Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Діяльність психолога з надання психологічної допомоги особовому складу військової частини (підрозділу) під час перебування в пункті постійної дислокації
Періодичність заходів вказана орієнтовно, оскільки психологічна допомога особовому складу надається за потреби, у разі виявлення проблеми.
Перелік та зміст заходів психологічної корекції визначаються з урахуванням віку, психологічних особливостей особистості військовослужбовців (індивідуальних ресурсних можливостей), особистих психологічних труднощів, соціального оточення, мотивації та активності військовослужбовців.
У разі підозри щодо наявності у військовослужбовця клінічних форм психічних відхилень та неможливості встановлення більш точного висновку психолог повинен рекомендувати командуванню військової частини (підрозділу) направити військовослужбовця до закладу охорони здоров’я на додаткове обстеження.
| Періодичність проведення | Заходи, що проводяться психологом військової частини (підрозділу) |
| щоденно | 1. Спостереження за особовим складом (включене та невключене) (див. розділ ІІІ, п. 3.1),проведення бесід, опитуваньз метою: оцінки: - поточних психологічних станів особового складу; - соціально-психологічних процесів у військовому колективі; - рівня психічної стійкості до впливу психотравмуючих чинників військової служби; - поточного рівня бойової активності, фізичної та розумової втоми особового складу; виявлення у особового складу ознак: - психічної дезадаптації; - стресових реакцій; - фізичної та розумової перевтоми, виразної астенізації; - отримання психічних травм; - кризових психологічних станів; - нервово-психічних розладів. 2. Проведення психологічного діагностування військовослужбовців для уточнення первинних висновків (див. розділ ІІІ, додаток 2). 3. Аналіз отриманої інформації, інтерпретація результатів з плануванням подальших заходів психологічної допомоги та наданням рекомендацій керівному складу, у тому числі: - щодо запобігання додатковій психотравматизації військовослужбовців, у яких виявлено гостру реакцію на стрес, ознаки БПТ, нервово-психічних розладів; - щодо направлення військовослужбовців з виявленими ознаками БПТ або нервово-психічних розладів до відомчих закладів охорони здоров’я; - щодо відновлення військово-професійної працездатності особового складу та запобігання розвитку в нього психічних розладів. 4. Проведення заходів психологічної допомоги із застосуванням елементів когнітивно-поведінкової та тілесно-орієнтованої терапії за виявленою у особового складу проблематикою із залученням до цього процесу активу підрозділу (див. додаток IV.1). 5. Психологічне консультування військовослужбовців за запитом. 6. Робота з сім’ями військовослужбовців, які потребують психологічної допомоги, спрямована на: - психологічну підтримку членів сімей; - психологічне консультування з питань особливостей психологічного стану військовослужбовця; - залучення їх до процесу надання психологічної допомоги військовослужбовцю. 7. Проведення за необхідністю інструкторсько-методичних занять, роз’яснювальної роботи із товаришами військовослужбовців з виявленою проблематикою. 8. Постановка завдань та залучення співслужбовців з числа активу військової частини (підрозділу) до участі у процесі надання психологічної допомоги. |
| щотижнево | 1. Взаємодія з командирами рот (взводів) з метою отримання (уточнення) інформації щодо психологічного стану військовослужбовців (метод експертного оцінювання). 2. Проведення занять з психологічної просвіти військовослужбовців за актуальними темами (виявленими за проблематикою). 3. Аналіз наявної інформації та прийняття відповідних рішень: - планування та уточнення подальших заходів; - надання рекомендацій керівному складу. 4. Підведення з активом військової частини (підрозділу) підсумків його тижневої діяльності, постановка йому завдань на наступний тиждень. 5. Надання командиру військової частини (підрозділу) письмової доповіді за тижневими результатами надання психологічної допомоги особовому складу: - виявлені проблеми; - виконані заходи; - пропозиції щодо подальшої діяльності. 6. Участь в оцінюванні рівня бойової готовності (боєздатності) військової частини (підрозділу). |
