Загальні соціальні мережі

Глобальний портал руху «Дух часу» в Twitter:

http://twitter.com/#!/tzmglobal

Глобальний портал руху «Дух часу» на Facebook:

http://www.facebook.com/tzmglobal

Глобальний канал руху «Дух часу» на Youtube:

http://www.youtube.com/user/TZMOfficialChannel

ЧАСТИНА I: ВСТУП

- ОГЛЯД -

«Ні великі політики чи фінансові владні структури світу ні сліпі вузькоспеціалізовані професіонали ні населення загалом не усвідомлюють, що…вже прямо зараз є цілком можливим подбати про кожного жителя Землі та надати йому настільки високий стандарт проживання, який ще ніколи не був до цього відомим. Більше не повинно бути тебе чи мене. Егоїзм не є необхідним, а відтак він стає нераціональним як умова для виживання. Війна є пережитком минулого»

- Річард Бакмінстер Фуллер

Про рух

Заснований в 2008 році, рух «Дух часу» («The Zeitgeist Movement» або «TZM») є організацією, яка відстоює ідеї стабільного розвитку. Її діяльність відбувається через активізм національних та регіональних груп, проектних команд, різноманітних заходів, медіа- та доброчинних проектів. Активізм руху «Дух часу» базується виключно на ненасильницьких методах комунікацій з наголосом на просвіті громадськості щодо справжніх першопричинних джерел більшості загальнопоширених персональних, соціальних та екологічних проблем сьогодення, в поєднанні з інформуванням про широкий потенціал рішення такого роду проблем та удосконалення людства, які наука та технології надають нам на даний момент, залишаючись при цьому не використаними із-за бар’єрів властивих теперішній сталій соціальній системі.

В той час як термін «активізм» є правильним за своїм точним значенням, просвітницька робота руху «Дух часу» не повинна плутатися з загальнокультурними, традиційними акціями «активістських протестів» на зразок тих, які ми історично спостерігали. Діяльність руху «Дух часу» відбувається скоріше через цілеспрямовані, раціональні просвітницькі проекти, які працюють не для того, щоб справити враження, диктувати чи сліпо слідувати, але для того, щоб запустити в дію хід думок, який буде логічно самореалізуватися коли розгляд таких понять як «стабільність» (5) та «соціальна медицина» (6) буде відбуватися з наукової точки зору.

Тим не менше діяльність руху «Дух часу» все таки дуже схожа з традиційними правозахисними рухами минулого в тому, що його результати викривають для широкої більшості світового населення насправді безглузді утиски властиві нашому сучасному соціальному облаштуванню, яке структурно та соціологічно обмежує людське благополуччя та потенціал, не згадуючи вже про придушення масштабного розвитку в загальному через устояні методи сьогодення.

4 Джерело: Критичний метод, Р. Бакмінстер Фуллер / (Critical Path, R. Buckminster Fuller, St. Martin's Press, 1981, Introduction, xxv

5 Термін «стабільність» в загальному означає «можливість залишатися безперервним, стійким, захищеним або сталим» (http://dictionary.reference.com/browse/sustainability). Сьогодні він часто асоціюється та застосовується в контексті науки про навколишнє середовище. Контекст руху «Дух часу» сягає ширших меж, які охоплюють поняття культурної стабільності та стабільності людської поведінки, які розглядають в загальному наслідки системи вірувань та їх менш очевидні причинні наслідки.

6 Термін «соціальна медицина» в загальному означає «науку і практику захисту та поліпшення здоров’я суспільства через профілактичну медицину, санітарну освіту, контроль інфекційних захворювань, застосування санітарних мір та відстеження ризиків навколишнього середовища» (http://dictionary.reference.com/browse/public+health?s=t). Він застосовується в тексті у якості основи для виміру фізичного, психологічного, а відтак і соціологічного здоров’я членів суспільства протягом певного часу. Він розглядається як основний барометр успіху або поразок впровадженої соціальної системи.

Наприклад, сучасна соціальна модель увіковічуючи велетенський рівень корозійної економічної неефективності загалом (про що буде йтися в наших подальших есе), в дійсності також підносить одну економічну групу або «клас» людей над іншою, технічно увіковічуючи непотрібний дисбаланс та відносно високий рівень втрат. Це можна назвати «економічним фанатизмом» в своєму ефекті, що є не менш підступним ніж дискримінація за статевими, етнічними, релігійними, догматичними або якимось іншими ознаками. Тим не менше, ця властива фанатичність є лише частиною ширшого явища, яке при висвітленні широкого спектру, що складається зі страждань, жорстокості та позбавлень, які сьогодні сприймаються просто як нормальні непоінформованою більшістю, може бути визначено як «структурне насильство» (7). Цей контекст насильства сягає дальше та глибше ніж багато хто схильний вважати. Масштаб того, як наша соціально-економічна система без необхідності послаблює наше соціальне здоров’я та перешкоджає сьогодні нашому прогресу може стати зрозумілим лише коли ми приймемо неупереджену технічну або наукову точку зору при розгляді соціальних проблем, минаючи наші традиційні, а часто і засліплюючі фамільярності.

