Структура та процеси

Зображення 1. Блок-схема системного процесу

Зображення 2. Системний процес у формі виразу

Логічні символи	Опис
	Ефективність дизайну
	Ефективність виробництва
	Ефективність розподілу
	Ефективність переробки
	Виробничий функціонал
	Стандарти ефективності дизайну
	Тривалість строку служби
	Адаптивність
	Видові компоненти
	Мінімальна кількість видових компонентів
	Людська праця
	Автоматизована праця
	Функціонал ефективності дизайну
	Значення роздрібленості попиту
	Гнучкий автоматизований процес
	Фіксований автоматизований процес
	Споживач із індексом «і»
	Розподілювач із індексом «і»
	Дистанція між виробничими потужностями
	Дистанція між потужностями розподілу
	Регенеративний протокол

Зображення 3. Логічні символи та їх опис

Як буде детально розписано пізніше в даному розділі, на зображенні №1 показано лінійну схему індустріального процесу, починаючи від розробки дизайну до виробництва, розподілу та переробки. На зображенні №2 зображено те, як оптимізація такої ефективності може розглядатися з математичної точки зору при мінімізації та максимізації певного функціоналу.

Оскільки ми говоримо про ефективність, ми можемо розглядати цю задачу у якості максимізації виробничої функції . Зображення 3 це таблиця символів та їх опис, які будуть використовуватися у наступних роз’ясненнях. Важливо зазначити, що в цьому тексті будуть розглядатися не всі атрибути. Метою цього есе та запропонованих формул, які тут наведені, є дати початкову точку для калькуляції, виділяючи найбільш значущі, загальні атрибути для їх розгляду.

Повна алгоритмічна калькуляція такого роду, враховуючи всі пов’язані під-процеси в умовах реального життя, потребувала б величезного тексту та програмного трактування і ймовірно буде зроблена в майбутніх виданнях додатків до цього тексту при подальшому розвитку проекту.

Інтерфейс співробітницького проектування (ІСП)

Початковою точкою взаємодії в ПрРОЕ є ІСП, або інтерфейс співробітницького проектування. ІСП можна абстрактно розглядати як «новий» ринок» або ринок ідей чи проектів. Проект це перший крок у будь-якому інтересі до виробництва і в такому інтерфейсі може бути залучена одна людина, може бути залучена команда, а можуть бути залучені усі. Він має відкритий сирцевий код і відкритий доступ та буде представлений у формі он-лайн веб-інтерфейсу.

Виражене тут поняття «ринок» пов’язане не з торгівлею, а скоріше з поняттям спільного користування та групового прийняття рішень. Так само як і з традиційним торговим ринком, тут існує груповий тип поведінки, при якому рішення, які стосуються того, які товари будуть розвиватися (мати попит), а які товари будуть зникати (попит на які, буде відсутній) приймаються з плином часу усією групою. В певному сенсі, такий демократичний процес досягається і в ПрРОЕ, але іншими методами.

Крім того, всі представлені проекти, які перебувають на етапі створення або вважаються завершеними, зберігаються в пошуковій базі даних з відкритим доступом. Ця база даних робить усі проекти доступними для того, щоб на них могли посилатися або використовувати інші. Таким чином, вона схожа на традиційні каталоги товарів, які є загальнопоширеними сьогодні, за виключенням того, що вона містить проекти у цифровому вигляді, які можуть відправлятися на виробництво в будь-який час, при потребі.

Така система створення проектів та пропозицій являє собою те, як оцінюється сам попит. Замість традиційної реклами та однонаправленої системи пропозицій на споживчі товари, - де, компанії працюють над тим, щоб умовити споживачів щодо того, що вони повинні купувати, де громадськість в більшості стикається з потоком товарів, компонентів чи їх особливостей, які знаходять або не знаходять прихильність, що визначається через їхню покупку чи її відсутність і які впарюються компаніями - ця система працює навпаки, більш учасницьким та демократичним шляхом.