| щомісячно | 1. Аналіз наявної інформації та прийняття відповідних рішень: - планування та уточнення подальших заходів; - надання рекомендацій керівному складу. 2. Проведення інструкторсько-методичного заняття з особовим складом військової частини (підрозділу) щодо надання невідкладної психологічної допомоги особовому складу. 3. Підведення з активом військової частини (підрозділу) підсумків його діяльності за місяць, постановка завдань на наступний місяць. 4. Надання письмового звіту командиру військової частини (підрозділу) за результатами надання психологічної допомоги особовому складу за місяць: - виявлені проблеми; - виконані заходи; - аналіз діяльності інших посадових осіб (активу) з надання психологічної допомоги особовому складу; - пропозиції щодо подальшої діяльності. 5. Планування заходів з надання психологічної допомоги особовому складу військової частини (підрозділу) на наступний місяць. |
| щорічно | 1. Узагальнення результатів надання психологічної допомоги особовому складу військової частини (підрозділу) за рік. 2. Підведення з активом військової частини (підрозділу) підсумків його діяльності за рік, постановка завдань на наступний рік. 3. Надання письмового звіту командиру військової частини (підрозділу) за річними результатами надання психологічної допомоги особовому складу: - виявлені проблеми; - виконані заходи; - пропозиції щодо подальшої діяльності. 4. Перспективне планування заходів з надання психологічної допомоги особовому складу військової частини (підрозділу) на наступний рік. |
4.3. Діяльність психолога з надання психологічної допомоги особовому складу військової частини (підрозділу) у районах виконання завдань (ведення бойових дій)
Основним завданням психолога з надання психологічної допомоги військовослужбовцям на цьому етапі є організація та проведення оперативних заходів з подолання наслідків впливу бойового стресу на психіку військовослужбовців.
Періодичність заходів вказана орієнтовно, оскільки психологічна допомога особовому складу надається за потреби, у разі виявлення проблеми.
Перелік та зміст заходів психологічної корекції визначаються з урахуванням віку, психологічних особливостей особистості військовослужбовців (індивідуальних ресурсних можливостей), особистих психологічних труднощів, соціального оточення, мотивації та активності військовослужбовців.
У разі підозри щодо наявності у військовослужбовця клінічних форм психічних відхилень та неможливості встановлення більш точного висновку психолог повинен рекомендувати командуванню військової частини (підрозділу) направити військовослужбовця до закладу охорони здоров’я на додаткове обстеження.
| Періодичність проведення | Заходи, що проводяться психологом військової частини (підрозділу) |
| Під час підготовки до виконання завдань | |
| щоденно | 1. Спостереження за особовим складом (включене та невключене),проведення бесід, опитуваньз метою: оцінки: - поточних психологічних станів особового складу; - соціально-психологічних процесів у військовому колективі; - рівня психічної стійкості до впливу психотравмуючих чинників військової служби; - поточного рівня бойової активності, фізичної та розумової втоми особового складу; виявлення у особового складу ознак: - психічної дезадаптації; - стресових реакцій; - фізичної та розумової перевтоми, виразної астенізації; - отримання психічних травм; - кризових психологічних станів; - нервово-психічних розладів. 2. Аналіз отриманої інформації з плануванням подальших заходів психологічної допомоги та наданням рекомендацій керівному складу, у тому числі: - щодо запобігання додатковій психотравматизації військовослужбовців, у яких виявлено ознаки гострої реакції на стрес, БПТ, нервово-психічних розладів; - щодо направлення військовослужбовців з виявленими ознаками БПТ, нервово-психічних розладів до відомчих закладів охорони здоров’я. 3. Здійснення заходів психологічної допомоги (у оперативних формах) за виявленою у особового складу проблематикою із залученням до цього процесу активу військової частини (підрозділу). 4. Проведення за необхідністю інструкторсько-методичних занять, роз’яснювальної роботи із товаришами військовослужбовців з виявленими проблемами. 5. Постановка завдань та залучення співслужбовців з числа активу військової частини (підрозділу) до участі у процесі надання психологічної допомоги. |
| щотижнево | 1. Взаємодія з командирами рот (взводів) з метою отримання (уточнення) інформації щодо психологічного стану військовослужбовців (метод експертного оцінювання). 2. Проведення занять з психологічної просвіти військовослужбовців за актуальними темами (виявленими за проблематикою). 3. Аналіз наявної інформації та прийняття відповідних рішень: - планування та уточнення подальших заходів; - надання рекомендацій керівному складу. 4. Підведення з активом військової частини (підрозділу) підсумків його тижневої діяльності, постановка йому завдань на наступний тиждень. 5. Надання командиру військової частини (підрозділу) письмової (усної) доповіді за тижневими результатами надання психологічної допомоги особовому складу: - виявлені проблеми; - виконані заходи; - пропозиції щодо подальшої діяльності. 6. Участь в оцінюванні рівня бойової готовності (боєздатності) військової частини (підрозділу). |
