Населення та ресурси

Статисти припускають, що на 2050 рік Землю будуть населяти більш ніж дев’ять мільярдів чоловік (819), головна кількість яких буде належати до країн, що розвивається. Це буде супроводжуватися значним посиленням попиту на (a) їжу, (b) воду, (c) енергію, та (d) мінерали й матеріальні ресурси. Ми обговоримо кожен з цих пунктів.

Відтворено з форуму експертів «Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО)» 2009 року (820)

(a) Що стосується їжі, то немає недостатку в дослідженнях, які відображають, що наші традиційні методи виробництва їжі не зможуть навіть наблизитися до задоволення попиту на 2050 рік (821,822). За оцінками, потреби виробництва на 60і збільшаться на 110% (823), а враховуючи поточний індустріальний клімат, який має надзвичайно марнотратну та неефективну систему поставок, де марнується 30-50% усіх створених продуктів харчування (824), єдиним логічним очікуванням є посилення глобальної бідності та рівня голоду відповідно до відсоткового відношення населення. Тут навіть не беруться до уваги постійні заклики до більш стійких сільськогосподарських практик для того, щоб зупинити забруднення та ерозію грунтів, що принесе масу незручностей у випадку якщо такий тиск буде посилюватися, припускаючи, що традиційні методи основані на землі все ще будуть застосовуватися.

819 Джерело: World population projected to reach 9.6 billion by 2050 – UNreport

(http://www.un.org/apps/news/story.asp?NewsID=45165#.UtyMb2TTm2w)

820 Джерело: Global agriculture towards 2050

(http://www.fao.org/fileadmin/templates/wsfs/docs/Issues_papers/HLEF2050_Global_Agriculture.pdf)

821 Джерело: Food Security Raises the Obvious: Can We Feed 9.6 Billion by2050? (http://www.huffingtonpost.com/michael-zacka/food-security-raisesthe-_b_3948986.html)

822 Джерело: Yield Trends Are Insufficient to Double Global Crop Production by2050

(http://www.plosone.org/article/info:doi/10.1371/journal.pone.0066428)

823 Для довідок: Current Global Food Production Trajectory Won't Meet 2050Needs

(http://www.sciencedaily.com/releases/2013/06/130619195135.htm), UN:farmers must produce 70% more food by 2050 to feed population

(http://www.theguardian.com/environment/2011/nov/28/un-farmersproduce-food-population)

824 Джерело: Feeding the 9 Billion: The tragedy of waste

(http://www.imeche.org/knowledge/themes/environment/global-food)

На цьому графіку показано рівень врожайності на акр для найбільш важливих основних культур: кукурудзи, рису, пшениці та сої. Суцільні лінії показують що буде відбуватися якщо таке зростання буде продовжуватися. Пунктирними лініями в свою чергу позначено те, скільки потрібно для того, щоб забезпечити попит, який очікується на 2050 рік (825).

(b) Статистичні дані, які стосуються питної води є такими ж, якщо не ще більш драматичними, і немає необхідності казати, що дефіцит води означає навіть ще більше проблем для традиційного сільського господарства. Відповідно до даних Організації Об'єднаних Націй, на 2025 рік близько 1,8 мільярдів людей будуть проживати в областях, які сильно страждатимуть від дефіциту води, разом з тим, що дві третини всього світового населення буде також проживати в регіонах, які будуть мати проблеми з нестачею води (826). Організація економічного співробітництва та розвитку передбачає, що попит на питну воду виросте на 55% до 2050 року, що підтверджує статистичні дані ООН, збільшуючи цей прогноз до 3,9 мільярди на 2050 рік, або майже половини світового населення (827).

