Загальна характеристика банку

ВСТУП

У ринковій економіці зростає роль фахівців, здатних працювати в умовах різних форм власності і швидко змінних умовах господарювання. Готовність фахівця до професійної діяльності для роботи в підприємствах різних типів, видів і форм в умовах ринкової економіки багато в чому визначається якістю його практичної підготовки. Цей вид навчальної роботи являє собою невід'ємну і найважливішу частину процесу формування фахівців вищої кваліфікації.

Кваліфікований фінансист повинен володіти сучасними методами досліджень, майстерністю об’єктивного і всебічного аналізу результатів та показників господарської діяльності. Необхідно добре знати, як управляти фінансами, глибоко розуміти такі поняття ринкової економіки, як ділова активність, ліквідність, платоспроможність, запас фінансової стійкості, ступень ризику та інші, а також методику їх аналізу.

Метою практичної підготовки є апробації, закріплення і розширення студентами теоретичних знань, отриманих у вузі, придбаних практичних навичок виконання фінансових процедур, розвиток функцій організатора фінансового процесу, пропонованих господарниками з метою прийняття правильних управлінських рішень, і їхня координація.

Для досягнення зазначеної мети студенту необхідно прийняти особисту участь у реальному процесі фінансової діяльності підприємства, освоїти функціональні обов'язки, пов'язані з профілем майбутньої роботи, пройти стажування у фінансовому відділі. Праця в постійному контакті з керівниками і працівниками фінансових служб і буде сприяти скороченню періоду адаптації фахівця з місцем майбутньої роботи.

У процесі практики студенти знайомляться з передовими формами і методами організації фінансового обліку, досягненнями науково-технічного прогресу, здобувають досвід практичної організаторської, управлінської роботи, що є обов’язково необхідним для сучасного фінансиста та керівника підприємства.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Переддипломна практика є невід'ємною складовою навчального процесу і важливим засобом підготовки кваліфікованих фахівців для підприємств, фінансових і фіскальних органів держави. Головне завдання переддипломної практики полягає в поглибленні та закріпленні знань, здобутих студентами в процесі їх теоретичної підготовки в межах університетської освіти. Переддипломна практика є заключним етапом єдиного процесу практичної підготовки студентів. Переддипломна практика націлена на підготовку дипломної роботи, на збір і систематизацію матеріалів для написання її практичної частини і носить творчий, дослідницький характер. Під час проходження практики студент повинен ознайомитися з інформаційною базою для проведення аналізу фінансового стану підприємства за останні три - п’ять років його діяльності, підібрати та систематизувати у відповідності з програмою практики фінансову звітність та інші матеріали, на підставі яких буде написано звіт з практики, основні розділи і спеціальна частина дипломної роботи..

Програму переддипломної практики та методику її проходження складено відповідно до "Методичних рекомендацій по складанню програм практики студентів вищих навчальних закладів України" від 14.02.96 р. № 31-5/97 та “Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України” від 08.04.93 р., рекомендованих Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, «Положення по організації та проведенню практики студентів ДонДТУ», навчального плану, кваліфікаційної характеристики та освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста з фінансів і кредиту 7.030508 - Фінанси і кредит.

Загальна тривалість практики для студентів визначається графіком навчального процесу ДонДТУ.

Переддипломну практику студенти проходять на підприємствах, в банках та фінансово-кредитних установах, окрім того базою проходження переддипломної практики можуть бути фінансові органи. Студенти, що навчаються за спеціальністю «Фінанси і кредит», можуть проходити практику на підприємствах та в установах різних галузей та форм власності. Бази практики мають відповідати спеціальності студента; мати види діяльності, передбачені програмою; мати кваліфіковані кадри для організації керівництва практикою студентів. З підприємством, установою чи організацією, обраними в якості баз практик університетом укладається договір.

В період проходження практики студент може бути зарахований тимчасово на штатну посаду (за умови, що робота на цій посаді буде відповідати профілю його підготовки).

