Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Лекція 15. СпілкуванняПри спілкуванні Ви, насамперед, шукаєте в людині душу, її внутрішній світ К.С. Станіславський
Розглядаючи образ життя різних вищих тварин і людини, ми помічаємо, що в ньому виділяються дві сторони: контакти з природою і контакти з живими істотами. Другий тип контактів характеризується тим, що взаємодіючі одна з одною сторони є живими істотами, які обмінюються інформацією. Цей тип внутрішньовидових і міжвидових контактів називають спілкуванням. Спілкування властиве всім вищим живим істотам, але на рівні людини воно набуває удосконалених форм,, стаючи усвідомленим і опосередкованим мовою. Спілкування - це різноманітні контакти між людьми, зумовлені потребами спільної діяльності. Особливість спілкування - нерозривний зв'язок з діяльністю. Діяльність є головним середовищем і необхідною умовою виникнення й розвитку контактів між людьми, передачі необхідної інформації, взаєморозуміння та узгодження дій. Змістовний бік спілкування завжди становить інформація, зумовлена потребами взаємодії людей. Вона може стосуватися повідомлення нових знань, передавання певних умінь і навичок, навчання певної діяльності.
Види спілкування вирізняються за різними параметрами: /. Залежно від контингенту учасників: - міжособистісне спілкування - характерне для первинних груп, у яких усі члени підтримують між собою безпосередні контакти і спілкування один з одним; - особистісно-групове - одну зі сторін спілкування репрезентує особистість, а іншу - група; - міжгрупове - участь двох спільностей, кожна з яких обстоює свою позицію, прагне своїх цілей. 2. За мірою опосередкованості: - безпосереднє - коли співрозмовники безпосередньо сприймають один одного, встановлюють контакти; - опосередковане - це комунікація, в яку включена проміжна ланка - третя особа, технічний засіб або матеріальна річ. 3. За тривалістю: - короткотривале - виникає з ситуаційних потреб діяльності чи взаємодії й обмежується розв'язанням локальних комунікативних завдань; - довготривале - це взаємодія в межах однієї чи кількох тем, обмін розгорнутою інформацією щодо змісту предмета спілкування. Тривалість комунікативних зв'язків визначається цілями спілкування, потребами взаємодії та характером інформації, якою оперують співрозмовники. 4. За закінченістю: - завершене - коли повністю вичерпано зміст теми, причому його учасники однозначно оцінюють результати взаємодії як вичерпні; - незавершене - зміст теми розмови залишається нерозкритим до кінця і не відповідає очікуванням сторін. 5. За змістом: - матеріальне (обмін предметами і продуктами діяльності); - когнітивне (обмін знаннями); - кондиційне (обмін психічними або фізичними станами); - мотиваційне (обмін спонуканнями, цілями, інтересами, мотивами, потребами); - діяльнісне (обмін діями, операціями, уміннями). 6. За цілями спілкування: - біологічне - це спілкування, необхідне для підтримки, збереження і розвитку організму (спрямоване на задоволення органічних потреб); - соціальне - переслідує цілі розширення і зміцнення міжособистісних контактів, встановлення та розвитку інтерперсональних стосунків, особистісного росту індивіда.
Педагогічне спілкування (за висновками А.В. Петровського) у діяльності педагога є: - засобом розв'язання власне навчальних завдань, - системою соціально-психологічного забезпечення виховного процесу, - способом організації певної системи взаємовідносин учителя й учнів, що обумовлює успішність виховання та навчання, - процесом, без якого неможливе виховання індивідуальності учнів.
Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос - більш нічого. А серце б 'ється - ожива, Як їх почує!.. Знать, од Бога І голос той, і ті слова Ідуть меж люди!.. Т.Г. Шевченко
Паралельно з мовою як засобом спілкування за допомогою слова широко використовують немовні засоби - жести, міміка, інтонація, паузи, манери, зовнішність. Засоби невербальної комунікації як "мова почуттів" є продуктом суспільного розвитку людей, вони значно посилюють смисловий ефект вербальної комунікації, а за певних обставин можуть її замінювати. Жест - це соціально сформований та усталений рух, що передає певний психічний стан. Міміка та жести в процесі вербального спілкування дають можливість посилювати смислові наголоси інформації, що передається, посилювати емоційний ефект від усвідомлення її значущості. Набір жестів, які застосовує людина у спілкуванні, дуже різноманітний: 1) комунікативні жести - замінюють мовлення у спілкуванні й можуть уживатися самостійно: привітання, прощання, погрози, заборони тощо; 2) підкреслюючі жести - супроводжують мовлення людини й посилюють мовний контекст; 3) модальні жести - виразні рухи, що означають оцінку, ставлення до ситуації: жести невпевненості, страждання, роздумів тощо. На підставі зовнішнього вигляду людини складається перше враження про неї, яке часто визначає розвиток подальших стосунків. Зовнішній вигляд людини складається з тілесного вигляду, одягу, манери поводити себе, звичок. Важливу роль у ефективності спілкування відіграє просторове перебування співрозмовників одного стосовно іншого, дистанція та комунікативна спрямованість. Загальновідомо, що важливі політичні акції - переговори керівників, деякі зустрічі -проводяться за "круглим столом". Комунікативне значення дистанції у спілкуванні вивчає напрям психології, що має назву "праксеміка". Праксеміка виокремлює чотири дистанції: інтимна, особистісна (близькі друзі), соціальна (офіційні контакти), публічна (між чужими людьми). Відповідність невербальних засобів спілкування цілям і завданням, змісту словесної комунікації - значущий елемент культури спілкування. Така відповідність надзвичайно важлива в роботі педагога та всіх тих, для кого засоби вербальної та невербальної комунікації є інструментом їхньої професійної діяльності.
|