Права, обов’язки та відповідальність експерта-бухгалтера.

Експерт-бухгалтер - це високоосвічений спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку, аналізу і контролю господарської діяльності, обов'язком якого є дослідження правильності відображення господарської діяльності підприємства у документах бухгалтерського обліку при розслідуванні та розгляді кримінальних і цивільних справ. Найчастіше експерт-бухгалтер дає висновок щодо розмірів заподіяної шкоди, недоліків у зберіганні товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів тощо.

Незалежно від виду судочинства відповідно до ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» і ст. 77 КПК України експерт-бухгалтер, який призначений постановою слідчого, зобов 'язаний:

• з'явитися за викликом органу, який призначив експертизу;

• провести повне дослідження і скласти обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок;

• на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз'яснення щодо змісту висновку;

• заявляти самовідвід при наявності передбачених законодав­ством підстав, які виключають його участь у справі;

• у письмовій формі повідомити слідчого про неможливість зробити висновки в разі недостатності наданих йому матеріалів, а також якщо поставлені слідчим питання, виходять за межі його спеціальних знань;

• не розголошувати даних досудового розслідування під загрозою кримінальної відповідальності.

Особа, яку призначено експертом, за викликом органу дізнання, слідчого або суду повинна з'явитися у відповідний орган для з'ясування обставин і виконання дій, пов'язаних із проведенням судово-бухгалтерської експертизи. На цьому етапі з'ясовуються компетентність експерта, його ставлення до звинуваченого і потерпілого. Після ознайомлення експерта-бухгалтера з постановою про призначення експертизи слідчий попереджує його про відповідальність та роз'яснює його права й обов'язки.

Повнота експертного дослідження та об'єктивність висновку забезпечуються застосуванням у процесі експертизи наукових методів дослідження та неупередженістю експерта. Критерієм достовірності та об'єктивності експертного дослідження є обґрунтованість висновків первинною та зведеною обліковою документацією, яка відображає факти господарської діяльності, що стали об'єктом розслідування. Наукові методи дослідження викладаються експертом детально, що надає слідчому можливість правильно оцінити матеріали, хід, результати дослідження і його доказову силу. Крім того, у разі призначення повторної судово-бухгалтерської експертизи описані методи допомагають спеціалістам зрозуміти механізм дослідження і при необхідності (на підставі дослідницької частини первинного висновку) відновити його.

У слідчій та судовій практиці мають місце ситуації, коли при ознайомленні з висновком експерта слідчий або суд встановлює, що висновок потребує уточнення або доповнення, наприклад, при виявленні редакційних неточностей, неповних відповідей на поставлені питання, арифметичних помилок, ужитих без пояснень спеціальних термінів та формулювань тощо. Висновок може доповнюватись або уточнюватись шляхом допиту експерта-бухгалтера відповідно до ст. 201 КПК України. При цьому необхідно мати на увазі, що роз'яснення і доповнення не повинні мати принципового характеру, оскільки вони пов'язані з питаннями, поставленими слідчим перед експертом-бухгалтером раніше. Протокол допиту експерта-бухгалтера заповнюється слідчим, але експерту може бути надане право написати його власноручно.

У разі наявності підстав, які виключають участь експерта-бухгалтера у справі, він зобов'язаний заявити самовідвід від проведення експертизи. У статтях 54 та 62 КПК України законодавець наводить певний перелік таких обставин (родинні стосунки, наявність прямої зацікавленості у результатах справи, якщо особа знаходиться в службовій або іншій; залежності від звинуваченого, потерпілого тощо). Виконання цього положення забезпечує вибір неупередженого та компетентного експерта-бухгалтера. Питання про самовідвід експерта оформлюється мотивованою постановою слідчого, особою, яка проводить дізнання, або прокурором.

Експерт-бухгалтер не повинен давати висновок з питань, що виходять за межі його компетенції, про свою відмову він повідомляє орган, який призначив судово-бухгалтерську експертизу. Так само експерт зобов'язаний діяти у випадках, коли на підставі наданих документів він не може дати обґрунтований висновок, а його клопотання про доповнення матеріалів залишено без задоволення.

Незалежно від виду судочинства експерт-бухгалтер при проведенні судово-бухгалтерської експертизи користується правами, наданими йому ст. 77 КПК України та ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» і які створюють реальні можливості для виконання ним процесуальних обов'язків.

