ЗАВДАННЯ 2. Визначення середньорічної добової інтенсивності і складу руху

Мета заняття — засвоєння способу і послідовності виконання розрахунків середньорічної добової інтенсивності та складу руху.

Вихідні дані

Кнг - коефіцієнт неврахованих вантажів за господарсько-експлуатаційним обслуговуванням населення і виробництва спеціальних автомобілів;

٭1 – дорога загальнодержавного значення;

2 - дорога обласного значення;

3 - дорога міського значення;

Послідовність виконання роботи

1. Розрахунок середньорічної добової інтенсивності руху дорогою в перспективному році варто робити на основі даних про обсяг вантажних і пасажирських перевезень [4].

2. Інтенсивність руху в перспективному році необхідно визначити за виразом:

/3/

де: Nгр, Nл, Nа - середньорічна добова інтенсивність руху вантажних, легкових автомобілів і автобусів, авт./доб.

3. Інтенсивність руху вантажних автомобілів знаходимо за виразом

, /4/

де Кнг - коефіцієнт неврахованих вантажів за господарсько-експлуатаційним обслуговуванням населення і виробництва спеціальних автомобілів;

Тр - розрахункове число днів роботи автомобільного транспорту в плині року;

Г - середня вантажопідйомність автомобілів, т;

Кг - середній коефіцієнт використання вантажопідйомності;

Кп - середній коефіцієнт використання пробігу.

4. Коефіцієнт неврахованих вантажів варто приймати в залежності від рівня розвитку району будівництва дороги, як-от:

1,45– для доріг у районах із високорозвиненими продуктивними силами, найбільше густонаселених, із невеликою відстанню між населеними пунктами /10 км і менше/, у районах розташування курортів і місць масового відпочинку населення;

1,30 - для доріг у районах із середнім розвитком продуктивних сил і середньої густоти населення, із відстанню між населеними пунктами 10 - 25 км;

1,20 - для доріг у районах із слабким розвитком продуктивних сил, із малою густотою населення і рідкого розташування населених пунктів - більш 25 км один від одого.

5. Розрахункове число робочих днів для виконання подальших вантажних перевезень варто брати в залежності від народногосподарського значення доріг. Так, для доріг загальнодержавного і республіканського значення цей розмір дорівнює 275 дням, для доріг обласного значення вона складає 225 - 250 днів, а для доріг місцевого значення - 175 - 225 днів.

6. Середню вантажопідйомність автомобілів треба вирахувати з урахуванням складу транспортного потоку за формулою:

(5)

Г₁ =4, Г₂ =5, Г₃ =7,5.

7. Середньозважені коефіцієнти використання вантажопідйомності і пробігу визначають за аналогічними формулами

(6)

(7)

8. Після визначення середньорічної добової інтенсивності руху вантажних автомобілів варто розрахувати інтенсивність легкових автомобілів і автобусів за такими виразами

; (8)

, (9)

де коефіцієнти

С = 1,25; d = 0,25 - для доріг у курортних районах;

С = 0,8; d = 0,2 - для доріг у районах із високорозвиненими продуктивними силами;

С = 0,6; d = 0,1 - для доріг із середнім розвитком продуктивних сил;

С = 0,25; d = 0,05 - для доріг у районах із слабким розвитком продуктивних сил.

9. Для визначення складу руху потоку з обліком пасажирських автомобілів варто установити середньорічну добову інтенсивність руху вантажних автомобілів кожної марки в такий спосіб

; ; /10/

10. Склад руху потоку автомобілів у частках одиниці

; ; ;

; ; /11/

Наприкінці розрахунків необхідно виконати перевірку

Рj = 1.00. /12/

Приклад

Визначити середньорічну добову інтенсивність і склад руху, якщо відомо, що дорога республіканського значення в районі з високим рівнем розвитку продуктивних сил:

т; ₁ = 0,3; ₂ = 0,6; ₃ = 0,1; /див. табл. 1/

З = 0,5; d = 0,1.

Варто приступити до розрахунку середніх значень вантажопідйомності і коефіцієнтів використання вантажопідйомності та пробігу за виразами /5/ - /7/.

т;

т;

т;

Відповідно до умов розвитку продуктивних сил району прокладки дороги беремо значення коефіцієнта неврахованих вантажів, який дорівнює 1,45.

Розрахункове число робочих днів при виконанні вантажних перевезень для доріг республіканського значення складає 275.

Тоді інтенсивність руху вантажних автомобілів за виразом /4/ така

авт./доб.

Інтенсивність руху легкових автомобілів і автобусів визначаємо за виразами /8/ і /9/:

авт./доб.

авт./доб.

Інтенсивність руху за марками вантажних автомобілів різної вантажопідйомності знаходимо за виразом /10/:

авт./доб.;

авт./доб.;

авт./доб.

