного фразеологізму. Хоча для фразеологічних єдностей є характерною двоплановість, окремо взяті ізольовані від контексту такі звороти не можна однозначно встановити іх семантику через можливість уживання таких сполучень як вільних у прямому значенні, так і фразеологічних у переносному. Вони є омонімічними.

Фразеологічні сполучення – звороти, в яких самостійне значення кожного слова є незмінно чітким, проте один з компонентів має зв'язане значення.

Так, у таких фразеологізмів певне слово має дане значення лише коли пов'язано з певними іншими словами (наприклад: англ to break silence, у якому окремі слова ‘break’ та ‘silence’ мали б значення «зломати тишу»).

Фразеологічні вирази – семантично подільні звороти, що є стійкими за складом і вживанням. Вони складаються зі слів з вільним значенням.

Фразеологічні вирази – це приказки, прислів'я, афоризми відомих людей.

Вправа 1.

Вправа 2.

Методологія перекладу фразеологізмів поділяється на дві частини – дослівний переклад та описовий.

Дослівний переклад фокусується на тому, щоби зберегти структуру фразеологізму на його оригінальній мові. Для цього в перекладі використовується калька. Дослівний переклад використовується тільки тоді, коли результат має образ легкий для сприйняття читачем на його рідній мові. Ця особливість (використання кальки) дає змогу зберегти стрій, що є важливим у художньому перекладі. По-друге, калька дає можливість подолати проблеми, які бувають якщо у оригіналі фразеологізм містить у собі обернену метафору.

Описовий переклад використовується коли у мові перекладу немає ні прямого аналога, ні еквіваленту, та не підпадає дослівному перекладу. У цьому методі переклад полягає скоріш у переносі змісту фразеологізму з однієї мови на іншу, ніж у прямому перекладі.

Описовий метод:
1. You can take a horse to the water, but you cannot make him drink. - Силою колодязь копати – води не пити.
2. You never know what you can do till you try. – Навички майстра роблять.
3. Dog does not eat dog. – Собака собаці хвоста не відкусить.
4. Let well alone. - Не буди лихо, поки воно спить.
5. Ask no questions and you will be told no lies. – Багато знати будеш, швидко постарієш.

Дослівний метод:
1. A mission of good will. – Місія доброї волі.
2. Good neighbourly relations. – Добросусідські відносини.
3. Ammortization of debt. – Амортизація боргу.
4. The air-lift. – Повітряний міст.
5. On the brink of war. – На грані війни.