Геополітичні особливості України щодо сусідів 1-го, 2-го порядку та інших

Характеристика зовнішньоекономічної діяльності та загальні напрямки її розвитку

План

1. Особливості геополітичного та економічного положення України.

2. Зовнішньоекономічні зв'язки, інтереси та пріоритети України.

3. Напрями реалізації зовнішньоекономічної політики України.

1. Особливості геополітичного та економічного положення України.

Геополітичне положення (ГПП) - складна наукова категорія, що визначається сукупністю територіальних відношень певної країни з іншими державами та великими природними об'єктами, які мають істотний політичний, економічний, екологічний, соціальний вплив на цю країну.

Геополітичне положення характеризується за такими показниками:

1. Місцем країни на політичній карті світу
2. Віддаленістю від економічних центрів і транспортних шляхів економічних угрупувань
3. Участю у військово-політичних та політико-економічних організаціях, міжнародних потоках товарів, капіталів, людей, інформації
4. Положенням зовнішніх джерел сировини, їх віддаленість та різноманітність
5. Рівнем розвитку країн-сусідів.

Державний кордон

Загальна протяжність державного кордону України становить 7700 км, у тому числі на сухопутну ділянку припадає 5740 км, на морську — 1960 км (з них на чорноморську — 1560 км, азовську — 400 км). Площа морських територіальних вод України становить 35 тис. км кв.
Найпротяжнішими є державні кордони з Російською Федерацією (2063 км), Молдовою (1191 км) і Білоруссю (1084 км). Кордони з Румунією (625 км), Польщею (543 км), Угорщиною (135 км) і Словаччиною (99 км) є значно коротшими.
Більша частина областей України є прикордонними. До державного кордону безпосередньо не виходять лише шість областей.

Геополітичні особливості України щодо сусідів 1-го, 2-го порядку та інших

• До країн-сусідів України першого порядку слід віднести: Російську Федерацію, Білорусь, Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію, Молдову, а також через Чорне море - Болгарію, Туреччину, Грузію.

• До суміжних країн 2-го порядку можна віднести більшість країн-членів СНД, а також Німеччину, Австрію, країни колишньої Югославії, Чехію, Литву, Латвію, Естонію та Фінляндію.