| щомісячно | 1. Аналіз наявної інформації та прийняття відповідних рішень: - планування та уточнення подальших заходів; - надання рекомендацій керівному складу. 2. Письмовий (усний) звіт командиру військової частини (підрозділу) за результатами надання психологічної допомоги особовому складу за місяць: - виявлені проблеми; - виконані заходи; - аналіз діяльності інших посадових осіб (активу) з надання психологічної допомоги особовому складу; - пропозиції щодо подальшої діяльності. 3. Участь в оцінюванні рівня бойової готовності (боєздатності) військової частини (підрозділу). 4. Планування заходів з надання психологічної допомоги особовому складу військової частини (підрозділу) на наступний місяць. |
| Під час виконання завдань | |
| щоденно | 1. Спостереження за особовим складом (включене та невключене),проведення бесід, опитуваньз метою: оцінки: - поточних психологічних станів особового складу; - соціально-психологічних процесів у військовому колективі; - рівня психічної стійкості до впливу психотравмуючих чинників військової служби; - поточного рівня бойової активності, фізичної та розумової втоми особового складу; виявлення у особового складу ознак: - психічної дезадаптації; - стресових реакцій; - фізичної та розумової перевтоми, виразної астенізації; - отримання психічних травм; - кризових психологічних станів; - нервово-психічних розладів. 2. Аналіз отриманої інформації з плануванням подальших заходів психологічної допомоги та наданням рекомендацій керівному складу, у тому числі: - щодо направлення військовослужбовців з виявленими ознаками БПТ, нервово-психічних розладів до відомчих закладів охорони здоров’я; - щодо запобігання додатковій психотравматизації військовослужбовців, у яких після нещодавнього виконання службових обов’язків виявлено ознаки гострої реакції на стрес, БПТ, нервово-психічних розладів. 3. Проведення заходів психологічної допомоги (у оперативних формах) за виявленою у особового складу проблематикою із активним залученням до цього процесу активу військової частини (підрозділу). |
| щотижнево | 1. Взаємодія з командирами рот (взводів) з метою отримання (уточнення) інформації щодо психологічного стану військовослужбовців (метод експертного оцінювання). 2. Проведення за необхідністю інструкторсько-методичних занять, роз’яснювальної роботи із товаришами військовослужбовців з виявленими проблемами. 3. Аналіз наявної інформації та прийняття відповідних рішень: - планування та уточнення подальших заходів; - надання рекомендацій керівному складу. 4. Підведення з активом військової частини (підрозділу) підсумків його тижневої діяльності, постановка йому завдань на наступний тиждень. 5. Надання командиру військової частини (підрозділу) письмової (усної) доповіді за тижневими результатами надання психологічної допомоги особовому складу: - виявлені проблеми; - виконані заходи; - пропозиції щодо подальшої діяльності. 6. Участь в оцінюванні психологічної складової рівня бойової готовності (боєздатності) військової частини (підрозділу). |
| щомісячно | 1. Аналіз наявної інформації та прийняття відповідних рішень: - планування та уточнення подальших заходів; - надання рекомендацій керівному складу. 2. Підведення з активом військової частини (підрозділу) підсумків його діяльності за місяць, постановка завдань на наступний місяць. 3. Надання письмового звіту командиру військової частини (підрозділу) за результатами надання психологічної допомоги особовому складу за місяць: - виявлені проблеми; - виконані заходи; - аналіз діяльності інших посадових осіб (активу) з надання психологічної допомоги особовому складу; - пропозиції щодо подальшої діяльності. 4. Планування заходів з надання психологічної допомоги особовому складу військової частини (підрозділу) на наступний місяць. |
4.4. Діяльність психолога з надання психологічної допомоги особовому складу військової частини (підрозділу) після виконання завдань (у районах відновлення, ППД)
Періодичність заходів вказана орієнтовно, оскільки психологічна допомога особовому складу надається за потреби, у разі виявлення проблеми.