При визначенні бази практики враховується можливе місце роботи студента. Студенти заочної форми навчання направляються на практику в організації і установи, що надаються учбовим закладом, або за узгодженням із завідувачем кафедрою обирають його самостійно, вказавши його в заяві. Якщо студент поєднує навчання в ДонДТУ з роботою на підприємстві (організації) фінансової, банківської, кредитної, страхової, податкової сфери, або його безпосередня робота пов'язана з фінансовою діяльністю, університет має право дозволити йому проходження практики за місцем роботи.

До проходження виробничої переддипломної практики допускаються студенти, які прослухали теоретичний курс і успішно здали всі передбачені учбовим планом форми підсумкового контролю (іспити, заліки і курсові роботи), та які мають затверджену тему дипломної роботи і керівника дипломної роботи.

Основна мета переддипломної практики – збір матеріалів для підготовки та написання дипломної роботи за вибраною темою.

2 ОРГАНІЗАЦІЯ И КЕРІВНИЦТВО

ПЕРЕДДИПЛОМНОЮ ПРАКТИКОЮ СТУДЕНТІВ

Загальне керівництво практикою здійснюється завідуючим відділом практики ДонДТУ, в обов'язки якого входять підготовка і укладення договорів з організаціями для проходження практики студентів. Науково-методичне керівництво здійснює керівник переддипломної практики, викладач випускаючої кафедри.

Керівник практики від університету надає студенту консультаційну та методичну допомогу в організації роботи, вивченні предметної сфери, спеціальної літератури за поставленою проблемою, зборі матеріалів до дипломної роботи та підготовці звіту, контролює виконання календарного плану та перевіряє якість роботи студентів, здійснює прийом звітів з практики та оцінює виконану роботу.

База проходження практики та закріплення керівника практики здійснюється наказом по ДонДТУ на підставі представленого гарантійного листа від підприємства (установи), де студент буде проходити практику.

Проходження студентами ДонДТУ переддипломної практики на підприємствах і в організаціях здійснюється на основі укладення відповідних договорів, на основі яких підприємства (організації) надають місця студентам для проходження практики. Підприємствами (організації), з якими укладені договори, призначається керівник практики і створюються необхідні умови студентові для її проходження – надання можливості користування засновницькими документами, бухгалтерськими і статистичними звітами, фінансовими документами, що мають неконфіденційний характер, а також надання допомоги в підборі матеріалів для дипломної роботи.

Керівники практики від підприємств та установ контролюють хід практики і виконання студентами програми практики, спостерігають за дотриманням трудової дисципліни, проводять інструктаж студентів. Відповідно Положенню о переддипломній практиці вищих учбових закладів, керівник підприємства зобов’язаний організувати практику студентів відповідно програмі, розробленій вищим учбовим закладом та забезпечити студентів - практикантів необхідними матеріалами.

Порядок проходження практики, її зміст визначається програмою практики та індивідуальним календарним графіком, розробленим на підставі програми практики кожним студентом, після узгодження його з керівником практики від кафедри. Орієнтовний порядок проходження переддипломної практики представлений в таблицях 1, 2.

Таблиця 1 - Порядок проходження переддипломної практики на підприємстві

Таблиця 2 - Порядок проходження переддипломної практики в фінансово-кредитній установі

Кожен студент разом з керівником практики на підставі запропонованої програми складає індивідуальний календарний план її проходження стосовно конкретних умов, включаючи всі види виконуваних робіт, які належить студентові освоїти. В період проходження практики кожен студент веде щоденник, в якому фіксується виконаний обсяг і терміни робіт. Щоденник перевіряється і підписується керівником від бази практики. Керівництво практикою студентів зі сторони бази практики здійснюється керівником фінансово - економічної служби (структурного підрозділу) підприємства, організації В цілях якісного проходження практики студентами вона організовується, як правило, на підприємствах і в організаціях, де є власні фінансові відділи (управління) або підрозділи (групи) з фінансового управління. При необхідності, за окремими питаннями фінансового управління, практика проводиться і в ряді інших підрозділів підприємства: бухгалтерії, планово-виробничому відділі, відділі організації праці і заробітної плати, відділі матеріально-технічного постачання, відділі збуту (продажів) й ін.