Інтенсивність руху в розрахунковому році визначаємо за виразом /3/:

авт./доб.

Склад потоку автомобілів відповідно до виразів /11/:

; ; ;

; .

Робимо перевірку за умовою /12/:

S Рj = 0,19 + 0,38 + 0,06 + 0,31 + 0,06 = 1,00.

Розрахунки виконані без помилок.

Зробити висновок про проведену роботу.

Питання до перевірки знань.

1. Показники якості функціонування транспорту.

2. Класифікація сучасного транспорту.

3. Кількісні і якісні показники перевізної роботи.

4. Технічне забезпечення транспортного процесу.

5. Технологія і організація роботи транспорту.

6. Показники використання технічних засобів транспорту.

7. Технічний рівень транспортного забезпечення.

ЗАВДАННЯ 3. Питома вага різних видів транспорту у загальній роботі перевезення вантажів та пасажирів

Мета заняття — перевірити ступень засвоєння студентами питань, які подаються у лекційному курсі з даної теми.

Завдання. Визначити питому вагу у відсотках транспорту загального використання у транспортній системі країни протягом запропонованого періоду часу.

Варіанти вихідних даних для рішення завдань подані у таблиці 3.1.

Варіант відповідає номеру студента у списку групи.

Таблиця 3.1 Варіанти вихідних даних

Таблиця 3.2 Обсяги перевезень вантажів різними видами транспорту, млн.т

Таблиця 3.3 Вантажообіг різних видів транспорту, млд.ткм

Таблиця 3.4Обсяги перевезень пасажирів різними видами транспорту, млн.пас

Таблиця 3.5 Пасажирообіг різних видів транспорту, млрд.пас.км

Питання до перевірки знань.

1. Водний транспорт.

2. Повітряний транспорт.

3. Залізничний транспорт.

4. Автомобільний транспорт.

5. Міський транспорт.

6. Промисловий транспорт.

7. Нові види транспорту

ЗАВДАННЯ 4. Визначити ефективність передачі перевезень цегли, з залізничного на автомобільний транспорт.

Річний обсяг перевезень цегли Q_p.тис.т. Відправника вантажу (цегельний завод) та отримувача вантажу (будівництво) зв’язує магістральна автомобільна дорога 2 категорії довжиною . Крім того, цегельний завод має залізничну колію довжиною до залізничної станції А. Відстань по залізниці від станції А до станції Б . Станцію Б та будівельний майданчик зв’язує автомобільна дорога 3 категорії довжиною (див. рис. 4.1).

Рис.4.1 — Схема транспортних зв’язків

Під час перевезень цегли автотранспортом використовується бортові автомобілі ЗІЛ-130 з причепом загальною вантажністю 10,5т. Перевантаження цегли механізоване. Перевозять цеглу залізницею у збірних поїздах чотиривісних піввагонах зі статичною вантажністю 58т.

Дані для рішення завдання 2 вибирають з таблиці 2.1. за номером студента у списку групи.

Вказівки до виконання завдання

Для того, щоб визначити ефективність передачі перевезення цегли з залізничного варіанту на автомобільний слід розрахувати питомі наведені будівельно-експлуатаційні витрати при залізничному варіанті та автомобільному .

Розрахунок питомих наведених будівельно-експлуатаційних витрат, при залізничному варіанті , коп/т, слід проводити у такій послідовності:

1. Визначити питомі експлуатаційні витрати, зв’язані з підвезенням цегли під’їзною залізничною колією до станції відправки А за формулою (5.7) прийнявши: Р_ст=58т; С_мл=10,2 грн/лок.год; Т_л=3,5 год у добу; N_в=14 вагонів на добу; С_в=0,55 грн/вагон-год; t_в=10 год.

2. Визначити питомі експлуатаційні витрати автотранспорту , коп/т, який використовується при вивезенні цегли зі станції Б під’їзною автодорогою за формулою (4.1)

, (4.1)

де С₁ - змінні витрати для ЗІЛ-130 з причепом, беремо С₁=40,0 коп/км;

С_Д - дорожні витрати (будівництво, ремонт, утримання доріг та інш), беремо С_Д=11,70 коп/км;

q_н - номінальна вантажність автомобіля, т, q_н = 10,5 т;

- коефіцієнт використання пробігу, =0,5;

- коефіцієнт використання вантажності, =1,0;

С₂ та С₃ - відрядні розцінки заробітної плати водіїв за 1т та 1ткм, беремо для водіїв ЗІЛ-130 з прицепом С₂=15,75 коп/т, С₃=3,4 коп/ткм;

- відстань вивезення вантажу автотранспортом, км. Значення беремо по варіанту з табл.2.1.

k₃- коефіцієнт, який враховує відрахування на додаткову заробітну платню та страхування, k₃=1,35.

