Типові логічні помилки

Дуже серйозною проблемою, пов’язаною з опрацюванням змісту тексту, є вироблення в редактора навиків усунення логічних помилок. А для цього слід ознайомитися з переліком типових логічних помилок, які трапляються в журналістських текстах.

Типові логічні помилки.

1. Підміна тези може здійснюватися як свідомо, так і несвідомо. При цьому замість тези обґрунтовують інше положення – ширше за обсягом, вужче, або й таке, що не має ніякого відношення до проголошеної тези (йдеться про «втрату тези», «перехід в іншу предметну сферу»).

Типовий прояв підміни тези – популізм.

2. Зсув плану розповіді з однієї сфери розповіді в іншу(переважно з політичної сфери в побутову).

Зсув плану викладу є поширеною логічною помилкою, суть її полягає в порушенні послідовності думок: необґрунтованому переходу до наступної тези або поверненню до того, що вже говорилося раніше.

Людство постійно стикається з новими проблемами, які необхідно розв’язувати, наслідком чого є формулювання все нових і нових тез. Слід враховувати, що одні положення є тезами (тобто такими, що потребують обгрунтування) для всього людства, а інші – для окремих груп людей, наприклад для певної аудиторії. При порушенні цього правила «обґрунтовують обгрунтоване».

3. Наступна група логічних помилок пов’язана з порушенням другого закону логіки – закону несуперечності (протиріччя), відповідно до якого не можуть бути одночасно істинними протилежні думки про той самий предмет, узятий у той самий час і в тому самому відношенні. В. І. Свинцов розрізняє контактні й дистантні, виразні й імпліцитні суперечності:

1) контактно-виразні суперечності (Лікар і медсестра виходили мовчки, про щось перемовляючись між собою);

2) контактно-імпліцитні суперечності (Перший приз здобув студент 3-го курсу, який набрав 15 очок, отримавши 12 перемогі звівши одну партію в шахи внічию);

3) дистантно-виразні суперечності (Мистецтво не знає обмежень. А через кілька абзаців: Мистецтво має різні обмеження, зумовлені християнською етикою, законами жанру тощо);

4) дистантно-імпліцитні суперечності («Ціни на продукти харчування в області з початку року зросли більше ніж на 8 %. … Згідно зі статистикою найбільше подорожчали яйця – аж на 6 %»).

4. Порушення причиново-наслідкового зв’язку в уривку тексту чи в тексті загалом. Суть цієї помилки полягає в тому, що при обґрунтуванні тези використовуються аргументи, які не можуть бути достатньою підставою для доведення істинності тези. «… А всі наші стоки виводяться на спеціальні поля, а не в річку. Так що нашої вини в забрудненні немає».

5.Сплутування причини й умови.

6. Сплутування причини й наслідку.

7. Недостатня обґрунтованість тези належною кількістю аргументів.

8. Пропущення потрібної ланки в ланцюзі логічних розмірковувань: «Люди мусять знати, що і як робить влада. Саме за це власть імущі недолюблюють пресу». Богдан фактично залишився без засобів до існування і мене дивує: є ж така організація, як Спілка журналістів України».

9. Подання як істинної тези, істинність якої ще треба підтвердити аргументами: «Всім доводиться часто бувати пасажиром Львівської залізниці».

10. Наведення аргументів, які не підтверджують, а, по суті, спростовують тезу: «Акція потрібна, хоча вже й трішки пізно...», «Каррерас співав непогано, але й не старався на всі сто…»

11. Поєднання як однорівневих, однопланових, однорід-них тих понять, які такими не є: «Місячне затемнення най-більше впливає на особисте життя, сферу кохання, дітей».

12. Поєднання як однорівневих, однопланових, однорідних тих понять, зміст яких частково перетинається, обсяги значення яких частково збігаються: «… На фоні зменшення кількості навмисних вбивств та розбоїв в області зросла за-гальна кількість злочинів».