Таким чином, проходження практики та виконання її програми контролюється керівниками від кафедри та від суб'єкта господарювання.

Початку практики передує організаційна робота на кафедрі: підготовка наказу по практиці, з урахуванням об'єктів практики; оформлення необхідної документації (направлення на практику, щоденники, індивідуальні завдання, програми); проведення наради-інструктажу зі студентами-практикантами.

Перед виходом на практику кафедра організовує загальні збори студентів, на яких завідувачем кафедрою визначаються завдання та цілі практики, зміст, обсяг робіт, правила проходження, організація та керівництво практикою. Студенти забезпечуються програмою практики, методичною і обліковою документацією та отримують індивідуальні завдання. Програми практики, бланки характеристик, щоденники, видаються студентам на випускаючій кафедрі.

Студенти при проходженні переддипломної практики мають з’явитися на місце проходження практики в термін, встановлений університетом; підпорядковуватися правилам внутрішнього розпорядку тієї організації, де вони проходять практику; самостійно виконувати завдання на робочих місцях відповідно до календарного плану та програми практики; вести щоденник переддипломної практики за встановленою формою; виконувати вказівки керівників практики від кафедри та від підприємства; здавати керівникам практики для перевірки відповідні розділи звіту відповідно до календарного плану та програми практики.

У кінці практики студент здає щоденник і оформлений звіт керівнику практики від кафедри для остаточної перевірки.

Керівник практики від суб'єкта господарювання перевіряє та підписує звіт з практики, дає у щоденнику характеристику на студента і детальний відгук про його роботу на практиці.

Підписи керівника від суб'єкта господарювання на титульному аркуші звіту і в щоденнику завіряються печаткою відділу кадрів цього суб'єкта господарювання.

У випадку запізнення на практику, порушення трудової дисципліни або одержання на захисті незадовільної оцінки практика студенту не зараховується і він повинен пройти її вдруге в термін, встановлений кафедрою і ректором.

Студенти, що не виконали програму переддипломної практики з поважної причини, спрямовуються на практику повторно. За рішенням ДонДТУ вони можуть бути направлені на підприємство (організацію) первинного проходження практики або інше підприємство (організацію).

Студенти, що не виконали програму практики без поважної причини або отримали негативну (незадовільну) оцінку, можуть бути відраховані з університету, як ті, що мають академічну заборгованість, в порядку, передбаченому Статутом ДонДТУ.

По закінченні практики студент здає щоденник і підписаний та оформлений у відповідності з вимогами до оформлення студентських робіт звіт з практики керівнику від кафедри й захищає його у встановлений термін. Отримана оцінка з переддипломної практики є допуском до написання дипломної роботи.

3 ПРОГРАМА ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ
ПРИ ПРОХОДЖЕННІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Структура звіту з переддипломної практики

Рекомендована структура звіту з переддипломної практики, якщо об’єктом дослідження виступає підприємство, представлена у вигляді таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Структура звіту з переддипломної практики при проходженні на підприємстві

3.2 Зміст основних підрозділів звіту при проходженні практики на підприємстві

3.2.1 Загальна характеристика підприємства

Під час проходження практики студент повинен ознайомитися з діяльністю підприємства і розкрити у першому розділі звіту з переддипломної практики наступні питання:

– характеристика статусу підприємства (форма власності, організаційно-правова форма, мета створення підприємства, сфера та види діяльності);

– перелік основних нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність підприємства;

– організаційна структура виробництва та управління, функціональних служб підприємства та їхній взаємозв’язок;

– загальна характеристика ресурсної бази підприємства (персонал, матеріально-технічна база, нематеріальні ресурси, капітал, інвестиції);

– характеристика виробничої діяльності підприємства (асортимент виробництва продукції, види робіт і послуг, виробнича потужність, виробнича і соціальна інфраструктура, якість і конкурентоспроможність продукції, ринкове середовище – основні постачальники сировини і матеріалів, покупці і споживачі продукції, зовнішньоекономічна діяльність);

– система планування діяльності підприємства;

– оцінка основних проблем функціонування підприємства та перспектив його розвитку.