825 Джерело: Yield Trends Are Insufficient to Double Global Crop Production by 2050

(http://www.plosone.org/article/info%3Adoi%2F10.1371%2Fjournal.pone.0066428)

826 Джерело: A Clean Water Crisis

(http://environment.nationalgeographic.com/environment/freshwater/freshwater-crisis/)

827 Джерело: Water: The Environmental Outlook to 2050

(http://www.oecd.org/env/resources/49006778.pdf)

Відображення прогнозу областей з дефіцитом води на 2050 рік.

Відтворено з: OCED Water, The Outlook to 2050, 2011 (828)

Більше того, забруднення води, що ускладнює проблему ще більше, також буде продовжуватися, оскільки країни, що розвиваються, будуть збільшувати свою промисловість та масштаби сільського господарства в цілях підвищити загальний стандарт життя (829). Нажаль, зацікавленість посилювати промисловість буде лише збільшувати проблему забруднення оскільки методи, які при цьому застосовуються, часто є більш примітивними та екологічно небезпечнішими ніж ті, які повільно з’являються у розвинутих країнах. Китай є хорошим прикладом. В той час, як Китай розглядається у якості промислово розвинутої держави, його внутрішня політика є надмірно послабленою коли мова йде про екологічні стандарти та регулювання. Це є природним результатом капіталізму, оскільки наміром тут є підвищити свободу торгівлі та далі продовжувати економічне зростання. Сьогодні в Китаї розміщується 16 із 20 найбільш забруднених міст світу (830) і в подальшому очікується лише посилення розвитку, ріст населення, а отже і збільшення забруднення. Що стосується забруднення води, то на глобальному рівні сьогодні головною проблемою є забруднення азотом та фосфатами, що відбувається переважно в сільському господарстві, створюючи таким чином «мертві зони» (831) на певних ділянках поверхні землі разом з тим, що від цього хворіють люди, які п’ють таку воду отримуючи її з ґрунтових вод (832). Тим не менше повсюдними є також і інші джерела забруднення. Наприклад, забруднення повітря від вугільних заводів, які поступають в атмосферу, а потім переходять у океан. Ртуть, яка вивільняється через спалювання вугілля потім забруднює рибу і ця риба потім стає джерелом їжі, що містить цей смертельний токсин, який шкодить людському здоров’ю. Враховуючи поточні тенденції, в подальшому також очікується зростання таких ртутних забруднень (833).

Якщо коротко, то якщо всі ці моделі будуть залишатися незмінними, то стрімкими темпами насувається дефіцит води, як у контексті її симбіотичного взаємозв’язку з біорізноманіттям так і в контексті її прямого зв’язку з людським виживанням, враховуючи, що людина може прожити без води лише декілька днів, а також надзвичайно

828 Джерело: Water:The Environmental Outlook to 2050

(http://www.oecd.org/env/resources/49006778.pdf)

829 Для довідок: Water Pollution Rises From Farms, Costing Billions

(http://www.bloomberg.com/news/2012-03-13/water-pollution-tied-toagriculture-increasing-costing-billions.html)

830 Джерело: The Most Polluted Places On Earth

(http://www.cbsnews.com/news/the-most-polluted-places-on-earth/)

831 Для довідок: Too Much Nitrogen and Phosphorus Are Bad for the Bay

(http://www.cbf.org/how-we-save-the-bay/issues/dead-zones/nitrogenphosphorus)

832 Для довідок: Nitrates in Drinking Water

(http://www.ext.colostate.edu/pubs/crops/00517.html)

833 Джерело: Mercury contamination in fish expected to rise in coming decades

(http://www.cbsnews.com/news/mercury-contamination-in-fish-expectedto-rise-in-coming-decades/)

шкідливі екологічні наслідки в загальному. Знову ж таки тут припускається, що ми будемо вести себе в основному таким же самим чином, яким вели себе останні 50 років, слідуючи за ринковою логікою, яка є відірваною від життя та екологічної свідомості.

