Особливості організації бухгалтерського обліку галузі хлібопродуктів.

Галузь хлібопродуктів являє собою самостійну галузь народного господарства, яка забезпечує безперервність суспільного виробництва як у промисловості, так і в сільському господарстві. Галузь здійснюй хлібоприймальну і промислову діяльність.

Хлібоприймальне виробництво представлене елеваторами, хлібоприймальними підприємствами, комбінатами хлібопродуктів, які здійснюють прийомну і зберігання зерна.

Промислове виробництво галузі представлене борошномельними, круп'яними, комбікормовими, кукурудзообробними, хлібопекарними підприємствами, які переробляють зерно та виробляють відповідну продукцію.

Діяльність підприємств галузі хлібопродуктів, як і будь-якої галузі народного господарства, має свої, притаманні їй особливості. Головним чином вони полягають у наступному.

Разом із бухгалтерським обліком підприємства хлібопродуктів здійснюють кількісно-якісний облік для контролю за збереженням зерна і визначенням закономірності убутку зерна і продуктів його переробки. Кількісно-якісний облік хлібопродуктів ведеться бухгалтерією за фізичною вагою у відповідних книгах кількісно-якісного обліку (ф. № 36).

Книги кількісно-якісного обліку відкривають за кожним місцем зберігання зерна, а при необхідності, й за кожною групою сховищ, що знаходяться на відповідальності однієї матеріально відповідальної особи.Облік ведеться за особовими рахунками, які відкриваються на кожну культуру, по борошну й крупі - за кожним сортом, по комбікормах - за видом, призначенням, по побічних продуктах від первинної переробки - за видами зернових домішок.

Усі книги кількісно-якісного обліку нумеруються, прошнуровуються і скріплюються сургучною печаткою. Ніякі підчищання і помарки у книгах не допускаються. Виправляються неправильні записи тільки чорнилом з обов'язковим застереженням і підписом особи, яка зробила виправлення. Усі записи в особових рахунках здійснюються, щоденно на підставі правильно оформлених прибуткових і видаткових первинних документів, а також документів, що містять дані про якість зерна.

Контроль за записами у книгах кількісно-якісного обліку здійснюється головним бухгалтером - щодо правильного визначення центнеропроцентів і залишків хлібопродуктів, заступником керівника підприємства і начальником виробничо-технологічної лабораторії - щодо правильного визначення показників якості. Про результати контрольної перевірки контролюючі посадові особи роблять відповідний запис в особових рахунках книш.

Діяльність хлібоприймальних підприємств багато в чому залежить від роботи сільськогосподарських підприємств по виробництву зерна, а також від природнокліматичних умов і місця вирощування зернових культур. Обсяг роботи хлібоприймальних підприємств (90% якого становить зберігання зерна) не має вартісної оцінки і виражається в умовно-натуральних величинах – тоннах загального комплексного вантажообігу. Цей показник визначається шляхом підсумовування переведених по умовних коефіцієнтах операцій по прийомні, відпуску, зберіганню, сушінню та переробці зерна. У зв'язку з такою системою визначення обсягу роботи хлібоприймальних підприємств виникає своєрідна залежність результатів їх діяльності від якості та обсягу зданого зерна. Так, перевиконання плану закупок зерна внаслідок великого врожаю об'єктивно поліпшують показники роботи підприємств галузі. З іншого боку, хлібоприймальні підприємства можуть опинитися в несприятливих умовах при закупівлі у сільськогосподарських підприємств зерна високої якості (дотримання норм вологості та вмісту сміттєвих домішок), оскільки у такому разі простоюють зерноочисні та зерносушильні потужності, збільшуються нарахування на амортизацію, утримання управлінського апарату при невиконанні планів по обсягу сушіння та очищення зерна.

Виробничому процесу в галузі хлібопродуктів, як і в сільському господарстві, притаманний сезонний характер. Так, у період дозрівання зернових культур значно збільшується обсяг облікових робіт обліково-бухгалтерськими працівниками і іншими службовцями підприємства.

