Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Список використаних джерел





Вступ.

У вступній частині відобразити основні завдання, які стоять перед швейною промисловістю в умовах ринкової економіки, та напрямки її розвитку. Необхідно пояснити ті вимоги, які надають споживачі до виробів швейної промисловості, а також шляхи забезпечення високого рівня якості продукції.

Тут необхідно висвітлити питання широкого втілення це виробництво нової

техніки і технології в сполученні з високоякісною ручною працею, та пов‘язати їх із завданнями, які стоять перед проектуванням та моделюванням одягу, звернути особливу увагу на технологічність конструкції, стандартизацію та уніфікацію деталей виробів для масового виробництва.

У заключному розділі необхідно показати, яким чином основні задачі. Які стоять перед моделюванням, знайшли відображення у розробленому проекті.

Об‘єм вступу 1 - 2 сторінки.

Література: [16]

 

2. ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

 

Технічне завдання – це конструкторські документи, які встановлюють:

- основне призначення виробу,

- технічні характеристики,

- показники якості і техніко-економічні вимоги, які висуваються до виробу, що розробляється,

- виконання необхідних стадий розробки конструкторської документації і її склад.

Технічне завдання повинно відповідати на питання: для кого, для чого, з чого проектується виріб.

Відповіді на питання і є змістом підрозділів 1.1. - 1.2.-1.3

Література: [2.- с.113, 299 ],

 

2.1 Назва та призначення виробу, що проектується.

Необхідно вказати найменування, цільове призначення майбутнього виробу і матеріалів.

Необхідно вказати найменування майбутнього виробу, для якої вікової групи він призначений, для якого географічного району та пори року.

Відповідно з цим треба конкретизувати і відобразити морфологічні особливості тієї вікової групи, для якої проектується виріб, а також умови його експлуатації.

Література: [2.- с.20 - 30 ],

2.2 Вимоги до виробу, що проектується

При проектуванні моделей необхідно враховувати певну кількість вимог. На стадії проектування ці вимоги повинні бути збалансовані так, щоб виробництво і збут були економічно доцільними.

Основна вимога – відповідність моделі її призначенню і умовам експлуатації повинні сполучатися з вимогами споживача, які формують соціальне замовлення: забезпеченість розміру – ростового асортименту, споживчого попиту, конкурентно спроможності.

Для цього в моделі, що проектується треба передбачити і забезпечити споживчі та техніко – економічні вимоги

 

2.3.Вимоги до матеріалів

Необхідно вказати найменування, характеристику та властивості матеріалів з яких пропонується виготовлення виробу. Обґрунтувати вимогти до обраних матеріалів.

 

 

3.ТЕХНІЧНА ПРОПОЗИЦІЯ

Технічна пропозиція (ТП) - це сукупність конструкторських документів, які повинні містити технічне та техніко-економічне обґрунтування доцільності розробки документації на підставі аналізу ТЗ замовника і різних варіантів можливих рішень виробів, порівняльної оцінки рішень з урахуванням конструкторських та експлуатаційних особливостей розроблюваного та існуючого виробів, а також патентних матеріалів.

Напрямок моди

Для вирішення питання створення моделі треба висвітлити загальні тенденції в розвитку моди.

Далі слід описати напрямок моди направлений на заданий вид виробу. Спираючись на аналізи журналів мод, статей з періодичних видань, показів мод, виставок, студент визначає основні напрямки що до заданого виду одягу та його асортименту. Проаналізувати конструктивні рішення виробів, художнє оформлення. Основні характерні ознаки:

- силует;

- форма;

- об‘єм;

- лінії членування;

- крій рукава;

- наявність та форма конструктивно – декоративних елементів;

- матеріал;

- фактура;

- елементи оздоблення.

Об‘єм вступу 3 - 4 сторінки.