(c) Що стосується енергії, то як вже згадувалося в попередньому пункті, у процесах спалювання викопного вугілля немає нічого позитивного коли мова йде про екологічну стійкість (834). Такі методи будуть завжди мати шкідливий відбиток і він може лише погіршуватися зі збільшенням населення та посиленням промисловості (835). Все це також ускладнюється тим фактом, що такі ресурси є не відновлювальними і їх гарантований дефіцит є лише справою часу.

Взято з: Dr Michael R. Smith, CEO of Globalshift Ltd. (836)

Проблема піку нафти набуває все більш погрозливого вигляду вже протягом багатьох десятиліть (837). В той час як це може бути спірним питанням, те, що ми знаємо напевне таке це те, що традиційний видобуток нафти, що означає видобуток звичайної сирої нафти, яка зазвичай знаходиться у великих широких осередках під поверхнею Землі, зараз перебуває у стані занепаду на глобальному рівні, разом з тим, що 37 країн вже перетнули свій пік виробництва (838).

За словами др. Річарда Г. Міллера, який працював у компанії British Petroleum з 1985 по 2008 роки: «Нам кожні 3-4 роки потрібне буде нове виробництво, яке буде дорівнювати новій Саудівській Аравії для того, щоб підтримувати та збільшувати поставки… Відкриття нових родовищ не відповідає рівню споживання з 1986 року. Ми запозичуємо з наших резервів, навіть при тому, що ці резерви очевидно з кожним днем збільшуються. Резерви збільшуються завдяки покращенню технологій на старих родовищах, збільшуючи кількість, яку ми можемо додатково видобути – але виробництво все ще падає на 4,1% на рік (839)».

834 Для довідок: The Hidden Cost of Fossil Fuels

(http://www.ucsusa.org/clean_energy/our-energy-choices/coal-and-otherfossil-fuels/the-hidden-cost-of-fossil.html)

835 Для довідок: Leaked UN Report: If We Don't Stop Polluting Now, We May Never Have The Technology To Save Ourselves

(http://www.businessinsider.com/leaked-un-draft-report-on-climatechange-2014-1)

836 Дивіться сайт globalshift.co.uk для отримання більше детальної інформації по країнам.

837 Для довідок: Peakoil.net (http://www.peakoil.net/)

838 Для довідок: Former BP geologist: peak oil is here and it will 'break economies'

(http://www.theguardian.com/environment/earthinsight/2013/dec/23/british-petroleum-geologist-peak-oil-break-economyrecession)

839 Там же.

Звісно, багато хто сьогодні думає, що світ все ще «купається в нафті», та робить грандіозні припущення щодо майбутнього потенціалу. Тим не менше, такі плани зосереджуються навколо нетрадиційних джерел, з яких досить складно діставати та обробляти ресурси. Горючі сланці та нафтоносні піски, а також «фрекінг» для видобутку природного газу є все більш поширенішими методами на сьогодні і на папері вони можуть давати відчуття достатку. Тим не менше, існує дуже багато суперечок про те, наскільки життєздатними є ці методи для задоволення зростаючого попиту (840), в той час як екологічні втрати цих складних та часто руйнівних практик є величезними та контрпродуктивними.

Відповідно до даних Центру охорони біологічного різноманіття (англ. «Center for Biological Diversity»): «Розробка «горючих сланців» та «нафтоносних пісків» показали себе як екологічно руйнівні, а також енергоємними та з надмірними витратами води. Видобуток нафти з громадських земель США через горючі сланці та нафтоносні піски завдасть катастрофічного удару по надії зменшення рівня СО2 нижче 350 частинок на мільйон – рівня, який нам потрібен, щоб невдовзі стабілізувати клімат Землі. Крім того, підштовхуючи нас до катастрофи глобального потепління, розробка горючих сланців та нафтоносних пісків знищує середовище проживання видів, марнує величезну кількість води, забруднює повітря та воду, а також приводить до деградації та погіршення великої кількості земельних ділянок (841)».