Відповідно до чинного законодавства експерт має право:

• ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета судової експертизи, подавати клопотання про надання додаткових документів;

• вказувати у висновку судової експертизи на виявлені у ході її проведення факти, що мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; і

• з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих дій, ставити допитуваним особам питання, що стосуються предмета судової експертизи;

• подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують його права;

• одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим обов'язком.

Норми права надають експерту-бухгалтеру можливість вивчати матеріали справи, які стосуються - предмета експертизи. Як правило, ці матеріали відображають ті факти господарської діяльності, що потребують дослідження у зв’язку зі зміною обставин або з виникненням нових обставин у процесі розслідування.

У разі недостатності наданих слідчим матеріалів експерт-бухгалтер має право клопотатися про надання йому додаткових документів, необхідних для дання висновку. Необхідно пам'ятати, що за законом збір і надання матеріалів для експертизи покладено на особу, яка призначила експертизу, а проведення дослідження їх належить до компетенції експерта. Функції збору матеріалів та їх експертного дослідження суворо розмежовані, поєднання їх в одній особі законом не допускається.

При недостатності матеріалів для проведення судово-бухгалтерської експертизи експерт-бухгалтер не має права звертатися за ними до підприємств, організацій, окремих громадян, тобто брати на себе функції збору доказів. У таких випадках він звертається до особи або органу, що призначили експертизу, з клопотанням про надання йому необхідних додаткових матеріалів.

У разі відхилення клопотання експерт зобов'язаний повідомити слідчого у письмовій формі про неможливість проведення експертизи з усіх або окремих питань. Після задоволення клопотання експерта-бухгалтера слідчим виноситься постанова про доповнення переліку переданих на експертизу матеріалів.

Користуючись своїми правами, експерт-бухгалтер у висновку експертизи може вказувати ті факти, з приводу яких йому питання не ставилися, але які можуть мати значення для справи. Норми чинного законодавства виходять з того, що орган розслідування при визначенні кола питань, що потребують дослідження, не завжди може вра­ховувати можливості експертизи, і тому експерту надано право викладати у висновку відомості про факти, з'ясування яких не було передбачено завданням. Ці факти відповідали таким вимогам:

а) не виходити за межі спеціальних знань експерта;

б) мати значення для тієї справи, з якої проводиться експертиза. З дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, експерт-бухгалтер може брати участь у проведенні слідчих дій, а також ставити допитуваним особам питання, що стосуються предмета судової експертизи. При проведенні слідчих дій експерт-бухгалтер має право клопотатися про те, щоб у протокол слідчих дій або судового розгляду було внесено істотні для експертизи обставини справи. Запитання експерта-бухгалтера і відповіді допитуваних осіб фіксують у протоколі допиту або протоколі судового засідання, що дає можливість експерту в разі потреби уточняти свої висновки з окремих питань.

Згідно із законом експерт має право оскаржити дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують його права. Необхідно зазначити, що подібні скарги — явище дуже рідке, оскільки у правильному виконанні експертом своїх функцій зацікавлений як орган розслідування, так і прокурор. У випадку незадоволення клопотання експерта про надання необхідних для експертизи додаткових матеріалів, він має право оскаржити таке рішення. Скаргу на рішення та дії органу дізнання або слідчого експерт надсилає прокурору особисто або через особу, чиї дії оскаржують ся. В останньому випадку скарга протягом 24 годин підлягає передачі прокурору з поясненнями органу дізнання або слідчого. Закон дає прокурору три доби для розгляду скарги і відповіді експерту. У разі відхилення скарги у відповіді викладаються причини, за якими її визнано безпідставною. Скарга на рішення і дії прокурора може бути подана вищому органу прокуратури.

Експерту, що проводить судову експертизу, забезпечується:

а) збереження середньої заробітної плати по місцю роботи за весь час, витрачений на експертне дослідження;

б) оплата витрат на проїзд та наймання житла;

в) виплата винагороди за роботу, якщо її виконання не є службовим обов'язком.

Порядок та розмір оплати спеціалістам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Витрати експерта на проїзд та наймання житла відшкодовуються тими органами дізнання, слідства або суду, які його викликали.

Експерт-бухгалтер може бути притягнутий до кримінальної відповідальності:

• за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків у суді або під час провадження досудового слідства (ст. 385 КК України);

• за подання свідомо неправдивого висновку (ст. 384 КК України);

• за розголошення даних досудового слідства (ст. 387 КК України).