Перелік та зміст заходів психологічної допомоги визначаються з урахуванням віку, психологічних особливостей особистості військовослужбовців (індивідуальних ресурсних можливостей), особистих психологічних труднощів, соціального оточення, мотивації та активності військовослужбовців.
У разі підозри щодо наявності у військовослужбовця клінічних форм психічних відхилень та неможливості встановлення більш точного висновку психолог повинен рекомендувати командуванню військової частини (підрозділу) направити військовослужбовця до закладу охорони здоров’я на додаткове обстеження.
| Періодичність проведення | Заходи, що проводяться психологом військової частини (підрозділу) |
| щоденно | 1. Спостереження за особовим складом (включене та невключене),проведення бесід, опитуваньз метою: оцінки: - поточних психологічних станів особового складу; - соціально-психологічних процесів у військовому колективі; - рівня психічної стійкості до впливу психотравмуючих чинників військової служби; - поточного рівня бойової активності, фізичної та розумової втоми особового складу; виявлення у особового складу ознак: - психічної дезадаптації; - стресових реакцій; - фізичної та розумової перевтоми, виразної астенізації; - отримання психічних травм; - кризових психологічних станів; - нервово-психічних розладів. 2. Проведення психологічного діагностування військовослужбовців для уточнення первинних висновків. 3. Аналіз отриманої інформації, інтерпретація результатів з плануванням подальших заходів психологічної допомоги та наданням рекомендацій керівному складу, у тому числі: - щодо запобігання додатковій психотравматизації військовослужбовців, у яких після нещодавнього виконання службових обов’язків виявлено ознаки гострої реакції на стрес, БПТ, нервово-психічних розладів; - щодо направлення військовослужбовців з виявленими ознаками БПТ, нервово-психічних розладів до відомчих закладів охорони здоров’я; - щодо відновлення військово-професійної працездатності особового складу та запобігання розвитку в нього психічних розладів. 4. Проведення заходів психологічної допомоги (у оперативних формах) за виявленою у особового складу проблематикою із залученням до цього процесу активу військової частини (підрозділу). 5. Психологічне консультування військовослужбовців за запитом. 6. Робота у пунктах постійної дислокації з сім’ями військовослужбовців, які потребують психологічної допомоги, спрямована на: - психологічну підтримку членів сімей; - психологічне консультування з питань особливостей психологічного стану військовослужбовця; - залучення їх до процесу надання психологічної допомоги військовослужбовцю. 7. Проведення за необхідністю інструкторсько-методичних занять, роз’яснювальної роботи із товаришами військовослужбовців з виявленими проблемами. 8. Постановка завдань та залучення співслужбовців з числа активу військової частини (підрозділу) до участі у процесі надання психологічної допомоги. |
| щотижнево | 1. Взаємодія з командирами рот (взводів) з метою отримання (уточнення) інформації щодо психологічного стану військовослужбовців (метод експертного оцінювання). 2. Проведення занять з психологічної просвіти військовослужбовців за актуальними темами (виявленими за проблематикою). 3. Аналіз наявної інформації та прийняття відповідних рішень: - планування та уточнення подальших заходів; - надання рекомендацій керівному складу. 4. Підведення з активом військової частини (підрозділу) підсумків його тижневої діяльності, постановка йому завдань на наступний тиждень. 5. Надання командиру військової частини (підрозділу) письмової доповіді за тижневими результатами надання психологічної допомоги особовому складу: - виявлені проблеми; - виконані заходи; - пропозиції щодо подальшої діяльності. 6. Участь в оцінюванні рівня бойової готовності (боєздатності) військової частини (підрозділу). |