Відносна природа нашої свідомості часто стає жертвою припущень щодо сприйняття нормальним того, що постійні позбавлення та бідність більш ніж 3 мільярдів людей (8) може сприйматися як щось «природне», а також соціальну систему як таку що не можливо змінити, для тих хто, наприклад, не знає яка кількість їжі насправді виробляється в світі де це все відбувається, як ця їжа марнується або про технічну природу можливостей ефективного та багатого виробництва їжі в наші дні. Це невидиме насильство може перетворитися в культурний мем (9), оскільки соціальні традиції та їх психологія можуть, без прямих зловісних намірів, в результаті привести до наслідків які є руйнівними для людського виду. Наприклад, у світі існують релігійні культури, які відмовляються від будь-яких форм загальноприйнятого медичного лікування (10).

В той час коли можна багато сперечатися стосовно моральних та етичних моментів того, що в такій культурі означає смерть дитини від звичайної хвороби, яка могла б бути вилікувана якби було дозволено застосування сучасних наукових досягнень, ми можемо принаймні погодитися, що смерть такої дитини була насправді викликана не самою хворобою, а соціологічними умовами, які не дозволили застосування такого рішення.

У якості більш широкого прикладу, велику роботу було зроблено при соціальному дослідженні, об’єктом якого була «соціальна нерівність» та її ефекти на здоров’я суспільства. Існує широкий ряд фізичних та ментальних проблем здоров’я, які, як виявилося, породжуються цими умовами, включаючи схильності до фізичного насильства, серцеві захворювання, депресію, відсутність освіти та багато, багато іншої шкоди, яка має соціальні наслідки, які насправді впливають на всіх нас (11).

Суть полягає в тому, що коли ми відходимо назад та знову приймаємо усвідомлене розуміння причинного-наслідного зв’язку, негативні ефекти на умови існування людства стають ясно вираженими, проте вони все ще залишаються без необхідних змін через раніше утворені традиції устояні культурою, які неминуче проводять нас в контекст громадянських прав, а відтак соціальної стабільності. Цей новий правозахисний рух займається розширенням людських знань та наших технічних можливостей, що не лише

7 Термін «структурне насильство» в загальному описаний Йоханом Гальтунгом, який він представив у своїй статті «Насильство, мир та дослідження миру» / ("Violence, Peace, and Peace Research", Journal of Peace Research, Vol. 6, No. 3, 1969, pp. 167-191).

Він стосується форм насильства при якому деякі соціальні структури або соціальні інститути наносять шкоду людям перешкоджаючи їм у задоволенні їх базових потреб. Цей термін був розширений іншими дослідниками, такими як кримінальний психолог др. Джеймс Джиліґан, який зробив подальшу відмінність між «поведінковим» та «структурним» насильством: «Летальний ефект структурного насильства діє скоріше постійно, ніж поодиноко тоді як вбивства, суїциди…війни та інші форми поведінкового насильства відбуваються по одному» (Violence, James Gilligan, G.P. Putnam, 1996, p.192)

8 Джерело: Poverty Facts and Stats, Global Issues / 2008 World Bank

Development Indicators (http://www.globalissues.org/article/26/poverty-facts-and-stats)

9 «Мем» це ідея, поведінка, стиль або звичай, які поширюються від особи до особи в межах культури (http://www.merriam-webster.com/dictionary/meme)

вирішує проблеми, але й сприяє впровадженню науково обґрунтованої соціальної системи, що насправді оптимізує наш потенціал та здоров’я. Будь що інше буде лише створювати непотрібний дисбаланс та соціальну дестабілізацію, а також утворювати те, що можна розглядати як приховану форму пригнічування. Отже, повертаючись до суті, рух «Дух часу» працює не лише над створенням поінформованості про такі проблеми та їх справжні причини (а відтак і логіку їх вирішень), він також на відміну прямого методу рішення проблем, працює над вираженням того неймовірного потенціалу, який ми маємо, задля покращення умов людського існування загалом, вирішуючи проблеми, які фактично ще не були навіть усвідомлені (12). Це все починається зі схвалення самої природи наукового світосприйняття, де запровадження відповідного емпіричного ходу думок має перевагу над будь чим іншим, що може мати значення. Хід думок за яким соціальна організованість в цілому може знайти більш точне поняття стабільності та ефективності в масштабах, до цього ніколи не бачених, завдяки активному визнанню (та застосуванню) наукового методу.

