Класифікація педагогічних програмних засобів.

Вимоги до ППЗ:

1) Відповідність темі і меті уроку

2) Наявність розділів, що забезпечують передачу знань, тренування і контроль за результатами навчання

3) Теоретичні відомості передаються невеликими порціями. На кожній екранній сторінці повинний бути логічно завершений розділ

4) Використання стандартних клавіш

Продовження роботи з програмою 25 хвилин.

28. Пропедевтичний курс навчання інформатики у 2 – 4 класах.

Курс «Інформатики» є підготовчим курсом, що передує більш широкому і глибокому вивченню базового курсу інформатики в середній школі, являє собою скорочений систематичний виклад основних питань науки інформатики та інформаційних технологій в елементарній формі, та носить світоглядний характер. Метою курсу «Інформатики» є формування і розвиток в учнів інформаційно-комунікаційної компетентності та ключових компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві. (зокрема ІКТ компетентності). Програма побудована лінійно – концентрично. Лінійність має за мету ознайомити учнів на пропедевтичному етапі вивчення базового курсу "Інформатика" з простими редакторами тексту, графіки, презентацій. Зміст понять поступово розширюється і доповнюється. У програмі конкретизовано зміст навчального матеріалу за кожним класом і подано відповідні вимоги до навчальних досягнень учнів. Зміст навчання інформатики структуровано за темами із визначенням кількості годин на їх вивчення. Такий розподіл змісту і навчального часу є орієнтовним. Програмою передбачено резерв часу, який можна додатково використати на вивчення тем курсу, а також для виконання додаткових навчальних проектів, проведення інтелектуальних конкурсів та творчих змагань в кінці кожного семестру або навчального року. Програмою передбачено резерв часу, який можна додатково використати на вивчення тем курсу, а також для виконання додаткових навчальних проектів, проведення інтелектуальних конкурсів та творчих змагань в кінці кожного семестру або навчального року.

На початковому етапі відбувається ознайомлення учнів із складовими частинами комп’ютера, їхнім призначенням, а також застосуванням комп’ютерів у різних сферах сучасного інформаційного суспільства. Спочатку (2-й клас) пропонується продемонструвати учням основні складові комп’ютера (системний блок, клавіатура і миша, монітор і принтер), повідомити про їх призначення, виробити навички використання миші і клавіатури за допомогою програм-тренажерів та розвиваючих програм.

На другому етапі (3-й клас) передбачається оглядове ознайомлення учнів з пам’яттю і процесором. У 2-у класі важливо навчити дітей правильно та швидко вводити літери, цифри і розділові знаки з клавіатури, а на кінець курсу учні мають досягти певної швидкості у клавіатурному введенні даних. Для цього необхідно передбачити систематичну роботу учнів з клавіатурним тренажером, розвиваючими та навчальними програмами при організації практичної складової уроку. Розкриття програмового матеріалу про інформацію та інформаційні процеси починається з ознайомлення учнів з поняттями повідомлення, інформація, дані, які вони мають розуміти на інтуїтивному рівні. При ознайомленні учнів з інформаційними процесами спочатку пропонується розглянути ті, що зустрічаються у життєдіяльності людини, і лише потім – інформаційні процеси, що реалізуються з використанням комп’ютера. Не доцільно вимагати від учнів точних означень всіх теоретичних понять, які розглядаються при вивченні змісту навчального предмета.

Вивчення програмового матеріалу про використання інформаційних технологій починається з ознайомлення учнів з графічним редактором, редактором комп’ютерних презентацій, текстовим редактором та формування навичок створювати та редагувати різноманітні об’єкти, здійснювати над ними типові операції по зміні значень властивостей. У ході реалізації цієї змістової лінії учні мають навчитися створювати і редагувати найпростіші графічні зображення, невеликі комп’ютерні презентації (3-5 слайдів), зокрема фотоальбоми, невеликі текстові документи (до 10 рядків) з прозовим і віршованим текстом, із вставленими графічними зображеннями, вміти виділяти фрагменти тексту, виконувати елементарні дії з редагування і форматування виділених фрагментів.

Комунікаційні технології опановуються учнями у процесі ознайомлення з поняттям комп’ютерної мережі (локальної і глобальної) та можливими напрямами їх використання в житті людини. Основну увагу приділено набуттю учнями початкових практичних навичок використання глобальної мережі Інтернет для пошуку необхідних текстових даних і зображень, їх перегляду і збереження, виконання інтерактивних завдань он-лайн в підтримку навчальних предметів, електронного листування при дотриманні вимог безпечної роботи дітей в Інтернеті.

Для формування міжпредметних компетенцій, особливо з курсом математики, у рамках пропедевтичного курсу програмою передбачено вивчення питань, пов’язаних з алгоритмами та їхніми виконавцями. У результаті ознайомлення з ними учні повинні розуміти на інтуїтивному рівні (а не на рівні строгих означень) поняття виконавця, його середовища, команди, системи команд виконавця, алгоритму, отримати перші уявлення про основні алгоритмічні структури, зокрема, слідування, розгалуження та повторення, навчитися виконувати готові алгоритми, а також складати прості алгоритми для виконавців, які працюють у певному зрозумілому для відповідної вікової категорії комп’ютерному середовищі, використовуючи просту систему їхніх команд. У програмі передбачено окремі години для роботи з програмами на підтримку вивчення навчальних предметів школи І ступеня. Крім того, доцільно використовувати на уроках різноманітні програми для розвитку логічного та критичного мислення, пам’яті, просторової та творчої уяви учнів.

29. Самостійна робота учнів на уроках інформатики.

Самостійна робота - робота, яка викон. без посеред. участі вчителя за його завданням в спеціально відведений для цього час. Це самостійне вивчення теорії за підручником, самост. складання алгоритмів, самост. розв. задач, виконання завдань. Самост. робота є не тільки форма роботи, а й метод навчання. «Ядром» самост. роботи є певна, поставлена вчителем, задача. Структура самост. роботи- змістовна, процесуальна та мотиваційна.

Ефективність самост. роботи залеж. від: змісту матеріалу; рівня підготовленості учнів; відношення учнів до предмету; дидактичних прийомів організації самост. роботи.