Парадокс децентралізації

В той час як у цій соціально-економічній моделі багато говориться про глобальне суспільство з глобальними цінностями, важливо зрозуміти рівень її надмірності та її децентралізовану структуру. Джон Дальберг-Актон, 1й барон Актон одного разу сказав: «Влада має тенденцію розбещувати, а абсолютна влада розбещує абсолютно» (800). Така

800 Джон Емеріх Едвард Дальберг-Актон, перший барон Актон (1834–1902). Історик та мораліст, який був також відомий просто як лорд Актон, виразив цю точку зору у своєму листі єпископу Манделлю Крейтону у 1887 році.

точка зору, пов’язана зі страхом до влади, цілком виправдана історично і багато з тих, хто чує про ПрРОЕ часто припускає, що це глобальне суспільство буде «управлятися» одним комп’ютером, машиною, елітною групою технократів чи щось подібне.

Важливо нагадати собі, що майже всі попередні суспільства жили в межах значного дефіциту, а отже і значних конфліктів. Якщо поєднати це з тим фактом, що гроші та ресурси часто були засобами для отримання влади – зазвичай після великої кількості битв, що посилювали суспільне становище та панівну ієрархію – то нам не варто дивуватися такій реакції. Тим не менше, така заява є також глибоко контр-продуктивною в цілому оскільки вона породжує параноїдальне відчуття, що ніколи не можна довіряти тому, кому дають певний тип контролю над іншими.

ПрРОЕ є насправді глобальною структурою в тому аспекті як вона обробляє економічну інформацію та оцінює можливості виробництва. Як тільки товар стає спроектованим, він проходить через зазначені вище фільтри ефективності та стійкості, які незмінно пов’язані зі станом глобальних ресурсів та з глобальною мережею, яка дозволяє робити вклад у проект. В той же час, соціальні рішення вищого порядку, тобто ті рішення, які колись приймалися вибраними представниками також будуть прийматися безпосередньо шляхом досягнення консенсусу між населенням.

Єдиною реальною характерною централізацією є цифрова мережа, яка поєднує сам світ. Враховуючи це, ми можемо розглянути декілька можливих проблем, які можуть виникнути при таких умовах так само як ми розглядаємо сьогодні Інтернет, який по суті є такою ж самою інфраструктурою. Наприклад, проблемою може стати «злом», який являє собою акт розладжування, викрадення або псування програми чи цифрової інформації шляхом вторгнення у сирцевий код.

Тим не менше, ми спочатку маємо спитати себе чому хто-небудь вчинив би такий акт у новій моделі. Оскільки вся система проектується для того, щоб служити всім, то де тут стимул її розладжувати? Будь-хто, хто буде припиняти роботу такої системи так само буде припиняти роботу своїх засобів робити вклад та розвиватися. Аналогією на сьогоднішній день може бути якщо людина, що живе в житловому будинку, де комунальна інфраструктура знаходиться у спільному користуванні, вирішить знищити запобіжник або електричний розподільний щит, який розподіляє вхідну електрику для того, щоб живити весь житловий будинок. Навіщо їй робити це, якщо вона таким чином перекриє собі свою власну електроенергію?

Важливо розглянути причину чому люди сьогодні можуть бути такими злобними. Гнів породжується позбавленнями, а певні зовнішні акти часто інтерпретуються як джерело такого зловживання. Отже, у якості відплати, люди сьогодні «зламують» та ламають веб-сайти і тому подібне, для того, щоб заявити про протест або помститися (801). Важко збагнути, що може стати джерелом для матеріалізації такого страху та наруги у ПрРОЕ. Якщо особі з якихось специфічних причин не подобається той спосіб за яким працює система, вона має змогу змінити його шляхом пошуку консенсусу з іншими. Система є формованою.

Тим не менше, у випадку, якщо це сталося, існує просте рішення: активне резервування. В суспільстві, яке керується грошима і яке основане на ефективності витрат, ми бачимо, що запобіжному резервуванню відводиться дуже мало місця, оскільки воно є достатньо дорогим, щоб його собі дозволити. Наприклад, ми бачимо, що літак має лише два двигуни і вони обидва потрібні для польоту. Чому б не створити літак з двома основними двигунами та двома резервними двигунами, які б не працювали коли весь літак знаходиться у робочому стані, але у випадку коли якийсь двигун зламається, інший резервний двигун зміг би взяти його роботу на себе.

801 Прикладом може бути угруповання відоме як «Анонімус» (англ. “Anonymous”), яке являє собою слабо пов’язану міжнародну мережу осіб - «хактивістів», які підривають веб-сайти та комп’ютерні бази даних, що є формою протесту.

Основна серверна система, яка полегшує соціальну взаємодію та уніфікацію може мати 5,6,7…20 рівнів резервування та автоматичного дублювання на випадок якщо щось зламається. Можливо воно не буде ідеальним. Певні дані можуть бути втрачені. Тим не менше, знову ж таки, це не є утопією. Що стосується того, хто має «владу» для того, щоб помітити проблему і впровадити цей резерв, то для моніторингу мережі будуть існувати технічні групи, точно так само як і будь-які інші існуючі професії.

