Методика проведення соціометричного дослідження у підрозділі, групі

Соціометричне дослідження проводиться з наступними цілями:

1. Вимір ступеня згуртованості-роз’єднаності у підрозділі (групі, команді).

2. Виявлення “соціометричних статусів” та “соціометричних позицій” військовослужбовців, тобто рівня і якості взаємних відносин між членами групи.

3. Виявлення внутрішньогрупових підсистем, згуртованих утворень, на чолі яких можуть бути свої неформальні лідери тощо.

Перевага такого дослідження полягає у тому, що психолог може сам визначати необхідні йому завдання дослідження (“що саме треба дізнатися”) і формулювати відповідні питання, відповіді військовослужбовців групи на які дадуть йому потрібну інформацію.

Соціометричне дослідження проводиться груповим методом, письмово, витрати часу складають до 15 хв.

Існують два варіанти проведення дослідження:

І. Непараметричний варіант.

Сутність – військовослужбовці називають у відповідях на питання стількох товаришів з усіх членів групи, скількох вважають за потрібне.

Перевага варіанту: дає змогу більш детально оцінити якість різноманітних міжособистісних зв’язків у групі.

Недоліки варіанту:

а) складність обробки результатів при кількості військовослужбовців у групі 15 осіб та більше;

б) велика ймовірність отримання випадкового вибору (деякі з військовослужбовців групи, керуючись особистим мотивом, можуть написати у опитувальнику: “вибираю усіх”).

Можливі причини такої відповіді:

- у військовослужбовця дійсно склалися такі узагальнені й невизначені відносини з іншими у групі (малоймовірно);

- військовослужбовець свідомо дає таку відповідь, прикриваючись думкою “не хочу нікого образити” (найбільш імовірно).

ІІ. Параметричний варіант дослідження (опитування з обмеженням числа виборів).

Сутність ­– військовослужбовці називають у відповідях на питання суворо фіксоване число товаришів з усіх членів групи.

Кількість виборів залежить від кількості членів групи й має дорівнювати числу, отриманому в результаті поділу кількості членів групи на 5:

- у групі з 5-7 осіб надається можливість зробити 1 вибір на питання;

- у групі з 8-11 осіб – 2;

- у групі з 12-16 осіб – 3;

- у групі з 17-21 осіб – 4;

- у групі з 22-26 осіб – 5;

- у групі з 27-31 осіб – 6;

- у групі з 31-36 осіб – 7.

Переваги варіанту:

а) дає можливість підвищити надійність даних і полегшує їх обробку;

б) загострює увагу, відповідальність і певною мірою зацікавленість військовослужбовців групи, значно знижує ймовірність випадкових відповідей.

Недолік варіанту: звужує можливості більш детальної оцінки якості міжособистісних зв’язків у групі.

Необхідні умови проведення:

1. Соціометричне опитування не слід організовувати і проводити як примусовий захід. Військовослужбовцям треба пояснити: це практична й необхідна справа, що має серйозне значення для якості їх подальшого спілкування і спільної служби.

Якщо навіть після цього окремі військовослужбовці групи відмовилися від участі в опитуванні, це – цілком нормальне явище. Більше того, відмова від участі в опитуванні – це теж свого роду інформація щодо взаємин даних військовослужбовців у групі.

2. Військовослужбовці, які беруть участь в опитуванні, повинні мати досвід спільної діяльності не менше 3-4-х місяців.

3. Колектив підрозділу (групи, команди), має нараховувати не більше 25 (максимум – 30) осіб, інакше військовослужбовцям буде складно робити вибори, психологу – обробляти результати.

Порядок дій при проведенні соціометричного дослідження:

1. Постановка завдання дослідження (“що саме треба дізнатися”), формулювання питань для опитування військовослужбовців.

Приклади:

- хто з військовослужбовців групи є найбільш авторитетним і шанованим – питання “Кого з товаришів ви волієте (не волієте) бачити командиром своєї групи?”;

- хто з військовослужбовців групи є найбільш товариським, компанійським – питання “З якими товаришами вам найбільш легко і приємно (складно і неприємно) спілкуватися у вільний час?”;

- хто з військовослужбовців групи викликає найбільшу довіру – питання “Кому із товаришів ви охоче довірили би (ніколи не довірили би) свої таємниці?” тощо.