На борошномельних і круп'яних підприємствах питання збільшення виходу борошна та крупи високих сортів вирішуються головним чином за рахунок удосконалення технології виробництва.

Особливістю виробничого процесу на комбікормових підприємствах є залежність збільшення виробництва і покращення якості комбікормів від наявності на підприємствах взаємозбалансованих видів сировини. Як показує практика, процесу виробництва постійно бракує таких видів сировини, як м'ясо-кісткове і рибне борошно, різні зернові компоненти, дріжджі, інші білкові добавки.

Приймання зерна від сільськогосподарських підприємств починається з визначення його якості лабораторією хлібоприймального підприємства. Рівень якості повинен гарантувати тривале збереження, транспортування зерна, а також (у разі його переробки) нормальний вихід борошна та крупи відповідної якості. З ура­хуванням цих вимог, які називаються базисними кондиціями, а також заготівельних цін сільськогосподарським підприємствам оплачується здана продукція. Зерно, яке відповідає базисним кондиціям, має повноцінні споживчі, фуражні та технічні достоїнства. Базисні кондиції є підставою для розрахунків за сільськогосподарську продукцію, а отже, й важливим фактором матеріальної зацікавленості здавачів у виробництві продукції високої якості.

З урахуванням особливостей дозрівання зернових культур, збирання врожаю та транспортування зерна на хлібоприймальні пункти можуть застосовуватися обмежувальні кондиції - тобто гранична норма якості продукції, яка допускається при продажу її державі, іншим споживачам. Вимоги обмежувальних кондицій дають право хлібоприймальним підприємствам не приймати зерно від здавачів, якщо воно хоча б за одним з показників не відповідає встановленим нормам.

При відхиленні якості зерна від базисних кондицій застосовуються натуральні й грошові знижки та надбавки, які встановлені за двома ознаками: вологістю і сміттєвою домішкою. Якщо показники якості зерна перевищують базисні кондиції, то застосовуються натуральні знижки, а якщо зерно, що надійшло до хлібоприймального підприємства, має нижчі (від встановлених у вимогах) проценти вологості та сміттєвої домішки – нараховуються натуральні надбавки.

Натуральні знижки і надбавки обраховуються від фізичної ваги зерна, що надійшло на хлібоприймальні підприємства, у розмірі сумарного процента відхилень від базисних кондицій за вологістю і сміттєвою домішкою з точністю до 0,1%. З урахуванням відхилень від базисних кондицій за цими показниками обчислюється залікова вага.

Покажемо, як визначається залікова вага зерна, на конкретному прикладі. Від сільськогосподарського підприємства на хлібоприймальний пункт надійшло 100 т зерна озимої пшениці з такими показниками: вологість 7% і сміттєва домішка 2%. Базисні кондиції по вологості становлять 14%, по сміттєвій домішці -1%.

Оскільки зерно не відповідає базисним кондиціям, для визна­чення залікової ваги спочатку встановлюється вага натуральної знижки. Для цього фізична вага помножується на сумарний процент знижки і ділиться на 100.

Потім від фізичної ваги віднімається вага натуральної знижки (100 - 4) = 96 т. Таким чином, залікова вага зерна дорівнює 96 т. Якщо фактичні показники по вологості і сміттєвій домішці менші, ніж передбачені базисними кондиціями, то обчислюється натуральна надбавка. У такому випадку для визначення залікової ваги необхідно до фізичної ваги додати визначений розмір натуральної надбавки.

У нашому прикладі з сільськогосподарського підприсмва буде утримана плата за сушіння зерна у розмірі 0,4% за кожний процент перевищення базисної кондиції за вологістю і плата за очищення - в розмірі 0,3% за кожний процент перевищення базисних кондицій за сміттєвою домішкою. Отримані за сушіння і очищення кошти йдуть на покриття витрат хлібоприймальних підприємств по доведенню зерна до базисних кондицій.

