Військово-патріотичне виховання.

ВИТЯГ З КОНЦЕПЦІЇ

військово-патріотичного виховання у Збройних Силах України

(затверджено наказом Міністра оборони України 08.06.2010 № 295)

3. В основу військово-патріотичного виховання у Збройних Силах України покладено формування в особового складу патріотизму як однієї з найвищих духовних цінностей, що проявляється у самовідданій любові громадянина до своєї Батьківщини, усвідомленій потребі та прагненні зміцнювати і захищати її.

Патріотизм є важливою якістю особистості українського громадянина, що містить ціннісний, емоційно-почуттєвий, інтелектуальний, вольовий, мотиваційний та діяльнісний компоненти. Він проявляється в конкретних вчинках і діяльності людини Зароджуючись із любові до своєї “малої Батьківщини”, патріотичні почуття, проходячи низку етапів на шляху до своєї зрілості, підіймаються до загальнодержавної патріотичної самосвідомості, до усвідомленої любові до України, готовності до активної діяльності задля неї. У патріотизмі гармонійно поєднуються найкращі національні традиції українського народу із відданістю Вітчизні та готовністю до її захисту.

5. Військово-патріотичне виховання як складова патріотичного виховання є процесом цілеспрямованого, систематичного, організованого та планомірного впливу його суб’єктів на свідомість і поведінку особового складу задля формування в нього патріотизму через виховання високих громадянських, моральних, психологічних, військово-професійних і фізичних якостей, необхідних для реалізації його інтелектуального та творчого потенціалу в інтересах всебічного розвитку суспільства і Збройних Сил України, а також забезпечення безумовної готовності до сумлінного виконання військового обов’язку та захисту Вітчизни.

7. Основні завдання військово-патріотичного виховання:

утвердження в свідомості особового складу Збройних Сил України любові до України та її Збройних Сил, глибоких національних почуттів і патріотичних переконань, поваги до української мови, культури, історичного минулого, національних і військових традицій, гордості за належність до своєї держави, віри в її процвітання, згуртування особового складу навколо ідеї незалежності України;

виховання в особового складу поваги до Конституції України і законів України, вимог Військової присяги та статутів Збройних Сил України, високоморальних і патріотичних норм поведінки та діяльності, формування в них готовності до свідомого виконання своїх обов’язків і збройного захисту держави в цілому;

формування в особового складу Збройних Сил України гордості та поваги до державних символів України (Державного Прапора України, Державного Герба України, Державного Гімну України), бойових прапорів військових частин (з’єднань) Збройних Сил України, військових ритуалів і військової символіки;

поглиблення знань особового складу з історії України та її Збройних Сил (військових формувань українців), протидія викривленню та фальсифікації історії і турбота про її об’єктивне та неупереджене висвітлення, збереження українських військових традицій і започаткування нових;

всебічне використання у військово-патріотичному вихованні потенціалу навчальних закладів, військово-патріотичних об’єднань, наукових, громадських, молодіжних, ветеранських, спортивних, культурно-просвітницьких та інших організацій (установ);

створення у Збройних Силах України пріоритетних умов для розвитку воєнно-історичної роботи, діяльності засобів масової інформації, закладів культури та мистецтва, що об’єктивно висвітлюють життєдіяльність військових формувань, протидіють бездуховності, міжнаціональній ворожнечі, проявам антисоціальних явищ, зневазі до людини, культу насильства і жорстокості тощо;

формування позитивного іміджу Збройних Сил України, популяризація та підвищення в українському суспільстві престижу військової служби, вдосконалення військово-професійної орієнтації та допризовної підготовки молоді, військово-шефської роботи;

популяризація національного військово-музичного та аматорського мистецтва, досягнень військових спортсменів;

підтримка взаємодії із громадськими та релігійними організаціями з метою виховання патріотизму в особового складу і формування високого морально-психологічного потенціалу Збройних Сил України.

10. Система військово-патріотичного виховання у Збройних Силах України включає відповідні теоретико-методологічні та методичні засади (цілі, ідеї та цінності, закономірності, принципи, методи, форми тощо), нормативно-правову основу, а також комплекс заходів щодо формування в особового складу патріотичних почуттів, поглядів і переконань.

Основне місце в системі військово-патріотичного виховання у Збройних Силах України посідають заходи масової військово-патріотичної роботи, які мають здійснюватися органами військового управління за участю представників органів державної влади та місцевого самоврядування, засобів масової інформації, навчальних закладів, наукових установ, громадських і релігійних організацій тощо.

Правова підготовки

ВИТЯГ З ІНСТРУКЦІЇ

з організації правової підготовки у Збройних Силах України

(затверджено наказом Міністра оборони України від 03.06.2014 № 306 зі змінами, наказом Міністерства оборони України від 13.08.2013 № 555)

1.2. Правова підготовка у Збройних Силах України – це система заходів, спрямованих на формування у військовослужбовців Збройних Сил України належної правової культури, стійких переконань, навичок та звичок правомірної поведінки, неухильного додержання правових норм та запобігання випадків порушення чинного законодавства і спрямована на підтримання у Збройних Силах України військової дисципліни та правопорядку.

1.6. Основні завдання правової підготовки:

доведення до особового складу нормативно-правових актів;

підвищення рівня правової культури, правової обізнаності військовослужбовців, виконання і застосування ними вимог законодавства під час виконання службових обов’язків та у побуті;

виховання у військовослужбовців почуття нетерпимості до протиправної поведінки.

3.1. Формами проведення правової підготовки є:

заняття з правової підготовки;

правове інформування;

консультації з правових питань службової діяльності.

3.1.1. Заняття з правової підготовки з військовослужбовцями військ (сил) проводяться 1 раз на місяць по 1 годині.

5.1. Індивідуальні оцінки з правової підготовки визначаються на основі усних, письмових відповідей на запитання або у вигляді тестових завдань (не менш 10 питань).

5.1.1. Оцінка усної, письмової відповіді визначається:

“відмінно” – якщо той, хто навчається, опанував матеріал правової підготовки, показав глибокі знання з поставленого питання, виявив знання додаткового матеріалу та практично може використати під час виконання функціональних обов’язків;

“добре” – якщо той, хто навчається, опанував матеріал правової підготовки, показав знання з поставленого питання, відповів по суті правильно, але недостатньо повно та з несуттєвими помилками;

“задовільно” – якщо той, хто навчається, в основному опанував матеріал правової підготовки, але показав слабкі знання з поставленого питання, відповів неповно з суттєвими помилками;

“незадовільно” – якщо той, хто навчається, не засвоїв програмного матеріалу та у відповіді не розкриває суті поставленого питання.

5.1.2. Оцінка за виконання тестових завдань визначається, на основі кількості вибраних правильних відповідей:

“відмінно” – якщо той, хто навчається, правильно відповів на всі питання;

“добре” – якщо той, хто навчається, правильно відповів на 80 % питань;

“задовільно” – якщо той, хто навчається, правильно відповів на 70 % питань;

“незадовільно” – якщо не виконано вимоги на оцінку “задовільно”.

5.2. Оцінку навчальній групі підрозділу слід визначати на підставі індивідуальних оцінок:

“відмінно” – якщо не менше 90 % військовослужбовців отримали позитивні оцінки, з них 50 % – “відмінно”;

“добре” – якщо не менше 80 % військовослужбовців отримали позитивні оцінки, з них не менше 50 % – “добре” та “відмінно”;

“задовільно” – якщо не менше 70 % військовослужбовців отримали позитивні оцінки;

“незадовільно” – якщо не виконано вимоги на оцінку “задовільно”.