3.2.2 Техніко-економічний аналіз діяльності підприємства

Для об’єктивної оцінки результатів роботи підприємства і виявлення можливостей подальшого підвищення ефективності господарювання необхідно провести техніко-економічний аналіз, метою якого є оцінка господарської діяльності, виявлення причинних взаємозв’язків і взаємодії різних техніко-економічних чинників, резервів виробництва, опрацювання заходів для раціоналізації використання ресурсів.

Для виконання аналітичного дослідження використовують фінансово-статистичну звітність (ф. 1 – 5), техніко-економічні показники, статистичну звітність про виробництво продукції (ф. 1-П), про трудові ресурси, про чисельність окремих категорій працівників, про наявність та рух основних фондів, амортизацію (ф. 11-ОФ), про собівартість продукції, а також дані планово-нормативної, облікової та оперативної інформації.

Необхідно проаналізувати динаміку змін основних показників виробничої діяльності за три останні роки, зробити загальні висновки і сформулювати пропозиції щодо поліпшення економічного стану підприємства.

Для отримання об’єктивної оцінки діяльності підприємства треба зробити більш детальний аналіз деяких сторін діяльності підприємства.

Аналіз виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) передбачає:

– оцінку обсягів виробництва та реалізації продукції в цілому по підприємству і за номенклатурою, дослідження динаміки їх змін;

– аналіз виконання плану виробництва і реалізації продукції;

– визначення основних факторів, що вплинули на зміну обсягів виробництва та реалізації продукції;

– визначення внутрішньогосподарських резервів зростання обсягів випуску продукції та реалізації, пропозиції щодо їх використання.

Аналіз використання трудових ресурсів передбачає:

– аналіз стану і забезпеченості підприємства трудовими ресурсами, їх складу та руху;

– визначення ефективності використання персоналу підприємства;

– аналіз фонду заробітної плати, розрахунок середньомісячної заробітної плати в цілому та за окремими категоріями працівників;

– аналіз продуктивності праці робітників та оцінку факторів, що впливають на неї;

– визначення резервів підвищення продуктивності праці та пропозиції з їх реалізації.

Аналіз використання основних фондів передбачає:

– аналіз складу, структури і динаміки основних засобів;

– оцінку показників технічного стану, інтенсивності оновлення та ефективності використання основних фондів;

– аналіз факторів, що впливають на ефективність використання основних виробничих фондів, пропозиції щодо її підвищення.

Аналіз витрат і собівартості продукції (робіт, послуг) передбачає: Під час аналізу зазвичай використовують такі показники:

– аналіз валових витрат підприємства: їх структури і динаміки;

– аналіз виробничої і повної собівартості продукції (робіт, послуг), проведення аналізу динаміки собівартості продукції на підприємстві в цілому, а також за основними елементами; вивчення причин змін собівартості продукції;

– аналіз витратомісткості продукції (аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції);

– аналіз собівартості окремих видів продукції;

– пошук резервів зниження собівартості продукції та валових витрат, пропозиції щодо їх використання.

Аналіз фінансових результатів діяльності передбачає:

– аналіз формування фінансових результатів діяльності (прибутку або збитку) протягом останніх трьох років;

– аналіз динаміки фінансових результатів за три роки;

– визначення впливу основних факторів на формування прибутку (або збитку);

– виявлення резервів збільшення суми прибутку (або зменшення суми збитку); розроблення заходів щодо використання виявлених резервів.