Література: [17], [19], [20],

 

3.2 Аналіз моделей-аналогів

Основною метою аналізу моделей-аналогів є вибір оптимальних конструктивних, технологічних параметрів, найбільш відповідних призначенню виробу (відповідно до технічного завдання), а також виробітку основних принципових технічних рішень, прийнятних для даного вигляду одягу. Основними принципами підбору моделей-аналогів є:

адекватність, тобто об'єктивність інформації про якісний рівень моделей-аналогів (основні параметри конструкції, габаритні розміри композиційні пріпуськи). Інформація повинна містити показники, які в якісній або кількісній формі характеризують властивості виробів;

актуальність, тобто корисність інформації.

Вироби повинні вибиратися з числа конкурентоздатних, показних виробів; достатність інформації, тобто раціональна кількість моделей-аналогів, відповідна цілям проектування; однорідність інформаціїАналогами є кращі вироби, які відповідають вимогам перспективних стандартів (напряму або тенденціям моди) і за своїми техніко-економічними показниками відповідають якості кращих вітчизняних і зарубіжних зразків.

Враховуючи тенденції моди на наступний рік. і вищезгадані дані для розробки проектно - конструкторської документації, з журналів мод вибираємо шість моделейвіробу який провонується для розробки в дипломному проекті. Моделі – аналоги, джерело натхнення, аксесуари яуі пропонуються наводяться в додатку 1. У вігляді малюнку, колажа, або фото.

 

3.3 Розробка та аналіз моделей-пропозицій. Вибір основної моделі

Створення ескізу – це творчий процес рішення композиції моделей, чи групи моделей, який здійснюється на ґрунті узагальнених елементів аналізу: джерела натхнення, напрямку моди з урахуванням усіх вимог до виробу і матеріалів згідно з темою проекту. На цій стадії проектування вирішується питання естетичної, художньої цінності моделі, її композиції, обмірковується і знаходиться оптимальні рішення щодо силуету, форми, ліній, пропорцій, кольору, кольорових сполучень, аксесуарів. Саме цьому розробка основної моделі і опис зовнішнього виду мають вежливе значення для подальшої роботи над проектом.

Створення малюнків, ескізів нових моделей на ґрунті аналізу моди та технічного завдання, тобто з урахуванням усіх вимог до виробу і матеріалів, також треба ураховувати тип виробництва (масове, серійне, індивідуальне).

Перевага віддається тій моделі, яка дозволила б застосувати промислові методи обробки, забезпечити оптимальні матеріальні та трудові витрати, а головне дала змогу використовувати оптимальну конструкцію.

На окремому аркуші зображається джерело натхнення, напрямок моди та аксесуари. Розробка ескізів моделей, пропозицій представити на форматі А4, 2 аркуша, 4 моделі. З чотирьох моделей вибирається одна, яка представляється на окремому аркуші, зображення вид спереду, вид ззаду. Техніка використання кольорова графіка.

Література: [2.- с. 113, 299],

3.4 Опис зовнішнього виду моделі.

Послідовність опису художньо – технічного рішення моделі:

- вид призначення виробу, статево – вікова група, матеріал;

- силует, характеристика покрою рукава, лінії плечей, грудей, низу виробу, талії, вид застібки;

- характеристика конструкції (членування) переду;

- характеристика конструкції (членування) спинки;

- оформлення рукава;

- оформлення горловини, характеристика виду коміра;

- оздоблення моделі;

- рекомендована розмірна, ростова та повнот на група.

 

4. ЕСКІЗНИЙ ПРОЕКТ

 

Під ескізним проектом (ЕП) розуміється сукупність конструкторських документів, які повинні утримувати принципові конструктивні рішення, які надають уявлення про виріб, а також данні, визначаючи призначення, основні параметри та габаритні розміри розробленого виробу.

Еескізний проект включає креслення загального виду виробу, відомість ЕП та пояснювальну записку.

При використанні ЕП нової моделі, яка може бути пропонована в якості базової для конкретного технологічного потоку на основі технологічного завдання та даних технічної пропозиції, проводиться аналіз ескізів на вибір варіанту моделі дається зображення нової моделі в кольорі, опис його зовнішнього виду, ергономічний аналіз, виконаний в схемах або кресленнях, складається пояснювальна записка.