Фокусування

В широкому розумінні активізм руху «Дух часу» може розглядатися як діагностика, просвіта та створення.

Діагностика:

Діагноз це «визначення природи та причин чого-небудь». Відповідна діагностика причинних умов більшості соціальних та екологічних проблем загальноприйнятих для сучасної культури це не лише скарги про них або критика дій людей чи якихось особливих інститутів, що сьогодні є частим явищем.

Справжня діагностика повинна вишукувати найнижчий можливий причинний знаменник та працювати на відповідному рівні вирішення проблеми.

Головною проблемою сьогодні є те, що можна назвати «обрізаною системою координат», де має місце недальновидний хибний діагноз наслідків. Наприклад, традиційним, устояним рішенням щодо виправлення людської поведінки у випадках, які багато хто називає «кримінальними діями» часто є каральне ув’язнення. Тим не менше, це нічого не каже про більш глибшу мотивацію «злочинів» та про те, чому психологія цих людей привела до виникнення таких вчинків. На цьому рівні, такі рішення стають більш складними та залежать від синергічного відношення їх фізичної та культурної кульмінації з плином часу (13). Відбувається те ж саме, коли людина помирає від раку, оскільки в такому випадку не сам рак убиває людину в буквальному розумінні, адже рак є лише продуктом інших чинників.

Просвіта:

Як просвітницький рух, який діє на підставі припущення, що знання є найбільш потужнішим інструментом, який ми маємо для створення довготривалих доречних соціальних змін в глобальному суспільстві, ми вважаємо, що немає нічого більш критичного чим якість чиєїсь особистої освіти та можливості ефективно і творчо передавати подібні ідеї іншим.

Рух «Дух часу» не слідує чіткому тексту статичних ідей. Така обмежена, вузька прив’язка є типовою для релігійних та політичних культів. Не визнання походження ідеї підкреслює «анти-устояність» (14) природи руху «Дух часу» (далі РДЧ).

10 Посилання: Very religious parents causing suffering to sick kids, says report

(http://uk.lifestyle.yahoo.com/religious-parents-causing-suffering-sick-kids-

says-report-115021612.html)

11 Посилання: The Spirit Level, Richard Wilkinson and Kate Pickett, Penguin,

March 2009

12 Це питання буде більше висвітлюватися в есе під назвою «Пошук рішення».

13 Взаємозв’язок між людською поведінкою (в контексті поведінки, яка має соціально агресивну природу за визначенням законів суспільства) та впливом оточення на досвід особистості впродовж виховання та життя є в даний час безперечним. Доречним терміном у цьому випадку є «біо-психо-соціальна» природа людського організму.

РДЧ нічого в цьому сенсі не нав’язує. Скоріше рух працює над створенням відкритого ходу думок для його усвідомлення індивідом з наміром посилення здатності індивіда зрозуміти його доречність в індивідуальних умовах та у своєму власному темпі.

Більше того, освіта є обов’язковою не лише для людей, які незнайомі з таким ходом думок та набором інструментів по його застосуванню (15), але й для тих хто вже його прийняв. Так само як в ньому немає «утопії», немає і кінцевого стану його розуміння.

Створення:

Оскільки рух «Дух часу» неодмінно пов'язаний зі зміною людських цінностей через освіту для того, щоб населення всього світу зрозуміло необхідність відповідних соціальних змін, він також працює над обмірковуванням того, як нова соціальна система, яка базується на оптимальній економічній ефективності (16) буде впроваджуватися та як вона буде функціонувати в деталях враховуючи наш нинішній рівень технологічних можливостей.

Одним із прикладів можуть бути такі програми як «Інститут глобального перепроектування» (17), який є аналітичним центром, який працює над вираженням того, як основна соціальна інфраструктура могла б розвернутися базуючись на нашому нинішньому рівні технологій. Він працює над поєднанням технічних потужностей із науковим ходом думок для підрахунку найбільш ефективної технічної інфраструктури, яка може бути можливою для певного окремого регіону світу. Варто коротко зазначити, що РДЧ відстоює «управлінський» підхід, який має мало спільного з методами управління відомими сьогодні або взагалі історично. Він випливає з багатофункціонального поєднання різних перевірених методів для максимальної оптимізації, уніфікованої через підхід збалансованих систем, який розроблений бути настільки гнучким для нових постійно виникаючих удосконалень, наскільки це можливо (18).

Як буде розглянуто пізніше, єдиним можливим еталоном, який може бути розглянутий як «найбільш повний» в будь-який час є той, що приймає до уваги найширшу систему інтерактивних спостережень, що є суттєво важливими. Така природа причинно-наслідкової синергії підкреслює технічну основу для по справжньому стійкої економіки.