Знання про наступні відчуття дозволять тобі легше їх пережити.

ЗАЦІПЕНІННЯ – стан, при якому ти відчуваєш і реагуєш дуже повільно. Спочатку ти відчуваєш “заціпеніння”, подія здається нереальною, як сон, і все, що відбувається, відбувається неначе в якомусь іншому світі, не насправді. Люди часто оцінюють це неправильно – як ознаку власної “сили” або “безсердечності”.

АКТИВНІСТЬ – ти намагаєшся бути активним. Допомога іншим може приносити деяке полегшення і тобі, і іншим. Проте надактивність шкідлива, якщо вона відволікає від допомоги, якої ти потребуєш сам.

РЕАЛЬНІСТЬ – необхідне зіставлення реальності з уявленнями про неї. Наприклад, важливо брати участь у похованнях, оглядати місце дії, повертатися на місце катастрофи (в її роковини і т.д.). Все це допоможе тобі примиритися з реальністю.

ПАРАДОКСАЛЬНІ ВЧИНКИ – як тільки ти осмислюєш важку ситуацію, катастрофу, ти приймаєш її як подію, що відбулася. ЦЕ НОРМАЛЬНО – думати про це, говорити про це вдень і вночі, намагатися побачити уві сні і пережити її знову і знову. Так діти малюють і грають в ці події. Це все потрібно для твого душевного “лікування”.

САМОТА – для того, щоб справитися зі своїми відчуттями, тобі необхідно знайти можливість побути на самоті, без сім’ї і близьких друзів. Активність і “заціпенілість” (блокування відчуттів), виражені понад міру, можуть уповільнити процес повернення тебе до норми.

Увага! Якщо бажання усамітнитись триває більше одного дня і ти пережив екстремальну ситуацію – тоді для оптимального відновлення поступово повертайся до близьких людей, які можуть тебе підтримати психологічно і обережно, не заперечуючи твоїх відчуттів, а приймаючи їх. Дозволь собі “вентилювати” (проявляти) відчуття і переживання, таким чином ти допомагатимеш собі пережити травматичний стан.

ЗАПАМ ’ ЯТАЙ, що наявність болю від психологічної травми веде до її виліковування. ТИ МОЖЕШ ВИЙТИ З КРИЗИ навіть більш сильним, оскільки у тебе вже є досвід, як справлятися з цією ситуацією, більш навченим і зрілим способом – усвідомлюючи і розуміючи свої відчуття!

ЩО ПОТРІБНО РОБИТИ

· Говори про свої відчуття. Проявляй свої емоції і давай можливість твоїм друзям обговорювати їх разом з тобою.

· Говори про те, що трапилося. Використовуй кожну можливість переглянути свій досвід віч-на-віч з собою або разом з іншими. Дозволь собі бути частиною групи людей, яка піклується про тебе.

· Не дозволяй твоєму відчуттю сорому зупиняти тебе, коли інші надають тобі шанс говорити.

· Дозволь собі прийняти допомогу, звернися по допомогу. Навіть якщо якась конкретна людина тобі відмовила. У тебе завжди є можливість звернутись до іншої! Фізична і емоційна підтримка з боку інших людей полегшить твій стан. Не відмовляйся від цього. Обговорюй цю подію з тим, хто, маючи подібний досвід, відчуває себе добре. Бар’єри можуть зруйнуватися і розвинуться добрі відносини.

· Не чекай, що спогади зникнуть самі по собі. Відчуття залишаться з тобою і будуть нагадувати про себе протягом довгого часу.

· Не забувай, що твої близькі можуть переживати подібні відчуття по відношенню до тебе.

· Виділи час для сну, відпочинку, роздумів разом зі своєю сім’єю і близькими друзями.

· Проявляй свої бажання прямо, ясно і чесно говори про них сім’ї, друзям і на службі.

· Постарайся зберігати нормальний розпорядок свого життя, наскільки це можливо.

· Дозволяй своїм дітям говорити тобі та іншим про їх емоції, проявляти себе в іграх і малюнках.

· Скороти до мінімуму ризики під час управління автомобілем! Старайся піклуватися про себе і рідних удома.

Безпорадність – це нормальний стан, але не варто ним зловживати. Іноді ти не можеш допомогти собі саме тому, що не намагаєшся навіть зробити те, що тобі потрібно!