Більш того, гідравлічний розрив пластів або «фрекінг» показав себе наскільки надзвичайно забруднюючим та небезпечним, що є навіть зафіксовані випадки, коли підземні води ставали настільки брудними, що домашнє водопостачання ставало в буквальному сенсі вогненебезпечним (842). Незважаючи на таке забруднення водопостачання, небезпечне забруднення повітря, знищення струмків та розорення земель, фрекінг продовжує поширюватися у глобальних масштабах (843).

Суть полягає в тому, що економіка викопного палива є нестійкою. Економічним способом, завдяки якому це все стане очевидним у поточній моделі є надзвичайно висока ціна. Внутрішньою проблемою тут є те, що попит та пропозиція встановлять такі умови, при яких дефіцит підвищить ціни настільки, що промисловість та громадськість просто не зможуть його собі дозволити. Це значною мірою обмежить цілу грань самої промисловості оскільки викопне паливо, а отже і енергія це те, що приводить в дію сільське господарство, виробництво, розподіл і тому подібне. В той же час, такі практики можуть привести людське суспільство до кошмару пов’язаного із забрудненням, подолання якого може тривати продовж багатьох поколінь.

(d) Загальний дефіцит ресурсів, який включає як біотичні так і абіотичні ресурси, стрімко посилюється на глобальному рівні, що поєднується з паралельною втратою біорізноманіття. В 2002 році, 192 країни спільно з ООН, зібралися для підписання того, що називається «Конвенція про біологічне різноманіття», де вони робили публічне зобов’язання значною мірою скоротити ці втрати до 2010 року. Тим не менше, до 2010 року не було зроблено жодного прогресу. У їхній офіційні публікації 2010 року, вони зазначали:

«Можна сказати однозначно, що жодна з двадцяти однієї під-цілей, яка супроводжує загальну ціль значного зменшення втрати біорізноманіття до 2010 року не була досягнута глобально. Акції з підтримки… біорозмаїття отримали дуже малу частину

840 Там же.

841 Джерело: Oil Shale and Tar Sands

(http://www.biologicaldiversity.org/programs/public_lands/energy/dirty_energy_development/oil_shale_and_tar_sands/)

842 Для довідок: Fracking hot: N. Dakota man ‘sets tap water on fire’

(http://rt.com/usa/flammable-water-dakota-fracking-023/)

843 Для довідок: The rapid expansion of natural gas drilling across the nation

endangers human health and the environment.

(http://www.nrdc.org/energy/gasdrilling/)

фінансування порівняно з… інфраструктурним та промисловим розвитком. Більше того, аспекти біорізноманіття часто ігноруються коли розробляються такі проекти. Більшість майбутніх сценаріїв відображають продовження високого рівня вимирання та втрати природного середовища впродовж цього століття (844)».

В опублікованому в 2011 році дослідженні, яке частково було відповіддю на постійний загальний заклик ізолювати та захищати певні регіони Землі для того, щоб забезпечити захист біорізноманіття, було виявлено, що навіть переведення мільйонів квадратних кілометрів суші та океану під правовий захист дуже мало допомогло тому, щоб сповільнити процес занепаду (845).

Вони також зробили наступні доволі хвилюючі висновки, що стосуються споживання ресурсів: "Можливим є надмірне та перевищене використання ресурсів Землі, оскільки ресурси споживаються швидше ніж вони можуть бути відновлені… сукупне перевищення споживання з середини 1980х до 2002 року призвело до «екологічного боргу», який вимагає 2,5 планети Земля для його погашення. При такому сценарію ведення бізнесу при будь-яких обставинах, наші потреби на планеті Земля, можуть сягнути продуктивності 27 планет до 2050 року (846)”.

Відображення прогнозу (a) величини людського населення, (b) людського екологічного попиту та (c) екологічного боргу при різних сценаріях росту людського населення та використання природних ресурсів. Екологічний попит розраховується шляхом множення величини світового людського населення на середній річний попит людини та ділення цієї суми на біопродуктивність планети Земля; це дає нам зрозуміти кількість планет Земля, які необхідні для задоволення всього людського попиту.