Ескізний проект після узгодження та ствердження в установленій групі є підгрунтям для наступної розробки конструкторської документації – виконання технічного проекту та робочої конструкторської документації.

Література: [2.- с.113 ],

 

4.1 Розробка та обґрунтування матеріалів до виробу

Обґрунтування вибору матеріалів для верху, підкладки, прокладок, утепляючих, оздоблюючих матеріалів і фурнітури.

Охарактеризувати вибрані матеріали за всіма ознаками, ув‘язати їх призначення з зовнішним виглядом моделі. Характеристику вибраних матеріалів звести у таблицю 3.1.1

Таблиця 3.1.1 - Характеристика матеріалів

 

Назва матеріалу його призначення Волокнистий склад Переплетення Опорядження Ширина см Фактична щільність Поверхнева щільність, г/м
Основа уток Основа По Уток Пу
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

 

Література: [7. ].

 

4.2 Bи6ip системи конструювання та її обґрунтування

Побудова первісного креслення може бути виконана за допомогою будь якої системи конструювання. Вибір тієї чи іншої системи конструювання необхідно обґрунтувати, з цієї метою коротко характеризуються декілька систем конструювання, підкреслюють переваги та недоліки кожної з них. Далі докладно аналізується обрана система конструювання за системою точності первинного креслення (аналіз формул даної системи), складності розрахунків, графічних побудов, які забезпечують форму моделі, що проектується, технологія креслення. Як підсумок аналізу виявляються переваги і недоліки обраної системи.

Література: [2.- с. 141 -143 ], [6.- с. ]

4.3 Вихідні данні для побудови креслення базової конструкції

тіло людини, як і одяг, що його покриває, має складну просторову поверхню. Складність поверхні фігури людини визначає складність розгортки деталей крою, тому побудова конструкції одягу є складним процесом обраної системи конструювання.

Вихідними даними для розгортки конструкції виробу є:

- дані про тіло будову людини;

- величини їх розмірних ознак;

- відомості проформу моделі;

- конструктивні прибавки.

Дані для побудови основних креслень деталей одягу конкретизують залежно від обраної система конструювання

Література: [5 ], [6], [12 ], [13 ], [15 ]

4.3.1 Розмірні ознаки фігури

Розмірна характеристика фігури людини необхідна для отримання вихідних даних для побудови креслень деталей одягу. Для моделей одягу, що виготовляють в індивідуальному виробництві, розмірні ознаки визначають шляхом безпосереднього вимірювання фігури людини. В масовому виробництві розмірні ознаки визначенні на ґрунті комплексної програми вимірювань, яка відображена в ДТСТ для чоловіків, жінок, дітей.

Для потреб швейної промисловості розроблені відповідні галузеві стандарти.

Таблиця 3. 3.1.1 - Розмірні ознаки типової фігури.

Номер розмірної ознаки   Найменування розмірної ознаки   Умовне позначення розмірної ознаки Абсолютна величина розмірної ознаки см
1. 2. 3. 4.
  Зріст Р  
  Обхват шиї Сш 18,2

 

Література: [8], [9].

 

Прибавки

Поняття про прибавки на вільне облягання, як різниця між внутрішніми розмірами одягу і відповідними розмірами тіла людини. Прибавки на товщину матеріалів визначається різницею між зовнішнім та внутрішніми розмірами одягу.

Технічна прибавка забезпечує свободу руху та дихання людини, мінімальний тиск на тіло, забезпечити повітряну про слойку для регулювання теплообміну у під одежному слою та кожного дихання. Головним фактором який впливає на прибавку є змінювання розмірів тіла при статики та динаміці (тобто руху) відносно його розмірів в статиці та змінювання розмірів тіла при диханні. Необхідний припуск на свободу руху розраховано поперед усього для основних розмірів тіла зв’язаних з значним змінюванням об’ємів при диханні та руху в горизонтальної площині.