В цьому новому підході проектування з відкритим джерельним кодом, вся глобальна спільнота має можливість презентувати ідеї, щоб їх усі бачили, зважували і будували на них проекти, приборкуючи могутність колективного досвіду та глобальних знань. Механізм ІСП набирав би форму інтерактивного інтерфейсу, на зразок того, що ми зазвичай бачимо сьогодні в програмному забезпеченні, яке стосується систем автоматизованого проектування і розрахунку (САПР) або систем автоматизації інженерних розрахунків (САІР). Якщо коротко, то ці програми можуть створювати та представляти у цифровому вигляді будь-який певний проект продукту включаючи всю інформацію, яка стосується того, як він повинен виготовлятися у кінцевому фізичному виробництві.

Вище: Приклад дизайну інтерфейсу САПР

У якості відступу, варто сказати, що беручи до уваги необхідність у відповідній освіті для того, щоб використовувати такий інтерфейс, багато хто може переживати за складність його використання. Зазвичай, більш завзяті проектанти будуть розвивати необхідні вміння до будь-якого рівня в якому вони будуть зацікавлені, в той час як для більш звичайних користувачів будуть доступні різні рівні складності інтерфейсу та застосовуватися орієнтація на їх навики.

Такий більш зручний для користувача інтерфейс буде розвиватися таким же чином як персональні комп’ютери перейшли від складного інтерфейсу пропрієтарного введення коду з ручним введенням команд до розповсюдженого сьогодні простого графічного інтерфейсу із системою іконок, який дозволяє користувачам працювати більше інтуїтивно. Майбутні програми типу САПР та САІР будуть ймовірно еволюціювати таким самим шляхом, що зробить інтерактивний процес більш доступним.

В багатьох випадках, оскільки база даних завжди буде наповнена поточними вже існуючими проектами, буде існувати практика опиратися на інші роботи. Наприклад, якщо інженер зацікавлений у оптимізації мобільного телефону, він має можливість опиратися на будь-який з існуючих у базі даних проектів цього продукту, а не починати все з нуля.

Вигоду від цього як від співробітницької платформи не можна передати в повній мірі. Замість того, щоб обмежувати вклад в проект до, скажемо, зали засідань інженерів та маркетологів, що є загальнопоширеною практикою сьогодні, в цьому підході для прискорення будь-якої ідеї можуть бути зведені разом буквально мільйони умів. Ця нова система мотивації забезпечує також те, щоб кожен, хто зацікавлений у товарі отримував точно те ж саме, що й будь-хто інший ймовірно отримає при його передовому стані оптимізації, де персональний інтерес стає напряму пов’язаним з соціальним інтересом.

Також враховуючи сьогоднішні моделі, ймовірно не всі хотіли б або мали би потребу бути проектантами. Багато людей повністю задовольнялися б тим, що вже було зроблено іншими з можливо незначними налаштуваннями в процесі. Сьогодні дуже малий відсоток населення насправді створює та проектує основні технології та товари, які ми використовуємо; і така спеціалізація може до певної міри природно продовжуватися у майбутньому, навіть якщо це пішло би всім на користь якби більше умів збиралися разом. Якщо система освіти буде зорієнтована подалі від зубріння та його застарілого базису, який бере своє походження ще в соціальному порядку 19го століття, то ми зможемо побачити вибух креативності та вводу вхідних даних.

Розібравшись із цим, варто сказати, що неймовірно важливим компонентом у такому проектуванні та сьогоднішніх інженерних програмах є те, як вони можуть сьогодні поєднувати сучасну фізику та інші властивості природних законів реально світу із запропонованим проектом для його тестування. Іншими словами, товар не лише може розглядатися у якості статичної візуальної моделі із зазначеними властивостями, він насправді може тестуватися до відповідного рівня прямо там, віртуально.

Наприклад, всі нові проекти автомобілів сьогодні проходять через комплекс процесів цифрового тестування задовго до того, як вони починають створюватися фізично, що значною мірою сприяє цілісності проекту (794). Немає підстав вважати, що з часом ми не зможемо у цифровому вигляді представити та задіяти у тестуванні більшість відомих законів природи, застосовуючи їх віртуально у різних контекстах.

Оптимізовані стандарти ефективності:

Стандарти ефективності це стандарти, яким даний проект повинен відповідати. Така оцінка буде розраховуватися автоматично, або алгоритмічно за допомогою САПР програмування. Це також можна розглядати як процес фільтрації.