Крім того, за індивідуальним завданням керівника відповідно до обраної теми дипломної роботи техніко-економічний аналіз діяльності підприємства може бути доповнений такими напрямками дослідження:

- аналіз забезпеченості й ефективності використання матеріальних ресурсів в цілому та за окремими елементами;

- аналіз якості виготовленої продукції та ритмічності роботи підприємства;

- аналіз використання фонду робочого часу, ефективності використання фонду заробітної плати, факторний аналіз трудомісткості продукції;

- розподіл витрат на умовно-постійні та змінні, аналіз прямих та непрямих витрат, аналіз витрат за центрами відповідальності, розрахунок операційного левериджу;

- дослідження впливу асортиментної політики підприємства на формування фінансового результату, аналіз рівня середньо реалізаційних цін;

- дослідження особливостей оподаткування доходів підприємства та їх впливу на фінансові результати.

3.2.3 Аналіз фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю параметрів, які виражають наявність, доцільність розміщення та ефективність використання фінансових ресурсів, реальні та потенційні фінансові можливості. Метою аналізу фінансового стану є оцінка фінансової конкурентоспроможності підприємства, тобто його кредитоспроможності, платоспроможності, забезпеченості необхідними фінансовими ресурсами, їх розміщення і використання для своєчасного проведення розрахунків та здійснення ефективної господарської діяльності у майбутньому.

Для виконання аналітичного дослідження використовують фінансову та бухгалтерську звітність: баланс (ф. 1), звіт про фінансові результати (ф. 2), звіт про рух грошових коштів (ф. 3), звіт про власний капітал (ф. 4), примітки до річної фінансової звітності (ф. 5) та інші.

Під час проведення фінансового аналізу необхідно: оцінити фінансовий стан підприємства; виявити вплив факторів на фінансові показники і платоспроможність; розробити заходи щодо оптимізації структури фінансових ресурсів підприємства та їх ефективного використання; визначити резерви і розробити спеціальні заходи щодо їх реалізації.

Ці завдання розв’язують на основі дослідження динаміки абсолютних і відносних фінансових показників за останні три роки.

Фінансовий аналіз передбачає розрахунок абсолютних і відносних показників (коефіцієнтів). Методика аналізу фінансових коефіцієнтів полягає у порівнянні фактичних коефіцієнтів поточного року з коефіцієнтами за попередні роки, з нормативними значеннями, з галузевими показниками.

Аналіз майна і джерел його фінансування передбачає:

– складання аналітичного балансу за останні три роки шляхом агрегування деяких однорідних за складом елементів балансових статей;

– структурний аналіз балансу (розрахунок питомої ваги елементів майна і джерел фінансування в валюті балансу, аналіз її зміни);

– аналіз динаміки статей балансу (розрахунок показників абсолютного і відносного приросту кожного елементу активів і капіталу);

– визначення динаміки і структури оборотних і необоротних активів, а також показників мобільності оборотних коштів;

– визначення динаміки і структури позикового капіталу, поточних зобов’язань;

– визначення впливу факторів на зміни статей балансу та пропозиції з оптимізації структури балансу.

Аналіз ліквідності і платоспроможності передбачає:

– визначення та аналіз абсолютних і відносних показників загальної та поточної платоспроможності, а при необхідності – критичної чи надкритичної неплатоспроможності;

– оцінку відповідності параметрам задовільного стану платоспроможності;

– проведення аналізу ліквідності підприємства та ліквідності балансу, групування активів за ступенем ліквідності і зобов’язань за терміном погашення;

– проведення аналізу ліквідності на підставі фінансових коефіцієнтів;

– визначення впливу факторів на ліквідність і платоспроможність підприємства та пропозиції з поліпшення ліквідності.

Аналіз фінансової стійкості передбачає:

– визначення типу поточної фінансової стійкості підприємства на підставі співвідношення запасів і витрат з джерелами їх формування;

– аналіз співвідношення власного і позикового капіталу на підставі фінансових коефіцієнтів, що відображають склад і структуру джерел фінансування підприємства;

– аналіз фінансової рівноваги між активами і пасивами;

– оцінка фінансової стійкості, що ґрунтується на співвідношенні фінансових і нефінансових активів;

– дослідження впливу факторів на фінансову стійкість підприємства;

– пропозиції з підвищення фінансової стійкості підприємства.