Операції з надходження та руху продукції на підприємствах хлібопродуктів у бухгалтерському обліку відображають­ся на рахунку № 28 «Товари», субрахунку № 281 «Товари на складі». Облік витрат на виробництво продукції ведеться на ра­хунку № 23 «Виробництво» (залежно від спеціалізації підприємств) і на певних субрахунках.

Відхилення якості сільськогосподарської продукції від установлених базисних кондицій, тобто суми рефакцій (торговельних знижок) і боніфікацій (торговельних націнок) відображаються на субрахунку № 285 «Торгова націнка (знижка)».

Рефакції – це вартість натуральних знижок по закупівельних або розрахункових цінах, плата за сушіння та очищення зерна у фактичних розмірах, їх облік здійснюється по кредиту субрахунка № 285 «Торгова націнка (знижка)». У дебеті цього рахунка відображаються боніфікації – вартість натуральних надбавок по закупівельних або розрахункових цінах, грошові надбавки до ціни у фактичних розмірах.

Кожна партія зерна і продукції при надходженні на підприємство хлібопродуктів приймається матеріально відповідальною особою за кількістю і якістю. Кількість зерна встановлюється шляхом зважування у присутності особи, яка його доставила. Якість визначається лабораторією підприємства за методикою і показниками, установленими державними стандартами та інструкціями. Результати аналізу зразка записують у товарно-транспортні накладні, картки аналізу та в журнали реєстрації лабораторних аналізів. У такому ж порядку на підприємстві хлібопродуктів приймається й інша сільськогосподарська продукція.

Зерно, насіння олійних культур і трав, що надходять від сільськогосподарських підприємств, оформлюються відправником товарно-транспортною накладною, а сортове насіння, крім того, і відповідними сортовими документами.

Після визначення результатів аналізу зерна лаборант робочої зміни на звороті товарно-транспортної накладної відображає показники вологосте-сміттєвої домішки, зараженості, номер складу, в якому буде розміщено зерно, завіряє ці дані своїм підписом і відправляє автомашини з зерном на зважування. Дані зважування вантажу матеріально відповідальна особа заносить у журнал зважування і в примірники товарно-транспортної накладної. У журналі записуються також номер автомашини, номер накладної, назва господарства-здавача, найменування культури і вага брутто.

На підставі даних лабораторного аналізу і фізичної ваги зерна, що надійшло до хлібоприймального підприємства, обліковий працівник проводить грошовий розрахунок і передає реєстри накладних на підпис головному бухгалтеру хлібоприймального підприємства. Після перевірки грошового розрахунку і реєстру виписується прийомна квитанція ф. ПК-10, яка видається здавачам зерна. Прийомна квитанція є основним розрахунковим документом.

При надходженні зерна і продукції залізничним та водним транспортом від інших підприємств галузі (внутрішньосистемні перевезення) вага партії визначається матеріально відповідальною особою підприємства-одержувача разом з прийомоздавачем залізничної станції або пристані. Результати зважування записують також в журнал зважування. Прийомка хлібопродуктів матеріально відповідальною особою оформлюється приймальним актом. Супроводжувальними товарними документами при перевезенні зерна і продукції залізничним і водним транспортом є залізничні або водні накладні.

При внутрішньосистемному перевезенні зерна і продукції лабораторія підприємства-одержувача під час розвантаження бере зразок зерна і проводить його аналіз у встановленому державними стандартами порядку. Результати аналізу записуються в «Журнал реєстрації показників якості зерна (продукції)», яке надійшло залізничним і водним транспортом.

Документами на право відпуску та відвантаження зерна і продукції споживачам є накази і наряди, які видаються Міністерством сільського господарства та продовольства.

