Структура дипломного проекту

Дипломний проект складається з титульного листа, завдання на дипломне проектування, пояснювальної записки, графічних матеріалів, додатків.

Титульний лист – це заголовний аркуш документа, що не входить у загальну кількість сторінок проекту, і містить назву теми дипломного проекту, прізвище, ім’я та по батькові студента, гриф допуску дипломного проекту до захисту та інші реквізити (див. додаток 1).

Завдання на дипломне проектування затверджується заступником директора з навчальної роботи і видається студенту за 3-4 місяці до захисту дипломного проекту. В ньому відображені вихідні дані для виконання дипломного проекту, його структуру, календарний план виконання роботи та інші реквізити (див. додаток 3).

Пояснювальна записка – це текстовий документ, який містить технічну та графічну інформацію. Пояснювальна записка оформлюєтьсяна стандартних листках формату А₄, які мають стандартну рамку із штампом в нижній частині і складається зі змісту, реферату, вступу, текстової частини, висновків, списку використаних джерел, таблиць, додатків тощо.

У пояснювальній записці дипломного проекту повинні бути посилання на всі листи графічних матеріалів.

Графічні матеріали виконуються на креслярському папері формату А₁ (594х841 мм). За необхідності допускається використовувати інші формати: А0 (84х1189 мм), А2 (420х594 мм), А4 (210х297 мм), А5 (148х210 мм), а також додаткові похідні формати, які створюються збільшенням сторін основних форматів на величину, кратну їх розмірам. Листи графічної частини виконуються тушшю, акварельними фарбами.

1.4. Робота з науковими та літературними джерелами

В процесі підготовки до виконання дипломного проекту підбираються і вивчаються літературні джерела, складається бібліографія. Дієву допомогу студентам в цьому надають викладач та працівники бібліотеки.

Спочатку потрібно ознайомитись з основною літературою (підручниками, навчальними посібниками, теоретичними статтями), а потім – з існуючими нормативними документами (нормами, правилами, інструктивними матеріалами тощо).

Попереднє ознайомлення включає побіжний огляд змісту, читання передмови, анотації. Розділи, що мають особливе значення для дипломного проекту, старанно обробляють, звертаючи увагу на ідеї й пропозиції щодо вирішення проблемних питань обраної теми.

В процесі опрацювання літератури на окремих картках роблять конспективні записи, виписки з тексту, цитати, цифровий матеріал. При цьому слід обов’язково робити повні бібліографічні записи джерел: автора, назви книги (статті, видавництва, року видання, номери сторінки) (див. додаток 10).

2. Оформлення пояснювальної записки

2.1. Зміст

Зміст розміщується на початку пояснювальної записки і містить перелік її структурних компонентів: реферату, вступу, розділів, підрозділів, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Навпроти назви кожного компоненту записки проставляється номер його початкової сторінки (див. додаток 4).

Реферат

Реферат – це скорочене викладання обсягу та змісту первинного документу, тобто пояснювальної записки та креслень з основними розробками та висновками (ГОСТ 7,9-77).

У рефераті увагу концентрують на нових матеріалах викладених у проекті і складають його за таким планом:

- обсяг первинного документу (кількість аркушів креслення, сторінок текстового документу, ілюстрації);

- тема предмет (об’єкт), характер та мета роботи;

- методи проведення роботи; якщо метод новий або розроблений автором, то наводять його суть; якщо метод широко відомий, то вказують тільки його назву;

- конкретні результати, економічна ефективність виконаної автором розробки, дають основні теоретичні, експериментальні, розрахункові результати, виділяючи розробки, впроваджені у виробництво, виконані на рівні раціоналізаторських пропозицій, винаходів, відкриттів або інші розробки, які є найважливішими в проекті;

Викладання матеріалу в рефераті повинне бути стислим і точним. Слід використовувати вирази, які застосовують у наукових і технічних документах, стандартизовану термінологію; уникати незвичайних термінів і символів. Рекомендується вживати скорочення і абревіатури згідно з ГОСТОМ 7,11088, ГОСТ 7,12-77 або прийняті в міжнародній практиці.

Одиниці вимірювання слід наводити в одиницях міжнародної системи. Дозволяється включати до реферату ілюстрації та таблиці, якщо вони допомагають розкрити основний зміст документа і скоротити його обсяг. Реферат належить виконувати обсягом не більше 500 слів, і, бажано, щоб він уміщався на одній сторінці формату А4.

Вступ

У вступі висвітлюється оцінка сучасного стану проблеми, прогалини знань, що існують в даній галузі, актуальність обраної теми, зміст запрограмованих заходів та їх обґрунтування. Обсяг вступу – 2-3 сторінки.