Декоративно – конструктивна прибавка залежить від об’ємів одягу та її форми, та визначається в процесі роботи художника модельєра та конструктора. На величину декоративно – конструктивної прибавки впливає направлення моди та призначення моделі, повнота та особливості тіло будови людини, товщина матеріалів верха та приклада які використовуються.

Прибавка на технологічну обробку залежить від технології виготовлення виробу. Прибавки вибирають з урахуванням усіх характеристик виробу, що проектується, силуету, виду одягу, його призначення.

Величина прибавок залежно від прийнятої системи конструювання в таблиці 3.3.2.1

Таблиця 4.3.2.1 - Прибавки

Найменування прибавки   Позначення прибавки Величина прибавки см
1. 2. 3.
Прибавка до обхвату грудей Пг 6.0

Література: [5 ], [6], [12], [13 ], [15 ]

 

4.4 Побудова креслення базової конструкції виробу

Основне креслення конструкції виробу будується на ґрунті розрахунків, які передбачені прийнятою системою конструювання.

Розрахунки зведені в таблиці 4. креслення конструкції виробу М 1:4 та М 1:2.

4.4.1 Попередній розрахунок конструкції

Попередній розрахунок конструкції дає змогу визначити основні параметри (габаритні розміри) конструкції. Розрахунок зводиться до визначення основних розмірів базової сітки креслення.

Література: [5], [6 ], [12], [13 ], [15]

4.4.2 Розрахунок та побудова базової конструкції виробу

Таблиця 4.4.3.1 - Розрахунок креслення конструкції ---------------------------Найменування виробу

 

Найменування конструктивної ділянки Умовне позначення на кресленні Розрахункова формула Розрахунок Результат
1. Ширина базисної сітки Аа Сг3+Пг 48+6  

 

Література: [5], [6 ], [12], [13], [15 ]

 

 

4.4.3. Побудова модельної конструкції (технічне моделювання)

Після проведення розрахунків та побудови креслення базової конструкції вихідної модельної конструкції, визначають модельні особливості виробу одним з методів моделювання: графічним або макетним наносяться на базову конструкцію: кокетки, рельєфи, підрізи, валани, тощо.

Література: [5 ], [6 ], [12 ], [13 ], [15 ]

 

5. РОБОЧА ДОКУМЕНТАЦІЯ

Заключним етапом курсової роботи є розробка робочої документації. На цій стадії проектування виконується такий комплекс робіт: уточнення креслення лекал, розробляють кінцеві лекала всіх деталей виробу, специфікація деталей крою.

Література: [11 ], [13 ]

5.1 Побудова кінцевих лекал шаблонів всіх видів

На основі остаточних креслень студент розробляє комплект лекал – лекало верху, підкладки, прокладки, допоміжні лекала на форматі А4, М 1:4.

Лекала розробляють з урахуванням технології виготовлення виробу та властивостей матеріалу. На лекала наносяться маркірувальніпозначення:

1- конструктивні лінії (лінії грудей, талії, стегон, пів заносу, виточок, складок, тощо);

2- лінії напрямку нитки основи;

3- лінії відхилення;

4- позначки на деталях петель, ґудзиків, кишень;

5- монтажні знаки (надсічки);

6- величини деформації матеріалів(витяжка, посадка на зрізах);

7- найменування виробу;

8- номер моделі;

9- найменування деталі;

10- кількість деталей;

11- розмір виробу.

На основному лекалі проводиться специфікація деталей крою.

 

Література: [4 ], [6 ], [11 ], [13 ]

 

5.2 Технічне розмноження лекал (градація деталей виробу)

Виконується градація лекал для основних деталей верху на модель, що проектується за зростами та розмірами.

Показники переміщення основних конструктивних точок з вказівками напрямку їх переміщення проводяться в таблиці 5.2.1.

Таблиця 5.2.1 Переміщення конструктивних точок

 

№ п/п Найменування деталей і конструктивних точок Позначення на кресленні Величина різниці між розмірами Різниця між зростаннями по вертикалі
по вертикалі по горизонталі
           
             

 

5.3 Специфікація деталей крою

Специфікація деталей крою невід‘ємна частина робочої документації, яка складається на підставі креслення лекал виробу.