Взято з: Marine Ecology Progress Series, Vol. 434 (847)

844 Джерело: Global Biodiversity Outlook 3 (http://www.cbd.int/gbo3/)

845 Для довідок: Ongoing global biodiversity loss and the need to move beyond protected areas: a review of the technical and practical shortcomings of protected areas on land and sea

(http://www.intres.com/articles/theme/m434p251.pdf)

846 Marine Ecology Progress Series, Vol. 434: p.261, 2011

847 Ongoing global biodiversity loss and the need to move beyond protected areas: a review of the technical and practical shortcomings of protected areas on land and sea (http://www.intres.com/articles/theme/m434p251.pdf)

Сьогодні можна переглянути всі наукові документи в цьому світі, які пройшли експертну оцінку і ймовірно не знайти жодної оцінки людських ресурсів та співвідношення біорізноманіття, які були б нейтральними або позитивними. В той час як оцінки можуть варіюватися, ясно одне: наш вид стрімко росте і розширює свою індустріальну активність у кліматі абсолютної неповноцінності що стосується нестійких методів та цінностей, які при цьому просуваються. Тим не менше, важливо нагадати читачу, що ця проблем є проблемою системи, а не незаперечно емпіричною проблемою, знову ж таки (848).

Проблема полягає не просто у нашому існуванні або зростанні населення. Проблема полягає в тому, що ми маємо глобальну економічну традицію, яка має місце та бере своє походження з доіндустріальної, ремісничої думки 16го століття, яка ставить акт споживання (купівлі та продажу) в основу всього соціального розвитку. Хорошою аналогією, яку тут варто розглянути є педаль газу в автомобілі. Чим більшим є споживання пального, тим швидше їде автомобіль; купівля речей у нашому світі це паливо. Якщо Ви уповільните споживання, економічне зростання також сповільниться, люди будуть втрачати роботу, купівельна спроможність занепаде і соціальні умови дестабілізуються. Це є штучною реальністю, яка згенерована невідповідними економічними принципами, а не самою фізичною реальністю.

Ідеальний шторм

В той час як у попередніх розділах розглядалися специфічні, головні проблеми в деяких деталях, ми неможемо не розглянути економічну синергію, яка поєднує їх усі у взаємоповязані фінансову та технічну системи. Доступність енергії, води, їжі та матеріальна достатність поєднані в один соціальний механізм, який може мати драматичні ефекти на зайнятість, соціальну стабільність, та викликати багато інших проблем, якщо будь-що з цього порушити.

Існує велика кількість сценаріїв, які можуть матеріалізуватися і які поєднує ця загальна проблема стійкості. Наприклад, глобальний ВВП має міцний зв'язок із водою. Міжнародний інститут досліджень продовольчої політики (англ. «International Food Policy Research Institute» або «IFPRI») зазначає, що «поточні практики управління водними ресурсами у стилі «ведення бізнесу при будь-яких обставинах» і рівень продуктивності води ставить під загрозу близько 63 трильйонів доларів США або 45% запланованого на 2050 глобального ВВП (за цінами 2000 року), що є еквівалентом 1,5 розміру всієї сьогоднішньої глобальної економіки (849)».

Більше того, чисто з точки зору виробництва, 70% всієї прісної води використовується в сільському господарстві (850). Відтак будь-який великомасштабний дефіцит води означав би зменшення врожаїв, якщо припустити використання тих же традиційних практик для вирощування. Те ж саме стосується і енергії, особливо що стосується вуглеводів. Ефект від суттєвого скорочення цих ресурсів для одного лише традиційного сільського господарства є приголомшливим, в той час як ефект, який таке скорочення буде мати на індустрію в цілому враховуючи величезну кількість продуктів, які базуються на нафті, а також енергетичні потреби, стане майже апокаліптичним у поточній моделі.

