Організація обліку розрахунків за дивідендами.

Акціонери (засновники та учасники) мають право бра­ти участь у розподілі прибутку й отримувати його частку (диві­денди).

Однак слід зазначити, що визначення дивідендів, джерел та порядку їх нарахування і сплати в українському законодавстві є суперечним та неповним.

Дивіденди — це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до часток їхньої участі у власному капіталі підприємства.

Відповідно до Закону України від 18.06.91 р. № 1201-ХІІ «Про цінні папери і фондову біржу» (зі змінами і доповненнями) осно­вним джерелом сплати дивідендів за акціями є чистий прибуток товариства.

Дивіденди за акціями виплачуються один раз на рік за підсум­ками календарного року в порядку, передбаченому статутом ак­ціонерного товариства, за рахунок прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів до бюджету та процентів за банківсь­кий кредит.

Нараховані оголошені дивіденди за рахунок нерозподіленого прибутку відображаються записом:

Дебет 441 «Прибуток нерозподілений»;

Кредит 443 «Прибуток, використаний у звітному році»

(нарахований фонд дивідендів).

Додатковим джерелом сплати дивідендів (лише для привіле­йованих акцій) є резервний капітал. У тому разі, коли прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів за привіле­йованими акціями провадиться за рахунок резервного капіталу.

Нараховані оголошені дивіденди за привілейованими акціями за рахунок резервного капіталу відображаються записом:

Дебет 43 «Резервний капітал»;

Кредит 443 «Прибуток, використаний у звітному році»

(нарахований фонд дивідендів).

Таким чином, для нарахування дивідендів за привілейованими акціями існує два потенційних джерела: нерозподілений прибу­ток та резервний капітал, а для простих акцій лише одне джере­ло — нерозподілений прибуток.

Отже, привілейовані акції завжди мають привілей при розпо­ділі поточних дивідендів, тобто в першу чергу необхідно задово­льнити вимоги власників привілейованих акцій, і тільки опісля залишок загальних дивідендів може бути розподілений між прос­тими акціями. Відповідно до українського законодавства приві­лейовані акції можуть випускатися із фіксованим у відсотках до їх номінальної вартості щорічно виплачуваним дивідендом. Виплата дивідендів провадиться у розмірі, зазначеному в акції, не­залежно від розміру одержаного товариством прибутку у відпо­відному році. У тому разі коли прибуток відповідного року е недостатнім, виплата дивідендів по привілейованих акціях про­вадиться за рахунок резервного фонду. Порядок здійснення пере­важного права на одержання дивідендів визначається статутом акціонерного товариства.

Найбільш поширеними є привілеї кумулятивних дивідендів привілейованих акцій та привілеї некумулятивних дивідендів привілейованих акцій:

Кумулятивна привілейована акція має привілей, який визначає, що коли весь поточний дивіденд або його частину не спла­чено, то несплачена сума стає заборгованими дивідендами. Відповідно якщо привілейовані акції кумулятивні, то суму будь-яких заборгованих привілейованих дивідендів має бути сплачено до сплати будь-яких дивідендів по простих акціях.

Некумулятивні привілейовані акції не передбачають утворення заборгованості по дивідендах, тому будь-які пропущені дивіденди постійно втрачаються власниками цих привілейованих акцій.