Лабораторна робота 3.2

3.2. Визначення нормальної крутості цементного тіста.

Визначення нормальної крутості цементного тіста зводиться до встановлення кількості води (в процентах від маси взятого цементу), необхідної для на­дання цементному тісту відповідного (умовного) ступеня плас­тичності. Ці дані потрібні для наступних визначень термінів ту­жавлення і рівномірності зміни об'єму.

Нормальну крутість цементного тіста визначають на приладі «Вика».

Прилад “Вика” уявляє собою штатив з міною лінійкою, стержень, в якому розташовується товкачик чи голка. В основі штативу розташовується кільце для цементного тіста яке розташовується на скляній пластинці.

Перед початком випробування переконуються, що рухомий стержень приладу падає вільно, товкачик — чистий, стрілка при стиканні товкачика із скляною пластинкою стоїть на нулі. Кіль­це і пластинку змащують тонким шаром машинного масла.

Для приготування цементного тіста відважують 400 г цемен­ту, висипають його в сферичну металеву чашку, попередньо про­терту вологою тканиною. У цементі роблять заглиблення, в яке за один прийом вливають попередньо відміряну воду в кількості, необхідній для одержання цементного тіста нормальної крутос­ті. Кількість води для першого пробного замішування цементу орієнтовно 100...112 см³, тобто 25...28 % маси цементу. Заглиблен­ня, в яке була налита вода, за допомогою стальної лопатки за­повнюють цементом і через 30 с після цього обережно перемішу­ють, а потім енергійно розтирають тісто лопаткою у взаємно пер­пендикулярних напрямах, періодично повертаючи чашку на 90°. Тривалість перемішування і безперервного розтирання з моменту замішування цементу водою 5 хв.

По закінченні перемішування цементне тісто укладають за один прийом у кільце, яке п'ять-шість разів струшують, постуку­ючи пластинкою з притиснутим до неї кільцем об поверхню сто­ла. Надлишок цементного тіста зрізають ножем, який попередньо протирають вологою тканиною. Кільце на скляній пластинці ставлять під стержень приладу «Вика» товкачик приводять у стикання з поверхнею тіста в центрі кільця і закріпляють у та­кому положенні затискним гвинтом. Швидко відгвинчують за­тискний гвинт, і стержень разом з товкачиком вільно занурюєть­ся в тісто. Через 30 с з моменту звільнення стержня фіксують глибину занурення товкачика за шкалою приладу.

Крутість цементного тіста вважається нормальною, якщо тов­качик не доходить до скляної пластинки на 5...7 мм. Якщо він, занурюючись у цементне тісто, зупиниться, дослід повторюють із більшою кількістю води, а якщо нижче—з меншою, домага­ючись занурення товкачика на глибину, що відповідає нормаль­ній крутості тіста. Кількість води, яка добавляється для одер­жання тіста нормальної крутості, вираженої в процентах маси цементу, визначають із похибкою до 0,25 %.

Хід роботи і дані визначення записують до журналу. Початок і кінець тужавлення цементу (ДСТУ 310.3—76*) визначають на цементному тісті нормальної крутості за допомогою приладу «Вика».

Вид цементу........

Маса цементу........ г.

Необхідна кількість води для одержання цементного тіста нормальної крутості........ г.

Тривалість перетирання тіста........ хв.