Природнича / ресурсо-орієнтована економіка

Сьогодні в різних колах існують різні терміни для вираження загального логічного базису для більш науково орієнтованої соціальної системи, включаючи такі як «економіка основана на ресурсах», «ресурсо-орієнтована економіка» або «економіка основана на законах природи». В той час як ці назви є історично довідковими та в деякій мірі довільними, тут буде застосовуватися назва «природнича / ресурсо-орієнтована економіка (ПРОЕ)» (в англ. мові “Natural Law/Resource-Based Economy” (NLRBE)) оскільки вона має найбільш конкретне семантичне значення (19).

14 Термін «анти-устояність» зазвичай використовується в контексті, який стосується протидії існуючій, устояній групі. Контекст, який тут застосовується буквально означає, що сам рух «Дух часу» працює без «інституалізації» себе самого у вигляді жорсткої організації. Він скоріше повинен розумітися як жест або символ нового формату мислення або світогляду, який просто не має меж.

15 Фрази «хід думок» та «набір інструментів» розташовані поряд. Перша фраза стосується наукового мислення (принципи стійкості та ефективності), яке приводить до відповідних висновків, в той час як друга фраза стосується тимчасових методів, які стосуються дій, як наприклад, технологічні інструменти, які неминуче змінюються з часом.

16 Про це буде набагато більше розказано в Частині III.

17 Посилання: офіційний сайт: http://www.globalredesigninstitute.org

18 Дивіться Частину III щоб дізнатися більше про тему «управління»

19 Термін «ресурсо-орієнтована економіка» може бути буквально розтлумачений як «економіка, основана на ресурсах». Це є історичною помилкою, коли кажуть, що всі «економіки» за визначенням, «основані» на «ресурсах». Сам термін тісно пов'язаний з організацією під назвою «Проект Венера» (англ. The Venus Project) яка стверджує, що винайшла цей термін та ідею, і яка в той же час намагалася запатентувати цю назву (http://tdr.uspto.gov/search.action?sn=77829193). Термін «природнича/ресурсо-орієнтована економіка» застосовується тут більш повно не лише задля уникання асоціативної плутанини, але також для більшої семантичної точності самого терміна, оскільки він більше стосується системи природних фізичних законів та процесів ніж планетарних ресурсів.

Природнича/ресурсо-орієнтована економіка визначається як «адаптаційна соціально-економічна система, яка походить з активного прямого фізичного посилання на керівні наукові закони природи».

В цілому, спостереження показують, що завдяки застосуванню соціально спрямованих досліджень та перевірених знань в науці та технологіях, ми можемо зараз логічно прийти до таких соціальних підходів, які могли б бути глибоко більш ефективними щодо задоволення потреб людства.

Зараз ми можемо суттєво посилити здоров’я суспільства, краще зберегти природне середовище, створити загальний матеріальний достаток, в той же час також стратегічно зменшити або вилучити багато спільних соціальних проблем присутніх сьогодні, які, нажаль, розглядаються багатьма у якості незмінних завдяки їхній культурній впертості.

Хід думок

Багато особистостей або груп працювали над створенням тимчасово передових технологічних рішень задля застосуванням сучасних можливостей цього ходу думок для того, щоб впровадити нову ефективність та методи рішення проблем, як, наприклад, «Міські систем» Жака Фреско (20) або «Будинок Димаксіон» Бакмінстера Фуллера (21).

В той же час, очевидно важливим є не лише застосування інженерії. Також критично пам’ятати, що всі специфічні технологічні рішення можуть бути лише скороминучими, якщо ми беремо до уваги еволюцію наукових знань та її нових технологічних застосувань. Іншими словами, всі сучасні технологічні рішення можуть з часом стати застарілими.

Відтак, все що залишається незмінним це лише хід думок з його науковими причинно-наслідковими принципами, які лежать в його основі. Відтак РДЧ є вірним лише цьому ходу думок, а не якимось особам, інститутам чи тимчасовим технологічним досягненням. РДЧ скоріше слідує цій самогенеруючій основі мислення, а відтак діє в нецентралізованій, голографічній манері відповідно до цього ходу думок, який є початком до спонукання дій, ніж слідує за якимось особами чи проектами.