Ми також не можемо оминути проблему соціальної стабільності і того як занепад таких ресурсів змінить людську, соціальну та державну поведінку, стимулюючи байдужість та втрату емпатії, оскільки будуть приведені в дію страх та відчуття обмеженого самозбереження, які при цьому загостряться. Ми можемо наприклад уявити

848 Для того, щоб зрозуміти це твердження дивіться есе «ПОСТДЕФІЦИТНІ ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ».

849 Джерело: Water in 2050: The Future of Water Requires a Sustainable, Blue Path (http://growingblue.com/water-in-2050/)

850 Джерело: Water Uses

(http://www.fao.org/nr/water/aquastat/water_use/index.stm)

різке зростання цін на бензин коли він стане невигідним для транспортування критично важливих, життєпідтримуючих матеріалів. Результатом цілком імовірно може бути об’єднаний страйк, що зупинить потік товарів, що ще більше посилить проблему. Уявітьна хвилину що буде якщо панівні транспортні об’єднання, які займаються транспортуванням продуктів харчування на західному узбережжі Америки вийдуть на страйк, зупиняючи потік основних товарів. Це може викликати вкрай негативну ланцюгову реакцію.

Дефіцит породжує злочинність, конфлікти та антисоціальну поведінку. На мікрорівні, не складно помітити збільшення кількості банд; в такому кліматі процвітає злодійство та заборонена підпільна економіка, оскільки їх поява була статистично підтверджена у регіонах, які так само оплутані сильною бідністю та браком можливостей щодо роботи. Хвороби та інші проблеми, які постають із таких поганих умов, є іншою актуальною проблемою. На макрорівні, як вже зазначалося раніше, історично доведено появу національних війн, які приводяться в дію дефіцитом ресурсів та самозбереженням зі сторони держави та бізнесу.

Нікого вже не дивує, що Америка та багато інших країн нарощують ядерний арсенал та системи поставок впродовж вже тривалого часу (851,852), разом з тим, що світ на даний момент здатен знищити сам себе багато разів підряд за допомогою свого вже існуючого арсеналу в більш ніж 26 000 ядерних боєголовок (853). Тисячі одиниць цієї зброї залишаються в стані бойової готовності на сьогодні, готові вистрілити в будь-який момент, а реакцією на глобальні заклики зупинити поширення цієї зброї були буквально зустріті її ще більшим збільшенням, яке відбувалося за лаштунками (854).

В той же час механіка глобальної фінансової системи також відіграє свою роль. Оскільки всі гроші створюються з боргу і позичаються під відсоток, який при цьому додається – відсоток, який насправді не існує безпосередньо в грошовому обороті – то величина існуючого глобального боргу буде завжди більшою за кількість існуючих грошей, які необхідні для його виплати. Це призвело до великих персональних, бізнесових та державних дефолтів, як реальних так і таких, що чекають свого часу. У звіті рейтингового агентства Standard & Poor's 2010 року наведено оцінку, де показано, що Сполучені Штати на 2050 рік будуть мати борг у розмірі 415% ВВП, в той же час до 2060 року 60% всіх країн у світі будуть банкротами (855).

Поверхневий огляд фінансового стану більшості країн у світі на сьогоднішній день проявляє цілий спектр боргів, від середніх до надзвичайно великих. Дивно, але як виявляється не існує жодної країни на планеті Земля, яка має збалансований бюджет і на початку 2014 року, сума державних боргів на всій планеті складала приблизно 52 трильйони доларів (856). Тим не менше, це лише державний або громадський борг. Реальна цифра, яка включає як державні так і приватні борги коливається близько 223.3 трильйонів доларів (857). Якщо поділити цю цифру на 7,1 мільярдів людей, які населяли планету на початок 2015 року, то ми побачимо, що кожна людина винна близько $31 500 доларів.