Аналіз ділової активності передбачає:

– характеристику кількісних та якісних критеріїв ділової активності;

– визначення і оцінку тенденцій зміни показників ділової активності;

– аналіз ділової активності за кількісними абсолютними оцінками, що відображаються ступінь виконання плану за основними показниками та забезпечення темпів їх росту;

– аналіз ділової активності на підставі ефективності використання оборотних активів;

– розрахунок тривалості виробничого, операційного і фінансового циклів;

– дослідження впливу основних чинників, які впливають на показники ділової активності, і розрахунок величини їх конкретного впливу;

– виявлення резервів і формування пропозицій із залучення їх в оборот.

Аналіз ефективності діяльності передбачає:

– аналіз витратних, ресурсних та дохідних показників ефективності діяльності;

– дослідження показників чистої, валової та операційної рентабельності та їх зміни у часі;

– виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.

Крім того, за індивідуальним завданням керівника відповідно до обраної теми дипломної роботи аналіз фінансового стану підприємства може бути доповнений такими напрямками дослідження:

– аналіз динаміки, збалансування, інтенсивності і ефективності грошових потоків, пошук шляхів їх оптимізації;

– оцінка показників рентабельності за чистим грошовим потоком, виявлення причин їх відхилення від показників рентабельності за прибутком;

– аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості;

– пошук шляхів підвищення рентабельності власного капіталу, у тому числі шляхом розрахунку ефекту фінансового важеля;

– розрахунок запасу фінансової стійкості підприємства;

– оцінка фінансової стійкості за функціональним підходом, що базується на функціональній рівновазі між джерелами капіталу та їх використанням в основних циклах господарської діяльності (операційний, інвестиційний, грошовий цикли);

– розрахунок і аналіз системи показників для оцінки ринкової активності підприємства;

– оцінка кредитоспроможності підприємства;

– урахування фактору інфляції при оцінці фінансово-господарської діяльності.

4 ПРОГРАМА ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ
ПРИ ПРОХОДЖЕННІ В ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІЙ УСТАНОВІ

4.1 Структура звіту з переддипломної практики

Рекомендована структура звіту з переддипломної практики, якщо об’єктом дослідження виступає банк, представлена у вигляді таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 – Структура звіту з переддипломної практики при проходженні в банку

4.2 Зміст основних підрозділів звіту при проходженні практики в фінансово-кредитній установі

Загальна характеристика банку

У зв’язку з тим, що безбалансові відділення банків (майже всі) не мають в своєму розпорядженні копій статутів банків, до яких вони відносяться, слід використовувати оприлюднену інформацію про банк, яка міститься в Статуті банку, в аудиторських звітах, що оприлюднені і в загальній інформації про банк, що міститься на офіційному сайті банку.

4.2.2 Комплексний фінансово-економічний аналіз діяльності банку

Банки, на відміну від інших підприємств, складають щоденний оборотно-сальдовий баланс і фактично мають фактичні балансові звіти на будь-яку дату. Але, по-перше, щоденні баланси є комерційною таємницею, по-друге, вони мають достатньо великий обсяг і важко піддаються аналізу, тому, як правило, використовуються лише банківськими працівниками.

Для розрахунків з метою проведення аналізу банківської установи, як правило, використовуються оприлюднені баланси, тобто ті, які складаються щоквартально і щорічно і підлягають обов’язковій публікації в щомісячному виданні «Вісник НБУ» або на офіційному сайті НБУ і офіційних сайтах банків. На вищезгаданих сайтах публікуються і «Звіти про фінансові результати» банків.

Корисними для складання звітів з практики можуть бути і «Аудиторські звіти», які оприлюднюються щорічно банками після проведення в них аудиторських перевірок.

У зв’язку з тим, що установи комерційних банків, що розташовані в містах Луганської і Донецької областей є безбалансовими відділеннями, які не мають самостійних балансів, а результати їх діяльності висвітлюються на балансах комерційних банків-юридичних осіб, аналізу підлягає саме діяльність банку-юридичної особи.