Опитування може проводитись як за одним питанням, так одразу і за декількома.

Кожен з військовослужбовців групи буде відповідати на ці питання, вибираючи в якості відповідей тих чи інших членів групи залежно від більшої або меншої схильності до них, переваги їх у порівнянні з іншими, довіри чи недовіри тощо.

2. Складання соціометричної картки з обраних питань.

Довідково: соціометричне опитування може проводитися як у формі анкетування, так і у формі інтерв’ю.

В першому випадку психолог просто роздає військовослужбовцям анкети, контролює їх заповнення, а потім збирає їх.

У другому випадку психолог зачитує перелік питань військовослужбовцям, які на попередньо підписаних (позначених власними номерами) чистих листах паперу, проставляючи номери питань, відразу ж відповідають на них.

Рис. 1. Зразок соціометричної анкети для опитування

(параметричний варіант опитування, 3 питання, група з 10 осіб, по 2 вибори)

___________________ __________________

(номер опитуваного в/службовця) (підрозділ, група)

3. Проведення самого дослідження.

3.1. Починається із вступного слова психолога, у якому він коротко й коректно, у доступній формі:

- визначає завдання дослідження;

- підкреслює його важливість і необхідність, переконливо просить відповісти на всі, у тому числі негативні питання;

- пояснює порядок проведення дослідження;

- попереджає про неприпустимість розмов та порад із сусідами;

- запевняє військовослужбовців групи у повному збереженні таємниці їхніх відповідей.

3.2. Після вступного слова всім військовослужбовцям:

- роздається (повідомляється) єдиний пронумерований список прізвищ військовослужбовців досліджуваного підрозділу (групи). Нумерація замість прізвищ вводиться з метою дотримання умови анонімності дослідження.

Списки для роздачі мають бути підготовлені завчасно (для усіх чи хоча б по одному списку на один стіл). Якщо немає умов або часу для підготовки екземплярів списку для військовослужбовців, його можна продиктувати;

Рис. 2. Зразок нумерованого списку для групи з 10 осіб

- роздаються соціометричні анкети;

- роз’яснюється, скільки виборів можна зробити за кожним питанням (в залежності від обрання непараметричного чи параметричного варіанту опитування).

3.3. На отриманій соціометричній анкеті кожен військовослужбовець проставляє свій номер (той, під яким записане його прізвище в загальному списку), у верхньому правому – назву свого підрозділу (групи).

3.4. Військовослужбовець позначає у анкеті свої вибори за кожним питанням (номери обраних військовослужбовців).

3.5. Після завершення відповідей військовослужбовці здають заповнені анкети психологу.

4. Обробка результатів соціометричного опитування.

Може виконуватися такими способами:

- табличний (соціометрична матриця);

- графічний (соціограма);

- індексологічний (соціометричні індекси).

Найпростішим варіантом і, водночас, доступним для сприйняття вважається табличний метод із складанням соціоматриці (таблиці з результатами).

4.1. Побудова соціоматриці, тобто зведення всіх результатів опитування в таблицю.

Для результатів за кожним напрямком взаємодії (див. рис. 1 “Зразок анкети”) будується окрема соціоматриця.

Вибори, зроблені кожним військовослужбовцем, заносяться у горизонтальні рядки матриці з його номером.

При цьому використовуються такі умовні позначки:

+ – позитивний вибір; – взаємний позитивний вибір;

– – негативний вибір; – взаємний негативний вибір.

Стан байдужого ставлення військовослужбовців один до одного взагалі не позначається, клітинка в таблиці залишається порожньою.

Рис. 3. Приклад соціометричної матриці групи (10 осіб, параметричний варіант по 2 вибори), побудованої за напрямком взаємодії “Довіра”

	Кого обирає
Хто обирає					+				–	­–
					+	–				–
	–				+	+			–
		+	–		+			–
				+			+		–	–
	–							+	–	+
		–	+			+
	+								–	+
			–		+			+		–
	–		+		+		–
Кількість здійснених виборів	К+’
К–’
∑ ’

4.2. Інтерпретація отриманих результатів.

