Загальні вимоги до оцінювання

Оцінювання якості знань за змістом навчальної програми є невід’ємний структурний компонент навчального процесу. Тому для визначення результатів знань та вмінь студента в процесі оволодіння навчальною дисципліною «Психологія мотивації» використовуються такі основні методи: усна перевірка, письмова перевірка, графічна перевірка, практична перевірка, тестова перевірка. Дещо умовно до методів перевірки можна віднести спостереження за активністю студента в аудиторних заняттях Оцінка здійснюється сумісно з усіма учасниками навчального процесу з обов’язковим врахуванням критерій знань та вмінь. Використання оцінки навчальній діяльності студента здійснюється в різних формах: словесній і бальній, якісній і кількісній.

Процес контролю й оцінки навчальної діяльності студентів спирається на принципах системності, рефлективності, об'єктивності, диференційованості індивідуального зростання навчальних здібностей студента, гласності, єдності вимог, доброзичливості. У залежності від дидактичної мети використовуються різні види контролю за навчанням: попередній, поточний, повторний, тематичний, періодичний, підсумковий, комплексний.

З метою підвищення ефективності та мотивації вивчення змісту навчального матеріалу запроваджується рейтингова система оцінювання знань та навичок й постійно урізноманітнюються форми поточного контролю знань: доповіді, реферати, тести у формі вибору правильної відповіді, тести.

Критерії оцінювання знань і умінь студентів: відвідування аудиторних занять (у разі їх пропусків – опрацювання пропущеного матеріалу самостійно або під керівництвом викладача у позааудиторний час); якість виконання тестових завдань і самостійної роботи; якість виконання самостійної роботи; активність навчальної роботи в аудиторних заняттях; сформованість професійного світогляду з методології розвитку психологічних знань, формування психології на різних етапах соціокультурного розвитку суспільства, причино-наслідкові зв’язки методологічних криз та виникнення нових психологічних шкіл, вирішення актуальних проблем у сучасній психології.

9.2. Розподіл балів, які отримують студенти

Т1, Т2 …Т.. – теми модулів.

10. Шкала оцінювання: національна та ЕСТS

Шкала оцінювання:

90 – 100 балів – відмінно (А);

Студент має сформований світогляд відносно основних збуджувальних механізмів активності людини, її поведінки та вчинків; розрізняє редукціоніську модель мотивації та модель компетентності, визначає біологічну й соціальну основи мотивації; володіє знаннями з утворення різних мотивацій до успішної діяльності, мотивації спілкування. Студент вміє пояснити причино-наслідкові зв’язки мотивацій просоціальної поведінки, мотивації професійної діяльності та навчальної діяльності, вміє здійснювати вимірювання потребово-мотиваційної сфери людини.

(85 – 89 балів – дуже добре (В);

Студент має сформований світогляд відносно основних збуджувальних механізмів активності людини, її поведінки та вчинків; має більш поверхове уявлення про редукціоніську модель мотивації та модель компетентності, має уявлення про біологічну основу й соціальну основу мотивації; володіє знаннями з мотивації утворення, мотивації спілкування, мотивації просоціальної поведінки, мотивації професійної діяльності та навчальної діяльності, не достатньо широко вміє здійснювати вимірювання мотиваційної сфери людини.

(75- 84 – добре (С)

Студент має уявлення про потреби як внутрішній збуджувальний процес активності живого організму, визначає моністичні уявлення про сутність мотиву, виявляє сформований світогляд відносно організації й формування мотивів людини, визначає мотиви професійної діяльності та навчальної діяльності, вміє здійснювати вимірювання мотиваційної сфери людини.

(70 -74 балів - задовільно (D);

Студент має уявлення про потреби як внутрішній збуджувальний процес активності живого організму, не чітко визначає моністичні уявлення про сутність мотиву, не достатньо повно висвітлює процеси організації й формування мотивів людини, визначає мотиви професійної діяльності та навчальної діяльності, вміє здійснювати вимірювання мотиваційної сфери людини.

(60 -69 балів – допустимо Е);

Студент має уявлення про потреби як внутрішній збуджувальний процес активності живого організму, не чітко визначає моністичні уявлення про сутність мотиву, не достатньо повно висвітлює процеси організації й формування мотивів людини, не достатньо повно визначає мотиви професійної діяльності та навчальної діяльності, частково вміє здійснювати вимірювання мотиваційної сфери людини.

(35 – 59 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (FХ );

Студент не має уявлення про потреби як внутрішній збуджувальний процес активності живого організму й тільки частково висвітлює питання; не достатньо чітко формулює піраміду потреб та прагнень до самоактуалізації не володіє вміннями здійснювати вимірювання мотиваційної сфери людини.

(0-34 бали - незадовільно з обов'язковим повторним вивченням дисципліни ( F ).

Не оволодів основними знаннями, не знає основні положення про мотиваційну сферу особистості.