2.4. Ґрунтово-гідрологічні та кліматичні умови

2.4.1. Грунтово-гідрологічні умови

Ґрунтові умови розглядаються з точки зору придатності їх для зростання рослин, а рельєф – фізичної доступності для людини і впливу на мікроклімат. При оцінюванні ґрунтів необхідно вказати такі їх якісні показники: тип ґрунту, товщина родючого шару грунту, наявність потужного глиняного прошарку та кам’янистих включень тощо. Також слід охарактеризувати рельєф території вказуючи його форми (скелі, пагорби, горби, підвищення, впадини, яри, балки тощо), орієнтацію за сторонами світу (північна, південна, східна, західна, північно-західна, північно-східна, південно-західна, південно-східна) та параметри (при розташуванні об’єкта на схилі необхідно вказати перепад висоти між верхньою і нижньою його точками; у випадку наявності впадини або розміщення об’єкта в балці – глибину відносно загального рівня поверхні землі; розміщення об’єкта на підвищенні, горбу і т.д. диктує інші величини, а саме висота розташування об’єкта над загальним рівнем поверхні землі, яка оточую даний елемент рельєфу).

Гідрологічні умови диктують вибір технології посадки рослин (у випадку значного зволоження ділянки необхідно робити дренаж і навпаки в сухих умовах створювати глиняний замок) та проектний асортимент рослин (ксерофіти – в сухих умовах; мезофіти – на свіжих і вологих ґрунтах; гігрофіти – в умовах перезволоження, заболочення ділянки). В даному підрозділі необхідно вказати рівень ґрунтових вод та характер водного живлення – дощовими опадами, талими водами тощо. Також слід зазначити чи підтоплюється дана ділянка талими водами весною і значним дощовими опадами влітку.

2.4.2. Кліматичні умови

В даному підрозділі наводяться дані агрометеорологічної станції про середньорічну температуру повітря протягом сезону та окремо взимку, середньорічну суму опадів, перші осінні та останні весняні заморозки, тривалість вегетаційного сезону.

2.5. Характеристика об’єкта

2.5.1. Місцерозташування і функціональне призначення об’єкта в системі озеленення населеного пункту

В даному підрозділі дається коротка характеристика місця розташування об’єкта озеленення, який вказаний в завдані, а саме: назва вулиці, населеного пункту, району, області, а також вказується площа його території.

2.5.2. Характеристика забудови та елементів благоустрою

Тут необхідно вказати будівлі, споруди, доріжки, майданчики, малі архітектурні форми, що там присутні, їх технічні параметри і стан, особливості розташування.

2.5.3. Інвентаризація та аналіз існуючих насаджень

Наводяться дані інвентаризації, що включають: кількісні і якісні показники деревних і чагарникових насаджень, породний склад, наявність газонного покриву та елементів квіткового оформлення, їх флористичний склад, площу яку вони займають, згідно з «Інструкцією з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України».

2.5.4. Санітарний стан об’єкта

Вказується санітарний стан ділянки: захаращеність побутовим сміттям і будівельними відходами, ступінь забур’янення і його флористичний склад. У випадку розташування об’єкта поблизу підприємства, вказати шкідливі речовини, які воно викидає згідно технологічного процесу виробництва (меблева фабрика викидає в повітря пил, фенольні сполуки, що входять до складу клею тощо). Необхідно вказати напрям переважаючих вітрів. Також слід зазначити шумовий режим території об’єкта у випадку його розташування біля трас, аеродромів, а також підприємств технологічний процес яких пов'язаний із створенням шумових ефектів.

2.6. Характеристика проектних пропозицій плануваня та озеленення території об’єкта

2.6.1. Функціональне зонування території об’єкта

В даному розділі згідно проектних пропозицій необхідно описати особливості зонування території об’єкта з детальним їх описом, де зазначається планувальна організація кожної зони (вказати елементи планування та їхні параметри), засоби і елементи ландшафтного дизайну, які використовуються для їх формування. Характеристика композиційних елементів повинна містити в собі дані, щодо їх параметрів (висоти, ширини, площі), особливості розташування в тій чи іншій функціональній зоні, структурні компоненти що їх формують (для кам’янистих гірок вказується тип каменю, види і форми рослин та особливості їх розташування; для водойм – тип каменю, особливості обрамлення водного дзеркала та рослинність, яка використовується для їх оформлення; для біогруп, рядових посадок, алей, масивів і т.д. – породний склад, кількість рослин, ярусність, структура (ажурна, щільна) та площа, яку вони займають).