794 Для довідок: Engineering revolution: CAD/CAE advancements changing vehicle development. (http://wardsauto.com/news-amp-analysis/engineering-revolution-cadcae-advancements-changing-vehicle-development)

Якщо коротко, то будь-який запропонований проект буде у цифровому вигляді проходити через фільтр серії протоколів стійкості та ефективності, який стосується не лише стану існуючих ресурсів, але й також поточної продуктивності всієї промислової системи.

Це буде включати в себе наступні «стандарти ефективності» (795):

a) Стратегічно максимізований термін служби

b) Стратегічно максимізована адаптивність

c) Стратегічна стандартизація видових компонентів

d) Стратегічно інтегрована сприятливість до переробки

e) Стратегічна сприятливість для автоматизації праці

Зображення 4. Символічне вираження логіки для функції «оптимізованої ефективності проекту»

Відповідно до зображення 4, ефективність проекту є одним із головних факторів, які можуть впливати на загальну ефективність процесів виробництва та розподілу. Така ефективність проекту залежить від декількох ключових факторів, які можна назвати поточними стандартами ефективності . Індекс «і» відповідає тут певному особливому стандарту. Заради більшої ясності, кожен стандарт буде в загальному розглянутий так, як це зроблено нижче, в деяких випадках у розширеному вигляді, відповідно до пов’язаної з ним символічної логіки.

a) «Стратегічно максимізований термін служби» означає те, що товар повинен робитися міцним та довговічним у використанні відповідно до характеристик. Матеріали, які при цьому застосовуються, беручи до уваги можливі замінники на основі порівнянь рівнів дефіциту та інших факторів, прораховувалися б у динамічному режимі, ймовірно автоматично, завдяки системі проектування, для того, щоб вони якнайбільше відповідали стандарту оптимізованого строку служби.

Максимізація терміну служби . Така максимізація терміну служби може розглядатися як питання локальної оптимізації. Вона може бути проаналізована шляхом представлення факторів , які впливають на неї де є певними оптимальними змінними цих факторів.

b) «Стратегічно максимізована адаптивність» означає, що буде впроваджуватися найвищий стан гнучкості для заміщення складових частин. У випадку якщо складова частина товару стає дефектною або застарілою, дизайн полегшує те, щоб такий компонент можна було легко замінити, щоб максимізувати повний життєвий цикл продукту, завжди усуваючи зацікавленість у тому, щоб замінити весь товар в цілому.

c) «Стратегічна стандартизація видових компонентів»

795 Зверніть будь ласка увагу, що ці протоколи також розглядалися в есе «Справжні економічні фактори» в контексті «мікроекономічних компонентів» з незначними відхиленнями у формулюванні.

означає, що всі нові проекти або узгоджуються або заміняють існуючі компоненти, які вже є у використанні або є застарілими через брак відносної ефективності. Ця логіка повинна не лише застосовуватися до даного продукту, вона також повинна застосовуватися до всього товарного типу де тільки це є можливим.

Метою є мінімізація загального числа видових компонентів . Іншими словами, стандартизація процесу надасть можливість зменшення числа до можливого мінімуму.

d) «Сприятливість до переробки» означає, що кожен проект повинен узгоджуватися із поточним станом регенеративних можливостей. Повна поломка будь-якого товару повинна бути передбачена при початковому проектуванні і повинна бути врахована найбільш оптимізованим чином.

e) «Стратегічна сприятливість для автоматизації праці» означає, що поточний стан оптимізованого автоматизованого виробництва також береться до уваги, намагаючись удосконалити дизайн таким чином, щоб він якнайбільше сприяв виробництву з якомога меншою величиною складності, людської праці або моніторингу. Знову ж таки, ми намагаємося спростити спосіб за яким використовуються матеріали та засоби виробництва так, щоб могла вироблятися максимальна кількість товарів з найменшою варіацією матеріалів та виробничого обладнання.

Це можна позначити як людську працю та автоматизовану працю . Метою є мінімізувати людську взаємодію з виробничим процесом. Це може бути виражено як:

Використовуючи це рівняння, ми можемо також написати простіші умови:

де це фактори, що впливають та людську та автоматизовану працю. Отже, повертаючись до зображення 4, можна сказати, що цю функцію «оптимізованої ефективності проекту» можна описати за допомогою функції , де це термін служби, це адаптивність, це сприятливість до переробки, це мінімальна кількість видових компонентів і це людська праця.