Розподіл рівнів вихованості толерантних взаємостосунків старших дошкільників за показниками емоційно-ціннісного компонента

Наступним завданням дослідження було з’ясувати рівень розвитку досліджуваної проблеми за показниками мотиваційно-поведінкового компонента. На цьому етапі ми прагнули з’ясувати не лише наявні уміння дітей толерантно діяти у стосунках із навколишніми, але й мотиви, які їх до цього спонукали.

Показник уміння стримувати негативні емоції, терпеливо відстоювати свої позиції (асертивність).

Завдання 1.,,Що робитимеш?”

Мета: виявлення сформованості у дитини терпимої взаємодії та асертивності.

Дітям були дані ряд запитань:

- Що ти відчуваєш коли тебе несправедливо наказують? Що робитимеш у цій ситуації?

- Що ти робиш, коли тебе ображають діти?

- Мама пообіцяла на вихідних сходити з тобою у цирк, а коли цей день настав, то вияснилось, що мамі потрібно виконати ряд справ (прибратися, випрати білизну і т.п.). Який у тебе буде настрій? Що робитимеш? Чому?

Інтерпретація: 2 бали – відповіді демонструють уміння терпимо і конструктивно відстоювати свою позицію, стримувати негативні емоції; 1 бал – відповіді суперечливі, агресивне відстоювання своїх інтересів; 0 балів – не має зрозумілої і логічної відповіді.

Результати аналізу відповідей дітей з даного показника виявили, що у цілому вміння дітей терпимо і конструктивно відстоювати свої інтереси, позиції і бажання не сформовані. У ситуації несправедливого ставлення, діти часто просто не знали, що відповісти. Відповіді мали характер безпорадності (,,буду плакати”,,,ображусь”) або погроз (,,наб’ю того, хто ображає”). Результат обстеження було зафіксовано у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Результати визначення уміння стримувати негативні емоції, терпеливо відстоювати свої позиції (асертивність)

Показник здатності дієво відгукуватися на неприємності і невдачі інших, проявляти великодушність та безкорисливу турботу.

Завдання 2. Моделювання ситуацій [43, с. 54].

Мета: діагностика здатності дієво відгукуватися на неприємності та невдачі інших, виявляти готовність прийти на допомогу.

Процедура обстеження: Вихователь пропонує дітям допомогти казковим героям вирішити ситуацію і пояснити своє рішення.

У казці,,Попелюшка” мачуха і її доньки не взяли Попелюшку на бал, бо вона була їхньою служницею: мила та прибирала та ще й була у старій брудній сукні. А як вчинив би ти на їх місці?

Дітям дається можливість обрати один із готових варіантів: не взяв би на бал, бо їй не було у чому піти (0 балів); сказав би, що їй не вистачило запрошення (1 бал); узяв би з собою та допоміг би зібратися на бал (2 бали).

Дані, отримані при аналізі другого завдання поведінкового показника засвідчують, що більша частина респондентів співчували герою, але не виявили готовності допомогти у заданій ситуації конкретними діями, що свідчить, на нашу думку, про відсутність таких навиків та практики самостійного прийняття нестандартних рішень. Цікаво, що більшість опитуваних вибрали другий варіант, де відповідь має компромісний характер, що рівною мірою може бути варіантом рішення проблемної ситуації для уникнення конфлікту та образ. Таким чином, правильно оцінили ситуацію і запропонували третій варіант виходу із неї (справжня допомога герою) лише 15,7% дошкільників. Дехто із цих дітей навіть доповнили своїми ідеями. Результати обстеження представлені у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8