Асортимент рослин

Дати характеристику деревним і чагарниковим рослинам, які проектуються в такому порядку: родина, рід, вид (українська і латинська назва), біологічні та екологічні особливості, характер використання.

Наприклад:

РОДИНА БУКОВІ – FAGACEAE A. E. R.

РІД ДУБ – QUERCUS L.

Дуб червоний – Quercus rubra L.

Біологічні особливості: листопадне дерево висотою до 40 м і 1,5 м в діаметрі з широко-яйцевидною кроною. Листки глибоколопатеві, на кінцях загострені, довжиною до 20см. Восени листя набувають червоний тон.

Екологічні особливості (відношення до світла, родючості і вологості ґрунту, температури і чистоти повітря,): світлолюбивий,невимогливий до ґрунту, добре зростає на сухих піщаних ґрунтах, віддає перевагу добре дренованим свіжим, вологим піщано-глинистим ґрунтам, переносить безболісно періоди літньої засухи, морозостійкий, стійкий до міських умов і промислових викидів, особливо стійкий до постійного впливу кислотних газів.

Особливості використання: використовується в алейних, рядових бульварних і вуличних насадженнях; добре виглядає в групових посадках і невеликих масивах в крупних садах і парках.

Примітка. Характеризуючи біологічну сторону деревних порід, необхідно основну увагу приділяти найбільш декоративним якостям рослини (форма крони; декоративність листя, плодів, квітів; колір кори стовбура і гілок тощо), а для гарноквітучих рослин необхідно вказати ще й період і тривалість їхнього цвітіння.

Створення водойми

Необхідно описати технологію влаштування водойми, вказати її параметри (глибину, ширину, довжину, площу) і форму, особливості формування профілю котловану (суцільний відкос, терасований відкос тощо). Визначення необхідної площі гідроізоляційної плівки передбачає розрахунки за формулою S_п = Ш_п + Д_п;

де Ш_п – ширина плівки,

Д_п – довжина плівки.

Відповідно ширина плівки знаходиться за формулою:

Ш_п= Ш_в+Г_в×2;

де Ш_в – максимальна ширина водойми;

Г_в – максимальна глибина водойми.

Довжина плівки знаходиться за такою формулою:

Д_п = Д_в + Г_в×2;

де Д_в – максимальна довжина водойми;

Г_в – максимальна глибина водойми.

2.7.4. Створення квітників

Необхідно описати технологію створення квітників та вказати їх параметри (довжину, ширину, площу тощо). Опис технології повинен містити в собі особливості підготовки грунту та посадка рослин.

2.7.5. Посадка дерев та чагарників

Посадка дерев і чагарників передбачає вибір технології їх посадки. Вибір тієї чи іншої технології диктують грунтово-гідрологічні умови, що склались на об’єкті та проектний асортимент рослин. Технологія посадки рослин на важких ґрунтах передбачає додавання до суміші матеріалів, що покращують їхній повітряний режим. Легкі ґрунти диктують зовсім інші умови, а саме потреба в затримані вологи в коренезаселяючому шарі грунту та збільшення елементів живлення. Надлишок вологи потребує правильного підбору асортименту порід та влаштування дренажу тощо.

Влаштування газону

Технологія влаштування газону передбачає вертикальне планування ділянки, підготовку грунту, посів насіння, полив молодих сходів, прополювання, а також скошування газону до моменту його здачі в експлуатацію. Необхідно описати всі вище перераховані етапи створення газону. Особливу увагу звернути на підготовку грунту як основну складову влаштування травостану. Вказати загальну площу газонів та окремо по кожному із його типів, що присутні на об’єкті.

2.7.7. Агротехніка догляду за насадженнями

В даному розділі необхідно описати технологію посадки дерев і чагарників, створення елементів композиції (кам’янистої гірки, рокарію, водойми, газону). Тут також слід вказати елементи благоустрою та їх параметри, особливості технології влаштування.

Агротехнічні заходи по догляду за насадженнями повинні містити рекомендовані операції догляду за деревами, чагарниками та газонами. Перелік і характеристика операцій повинні відповідати наявним елементам насаджень та газонам, а також відповідати призначенню об’єкта. Даний розділ не повинен містити зайву інформацію стосовно догляду за насадженнями, яка не відповідає призначенню об’єкта й наявним його елементам.

2.8. Механізація робіт

В даному розділі необхідно дати коротку характеристику тим засобам механізації, які використовуються при створенні об’єкта, а саме: влаштування водойми, газону, посадка дерев, чагарників, живоплотів тощо. Характеристику механізмам потрібно давати в розрізі їх призначення, принципу роботи, технологічних операцій щодо створення об’єкта, які буде виконувати та доцільності використання на даній площі.

