Показники витрат обігу споживчого товариства за звітній рік

БІЛЕТ № 19

Облік позик банку.

Якщо для започаткування підприємницької діяльності буде достатньо власних коштів, то в її подальшій роботі виникає проблема нестачі обігових коштів (потреба у зовнішніх джерелах фінансування). Одним з таких джерел є можливе залучення позикових коштів, тобто отримання в борг з певними зобов'язаннями. При цьому ототожнюють два поняття — позика і кредит. Позика — це вид фінансової операції, в процесі здійснення якої одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальнику) у власність або оперативне управління гроші або товарні цінності, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю в обумовлений час таку ж суму грошей або рівну кількість товарних цінностей того ж роду та якості. Отже, позика надається завжди на умовах повернення, але без комерційного зиску, тобто безкоштовно. Кредит — це вид фінансової операції з надання однією стороною іншій стороні позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою певного відсотку. В залежності від терміну видачі позики поділяються на короткострокові і довгострокові. Так, позики на виробничі потреби є короткостроковими, вони виділяються на термін не більше одного року. Довгострокові позики видаються на капітальні вкладення. Термін їхнього погашення, як правило, складає декілька років. За користування позиками сплачують певні відсотки. Погашення позик відбувається на основі платіжних доручень про перерахування коштів з поточного рахунка. Використання позикового капіталу здійснюється на основі кредитного договору, і є можливим, коли прибуток підприємства покриває витрати по сплаті процентів за кредит. Для банку важливо мати гарантію повернення виданого кредиту, забезпеченням якої служать застава, гарантія або порука. Для обліку позикових коштів малі підприємства можуть використовувати: 1) синтетичний рахунок 55 «Інші довгострокові зобов'язання» (спрощеного плану рахунків) або рахунок 50 «Довгострокові позики» (загального плану рахунків), на якому ведеться облік за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточними зобов'язаннями. За кредитом відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених), за дебетом-погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями. Аналітичний облік ведуть за позикодавцями (банками) в разі кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення кредиту (позики);
2) облік короткострокових позик ведеться малими підприємствами на синтетичному рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями» (спрощеного плану рахунків) або рахунок 60 «Короткострокові позики» (загального плану рахунків) — окремо за кожною сумою отриманої позики у національній та іноземній валюті за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує 12 місяців з дати балансу, та позиками, термін погашення яких минув. За кредитом відображаються суми одержаних кредитів (позик), за дебетом — погашення заборгованості за ними та переведення до довгострокових зобов'язань у разі відстрочення кредитів (позик). Отримання і погашення позик відображаються у «Журналі обліку господарських операцій» згідно зі здійсненими бухгалтерськими проведеннями у Відомості 3-М (розділ І).

2. Аналіз виконання плану та динаміки витрат обігу у роздрібній торгівлі. Резерви економії витрат обігу.

Аналіз витрат сфери обігу слід починати з оцінки виконання їх кошторису – за загальною сумою та рівнем витрат до товарообороту, в тому числі за окремими статтями витрат. В процесі аналізу визначається планова та фактична структура витрат. Порівняння фактичних даних з кошторисними проводиться для оцінки відхилень фактичних показників витрат від запланованих в сумі, за рівнем та структурою витрат. Найбільші відхилення по окремих статтях, а також статті, які займають найбільшу питому вагу у сумі витрат, потребують першочергової уваги при подальшому поглибленому аналізі витрат.

Аналіз виконання кошторису витрат доцільно оформити в аналітичну таблицю, дані якої дозволяють обгрунтовано надати оцінку відхиленням фактичних витрат від запланованих і представити це наочно.

Аналіз витрат поглиблюється оцінкою їх динамічних змін. Правильне визначення динаміки потребує попереднього приведення аналізуємих даних у співставлений вигляд. Це означає, що слід врахувати зміни цін на товари, тарифів за електроенергію, воду, опалення, газ, зміни орендних ставок тощо. В першу чергу обсяг фактичного товарообороту перераховується за цінами попереднього року (РТОзв⁰) за допомогою індексу цін (Іцін) РТОзв⁰ = РТОзв / Іцін де РТОзв – фактичний обсяг роздрібного товарообороту звітного періоду в діючих продажних цінах.

Загальна оцінка витрат обігу надається за такими їх показниками

Показники витрат обігу споживчого товариства за звітній рік

№ П/П	Показники	Позначки	Алгоритм розрахунку
1.	Фактична сума витрат обігу	∑ВО	Див ф. №2 “Звіт про фінансові результати”
2.	Рівень витрат обігу, %	РВО	åВО / РТО х 100
3.	Зміна рівня витрат	ΔРВ	РВОф –РВОпл(0)
4.	Відхилення витрат обігу:
	а) абсолютне	Δ∑ВО	åВоф - åВопл(0)
	б) відносне	Δ∑ВОвідн	(РВОф-РВОм)*РТО:100
5.	Темп зміни витрат обігу, %	ТΔВО	РВОф / РВОпл(0)
6.	Темп приросту (спаду) витрат обігу, %	Тпр(спаду)	ТΔВО%-100
7.	Затратовіддача	ЗВ	РТО / åВО=,показує, що обсяг реалізації товарів що припадає на 1 грн. товарообороту
8.	Затратомісткість	ЗМ	åВО / РТО=, показує величину витрат на 1 грн. товарообороту коп.

За наведеними показниками, розрахованими за відповідними даними за рік і по кварталах, надається загальна оцінка витрат обігу підприємства. Повний аналіз витрат обігу здійснюється один раз у квартал, неповний аналіз витрат проводиться щомісячно. При цьому доцільно порівнювати фактичні затрати з допустимими за кошторисом, з прогнозним, з рівнем витрат підприємств-конкурентів. Крім того, показники зміни витрат обігу слід порівняти з індексами або темпами зміни обсягів товарообороту та прибутку. Позитивними вважаються тенденції, коли:

ІП>ІВО або ТП>ВО <

ІРТО>ІВО або ТРТО>ТВО, де ІП(ТП) – індекс (темп, %) зміни прибутку, І(Т)РТО - індекс (темп, %) зміни товарообороту, І(Т)ВО - індекс (темп, %) зміни витрат обігу.

Аналіз щомісячних відхилень витрат обігу на зарубіжних фірмах посідає перше місце серед термінових робіт наприкінці місяця. Він включає три етапи: 1)вивчення відхилень витрат у сумі і за рівнем, 2)встановлення причин цих відхилень, 3)розподіл відповідальностей. Впровадження ринкових реформ у вітчизняну економіку вимагає від працівників бухгалтерської і фінансової служб підприємства здійснення обліку та аналізу витрат обігу за центрами відповідальності (структурними підрозділами), що сприятиме доцільності і раціональності витрачання усіх видів ресурсів на підприємствах торгівлі.

Особливого значення в цьому відношенні набуває факторний аналіз витрат обігу.