851 Для довідок: U.S. nuclear weapon plans to cost $355 billion over a decade: CBO report

(http://www.reuters.com/article/2013/12/20/us-usa-nucleararms-idUSBRE9BJ1FH20131220)

852 Для довідок: 2200 nuclear weapons in state of high operational alert: Report

(http://www.presstv.com/detail/2012/06/05/244720/2200-nuclearwarheads-ready-to-fire/)

853 Для довідок: ctbto.org

(http://www.ctbto.org/faqs/?uid=16&cHash=aa30bc1b1be1d08f3a48d4cff1b8a0db)

854 Для довідок: How a Massive Nuclear Nonproliferation Effort Led to More Proliferation

(http://www.theatlantic.com/international/archive/2013/06/how-a-massivenuclear-nonproliferation-effort-led-to-more-proliferation/277140/)

855 Джерело: S&P: 60% of countries will be bankrupt within 50 years

(http://www.rawstory.com/rs/2010/10/09/sp-60-countries-bankrupt-50-years/)

856 Джерело: The global debt clock

(http://www.economist.com/content/global_debt_clock)

857 Джерело: Number of the Week: Total World Debt Load at 313% of GDP

(http://blogs.wsj.com/economics/2013/05/11/number-of-the-week-totalworld-debt-load-at-313-of-gdp/)

Отже, ми повинні запитати себе: як це може бути можливим, що ми збираємося фінансовими методами впроваджувати широкі технологічні реформи, які є необхідними для того, щоб створити певний рівень стійкості коли стає ясно, що вкрай необхідною стає капітальна ревізія нашої сільськогосподарської системи, водних процесів, контролю забруднення, енергетичних ресурсів, інфраструктури та індустріальних методів? Ми знаємо, що ми маємо технічні засоби зробити це, але чи маємо ми для цього гроші?

Чим більше Ви задумуєтеся над останнім питанням, тим більш неймовірними та відверто ідіотичними стають діючі фінансові механізми. Тут не мається на увазі, що не буде зроблено ніякого прогресу, оскільки основні держави в цьому світі не беруть сильно до уваги ці борги, щоб почати щось робити. Різниця між 1 трильйоном доларів дефіциту та 100 трильйонами доларів дефіциту є лише настільки великою наскільки можливим є його обслуговування. По суті, головні країни знають, що виплата повної суми ніколи не можлива, а процес полегшення буде ймовірно приймати політичну форму аніж фінансову, що буде ймовірно відбуватися в контексті переговорів щодо стимулювання ринку, шляхом геополітичних переговорів та переговорів щодо придбання ресурсів.

Тим не менше, ці угоди зазвичай знаходяться за лаштунками, так само як і зростаючий тиск для урізання соціальних програм та здійснення витрат частіше за все саме на ті програми, які допомагають утримати певний порядок, що здійснюється заради формування суспільної думки та інших рівнів диференціальної переваги. Більше того, в той час як більші країни мають велику перевагу в такому скрутному становищі, менші країни, що розвиваються є тими, хто дійсно страждає, оскільки вони не мають економічної або військової сили, щоб отримати вплив у міжнародній апеляції. Враховуючи це, дуже легко побачити, що країни, що розвиваються будуть тими, хто стійко знаходиться «нижче ватерлінії», і які будуть і далі піддаватися суворим мірам, експлуатації та ігноруванню на базовому рівні їхньої внутрішньої соціальної боротьби.

В 2011 році ООН надала статистичні дані відповідно до яких 1.5 мільярд людей живуть в «абсолютній бідності», разом з тим представник Непалу, який був присутній на тій конференції додав, що «з тим рівнем занепаду, який спостерігався з 1990 до 2005 роки, це займе 88 років, щоб викорінити надзвичайну бідність (858)». Якщо ми розглянемо швидке економічне зростання, яке відбувалося з 1990 по 2005 роки, що розглядалося багатьма як період «буму» для більшої частини світу (859), то ми побачимо, що існуючий негативний тиск навіть близько не стояв біля того, що ми побачили два десятки років пізніше. Отже, логічно припустити, що той прогрес (ріст), який був досягнутий у 1990х стосовно скоріше мінімального відсоткового скорочення крайньої бідності був ймовірно анульованим оскільки експоненціальний ріст населення прискорювався на тлі все гіршої фінансової та екологічної ситуації.