 

Таблиця 5.3.1- Специфікація деталей крою

 

Найменування деталей Кількість
  Лекал Деталей
1. 2. 3.

5.4 Складання таблиці вимірювання готового виробу та лекал (табель вимірювань)

Таблиця 5.4.1 Табель вимірювань

№ п/п Найменування місць вимірювання Довжина Розміри Припуски Допуски
           
                   
                     

5.5 Розробка розкладки деталей крою на матеріалі. Визначення відсотку міжлекальних втрат

Розкладку виконують у масштабі 1:10 одним з засобів «лицем до низу» або «лице з лицем».

Розрахунок відсотку міжлекальних втрат здійснюється за формулою:

В = ((Sр * Sл) / Sр) * 100

де Sр - площа розкладки лекал (м2);

Sл - площа лекал (м2);

В - відсоток міжлекальних втрат.

6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

6.1 Правові основи охорони праці

6.2 Техніка безпеки при виконанні робіт по тематиці курсового проекту

6.3 Пожежна безпека

6.4 Вимоги гігієни та виробничої санітарії

ВИСНОВОК

В цьому розділі підводять підсумок проведеної роботи, узагальнюючи результати кожного розділу. Обґрунтувати новизну, перспективність та конкурентоспроможність розробленої моделі, раціональність її конструктивного рішення, доцільність виготовлення системи моделей в умовах масового виробництва.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

В кінці роботи наводиться список літератури, яка була використана студентами під час роботи над курсовою роботою.

ЛІТЕРАТУРА

1. Коблякова Е.Б «Конструирование одежды с элементами САПР»: Учеб. Для вузов. М Легпромбытиздат, 1988 г.

2. Коблякова Е.Б «Основы конструирование одежды» -М 82 г.

3. Кокеткин «Справочник по конструированию»

4. Трухан «Справочник молодого швейника»

5. Шершнёва «Конструирование женской одежды на типовые и нетиповые фигуры» М.: Лёгкая индустрия,1980.

6. Гриншпан И.Я. «Конструирование мужской верхней одежды по индивидуальным заказам».-М: Легпромбытиздат, 1987 г.

7. Баженов «Материаловедение»

8. ОСТ17-326-81”Изделия швейне, трикотажные, меховые. Типове фигуры женщин. Розмерные признаки для проектируемой одежды.”

9. ОСТ17-325-81”Изделия швейне, трикотажные, меховые. Типове фигуры мужчин. Розмерные признаки для проектируемой одежды.”

10. Янчевская Е.А. «Конструирование верхней женской одежды» М: Легпромбытиздат.

11. Ермакова К.И. «Основные и производные лекала»

12. Саломатова С.М. «Конструирование одежды» М.: Лёгкая и пищевая пром-сть. 1984.

13. Славинская А.Л. «Побудова лекал різного асортименту». 2- е видання,- Хмельниц 2002.

14. Саккулін Б.С. „Конструирование мужской и женской одежды”М.: ИРПО; Изд Центр „Академия”

15. Матузова Е.М.”Розработка конструкции изделий по моделям” М.: Лёгкая индустрия,1975.

16. Амирова Э.К., Сакулина О.В., Труханова Б.С. Конструирование одежды. Учебник для студентов учтеждений среднего професионых образований – Москва: 2002 – 496 с.

17. Афанасьева Е.Д., Чирнова Н.Ф.Рекомендации по техническому черчению конструкции одежды./ Шв. промышл. – 1987. - №4

18. Бекмурзаев Л. А. Технология одежды из кожи – Москва: Форум: Инфра-М, 2004. – 238 с.

19. ИзместьеваА.Я. Проектирование предприятий швейной промышленности: Учебник для вузов/ ИзместьеваА.Я., ЮдинаЛ.П., УмняновП.Н., и др.;под.ред. ИзместьевойА.Я.. – Москва; Легкая и пищевая промышленность, 1983 – 264с.