2.9. Охорона праці та техніка безпеки при проведенні запланованих робіт

В даному розділі необхідно вказати закони, підзаконні акти та інші документи, які існують на сьогоднішній день і відповідно до яких здійснюється організація виробничих процесів та дотримання охорони праці на підприємствах, заводах, установах та інших об’єктах господарювання. Тут повинна мітитись інформація стосовно охорони праці при проведенні тих чи інших запланованих технологічних робіт згідно із проектом.

2.9. Технологічна частина

Технологічна частина передбачає визначення об’ємів робіт (див. додаток 4) для влаштування елементів планування (доріжок, майданчиків, водойм), посадки зелених насаджень (дерев, чагарників, окремих великих екземплярів квіткових чи декоративно-листяних трав), створення квітників (клумб, партерів, груп, масивів, рабаток тощо) та газонів (партерних, звичайних, лугових, мавританських, спортивних, спецпризначення). Даний розділ передбачає розробку календарного плану робіт щодо створення об’єкта зеленого будівництва, який повинен включати найменування технологічних операцій з вказанням строків її виконання та механізмів.

2.10. Економічне обґрунтування проектних рішень

Економічне обґрунтування включає в себе визначення вартості робіт та матеріалів при створенні об’єкта.

Охорона природи

Необхідно описати заходи, що використовуються для збереження (при піднятті загально рівня землі влаштовуються колодязі навколо старих рослин, а при понижені рельєфу чи попаданні його на відкос влаштовується підпірна стінка) деревних і чагарникових рослин (див. додаток 4). Підготовка грунту під газон або влаштування підземних комунікацій також передбачають проведення земляних робіт, які порушують його структуру, тому необхідно описати заходи, які сприятимуть її збереженню та ін.

Висновки

Висновки повинні містити узагальнену оцінку результатів роботи, яку можна сформувати на основі проведеного аналізу основних етапів виконання дипломного проекту.

У висновках відображаються проектні пропозиції щодо покращення планувальної організації об’єкта та його об’ємно-просторової структури, вказуються зміни функціонального зонування, а також обґрунтовуються заходи з поліпшення санітарно-гігієнічного стану даної території.

2.13. Список використаної літератури

В кінці пояснювальної записки наводиться список використаної літератури, в якому вказуються всі опрацьовані наукові джерела та обов’язково ті, на які є посилання в тексті.

Список літератури включає бібліографічний опис джерел, використаних під час роботи над темою. Укладаючи його, слід дотримуватись вимог державного стандарту. Так, література повинна бути записана в алфавітному порядку і мовою документа, спочатку україномовні видання, потім іншомовні (див. додаток).

Типові помилки, що зустрічаються в бібліографічних описах видань:

- видавництва, у т.ч. і спілка «Знання» не беруться в лапки;

- кількість сторінок позначається літерою с, а не стр.;

- дві крапки ставляться лише перед назвою виробництва, якщо ця назва пропускається, то перед роком виходу видання ставиться лише кома.

Статті із книг, журналів, газет, праць записують аналітичним описом, в якому подаються такі відомості: прізвище, ініціали автора статті, заголовок статті, після якого через позначення // йде повна назва джерела, в якому знаходиться стаття – за викладеними вище правилами повного опису та вказуються сторінки, а для періодичних видань зазначається назва журналу або газети, рік випуску, номер журналу, сторінки, а для газети – число і місяць.

В список літератури рекомендується включати основну спеціальну літературу, яка досліджується і на яку в роботі є посилання або з якою автор ознайомився, хоч і на неї і немає посилань.

Матеріали бібліографічного опису в списку літератури рекомендується розміщувати в такій послідовності:

1) державні документи і матеріали;

2) документи і матеріали Міністерства освіти і науки України;

3) література: вітчизняні видання (книги, статті), у т.ч. перекладені в алфавітному порядку і зарубіжні видання (книги, статті на іноземних мовах);

4) використані періодичні видання;

5) використані бібліографічні видання.

Додатки

Додатки оформляють як продовження дипломного проекту на наступних його сторінках або у вигляді окремої частини і розміщують їх у порядку появи посилань у тексті.

Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати свій тематичний заголовок та напис «Додаток» у верхньому правому куті (див. додатки). Текст кожного додатка, за необхідності, може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумерують у межах цього додатка.

Додатками можуть бути графічний матеріал, формули і розрахунки, оригінали фотокарток.

Додатки повинні мати спільну з текстом роботи наскрізну нумерацію сторінок.

