Духовні зміни випереджали соціальні.

Питання №3

► Вихідне джерело середньовічного світобачення – __...__________________ (Старий і Новий заповіти).

Вважали, що потребує роз’яснення, тлумачення тощо.

- Першими це робили ___...__________________ (учні Христа).

- Розгалужено та деталізовано здійснили це історичне завдання представники християнської патристики – яких називали ___..._____________________________(лат. “pater” - батько).

● в II – IV ст. – мала характер ___...________________ (давньогр. – захист): звертались до римських імператорів або широкого загалу на захист християн. (у посланнях – розуміння сутності Бога, характеру та змісту божественного творіння, природа та сутність віри, співвідношення віри і добра);

● рання патристика (апологетика), мала 2 напрями в питанні ставлення до попередньої (язичницької) мудрості:

1) __..._______________________ (Юстин Мученик, Афінагор, Климент Олександрійський, Ориген);

2) __...________________________ (Татіан, Арнобія, Тертулліан).

Вважали, що грецькі філософи прямували шляхом істини, але не могли досягнути її тому, що вона ще ____...___________________________________ _______________________________________________________________.

Наполягали на рішучому відкиданні античної мудрості як такої, що в порівнянні з божественним об’явленням постає як безумство.

► Найбільш завершеного вигляду ідеям патристики надав представник західної патристики – Аврелій Августин – ____...________________________, єпископ Гіппонійський (північ Африки) (354 – 430 рр.)

Бог є сукупністю усіх можливих _____...__________

Бог є вічним та завершеним __...________________

Бог творить світ із ___..._______, бо його гутність необмежена

Можливості Бога у творенні __...______________

Світ перебуває у повній залежності від Бога, але Бог __...__________________________________

Бог є гарантом ___...__________ та спасіння людства

· його думки про людину:

- основне – наявність “___...__________ людини” (або душі), до якої входять пам’ять, воля та розуміння.

(воля спрямовується вірою: “Вірю для того, щоб _...____________.”)

- маючи подвійну природу людина перебуває у ___..._________ світу; перед нею вибір між рухом до гори, до Бога і до чуттєвості, до нічого. Людина обрала ___...______________ і їй потрібна божественна підтримка – _____...________________.

Таким чином, Християнська патристика докладно розробила ідейні (а не догматичні) засади нового, християнського світобачення.

Звідси виникає питання про місце філософії у духовному житті середньовіччя. Тому між філософією і релігією утворюється проміжна сфера – _..._________________ – ідейна частина релігії, що покликана узгоджувати між собою усі основні релігійні догмати.

(“Філософія стає служницею теології.” – Климент Олександрійський)

ФІЛОСОФІЯ, ТЕОЛОГІЯ ТА РЕЛІГІЯ В СЕРЕДНІ ВІКИ

Питання №4

ПЕРЕДУМОВИ

Основи середньовічного суспільства остаточно сформувалися в Європі в IX – X ст. Склалася система особистих суспільних залежностей (васалітет). Християнська релігія пронизувала собою та регламентувала всі сфери і сторони людського життя. Формуються основні напрями середньовічного філософствування – __...___________________ і ___..._______________.

Спільне – авторитет __...______________________________.

Відмінне – різне ставлення до можливостей людського розуму в питаннях ____..._______________________________.

Слід повною мірою використовувати можливості __...______________ в питаннях Богопізнання.

Найкращим засобом діяльності розуму є ___..._______________.

Розум і роздумування ведуть лише до …_______ і

відходу від шляху віри.

Шлях до Бога лежить через __..._________, __...___________ до

Бога та __...________________.

СХОЛАСТИКА

РАННЄ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

► І.С.Еріугена (раннє середньовіччя) у творі “Про поділ природи” вперше накреслив ____..._______________________________________________, де існувала струнка система ієрархічних зв’язків, зумовлених дією єдиного божественного начала. Він стверджував, що справжні знання збігаються з __...__________, а філософія – з ___...____________________.

► Ансельм Кентерберійський (Схоласт) увів в інтелектуальний обіг __...________________________________________________: якщо Бог є суцільна досконалість, то він не може не існувати, адже його неіснування було б недоліком буття, а тому – недосконалістю.

ЗРІЛЕ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (XII – XIII ст.)

► Дискусії між “______...______________” і “____..._____________”про природу загальних понять.

“Реалісти” вважали, що єдина справжня основа буття речей – це ____...___________________________________________________,які постають взірцями при творенні світу, вони і є реальність. (Ансельм Кентерберійський)

“ Номіналісти ” припускали, що загальні ідеї – це лише ____..._____________ (“номіна”), якими людина позначає спільне в речах, а реальністю слід вважати __..._______________ речі, оскільки саме вони постають результатом божественного творіння світу => поза людським пізнанням загальних речей не існує. (Росцелін, П’эр Абеляр).

► Поширення “ теорії подвійної істини ” – стверджувала, що філософія (і наука) мають право на _____..._______________ щодо богослів’я розвиток.

Тома Аквінський – засновник томізму – одного з найвпливовіших напрямів християнської філософії. Докладно вивчивши філософію ___..._______________, прийшов до висновку про спорідненість стилю мислення ____..._______________ з теологічними підходами до розв’язання тогочасних проблем у межах схоластики.

Його теорію характеризують, як “___..._________________________________________ ”:

Існують істини які можна осягнути природним __...__________ (царина науки та філософії )

Існують істини, які ___..._____________ людські можливості (вони

даються лише в __...____________________________ і торкаються

питань створення світу, спасіння і безсмертя душі);

Існують істини, що їх можна розуміти як і з допомогою _________...__________, так і з допомогою ___..._________ (тут філософія і теологія повинні ____...____________, але філософія повинна узгоджуватись з ____...__________________________.)

{Учення Т. Аквінського в 1879 р. проголошено _____...__________________________________________________________ католицької церкви під назвою “_____..._________________” }.

МІСТИКА

● Франциск Азиський (XII – XIII ст.), Бернар Клервоський (XI – ХII ст.), Джованні Бонавентура (XII ст.), твір “Путівник душі до Бога” – окреслив струнку для свого часу класифікацію пізнавальних здібностей людини: __...________, розсудок, ___...________, розумове споглядання, розрізняння ___..._____________________.

● Мейстер Екхарт (XII – XIV ст.), Йоганн Таулер (XIV ст.), Йоганн Рейсбрук (XIII – XIV ст.) – наголошували на значенні людської _..._______________ в питаннях вибору життєвого шляху та прилучення до божественної благодаті.

Питання для самоперевірки

1) В чому відмінності античної та середньовічної філософій?

2) На які етапи поділяється середньовічна філософія?

3) Що означають поняття «апологетика», «патристика», «схоластика», «містика», «реалізм», «номіналізм»?

4) Хто були першими патристами? В чому сутність вчення патристів?

5) Охарактеризуйте схоластичні ідеї середньовіччя?

6) В чому відмінності між схоластикою і містикою?

7) В чому сутність вчення Томи Аквінського?