| щомісячно | 1. Аналіз наявної інформації та прийняття відповідних рішень: - планування та уточнення подальших заходів; - надання рекомендацій керівному складу. 2. Проведення інструкторсько-методичного заняття з особовим складом військової частини (підрозділу) щодо надання невідкладної психологічної допомоги особовому складу. 3. Підведення з активом військової частини (підрозділу) підсумків його діяльності за місяць, постановка завдань на наступний місяць. 4. Надання письмового звіту командиру військової частини (підрозділу) за результатами надання психологічної допомоги особовому складу за місяць: - виявлені проблеми; - виконані заходи; - аналіз діяльності інших посадових осіб (активу) з надання психологічної допомоги особовому складу; - пропозиції щодо подальшої діяльності. 5. Планування заходів з надання психологічної допомоги особовому складу військової частини (підрозділу) на наступний місяць. |
Основним рекомендованим методом для здійснення психологічної допомоги є психологічний дебрифінг (див. додаток 2).
З метою запобігання додатковій психотравматизації військовослужбовців, у яких після нещодавнього виконання службових обов’язків виявлено гостру реакцію на стрес або ознаки БПТ, нервово-психічних розладів, психологу слід рекомендувати командуванню військової частини (підрозділу):
- забезпечити відносно них безумовне дотримання військової етики й субординації з боку інших військовослужбовців;
- обмежити їх контакти з важкохворими чи пораненими;
- забезпечити максимальне обмеження приймання ними лікарських психотропних препаратів (за винятком серйозних порушень сну);
- уникати постановки їм передчасних діагнозів.
Первинними показниками наявності у військовослужбовця БПТ, нервово-психічних розладів та необхідності направлення його до закладу охорони здоров’я є такі тривалі ознаки (що зберігаються більше 48 годин):
- неможливість виконання військовослужбовцем службових обов’язків;
- необ’єктивна оцінка військовослужбовцем рівня небезпеки;
- неадекватні поведінкові реакції;
- деморалізуючий вплив військовослужбовця на особовий склад;
- створення військовослужбовцем загрози для оточуючих.
Підставою для визначення необхідності направлення військовослужбовців до закладу охорони здоров’я також є рекомендації представників позаштатних (спеціалізованих) груп, що надаються за результатами проведення психофізіологічної діагностики.
Направлення військовослужбовців, у яких виявлено ознаки БПТ, нервово-психічних розладів до закладів охорони здоров’я Міністерства оборони України здійснюється в порядку, що визначений Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV.
Діагностика явищ фізичної та розумової перевтоми, вираженої астенізації, психічної дезадаптації у військовослужбовців здійснюється шляхом:
- аналізу скарг військовослужбовців;
- спостереження за станом військовослужбовців у процесі їх службової діяльності;
- експертного опитування;
- встановлення рівня боєздатності та об’єктивних характеристик перевтоми й астенізації.
З метою відновлення військово-професійної працездатності особового складу та запобігання розвитку в нього психічних розладів військовослужбовцям, у яких за результатами діагностики встановлено наявність фізичної та розумової перевтоми, вираженої астенізації, психічної дезадаптації, за можливості надаються щорічні основні відпустки (у разі їх невикористання), а також відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин тривалістю не більш як 10 календарних днів відповідно до чинного законодавства.
Рішення про необхідність надання таких відпусток приймаються командирами військових частин самостійно, за рапортами командирів підрозділів або на підставі рекомендацій психологів, представників позаштатних (спеціалізованих) груп.
Date: 2016-07-18; view: 926; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА... |