Результати експериментально-дослідницької роботи

З метою перевірки ефективності впровадженої роботи, нами було проведено контрольний експеримент, який проводився за тими ж методиками, що і констатувальний.

Ще у ході формувального експерименту ми помітили значні зміни у стосунках дітей, пов’язані з толерантними проявами. Цілеспрямований вплив підібраних змісту та форм роботи, які органічно впліталися у систему освітнього процесу не міг не залишити слід у свідомості дітей. Щоб переконатися у результативності розробленої і впровадженої нами педагогічної роботи, було визначено ряд завдань на прикінцевому етапі дослідження: визначити динаміку змін, що відбулися у процесі виховання толерантних взаємостосунків дітей старшого дошкільного віку в умовах інклюзивної освіти; порівняти особливості толерантних взаємостосунків в групі до і після формувального експерименту.

Для реалізації поставлених завдань проведено серію контрольних зрізів, які були аналогічні тим, що проводились на констатувальному етапі, однак, побудовані на іншому дидактичному матеріалі.

Діагностичні зрізи проводилися згідно кожного показника. Спершу було визначено, який рівень обізнаності дітей власне про себе, про загальнолюдські морально-етичні норми та доброзичливі взаємостосунки між людьми. Результат діагностики виявив значне підвищення усвідомлення дитини своїх власних якостей і характеристик, у більшості дітей міцно закріпилося позитивне ставлення до себе, причому, діти сміливо могли виділити як позитивні, так і свої негативні якості, що свідчить про відсутність не бажаної егоцентричності. Вихованці усвідомили те, що кожна людини має свої переваги, недоліки і не потрібно цього соромитися. Усвідомлення своїх недоліків – це перший крок до їх виправлення.

Збільшилась кількість дітей, які впевнено виявили ступінь обізнаності про морально-етичні норми милосердної і турботливої поведінки.

Близько 50% тих, які виявляли спочатку прагматичний і егоцентричний характер відповідей, усвідомили перевагу милосердя над результативністю, доброзичливості над жорстокістю і байдужістю (коли потрібно було вибирати перемогу за рахунок байдужості чи допомогу постраждалому). Значно зменшилась кількість дітей ситуативного і низького рівня обізнаності та інтересу з даної проблеми. Особливо залюбки діти відповідали на запитання, які виявляли знання про інші народи, про різність і схожість людей, про свої права і обов’язки. Діти продемонстрували розуміння важливості мирного і доброзичливого співіснування між людьми.

Опрацювавши результати дослідження за усіма складовими пізнавально-когнітивного компоненту та порівнявши їх на констатувальному та повторному експериментах, ми розмістили дані втаблиці 2.10.

Таблиця 2.10