Психологічна допомога: основні поняття

Психологічна допомога – це комплекс психологічних заходів відновлювального характеру, спрямованих на подолання негативних психологічних наслідків виконання обов’язків військової служби та відновлення належного рівня психічного здоров’я військовослужбовців.

Психологічна реабілітація – система заходів, спрямованих на відновлення, корекцію психологічних функцій, якостей, властивостей військовослужбовця, створення сприятливих умов для розвитку та утвердження його особистості.

Під психологічною допомогою надалі розумітиметься як сам процес надання психологічної допомоги, так і процес виконання психореабілітаційних заходів.

Метою надання психологічної допомоги військовослужбовцям є відновлення фізичного та психологічного здоров’я, спроможності й готовності виконувати службові обов’язки.

Основними завданнями психологічної допомоги є:

- подолання кризових психічних станів військовослужбовців;

- відновлення психологічної витривалості військовослужбовців та їх психічної стійкості до впливу стресових чинників;

- профілактика виникнення конфліктних ситуацій у військових колективах;

- відновлення у військовослужбовців необхідного рівня психологічної готовності до виконання завдань;

- психологічна реабілітація військовослужбовців.

Психологічна корекція – цілеспрямований психологічний вплив на військовослужбовця для приведення його психічного стану до норми після виявлення в нього будь-яких психологічних відхилень (неклінічних порушень) та відновлення його здатності до виконання службових обов’язків.

Психологічна просвіта – передача актуальних знань з психології, роз’яснення, як цими знаннями правильно користуватися, а також консультування з приводу незрозумілих для військовослужбовця ситуацій.

Надання психологічної допомоги включає в себе три основні етапи:

1. Діагностика наявного стану військовослужбовця або групи.

2. Психологічний вплив (корекція).

3. Подальший психологічний супровід стану військовослужбовця або групи.

Діагностичний етап включає:

- застосування діагностичного інструментарію, методів спостереження, опитування, експертного оцінювання тощо;

- аналіз отриманої інформації, інтерпретація результатів діагностування;

- встановлення характеру проблеми у психологічному стані військовослужбовця;

- визначення найбільш ефективного методу психологічної допомоги.

Етап психологічного впливу (корекції) плануєтьсяна основі результатів діагностичного етапу й передбачає цілеспрямовану взаємодію з військовослужбовцем для надання йому допомоги у вирішенні його психологічних проблем.

Основними формами роботи на даному етапі є елементи когнітивно-поведінкової та тілесно-орієнтованої терапії, а також психологічне консультування.

Етап психологічного супроводу включає:

- регулярне спостереження з боку психолога за поведінкою та службовою діяльністю військовослужбовців, контроль за виконанням рекомендацій психолога;

- інструктаж, навчання найближчого соціального оточення військовослужбовця (командирів, товаришів по службі, членів сімей) необхідним особливостям поведінки щодо нього, способам і формам надання психологічної підтримки, та контроль за виконанням цих рекомендацій;

- проведення за необхідності додаткових психологічних консультацій.

Під час надання психологічної допомоги передбачаються як індивідуальна, так і групова форми роботи.

Методи надання психологічної допомоги особового складу поділяються на:

1. Організаційні – планування, контроль за виконанням вимог, надання рекомендацій, підтримання сприятливих умов.

2. Емпіричні – включене та невключене спостереження, діагностування, спеціальні (соціометричні) дослідження, експертна оцінка, емоційно-вольова регуляція та саморегуляція, інформування, опитування, індивідуальна бесіда.

3. Опрацювання даних – аналіз отриманої інформації.

4. Інтерпретаційні – інтерпретація отриманих результатів.

Астенізація нервово-психічна – зниження функціональних можливостей центральної нервової системи, що проявляється погіршенням працездатності, уваги, пам’яті військовослужбовця, психічною стомлюваністю, підвищеною реактивністю (збуджуваністю) з дратівливою слабістю. Може спостерігатися в результаті психічного перенапруження військовослужбовця.