Типи ринкових систем

Плановою або командно-адміністративною вважається економічна сис­тема, в якій рішення про розподіл ресурсів на виробництво різних товарів приймає центральний уряд країни. Для командно-адміністративної економіки (КАЕ) не потрібні були ціни. Інформація про фізичні обсяги і затрати виробни­цтва використовувались в якості механізму обліку і контролю. КАЕ могла функціонувати без врахування попиту і пропозиції, але вона не могла функціо­нувати без політичної влади, необхідної для підміни ринкових стимулів централізованим розподілом зі сторони держави.

Однак наявність ринкових механізмів хоча і необхідна, проте недостатня умова для функціонування цивілізованої економіки, яка передбачає також повагу фізичними і юридичними особами законів власності, угоди і податкового законодавства. Якщо цього не відбувається, то утворюється нецивілізована економіка, при якій ринки функціонують без дотримання закону, а держава не в стані забезпечити збір податків, які повинні сплачуватись у відповідності до закону.

Нецивілізована або тіньова економіка – це бізнес, який ухиляється від сплати податків і державного регулювання. Наявність значного сектору тіньової економіки властива державам, що розвиваються і державам з перехідною економікою. По рівню тіньової економіки Україна займає одне із провідних місць серед країн Східної і Центральної Європи. За оцінками західних спеціалістів вона складає біля 35-40%, в той час як в США – лише 10%.

Латентна економіка (від лат. Latens – скритний, невидимий) – різновид тіньової економіки, яка має виражений криміногенний характер. Найбільш висо­ка латентність так-званих господарсько-корисних злочинів, зокрема, зв’язаних із порушенням правил здійснення валютних операцій, хабарництвом, приписками, халатністю, випуском неякісної, нестандартної або некомплектної продукції.

При ринковій економіці економічні суб’єкти можуть виступати тільки в якості виробників і споживачів, а процес реалізації товару носить назву купівлі - продажу. До ринкової економіки відносять таку економічну систему, в якій віль­ний ринок поєднується з мінімальним державним втручанням.

Кожен виробник (продавець) і споживач (покупець) товару мають свої інтереси, які можуть або співпадати, або не співпадати. Якщо вони співпадають, то відбувається акт купівлі-продажу. Таким чином, ринок є своєрідним інструмен­том узгодження інтересів виробництва і споживання. Для виробника ринок є сукупністю споживачів, які мають інтерес до продукції товаровиробників і можливість (засоби), щоб її купити.

Умовами виникнення вільного ринку зокрема, як і товарного виробництва в цілому, стали суспільний поділ праці та існування різноманітних власників – самостійних, економічно незалежних, вільних товаровиробників. Таким чином, необхідними умовами існування ринку є:

- наявність вільних підприємців;

- наявність конкуренції між підприємцями;

- наявність правової бази, яка регулює взаємовідносини між підприємцями.