Більше того, у якості фінальної теми цього розділу що стосується появи негативного тиску, нам варто розглянути проблему технологічного безробіття. Як вже частково було висвітлено в есе «РИНКОВА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОТИ ТЕХНІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ», машинна автоматизація швидко еволюціонує, щоб повторити або перевершити переважну більшість індустріальної діяльності, яка є загальнопоширеною для робочих людей. Дослідження 2013 року, яке проводилося Оксфордським університетом показало, що «45 відсотків професій в Америці буде автоматизовано впродовж наступних 20 років (860)». Враховуючи прогрес Америки, це зазвичай також означає, що половина всіх світових професій може бути так само автоматизована.

858 Джерело: 1.5 Billion People Living in Absolute Poverty Makes Its Eradication Humankind’s Most Significant Challenge, Second Committee Told

(http://www.un.org/News/Press/docs/2011/gaef3313.doc.htm)

859 Для довідок: 1990s boom 'stunting world growth'

(http://news.bbc.co.uk/2/hi/business/3160052.stm)

860 Джерело: Report Suggests Nearly Half of U.S. Jobs Are Vulnerable to Computerization

(http://www.technologyreview.com/view/519241/reportsuggests-nearly-half-of-us-jobs-are-vulnerable-to-computerization/)

Більш конкретний, детальний огляд технологій автоматизації розбитий по секторам на теперішній час, як у в сфері ручної праці так і в сфері індустрії обслуговування, показує, що в дійсності не існує жодної реальної професії, яка з часом не може бути замінена машиною та/або штучним інтелектом. Це лише справа часу та намірів. Нажаль, ринкова економіка побудована на тому, що люди повинні «заробляти гроші на виживання» та на обігу грошей через суспільство, щоб підтримувати економічну стабільність та зростання. Це, звісно, означає, що така тенденція є фактично економічно шкідливою в контексті ринкової системи.

Більше того, оскільки такі технології автоматизації підлягають закону Мура або, якщо більш точно, то ефемеризації, відтак такі машини стають дешевшими і поступово вони стають більш ефективними в плані витрат аніж найм людей, які вимагають страхування, відпустку, обмежену кількість робочих годин на тиждень і так далі. Продуктивність, яка є на сьогодні можливою є експоненціально більш ефективною за рахунок машин, а не за рахунок використання людей, і такі реалії будуть тільки посилюватися з плином часу. Проте, це створює системні протиріччя, тому що якщо машини замінять людей, тоді як ці люди будуть отримувати дохід для того, щоб створювати в економіці обіг грошей шляхом купівлі речей?

У відповідності до традиційних ринкових принципів, немає іншого рішення, ніж інше хибне припущення, що люди будуть постійно шукати заміну у точній відповідності до такого заміщення праці. Це могло працювати у середині 20го століття, але це вже не спрацьовує враховуючи швидкий, експоненціальний прогрес сучасних технологій. Навіть більше того, можна дуже легко аргументувати те, що це є соціально безвідповідальним, щоб не слідувати цьому новому атрибуту наших засобів виробництва для того, щоб усунути людей від небезпечних, монотонних ролей, які марнують життя, звільняючи їх таким чином для того, щоб вони могли займатися більш сприйнятливими, творчими речами вищого порядку. Такий перехід, тим не менше, потребує, щоб вся структура ринкового капіталізму була викорінена та заміщена новим соціальним підходом, який не вимагає праці заради доходу.