Аналіз власного капіталу.

Розрахунок власного капіталу банку згідно з чинною «Методикою розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні» (Постанова Правління НБУ №489 від 28.11.2001р.). Поняття регулятивного капіталу. Порядок розрахунку регулятивного капіталу. Основний капітал, додатковий капітал, відрахування.

Основні нормативи, що регулюють достатність капіталу: мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1); норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2); норматив адекватності основного капіталу (Н3). Розподіл банків на групи за рівнем капіталу. Додаткові показники достатності капіталу.

Аналіз структури та окремих складових власного капіталу банку.

Для проведення аналізу власного капіталу слід користуватися «Примітками до річного фінансового звіту» № 26, 27, 38.

Аналіз залучених і запозичених коштів.

Класифікація залучених коштів. Залучені та запозичені кошти банку. Онкольні депозити (депозити до запитання), строкові депозити, вклади населення, міжбанківський кредит, кошти в розрахунках, кредиторська заборгованість. Аналіз структури зобов’язань банку. Визначення оптимального співвідношення строкових депозитів та онкольних депозитів. Визначення ступеня використання залучених коштів.

Для проведення аналізу залучених і запозичених коштів крім балансу банку слід користуватися «Примітками до річного фінансового звіту»
№ 18 – 24.

Аналіз активів банку.

Взаємозв’язок статей активу та пасиву балансу банку. Аналіз основних напрямків використання ресурсів банку. Аналіз динаміки (темпів зростання, приросту) складу і структури активів. Аналіз активів банку за допомогою системи коефіцієнтів.

Групування статей активу балансу за суттю банківських операцій, принципами ліквідності, дохідності, ризику. Аналіз якості активів з позиції ризику. Порядок розрахунку суми активів, зважених за ступенем ризику. Аналіз активів із позиції ліквідності. Методика розрахунку суми проблемних корпоративних кредитів, проблемних міжбанківських кредитів, проблемних цінних паперів. Поняття іммобілізованих дохідних активів.

Аналіз ефективності кредитних операцій банку. Система оцінних показників ефективності та дохідності кредитних операцій. Порівняльний аналіз доцільності вкладень у кредитні операції з погляду ризику та дохідності. Розрахунок показників прибутковості кредитних операцій.

В даному підрозділі з метою проведення часткового економічного аналізу слід особливу увагу приділити класифікації і розрахунку коефіцієнтів використання основних засобів. Скориставшись з цією метою даними, що містяться в «Примітках до річної фінансової звітності» № 14 «Основні засоби та нематеріальні активи».

Для проведення аналізу кредитних операцій окрім балансу слід користуватися «Примітками до річної фінансової звітності» № 4 – 17.

Аналіз інших банківських послуг.

Розрахункові послуги банків. Організація безготівкових та готівкових розрахунків. Аналіз структури та динаміки безготівкових розрахунків. Факторний аналіз доходів від безготівкових розрахунків. Аналіз масштабів та динаміки касових операцій. Факторний аналіз доходів банку від касових операцій.

Види послуг кредитного характеру: факторинг, лізинг, посередницькі та трастові послуги.

Для проведення аналізу інших банківських операцій окрім балансу слід користуватися «Примітками до річної фінансової звітності» № 15.

Аналіз доходів і витрат банку.

Класифікація доходів банку. Групування окремих статей доходів. Поняття процентних та непроцентних доходів. Аналіз динаміки та структури доходів. Вертикальний аналіз доходів банку. Горизонтальний аналіз динаміки дохідних статей. Аналіз ритмічності темпів зростання операційних доходів.

Аналіз відносних показників дохідності. Методика розрахунку коефіцієнтів дохідності активів, дохідності дохідних активів, коефіцієнтів операційного та процентного доходу.

Загальна схема аналізу витрат банку. Класифікація витрат банку. Групування окремих статей витрат. Аналіз динаміки та структури витрат. Вертикальний аналіз витрат банку. Горизонтальний аналіз динаміки окремих статей витрат банку. Поняття процентних та непроцентних витрат.