Кожна партія зерна або продукції відпускається матеріально відповідальною особою підприємства на підставі наказу, підписаного керівником і головним бухгалтером. Кількість хлібопродуктів, що відпускаються, визначається шляхом зважування в присутності одержувача. Результати зважування заносяться також в журнали зважування. Відпуск продукції, упакованої у мішки стандартної ваги, проводиться без зважування, а вага визначається, виходячи з кількості'місць і стандартної ваги мішка. Якість відвантажуваного зерна і продукції визначається лабораторією підприємства, результати записуються в картку аналізу і в журнал. Супроводжувальними документами при відпуску хлібопродуктів підприємством галузі є товарно-транспортні, залізничні і водні накладні, а також рахунки-фактури. У кожному із цих документів вказується номер наказу або наряду.

Відпуск зі складів зерна, для переробки на борошномельних, круп'яних і комбікормових підприємствах здійснюється на підставі розпорядження, затвердженого керівником підприємства і начальником виробничо-технологічної лабораторії. Розпорядження виписується у трьох примірниках: перший залишається в лабораторії, другий передається матеріально відповідальній особі, яка відпускає зерно, третій - начальнику виробничого цеху. Відпуск зерна безпосередньо для переробки оформлюється накладною або забірною карткою. На підставі цих документів відпущене у виробництво зерно списується у видаток по складському обліку і оприбутковується начальником виробничого цеху, про що робиться відповідний запис у виробничому журналі.

На борошномельних і круп'яних підприємствах вироблена за робочу зміну продукція та відходи зважуються і передаються з виробничого цеху в склад за накладною. Результати зважування відображаються також у журналі зважування. На підставі цих документів начальник виробничого цеху наприкінці робочої зміни складає рапорт про виготовлення і здачу готової продукції.

Аналогічно оформлюється виробництво продукції на комбікормових підприємствах. Після закінчення робочої зміни старший майстер комбікормового цеху складає рапорт про виробництво комбікормів і використання сировини за зміну, в якому вказує кількість переробленої сировини (за видами) і виробленої за зміну продукції. Ці дані повинні відповідати підсумкам у журналі зва­жування, накладній і забірній картці.

Очищення і сушіння зерна на підприємствах галузі здійснюється тільки за розпорядженням, яке підписує керівник підприємства і завідуючий лабораторією. У розпорядженні вказується кількість і якість зерна, що підлягає обробці, мета і способи її проведення, кондиції по кожному показнику якості, до яких необхідно довести зерно, і строки виконання роботи. Матеріально відповідальна особа оформлює результати роботи актом, в якому вказується кількість і якість зерна до і після обробки, кількість і якість одержаних відходів. Акт підписується матеріально відповідальною особою, завідуючим лабораторією, перевіряється бухгалтерією і підписується керівником підприємства. Дані акта відображаються у звіті про очищення та сушіння зерна.

На хлібоприймальних і переробних підприємствах галузі з метою контролю за зберіганням зерна і його використанням проводиться повна зачистка (інвентаризація) складів, елеваторів, виробничих корпусів і зерносушилок. На елеваторах зачистка складі) повинна проводитися після повного використання партії хлібопродуктів, комісійне – за участю директора елеватора, начальника лабораторії, головного бухгалтера і матеріально відповідальної особи. На борошномельних, круп'яних і комбікормових заводах зачистка виробничих корпусів здійснюється після закінчення місяця комісією у складі головного інженера, начальника лабораторії, начальника виробничого цеху і головного бухгалтера.

Зачистка місць зберігання зерна і виробничих корпусів оформлюється актами ф. № 117 або ф. № 121.

В актах зачистки вказуються вага відпущеної у переробку сировини, вага виробленої продукції (за сортами) та відходів, якість сировини і продукції. Крім того, відображаються показники дотримання норм виходу продукції. Акти зачистки затверджуються керівником підприємства. Про проведення зачистки і складання акта з цього приводу керівник підприємства повідомляє інспектора Державної хлібної інспекції.

У випадках, коли по окремих партіях хлібопродуктів установлено збільшення вологості або кількості сміттєвої домішки, комісія, що проводить зачистку складу, детально перевіряє причини змін в якості хлібопродуктів, дає висновок про причетність до цього матеріально відповідальної особи.