3. Оформлення графічних матеріалів

Опорний план

Опорний план виконується на топогеодезичній підоснові. На опорному плані зображуються межі ділянки, прилеглі вулиці та інші території, а також існуюча ситуація: будівлі, споруди, водойми, дорожньо-стежкова мережа, деревно-чагарникові насадження, квітники, підземні комунікації (каналізація, водо- і газопровід, кабельна і теплова мережі тощо); рельєф з горизонталями зображують через 2 м, якщо план складений в М 1:2000, 1 м – М 1:1000, 0,5м – М 1:500.

На опорному плані повинні бути розміщені: напис «Опорний план …», масштаб, орієнтація за сторонами світу з розою вітрів(в лівому верхньому кутку), експлікація (табл.2), умовні позначення, існуюча асортиментна відомість рослин (табл.3) та існуючий баланс території об’єкту (табл.1), кутовий штамп (в правому нижньому кутку).

Баланс території об’єкта

Таблиця 1.

Експлікація будинків, споруд, майданчиків, малих архітектурних форм (існуючих)

Таблиця 2.

Асортимент дерев і чагарників

Таблиця 3.

* Вказується група порід для даної місцевості: паркоутворюючі, допоміжні, декоративні, екзоти.

Ретельне складання опорного плану реконструкції будь-якого об’єкта дає можливість без додаткового залучення посадматеріалу і дорогих транспортних витрат, іноді тільки системою пересадок, створити повноцінний об’єкт озеленення для подальшого використання.

Генплан

Генеральний план – основний документ, якийвиконується на топогеодезичній підоснові в таких масштабах: на об’єкти площею до 20 га – 1:500 ;20-100 га – 1:1000; 100-200 га – 1:2000; більше 200 га – 1:5000.

На план наносяться будівлі, споруди, МАФ, дорожньо-стежкова мережа, майданчики, стоянки для транспорту, водойми і водні споруди, пристрої для зовнішнього освітлення, інженерні споруди (містки, підпірні стінки), елементи художньо-декоративного оформлення (скульптура, декоративні та меморіальні пам’ятники), які проектуються, зберігаються та підлягають реконструкції, а також зелені насадження, газони, квітники та інші елементи озеленення існуючі та ті, що проектуються. Крім того на генеральному плані вказується ширина основних доріг, габарити майданчиків, будівель, квітників, а також відображаються горизонталі рельєфу. Всі споруди і заплановані елементи на плані нумеруються.

На полях генерального плану повинні бути розміщені: напис «Генеральний план …», масштаб, орієнтація за сторонами світу з розою вітрів (в лівому верхньому кутку), експлікація (табл.4), умовні позначення, баланс території об’єкта із запроектованими елементами (табл.5), основні техніко-економічні показники зовнішнього благоустрою (табл. 6), специфікація малих архітектурних форм і елементів художньо-декоративного оформлення (табл. 7), кутовий штамп (в правому нижньому кутку).

Генплан може виконуватися як в чорно-білих тонах, так і в кольорі (за допомогою кольорових олівців, акварельних і гуашевих фарб). Невеликі генплани зазвичай виконуються графічним способом з використанням штриховки рейсфедером або рапидографом, а також монохромної відмивки тушшю.

Експлікація будинків, споруд, майданчиків, малих архітектурних форм (проектних)

Таблиця 4.

Баланс території об’єкту

Таблиця 5.

Техніко-економічні показники зовнішнього благоустрою і озеленення

Таблиця 6.

Специфікація малих архітектурних форм

Таблиця 7.

Дендроплан

Дендроплан складається на об’єкти, що мають складну планувальну структуру. Масштаб виконання аналогічний масштабу в якому викреслюється генплан.

Дендрологічний план показує розміщення деревних і чагарникових рослин (в умовних позначеннях) у поєднанні з газонами, майданчиками, доріжками та водоймами. На плані формуються обриси масивів, куртин, груп, поодиноких дерев, будуються окремі пейзажні картини та окремі види.

На полях креслення дендроплану повинні бути розміщені: умовні позначення, орієнтація за сторонами світу з розою вітрів, асортиментна відомість деревних та чагарникових рослин (табл.8).

Відомість асортименту дерев і чагарників

Таблиця 8.

На великі за площею об’єкти озеленення або складні їх ділянки можуть викреслюватись декілька дендропланів, які відображають тимчасові насадження по деревним і чагарниковим породам відповідно із сезонністю цвітіння, поетапне формування садово-паркового ландшафту тощо. Квітники відображають на генплані і детально розробляють в робочих кресленнях. На великі і важливі об’єкти складають спеціальний проект квіткового оформлення.