Вплив фізико–хімічних факторів на ріст та розвиток земноводних.

Пуголовки можуть відновлювати як зовнішні частини тіла, так і внутрішні (наприклад, легені). З віком здатність до регенерації слабшає, і зазвичай дорослі жаби регенерують тільки втрачені пальці. Вивченням даного питання займався Воронцов, (1949) у своїх спеціальних роботах [67].

Дія фізичних та хімічних факторів середовища на пуголовків легко піддається визначенню, цому можна навести багато різних прикладів.Так, при температурі нижче +5°С розвиток ембріонів припиняється, її підвищення стимулює розвиток, а +40°С зазвичай смертельна температура для пуголовків. Дистильована вода діє як отрута. Максимальна швидкість розвитку ембріонів спостерігається тоді, коли осмотичний тиск зовнішнього середовища дорівнює такому внутрішньому [19, 37]. При переміщенні пуголовків в різні сольові розчини спостерігається тим більше падіння ваги тварин, чим вище концентрація розчинів і довший термін їх дії. Порівняння пуголовків, вирощуваних в темноті і на світлі протягом 1 – 2 місяців, дає перевагу у розмірах «світловий» групі на 6–25%. Вирощування пуголовків в акваріумах з кольоровим склом дає, порівняно з білим кольором, прискорення зростання в жовтому кольорі на 2%, в синьому на 7% і в фіолетовому на 34%. Навпаки червоний і зелений колір затримують ріст. Гірське сонце і ультрафіолетові промені діють негативно. Відомості про дію рентгенівських променів і радію суперечливі [18, 47, 48, 52].

У занадто малих обсягах води розвиток пуголовків зупиняється.Для дослідів рекомендується брати не менше 50 см³ води на пуголовка. Залежність ваги окремого пуголовка в сантиграмах (у) від кількості в даній посудині особин (х) виражається рівнянням: (у = k√x/x–1)

Хвилі у водоймі, де розвиваються пуголовки, збільшує смертність останніх і затримує метаморфоз в уцілілих. В онтогенезі можна відзначити зростання стійкості до нестачі кисню. Хоча кисень стимулює обмін речовин, але розвиток пуголовків у воді з високими концентраціями кисню не дає помітних відхилень від норми. Наявність у воді підвищеного вмісту вуглекислого газу також не змінює темпу метаморфоза [73, 92]. Встановлено, що оптимальною реакцією середовища для пуголовків є рН між 7,1 і 7,7. При переміщенні живих пуголовків в розчин крохмалю зі слабкою домішкою йоду видно, що організм цих тварин здатний швидко руйнувати абсорбційні зв'язки між йодом і крохмалем, і утворювати більш міцні зв'язки між йодом і протоплазмою. При наявності в розчині 0,03 г і більше йоду на одного пуголовка всі тварини гинули. Солі кальцію засвоюються обернено пропорційно від ступеня їх іонізації. Солі лужних і лужноземельних металів, за винятком калію і барію, переносяться досить добре. Стронцій більш токсичний ніж кальцій. Барій, оксалати і цитрати дуже отруйні, навіть при розведенні 1:50000. Розчин хлористого магнію в концентрації 1:500 викликає загибель пуголовків через 25,5 годин, а в концентрації 1:5 000 – через 272 години. З різних сполук ртуті для пуголовків найбільш отруйні сполуки йоду особливо двовалентні (HgI₂), і найменш – ціанисті [37, 50, 67, 71].

Додавання до води, де містяться пуголовки, магнію гальмує метаморфоз, а кальцій, марганець і гипосульфіт натрію прискорюють його. Вдалося спостерігати також вплив води з ряду мінеральних джерел [78].

Цукор, емульсії жирів і пептони можуть абсорбуватися шкірою пуголовків. Амінокислоти дають різний ефект: лізин сприяє зростанню, але не сприяє продовженню існування, триптофан діє негативно, тирозин прискорює диференціацію тіла, а аргінін пригнічує її. Ефективніше всього проявляється дія суміші декількох амінокислот. Цистин, органічний фосфор і глюкоза прискорюють розвиток. Крохмаль без домішок поглинається, але не засвоюється пуголовками. Зазвичай, велика кількість жиру пригнічує ріст. Питання про роль вітамінів у розвитку пуголовків недостатньо вивчене [37, 80].

Підсумком дослідів з різноманітною дієтою пуголовків може служити висновок, що метаморфоз може бути досягнутий при годуванні пуголовків як рослинною, так і тваринною їжею. Однак у першому випадку він дещо запізнюється. Питання про вплив голодування на метаморфоз пуголовків не вирішене остаточно [19, 37].

Найкраще вивченим ендокринним чинником є щитоподібна залоза. Видалення її викликає у пуголовків зупинку метаморфозу і посилений ріст. Годування пуголовків щитовидною залозою різних тварин або вплив відповідними фармакологічними препаратами прискорює метаморфоз. Якщо пуголовки трав'яної жаби постійно знаходяться в розчині тироксину, то він діє на них в розведенні 1:5 000 000 000. Перебування пуголовків протягом 30 хвилин в розчині 1:50 000 достатньо для отримання ефекту [65, 71, 82].

Найбільш чутливим до впливу кишечник, потім хвіст, найменш чутливі передні ноги. Невеликі дози йоду, мабуть, дають ефект, схожий з таким щитовидної залози. Видалення у пуголовків гіпофіза веде до припинення росту і метаморфозу, а також викликає альбінізм. Годування або ін'єкція препаратів з передньої долі гіпофіза викликає збільшення довжини та об'єму тіла, але не прискорює метаморфоз [75].

Досліди з видаленням епіфіза не дали чіткого результату, тому, що він може швидко відновлюватися. Пересадки або годування речовиною епіфізу дають деяке збільшення ваги. Годування пуголовків вилочковою залозою прискорює ріст і затримує метаморфоз. Видалення селезінки затримувало ріст, а годування нею прискорювало. Введення розчину інсуліну призводить пуголовків до коматозного стану. Вивчення впливу на пуголовків продуктів сім'яників і яєчників дало досить непевний результат.

Встановлено шкідливу дію отрути багатьох змій (кобри, гримучої змії, гадюк) [19, 47, 48, 78].