Вся необхідна для розрахунків інформація міститься в «Звіті про фінансові результати банку» і «Примітках до річної фінансової звітності»
№ 28 – 34.

Аналіз прибутковості і рентабельності банку.

Розрахунок фінансових коефіцієнтів прибутковості. Розрахунок факторів, що впливають на зміну цих коефіцієнтів. Декомпозиційний аналіз показників прибутковості. Формула Дюпона. Методика розрахунку показників прибутковості активів, прибутковості капіталу, рентабельності доходу, рентабельності роботи банку. Факторний аналіз зміни показників прибутковості. Оцінка факторів із позиції ліквідності балансу та банківських ризиків.

Аналіз ліквідності і платоспроможності банку.

Ретроспективний аналіз ліквідності банку. Коефіцієнтний аналіз ліквідної позиції банку. Основні нормативи, що регулюють ліквідність банків другого рівня. Розрахунок нормативу миттєвої ліквідності (Н4). Норматив поточної ліквідності (Н5). Норматив короткострокової ліквідності (Н6). Додаткові коефіцієнти, що характеризують статичну ліквідність банку.

Необхідні відомості відносно коефіцієнтів ліквідності банку містяться в примітці «Окремі показники діяльності банку», що є невід’ємною частиною оприлюдненого балансу банку за поточний рік.

Аналіз банківських ризиків.

Система основних показників ризику. Зовнішні банківські ризики: загальнодержавні ризики (політичні, правові, загальноекономічні, фінансові, технічні, інші); валютні ризики (контрактні, трансляційні, операційні); ризик форс-мажорних обставин, кон’юнктурні ризики, інфляційні ризики. Показники внутрішніх ризиків: структурні ризики, ризик складу клієнтів, розрахункові ризики, інвестиційні ризики, емісійні ризики, ризики зловживань, ризики позабалансової діяльності, портфельні, або балансові, ризики (ризики активних операцій, ризики пасивних операцій, ризики капіталу). Поняття портфельних балансових ризиків: кредитні ризики, процентні ризики, ризик незбалансованої ліквідності, ризик недостатньої диверсифікації операцій.

Аналіз і оцінка кредитного ризику. Сутність і напрямки управління кредитними ризиками. Класифікація кредитних ризиків. Структурний аналіз кредитного портфеля з позиції кредитного ризику. Факторний аналіз кредитного портфеля та предмет ризикованості в цілому.

Оцінка фінансового стану банку.

Аналіз фінансової стійкості банку. Розрахунок та економічний зміст основних коефіцієнтів оцінки фінансової стійкості: коефіцієнта надійності, коефіцієнта фінансового важеля; коефіцієнта участі власного капіталу у формуванні активів, коефіцієнта захищеності дохідних активів власним капіталом.

Аналіз ділової активності. Підходи до визначення ділової активності банків. Коефіцієнтний аналіз ділової активності.

Аналіз ефективності управління. Коефіцієнтний метод оцінки ефективності управління за допомогою відносних показників прибутковості, дохідності, витратності, продуктивності праці. Аналіз ефективності управління за абсолютними показниками.

Крім того, комплексний фінансово-економічний аналіз діяльності банку бути доповнений таким напрямком дослідження, як аналіз використання трудових ресурсів, що передбачає:

– аналіз стану і забезпеченості фінансово-кредитної установи трудовими ресурсами, їх складу та руху;

– визначення ефективності використання персоналу фінансово-кредитної установи;

– аналіз фонду заробітної плати, розрахунок середньомісячної заробітної плати в цілому та за окремими категоріями працівників.

Враховуючи те, що банки дуже рідко надають в загальних відомостях про банк свою чисельність і витрати на оплату праці, цю інформацію частіше за все можна отримати з аудиторських звітів, які банки оприлюднюють на своїх сайтах. Там же в окремих примітках може бути надана інформація про витрати на оплату праці. Тому, по можливості, слід використовувати таку інформацію для часткового проведення економічного аналізу праці.

5 ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

З ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