Звісно, тоді постає питання: що якщо хто-небудь із технічної команди буде корумпованим і цілеспрямовано буде псувати систему? Знову ж таки, постає зустрічне питання: для чого їм це робити? Який є до цього стимул? У випадку якщо це все ж таки станеться, це не займе багато часу, щоб інші помітили це і систему можна буде виправити тим же самим резервом, а відповідну особу усунути. Потім ця особа буде опитана рівноправними йому або їй учасниками та суспільством в цілому для кращого розуміння того, чому відбувся цей акт (802).

В загальному, ми довірливо віддаємо себе в руки «авторитетних фахівців» весь час. Лікарі, механіки, та будь-які інші спеціалізації завжди припускають певний рівень довіри з боку тих, хто шукає відповідної допомоги, і в більшості випадків, навіть в грошовому суспільстві, яке породжує нечесність, люди в більшості є чесними, або настільки чесними наскільки це для них можливо, більшу частину часу. Це просто занадто цинічно припускати, що будь-яке призначення контролю є небезпечним. Не було жодного разу в людській історії, щоб ми не поділяли один з одним певний рівень відповідальності пов’язаної з делегуванням влади, і майже в усіх випадках, так само як і з лікуванням зубів та роботами механіка, природа делегованої «влади» при її вивченні характеризується своїми технічними заслугами; саме такий вид нагляду відстоюється в даному контексті.

В ПрРОЕ, посилюється допомога самому собі, яка означає допомогу суспільству, а не експлуатація чи зловживання. Посилення негативної поведінки тут буквальним чином не винагороджується, що є протилежним до того стану загального морального розкладу, який ми переживаємо сьогодні.

Що стосується самої фізичної мережі, то вона в багатьох аспектах є децентралізованою в своїй орієнтації, часто набагато більш децентралізованою ніж та, що ми бачимо сьогодні. Топографічне представлення Землі робить багато речей логічно очевидними стосовно того, що стосується структурного розміщення. Люди, будучи соціальними істотами, природно мають інтерес до певного роду централізації суспільства; наявність певного роду областей, які можуть постачати енергію, наприклад, сонячну/вітрову/геотермальну та гідро енергію, логічним чином окреслюють своє власне розташування; мережі видобутку, виробництва та розподілу також мають характерну топографічну логіку де відповідно до технічних вимог ефективності ми встановлюємо такі потужності настільки близько один від одного наскільки це можливо, зменшуючи втрати енергії та транспортування; і так далі.

Зміна ж самих міст буде відбуватися двома шляхами. По-перше, будівництво та створення мереж внутрішньої системи буде спрямоване на досягнення найвищого стану технічної ефективності, який є можливим, включаючи стійку інфраструктуру, будинки, мережі виробництва та розподілу і тому подібне, де безпосередньо буде братися до уваги системний базис (803). По-друге, очікується, що завдяки еволюції ефемеризації, відповідне місто буде виробляти всі регіональні товари локально. Управління містом на рівні широкої інфраструктури, як наприклад, вирішення питання де саме будувати міст, буде також відбуватися шляхом регіонального процесу прийняття рішень, який буде реалізовуватися шляхом прямої демократії за допомогою системи співробітницького проектування. Розподіл землі відбувається таким же самим чином, хоча це є більш

802 Тема такого «посилення» та того, як впоратися з таким актом буде розглядатися у есе «Стиль життя, свобода та фактор людства».

803 Проектна робота Жака Фреско, особливо що стосується його концепції міських систем є хорошим прикладом такого мислення.

Для довідок: Jacque Fresco, The Best That Money Can't Buy, Global Cybervisions, 2002, Chapter 15

глибокою темою, яка розглядається в есе «ПОСТДЕФІЦИТНІ ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ».

Звісно, кожне місто природним чином буде пов’язано з іншим містом, в ідеалі за допомогою передових транспортних систем, які можуть екологічно чисто і плавно переміщувати людей. Вже почали впроваджуватися системи поїздів типу маглева, які стануть наступним етапом швидкого, безпечного та ефективного транспорту з малим, а то і взагалі відсутнім екологічним відбитком у порівнянні з літаками, автобусами та машинами, які живляться продуктами нафтопереробки (804).

Що стосується «двигуна» міста, якими є його індустріальні, цифрові мережі та системи датчиків, то їхня робота полягає в тому, щоб збирати важливі регіональні та нерегіональні дані. Все це стосується мережі «глобального управління ресурсами», яка описувалася раніше і як регіональні так і глобальні мережі виміру дозволяють всім містам та їх громадянам мати цілісне відчуття того, що відбувається, впливати на виробництво та інші важливі екологічні фактори (805).