Числа виборів К₊^’ та К_–^’ , отриманих кожним військовослужбовцем, є мірилом його положення в підрозділі (групі), вимірює його “соціометричний статус” та дозволяє віднести його до однієї з п’ятьох умовних категорій за цим статусом.

Якщо військовослужбовець отримав:

- найбільшу кількість позитивних виборів К₊^’ та найменшу кількість негативних виборів К_–^’, а отже, користується найбільшою популярністю, симпатією, то він відноситься до категорії “зірок”;

- середнє число позитивних виборів К₊^’ – категорія “улюбленців”;

- менше середнього числа позитивних виборів (К₊^’=1-2) – категорія “нейтральних”;

- не отримав жодного вибору (К₊^’ та К_–^’ = 0) – категорія “ізольованих”;

- якщо отримав тільки негативні вибори К_–^’ – категорія “відкинутий, ізгой”.

Взаємні позитивні вибори вказують на можливе товаришування (дружбу) між військовослужбовцями.

Взаємні негативні вибори вказують на наявні протиріччя між військовослужбовцями. Якщо взаємне заперечення двох військовослужбовців проходить за всіма критеріями (питаннями, якщо їх було декілька у опитуванні), то це свідчить про наявність серйозного конфлікту між ними, причому він може зовні й не виявлятися.

Якщо хтось із військовослужбовців робить значну кількість негативних виборів стосовно інших (у непараметричному варіанті), це свідчить про те, що він є найбільш конфліктним членом колективу.

З наведеного прикладу соціометричної матриці групи (рис. 3) можна зробити такі попередні основні висновки:

1. Найбільше у колективі довіряють військовослужбовцю 5 (“улюбленець”).

2. Найменше у колективі довіряють військовослужбовцю 9 (“відкинутий”).

3. Між військовослужбовцями 1 і 2, скоріш за все, склалися особливо приязні стосунки (товаришування, дружба).

4. Між військовослужбовцями 7 і 8, скоріш за все, склалися неприязні стосунки (є протиріччя).

Рис. 4. Приклад соціометричної матриці групи (10 осіб, непараметричний варіант), побудованої за напрямком взаємодії “Довіра”

Кого обирає

Кількість здійснених виборів

К+

К–

∑

Хто обирає

­–

+

–

+

–

–

+

+

+

–

–

+

+

+

–

+

–

+

–

Кількість здійснених виборів

К+’

К–’

∑ ’

При непараметричному варіанті опитування (з нефіксованою кількістю виборів) до соціометричної матриці вводяться показники К₊, К_– та ∑, що означають,відповідно, кількість позитивних, негативних виборів, зроблених військовослужбовцем, та їх суму.

З наведеного прикладу соціометричної матриці групи (рис. 4) можна зробити такі попередні основні висновки:

1. Найбільше у колективі довіряють військовослужбовцю 5 (“улюбленець”).

2. Найменше у колективі довіряють військовослужбовцю 9 (“відкинутий”).

3. Між військовослужбовцями 1 і 2, скоріш за все, склалися особливо приязні стосунки (товаришування, дружба).

4. Між військовослужбовцями 7 і 9, скоріш за все, склалися неприязні стосунки (є протиріччя).

5. Військовослужбовець 6 не визначився з довірою до товаришів або ухилився від відповідей.

6. Військовослужбовець 4 є “ізольованим”.

Використання соціометрії дозволяє керівному складу військової частини (підрозділу) у подальшому обґрунтовано приймати певні рішення, наприклад, здійснювати потрібні перегрупування військовослужбовців у підрозділах (групах, командах) так, щоб знизити напруженість у колективі, що виникає через взаємну неприязнь деяких членів групи.

При цьому слід пам’ятати, що соціометрія не є радикальним способом вирішення внутрішньогрупових проблем, і не дає повних вичерпних відповідей на проблемні питання. Отримана шляхом проведення соціометричних досліджень повинна доповнюватись та уточнюватись за допомогою власних спостережень, експертних оцінок (суджень) керівного складу, індивідуальних бесід з військовослужбовцями тощо.