3. Визначити питомі експлуатаційні витрати на перевезення цегли магістральною залізницею , коп/т, за формулою (5.18). Прийняти: С_пк=34,4 коп/т, С_рух=6,7 коп/ткм; С_шлях=90,52 коп/т; n=1; - згідно варіанту. Визначити питомі експлуатаційні витрати на виконання навантажувально-розвантажувальних робіт Е_н-р, коп/т за формулою (5.8). Прийняти С_н-р=100 коп/т, Z_пер=2.

4. Питому різницю у витратах на відшкодування збитків вантажу визначають з обліком норм перевезення цегли у пакетах та механізованого виконання при перевезенні цегли у пакетах збитки, як правило, неможливі, то Е_зб=0.

5. Визначити питомі капітальні вкладення у рухомий склад та постійне обладнання залізничного транспорту , коп/т за формулою (4.2)

, (4.2)

де - відстань перевезень цегли відповідно магістральною залізницею та підвозу до станції, беремо по варіанту з табл.2.1.

Приймаємо: К_рем=1,20; К_пк=2,04; К_рух=8,5; К_тз=3,6; n=1;

Ц_В - оптова ціна вагона, грн, беремо Ц_В=21000 грн.

6. Знайти питому вартість необхідних навантажувально-розвантажувальних машин та обладнання К_н-р , коп/т за формулою (5.10).

7. Визначити питому вартість вантажної маси , при підвезені цегли залізницею до станції А на відстань , км, та перевезення цегли магістральною залізницею до станції Б на відстань , км за формулою (4.3)

, (4.3)

де Ц - ціна 1т вантажу. Беремо Ц=450 грн.

Середню швидкість доставки вантажу V_ван, км/год при перевезенні цегли залізницею розрахувати по формулі (4.4)

, (4.4)

де t_n - час на підвезення вантажу до станції А під’їзною колією, год; Приймаємо t_n=4 год;

t_м - час проходження вантажу магістральною залізницею, год (4.5)

, (4.5)

де V_уч - ділянкова швидкість, км/год. Беремо V_уч =22 км/год;

t_пер - час на перевалку вантажу, год. Беремо t_пер =10 год;

- час на перевезення вантажу зі станції Б до будівництва автомобілями, год (4.6)

, (4.6)

де V_т - середня технічна швидкість автомобіля, км/год. Приймаємо V_т=24 км/год.

- довжина автомобільної дороги, км. Беремо значення довжини під’їзної автомобільної дороги , км за варіантом з табл.2.1.

- коефіцієнт використання пробігу, =0,5;

t_н/р - час на навантаження-розвантаження автомобіля, год (4.7)

, (4.7)

де t_н, t_р - відповідно час на навантаження-розвантаження, год. Приймаємо t_н= t_р =15 хвил.

8. Нормативний коефіцієнт економічної ефективності Е_н=0,12.

9. Визначаємо питомі капітальні вкладення у потрібний парк автомобілів та постійне обладнання підприємства автомобільного транспорту К_па, коп/т

, (4.8)

де Ц_А - оптова ціна автомобіля, грн. Оптова ціна автомобіля ЗІЛ-130 з причепом - 37000 грн;

К_апо - коефіцієнт, який враховує відношення вартості постійного обладнання до вартості автопарку. Беремо К_апо =2,5.

- коефіцієнт випуску автомобілів на лінію, береться згідно варіанта з табл.4.2;

Т_н - середні час перебудування автомобілів у наряді, год. Береться згідно варіанта з табл.4.2.

10. Визначаємо питомі наведені будівельно-експлуатаційні витрати при залізничному варіанті , коп/т

. (4.9)

Розрахунок питомих наведених будівельно-експлуатаційних витрат при прямому автомобільному варіанті , коп/т у такій послідовності:

1. Визначаємо питомі експлуатаційні витрати автотранспорту на перевезення 1т вантажу, Е_а, коп/т (4.10)

, (4.10)

де - довжина магістральної автомобільної дороги, км. Береться по варіанту з табл.2.1.

Приймаємо: С₁=45,0 коп/км; С_д=19,2 коп/км; q_н=10,5 т; =0,5; =1,0; С₂=17,8 коп/т; С₃=9,5 коп/ткм.

2. Визначаємо питомі капітальні вкладення у потрібний парк автомобілів та постійне обладнання підприємства автомобільного транспорту , коп/т за формулою (4.11)

, (4.11)

де , - питомі капітальні вкладення на початково-кінцеві операції відповідно у рухомий склад та гаражі, коп/т. Беремо =45 коп/т; =49,25 коп/т;

- питомі капітальні вкладення по рухомим операціям у гаражі, коп/т. Беремо =11,5 коп/т;

⇐ Предыдущая12