Отже, ця мережа цілком може буде «централізованою» що стосується даних та потоку сировинних ресурсів до внутрішніх виробничих потужностей міста, але вона є децентралізованою в тому, що місто більше нічого не імпортує. Воно здебільшого є самодостатнім. Все виробництво відбувається внутрішньо, не імпортуючи і не експортуючи ніяких вироблених товарів, лише ресурси. Ця ідея «самодостатності за шкалою масштабності» (806) є важливою і вона навіть застосовується до споруд, таких як будинки. Ідеальним будинком буде такий, який є поза мережею енергопостачання, але при цьому є самодостатнім у своїх джерелах енергії та буде також мати додаткові резервні джерела енергії для того, щоб усунути будь-які ризики.

З іншої сторони, в такій системі, яка базується на природному резерві не існує центрального «вимикача». Наприклад, якщо буде використовуватися мережа електроенергії базового навантаження і ця мережа дасть збій, це дуже мало вплине на будинки якщо ці будинки будуть також спроектовані таким чином, щоб збирати енергію з місцевих джерел (наприклад сонячну енергію), а отже будуть самодостатніми. Точно так само, жодна річ не зможе порушити міжнародну систему. На відміну від сучасних грошових фінансових та валютних структур, які є дуже централізованими та можуть завдавати шкоди всьому світу якщо щось піде не так, в ПрРОЕ проблеми в одному місті мають незначний вплив на будь-які інші міста.

Отже, в дійсності, організована належним чином ПрРОЕ не є централізованою в будь-якому реальному сенсі. Набагато точнішим було б сказати, що вона є глобальною децентралізованою системою з різними рівнями характерного резервування, яка рівнево взаємопов’язана інформаційним потоком та фізичними каналами для того, щоб отримувати відповідні ресурси, які будуть використовуватися в місцевій економіці кожного регіону.

804 Транспорт «маглев» використовує менше енергії та рухається значною мірою швидше ніж комерційні авіалінії і може також використовуватися у якості місцевих транспортних систем в межах міста. На даний момент над цією технологією працює компанія ET3: http://www.et3.com/

В іншому випадку, для задоволення інших потреб у транспортуванні, можуть прислужитися безводієві автомобілі, які є надзвичайно безпечними у використанні.

http://www.nytimes.com/2010/10/10/science/10google.html?pagewanted=all&_r=0

805 Такі технології датчиків та системних мереж вже припускаються і повільно впроваджуються певним чином у певні сфери суспільства. Задачею є просто застосувати їх у більших масштабах. Компанія «Hewlett-Packard» представила ідею того, що вона назвала «центральною нервовою системою Землі».

http://hbr.org/web/2009/hbr-list/central-nervous-system-for-earth

806 «За шкалою масштабності» означає просто порядок систем нижчого і вищого порядку, де системи нижчого порядку розташовані в середині систем вищого порядку. Наприклад, будинок є одним рівнем, в той час як місто, яке містить цей будинок є вищим рівнем.

- СТИЛЬ ЖИТТЯ, СВОБОДА ТА ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР -

«Чи є свобода чимось іншим, аніж тим, щоб жити так як ми забажаємо? Нічим більше (807)»

- Епіктет

Що таке щастя?

Для більшості у сьогоднішньому світі важко собі уявити суспільство без примусу та щоденної боротьби, які постійно тривають просто в тій спробі, щоб вижити та зберегти свій стан психологічного та фізичного здоров’я. Сьогодні наше життя настільки зосереджене навколо того, щоб бути попереду у фінансовому плані та бути впевненими, що ми маємо достатньо грошей на сьогоднішній день, на завтрашній день, для нашої сім’ї та навіть можливо для наступних сімейних поколінь, що у нас часто втрачається з уваги те, що насправді створює щастя та благополуччя.

По суті, цей страх та часто хижацька мотивація створили такий соціальний клімат, який навіть згенерував позитивну ціннісну асоціацію із вузькою егоїстичною поведінкою. В той час як визначення того, яка поведінка може розглядатися як «етична» або «неетична» є суб’єктивним, приведена в дію дефіцитом конкурентна орієнтація на отримання прийнятної якості життя посилює наші схильності нижчих областей мозку пов’язані з реакцією «бий або тікай», увіковічуючи постійне відчуття соціальної відчуженості та загальної втрати емпатії до інших. В багатьох аспектах, винагородою та стандартом статусу стають гроші самі по собі, а не те, що за допомогою них було зроблено враховуючи їх потенціал маніпулювати світом.

Тому, враховуючи ці цінності, це завжди було викликом обговорювати неринкові передумови ПрРОЕ з переважною більшістю людей у сучасній культурі, оскільки в ній майже завжди переважають певні упереджені несумісні припущення. Метою цього есе є не розгляд цих припущень в деталях, а відзначити те, наскільки важкою задачею є передати такий майбутній стиль життя, який не базується на сьогоднішніх вже довго підтримуваних цінностях, у якості ідеї існування без такої розбратньої боротьби, що є майже неймовірним для багатьох завдяки нашій історії.