20. Козлова Т.В. Основы теории проектирования костюма/ Т.В.Козлова, Р.А. Степучев, Г.И. Петушкова; под ред. Т.В. Козловой – Москва: Легпромбытиздат, 1988 – 352 с.

21. Конопальцева Н.М. Конструирование и технология изготовления одежды из разных материалов. В.2.ч.Ч.1. Конструирование одежды учебное пособие для вузов. – Москва. Издательский центр «Академия», 2007. – 256 с.

22. МатузоваЕ.М., СаноловаР.И., ГончарукН.С. Розработка конструкций женских швейных изделий по моделям. – изд.2, испр. и доп. – Москва: легкая и пищевая промышленность, 1983. – 224с.

23. Мышкина С.М. Подбор и анализ моделей-аналогов одежды. /изд. ВузловТехнология легк. пром. – 1982. - №1

24. Патлашенко О.А. Матеріалознавство швейного виробництва:Навч. посібн. – К.: Аристей, 2003. – 288с.

25. Рахманов Н.А., Стаханова С.И. Конструктивные дефекты одежды и способы их устранения- Москва: Легкая индустрия, 1979г

26. Сакулин Б.С. Конструирование муж ской и женской одежды: Учебник для нач. проф. образования/ Сакулин Б.С., Амирова Э.К., Сакулина О.В., Труханова А.Т. – 2-е изд., стер. – Москва: Издательский центр «Академия», 2003. – 304 с.

27. Славінська А.Л. Методи типового проектування одягу: Навчальний посібник А.Л. Славінська – Хмельницький: ХНУ,2008 – 159 с.

28. Славінська А.Л. Модель проектування технологічної конструкції швейного виробу//Вісник ХНУ. Технічні науки. – 2006. - №6. – с. 227-229.

29. Славінська А.Л. Основи модульного проектування одягу: Монографія. – Хмельницький: ХНУ, 2007 – 167с.

30. Сушан А.Т. Інженерне проектування швейних виробів: Навчальний посібник. – Київ: Арістей, 2005 – 172 с.

31. ТруханБ.Л., СивакВ.И. «Конструирование одежды промышленного производства» - Київ: техника, 1989. – 127с.

32. Черемных И.А. «Основы художественного конструирования женской одежды». – Москва.: Легкая и пищевая пром., 1983. – 192с

 

 

ДОДАНОК1

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

 

«Харківський коледж текстилю та дизайну»

(повне найменування вищого навчального закладу)

 

Циклова комісія

«Моделювання та конструювання промислових виробів,

швейного виробництва»

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з «Основи конструювання виробів»

(назва дисципліни)

на тему: _____________________________________________________

_____________________________________________________

 

 

Студента (ки) _ІІІ_ курсу МКс-31 групи

напряму підготовки Технологія виробів легкої промисловості

спеціальності 5.05160203 «Моделювання та конструювання промислових виробів» __

Бєлоус А.С

(прізвище та ініціали)

Керівник Міхєєва Л.С

викладач вищої категорії_

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

Національна шкала __________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

 

Члени комісії _______________ _____________

(прізвище та ініціали) (підпис)

_______________ _____________

(прізвище та ініціали) (підпис)

 

(

 

 

м. Харків - 20 15 рік

 

 

ДОДАНОК 2

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Харківський коледж текстилю та дизайну»

Інститут, факультет, відділення _____ _ Технологічне_ _

Циклова комісія «Моделювання та конструювання промислових виробів, швейного виробництва»

Освітньо-кваліфікаційний рівень_ молодший спеціаліст

Напрям підготовки «Технологія виробів легкої промисловості» _

(шифр і назва напряму підготовки)

Спеціальність __ 5.05160203 «Моделювання та конструювання промислових виробів»

(шифр і назва спеціальності)

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Розглянуто та схвалено на засіданні

циклової комісії моделювання

та конструювання промислових виробів,

швейного виробництва

Протокол № 9 від «»січня 2015 р.

Голова комісії _____Л.С.Міхєєва

З А В Д А Н Н Я

Date: 2016-07-22; view: 546; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию