Інженерне обладнання

Водопостачання і каналізація

8.1 Вирішення водопостачання і каналізації у проектах планування і забудови повинне забезпечити:

оцінку умов водопостачання й водовідведення як елементів комплексної оцінки умов розвитку міст;

визначення продуктивності систем на розрахункові етапи для такого складу і кількості водокористувачів, який проектується;

розробку принципових схем в ув'язці з планувальною структурою, функціональним зонуванням, вимогами охорони зовнішнього середовища і заходами щодо організації інженерної інфраструктури групових систем населених місць.

8.2 Оцінку умов водопостачання, відведення, очищення і випуску (використання) стічних вод слід виконувати на підставі басейнових схем комплексного використання водних ресурсів і територіальних схем охорони середовища.

Продуктивність функціонуючих систем водопровідно-каналізаційного господарства повинна бути перевірена на відповідність нормативному водоспоживанню і водовідведенню існуючих водокористувачів. За відсутності вільних потужностей головних споруд до відповідної їх реконструкції розміщення нових або збільшення водоспоживання (водовідведення) існуючих водокористувачів не допускається.

8.3 Продуктивність міських систем водопостачання і каналізації повинна встановлюватися за розрахунковими витратами на добу найбільшого водоспоживання (водовідведення) усіх груп водокористувачів і протипожежними витратами.

8.4 Норми господарсько-питного водоспоживання необхідно приймати залежно від планувального ступеня інженерного обладнання забудови, природно-кліматичних умов і величини міст за таблицею 8.1.

Таблиця 8.1

--------------------------------------------------------------------

|Ступінь благоустрою | Середньодобова (за рік) норма |

| районів житлової | господарсько-питного водоспоживання у |

| забудови | літрах на жителя у фізико-географічних |

| | районах |

| |---------------------------------------------|

| | Полісся, | Лісостеп, | Степ, ПБК |

| | західний | Закарпаття | |

| | Лісостеп, | | |

| | Прикарпаття | | |

|--------------------+----------------+------------+---------------|

|Водопровід, | 280 | 290 | 300 |

|каналізація, | | | |

|централізоване | | | |

|гаряче | | | |

|водопостачання | | | |

|--------------------+----------------+------------+---------------|

|Водопровід, | 200 | 210 | 230 |

|каналізація, місцеві| | | |

|водонагрівники | | | |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Показники таблиці наведені для групи малих і|

|середніх міст; для інших груп міст слід приймати коефіцієнти: для|

|великих - 1,05, для значних - 1,1, для найзначніших і|

|міст-курортів - 1,2. |

| Примітка 2. На першу чергу будівництва залежно від реальних|

|умов реконструкції забудови допускається передбачати тимчасове|

|обладнання житлового фонду системи водопостачання і каналізації|

|без ванн при нормі 150 л і водозабір із колонок при нормі|

|50 л/серед.добу. |

| Примітка 3. Необлічені витрати слід приймати у відсотках від|

|господарсько-питного водоспоживання (об'єму стічних вод) на першу|

|чергу будівництва: у малих і середніх містах - 5%, у великих і|

|значних - 7%; у найзначніших - 10%; на розрахунковий строк: у|

|малих і середніх містах - 10%, у великих і значних - 15%, у|

|найзначніших - 20%. |

--------------------------------------------------------------------

8.5 Потребу у воді і об'єм стічних вод на виробничі потреби промислових і сільськогосподарських підприємств, а також на протипожежні потреби слід визначати за чинними нормативними документами. Потребу на господарсько-питні потреби і користування душами на промислових підприємствах - за нормами проектування внутрішнього водопроводу і каналізації будинків.

8.6 Для зрошування міських зелених насаджень, поливання і миття удосконалених покриттів треба, як правило, передбачати влаштування спеціальних поливальних водопроводів з використанням як джерела водопостачання місцевих водотоків, водойм, ґрунтових вод або доочищених міських стічних вод. При цьому проектування поливальних водопроводів слід здійснювати за методикою проектування зрошувальних систем, визначаючи потребу у воді і розрахункові витрати залежно від кліматичних умов, умов вирощування і вимог, що пред'являються до декоративних якостей насаджень, на різних територіях міст, глибини активного (де знаходиться коріння) шару ґрунту, агрогідрологічних властивостей ґрунту та інших місцевих умов.

За неможливості або економічній недоцільності влаштування окремих поливальних водопроводів потребу у воді на поливання-миття міських територій із загальноміських систем слід приймати за таблицею 8.2.

Таблиця 8.2

--------------------------------------------------------------------

| Міста |Потреба у воді, л, на людину за добу максимального |

| | водоспоживання (числівник) і, куб.м, на людину за |

| | поливальний період року 75% забезпеченості за |

| | опадами (знаменник) у агрокліматичних зонах |

| |-----------------------------------------------------|

| | Полісся, |Лісостеп | Північний | Південний |

| | Прикарпаття | | степ | степ, ПБК |

|------------+---------------+---------+-----------+---------------|

|Найзначніші | 65/5,5 | 75/6,4 | 95/10,1 | 105/12,4 |

|------------+---------------+---------+-----------+---------------|

|Значні | 60/5,3 | 70/6,1 | 85/9,9 | 100/11,4 |

|------------+---------------+---------+-----------+---------------|

|Великі | 55/5,1 | 65/5,8 | 80/9,4 | 90/10,9 |

|------------+---------------+---------+-----------+---------------|

|Середні | 45/4,7 | 50/5,1 | 60/7,2 | 65/8,4 |

|------------+---------------+---------+-----------+---------------|

|Малі | 40/4,3 | 45/4,6 | 50/6,4 | 55/7,4 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка. До показників, наведених у таблиці, слід приймати|

|коефіцієнти: для курортних міст - 1,2; для малих і середніх міст,|

|розміщених в оточенні лісів, у прибережних зонах великих річок або|

|водойм, - 0,8. |

--------------------------------------------------------------------

8.7 Водозабори із поверхневих джерел господарсько-питних водопроводів слід розміщувати вище випусків стічних вод, населених пунктів, а також стоянок суден, лісових бірж, товарно-транспортних баз і складів, у районах, які забезпечують організацію зон санітарної охорони.

Місця випуску стічних вод повинні бути розміщені нижче за течією річки від межі населеного пункту і усіх місць його водокористування з урахуванням можливості зворотної течії при нагінних вітрах і при зміні режиму роботи ГЕС.

У групових системах населених місць наведені вище вимоги відносяться до ядра і місць відпочинку систем розселення.

8.8 Розміщення головних споруд водопроводу і каналізації повинне бути ув'язане з територіальним розвитком міст як у межах, так і за межами розрахункового терміну проектування.

8.9 Площу території для станції очистки води і стічних вод слід приймати за таблицею 8.3. При цьому продуктивність станцій повинна відповідати імовірному розвитку міста за межами розрахункового терміну.

Таблиця 8.3

--------------------------------------------------------------------

|Станції очистки води | Станції очистки стічних вод |

|---------------------+--------------------------------------------|

| Продукти- |Площа,| Продукти- | Площа, га |

| вність, | га | вність, |-------------------------------|

|тис.куб.м/добу| | тис.куб.м/ |очисних|мулистих | доочищення |

| | | добу |споруд |майданчи-| в бюставках |

| | | | | ків | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|До 0,8 | 1 |До 0,7 | 0,5 | 0,2 | - |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 0,8 до | 2 |Більше 0,7 | 4 | 3 | 3 |

|12 | |до 17 | | | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 12 до | 3 |Більше 17 до| 6 | 9 | 6 |

|32 | |40 | | | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 32 до | 4 |Більше 40 до| 12 | 25 | 20 |

|80 | |130 | | | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 80 до | 6 |Більше 130 | 14 | 30 | 30 |

|125 | |до 175 | | | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 125 до | 12 |Більше 175 | 18 | 55 | - |

|250 | |до 280 | | | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 250 до | 18 | | | | |

|400 | | | | | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 400 до | 24 | | | | |

|800 | | | | | |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. При більшій продуктивності станцій площу слід|

|приймати за проектами-аналогами. |

| Примітка 2. При застосуванні аеротенків-освітлювачів|

|коридорного типу площа очисних споруд зменшується у 2 рази, при|

|застосуванні аеротенків колонного типу - у 5 разів. |

--------------------------------------------------------------------

8.10 Зони санітарної охорони на водопроводах господарсько-питного призначення у проектах планування повинні передбачатися: першого поясу за п. 8.11, другого і третього поясів - за проектами спеціалізованих організацій або аналогами.

8.11 Відстань до межі першого поясу зони санітарної охорони господарсько-питних водопроводів слід приймати не менше, м:

------------------------------------------------------------------

|а) для водотоків (річки, | |

|канали): | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) вгору за течією, від |200 |

|водозаборів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) униз за течією, від |100 |

|водозаборів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|3) у бік берега, що прилягає до|100 |

|водозабору, від урізу води у | |

|літньо-осінню межень | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|б) у бік акваторії: | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) при ширині водотоку менше |Уся акваторія і протилежний |

|100 м |берег завширшки 50 м |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) при ширині водотоку більше | |

|100 м, | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|від водозабору |100 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|3) на водозаборах ківшового |Уся акваторія і територія |

|типу |навколо нього завширшки 100 м |

|-------------------------------+--------------------------------|

|в) для водойм (водосховища, | |

|озера): | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) по акваторії в усіх |100 |

|напрямках від водозабору і по | |

|прилеглому до водозабору березі| |

|від урізу води при нормально | |

|підпертому рівні для водосховищ| |

|або літньо-осінній межені для | |

|озер | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|г) для підземних джерел (від | |

|поодинокого водозабору або від | |

|крайніх водозабірних споруд | |

|групового водозабору): | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) при використанні водоносних |30 |

|горизонтів, які мають суцільну | |

|водоупорну покрівлю, що | |

|виключає можливість місцевого | |

|живлення з поверхневих джерел | |

|або інших недостатньозахищених | |

|підземних горизонтів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|при використанні інших |50 |

|водоносних горизонтів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|3) для підруслових |Як для поверхневих джерел |

|інфільтраційних водозаборів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|д) при штучному поповненні | |

|запасів підземних вод: | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) для споруд закритого типу |50 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) для споруд відкритого типу |100 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|е) для водопровідних споруд: | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) від стін резервуарів чистої |30 |

|води, фільтрів (крім напірних),| |

|контактних освітлювачів з | |

|відкритою поверхнею води | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) від решти споруд і стовбурів|15 |

|водонапірних башт | |

------------------------------------------------------------------

Примітка. Межа першого поясу водопровідних споруд повинна збігатися з огорожею майданчика споруд.

Ширина санітарно-захисної смуги повинна передбачатися не менше, м:

------------------------------------------------------------------

|а) для водопровідних споруд, |100 |

|розташованих за межами другого | |

|поясу зони джерела | |

|водопостачання, від межі | |

|першого поясу | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|б) для водогонів (від крайніх | |

|водогонів): | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) в сухих ґрунтах при діаметрі|10 |

|до 1000 мм | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) те саме, при діаметрі більше|20 |

|1000 м | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|3) у мокрих ґрунтах водогонів |50 |

------------------------------------------------------------------

Примітка. При прокладанні водоводів по забудованій території ширина смуги може бути зменшена за погодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби.

8.12 Санітарно-захисні зони від споруд міських каналізаційних систем до меж житлової забудови, ділянок громадських будинків і підприємств харчової промисловості слід приймати за таблицею 8.4.

Таблиця 8.4

-----------------------------------------------------------------------

| Споруда | Ширина зони, м, при розрахунковій |

| | продуктивності споруд, |

| | тис.куб.м/добу |

| |-----------------------------------------|

| |до 0,2 | більше |більше 5|більше 50 |

| | |0,2 до 5| до 50 | до 280 |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Споруди механічної та | 150 | 200 | 400 | 500 |

|біологічної очистки з | | | | |

|мулистими майданчиками і | | | | |

|такими мулистими | | | | |

|майданчиками, що розміщені | | | | |

|окремо | | | | |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Те саме, з термомеханічною | 100 | 150 | 300 | 400 |

|обробкою осадів у закритих | | | | |

|приміщеннях | | | | |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Поля фільтрації | 200 | 300 | 500 | - |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Землеробські поля зрошення | 150 | 200 | 400 | - |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Біологічні ставки | 200 | 200 | 300 | 300 |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Споруди з циркуляційними | 150 | - | - | - |

|каналами | | | | |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Насосні станції | 15 | 20 | 20 | 30 |

|---------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Зони для споруд продуктивністю більше |

|280 тис.куб.м/добу, а також при відході від традиційної технології |

|очистки стічних вод або обробки осаду, встановлюються за |

|погодженням з Міністерством охорони здоров'я. |

| Примітка 2. Зони від споруд механічної та біологічної очистки |

|з мулистими майданчиками і від окремо розташованих мулистих |

|майданчиків при продуктивності більше 500 тис.куб.м/добу слід |

|приймати не менше 1 км. |

| Примітка 3. При розташуванні житлової забудови з підвітряного |

|боку стосовно до очисних споруд зазначені у таблиці зони |

|допускається збільшувати не більше як у 2 рази, при сприятливій |

|розі вітрів - зменшувати не більше як на 25%. |

| Примітка 4. При відсутності мулистих майданчиків на території |

|очисних споруд продуктивністю більше 0,2 тис.куб.м/добу розмір |

|зони слід скорочувати на 30%. |

| Примітка 5. Зони від полів фільтрації площею до 0,5 га і від |

|споруд механічної та біологічної очистки на біофільтрах |

|продуктивністю до 50 куб.м/добу слід приймати 100 м. |

| Примітка 6. Зону від полів підземної фільтрації |

|продуктивністю менше 15 куб.м/добу слід приймати 15 м. |

| Примітка 7. Зону від фільтруючих траншей і піщано-гравійних |

|фільтрів слід приймати 25 м, від септиків - 5 м, від фільтруючих |

|колодязів - 8 м, від аераційних установок на повне окислення з |

|аеробною стабілізацією мулу при продуктивності до 700 куб.м/добу - |

|50 м. |

| Примітка 8. Зону від очисних споруд поверхневих вод із |

|сельбищних територій слід приймати 100 м, від насосних станцій - |

|15 м. |

-----------------------------------------------------------------------

8.13 Деталізація вирішень з окремих елементів систем повинна здійснюватися відповідно до вимог спеціалізованих нормативів - зовнішні мережі і споруди, внутрішній водопровід і каналізація будинків.

Енергопостачання

8.14 Енергопостачання міських і сільських поселень слід передбачати від мереж районної енергетичної системи з максимальним залученням нетрадиційних джерел електричної енергії: геліо-, геотермальних, вітрових установок тощо.

8.15 При виборі потужностей джерел енергопостачання розрахункова потреба у теплі, газі та електроенергії визначається:

- для промислових і сільськогосподарських підприємств - за їхніми замовленнями, аналогічними проектами нових підприємств і тих, що реконструюються, а також за укрупненими показниками енергоозброєності або енергомісткості на підприємствах даної галузі промисловості з урахуванням місцевих умов;

для комунально-побутових потреб - відповідно до чинних нормативів.

Для попередніх розрахунків допускається застосовувати укрупнені показники електроспоживання, де враховується житловий і громадський сектор поселень, підприємства комунально-побутового обслуговування, зовнішнє освітлення, міський транспорт (крім метрополітену), системи теплопостачання, водопостачання і водовідведення, наведені у таблиці 8.5.

Таблиця 8.5

--------------------------------------------------------------------

| Ступінь | Електроспоживання, | Річна кількість годин |

| благоустрою |кВт год./люд. на рік |використання максимуму |

| житлових і | | електричного |

| громадських | | навантаження, год. |

| будинків і |---------------------+-------------------------|

| поселень |на першу|на розрахун-|на першу|на розрахун- |

| | чергу |ковий термін| чергу |ковий термін |

|------------------------------------------------------------------|

| Міста |

|------------------------------------------------------------------|

| Будинки, не обладнані стаціонарними електроплитами: |

|------------------------------------------------------------------|

|без кондиціонерів | 800 | 1700 | 3100 | 5200 |

|------------------+--------+-------------+--------+---------------|

|з кондиціонерами | 840 | 2000 | 5200 | 5700 |

|------------------------------------------------------------------|

| Будинки, обладнані стаціонарними електроплитами: |

|------------------------------------------------------------------|

|без кондиціонерів | 1300 | 2100 | 4500 | 5300 |

|------------------+--------+-------------+--------+---------------|

|з кондиціонерами | 1600 | 2400 | 5300 | 5800 |

|------------------------------------------------------------------|

| Селища і сільські поселення (без кондиціонерів) |

|------------------------------------------------------------------|

|Будинки, не | 800 | 950 | 3000 | 4100 |

|обладнані | | | | |

|стаціонарними | | | | |

|електроплитами | | | | |

|------------------+--------+-------------+--------+---------------|

|Будинки, обладнані| 1000 | 1350 | 3900 | 4400 |

|стаціонарними | | | | |

|електроплитами | | | | |

|(100%) | | | | |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Застосування стаціонарних електроплит слід|

|погоджувати з планувальними організаціями відповідно до чинних|

|нормативів так само, як і райони з використанням побутових|

|кондиціонерів. |

| Примітка 2. Укрупнені показники наведені для великих міст.|

|Для інших типів міст застосовуються коефіцієнти: для найзначніших|

|- 1,2; значних - 1,1; середніх - 0,9 і малих - 0,8. |

--------------------------------------------------------------------

8.16 Кількість, потужність і напруга понижувальних підстанцій, а також їх розміщення визначаються за погодженням з розвитком районної енергосистеми.

8.17 Понижувальні підстанції глибокого вводу з трансформаторами потужністю 16 тис.кВА вище призначені для електропостачання житлових районів, а на територіях курортних зон і комплексів усі трансформаторні підстанції і розподільні пристрої слід передбачати закритого типу.

8.18 На підходах до підстанцій повітряних і кабельних ліній повинні бути забезпечені технічні смуги для їх вводу і виводу розмірами залежно від кількості і напруги ліній.

Розміри земельних ділянок для закритих підстанцій і розподільних пристроїв слід приймати 0,6 га, для відкритих - 0,5 - 1,5 га при неодмінній умові дотримання санітарних вимог, для пунктів переходу повітряних ліній у кабельні - не більше 0,1 га.

8.20* Трансформаторні підстанції потужністю не більше 2 x 1000 кВА і розподільні пункти напругою до 20 кВ слід споруджувати закритими і розміщувати від вікон житлових і громадських будинків на відстані не менше 10 м, від лікувальних і оздоровчих установ - відповідно не менше 25 м і 15 м.

8.21 Не слід розміщувати трансформаторні підстанції у зсувних зонах, зонах затоплення і передбачати заходи проти їх затоплення.

8.22 Лінії електропередачі, які входять до загальних енергетичних систем, не допускається розміщувати на територіях промислових і сільськогосподарських підприємств.

8.23* Повітряні лінії електропередачі (далі ПЛ) напругою 35 кВ і вище слід розміщувати за межами сельбищних територій, а при реконструкції міст - передбачати їх винесення за межі сельбищних територій.

Для повітряних і кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв (далі - електричні мережі) всіх напруг встановлюються охоронні і санітарно-захисні зони, розміри яких залежать від типу і напруги енергооб'єкта. Розміри цих зон слід приймати за таблицею 8.5а*.

Використання земельних ділянок в охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж повинне бути письмово узгоджене з власниками цих мереж, державними органами пожежної охорони та санітарного нагляду.

В охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж забороняється:

а) будувати житлові, громадські та дачні будинки;

б) розташовувати автозаправні станції або сховища пально-мастильних матеріалів;

в) влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту здійснювати зупинки всіх видів транспорту (крім залізничного) в охоронних зонах ПЛ електропередачі напругою 330 кВ і вище.

д) розміщувати будь-які споруди і будинки в охоронних і санітарно-захисних зонах ПЛ напругою 500 - 750 кВ, а також кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв всіх класів напруги.

В охоронних і санітарно-захисних зонах ПЛ напругою до 330 кВ включно, якщо затвердженою містобудівною документацією не передбачено іншого виду використання цих земель, дозволяється розміщення виробничих будинків і споруд, колективних гаражів і відкритих стоянок легкових транспортних засобів. При цьому відстань по горизонталі від проекції крайніх проводів при їх найбільшому відхиленні до найближчих частин будинків і споруд, які виступають, повинна бути не менше вказаної в таблиці 8.5а*.

В охоронних зонах ПЛ напругою 110 - 220 кВ допускається за технічними умовами власників цих мереж та органів державної пожежної охорони розташування колективних гаражів легкових транспортних засобів, виробничих будинків і споруд, виконаних із вогнетривких матеріалів та під'їзд до них в межах всієї охоронної зони, в тому числі під проводами ПЛ.

Технічні умови повинні мати вимоги чинних нормативних актів з будівництва експлуатації, охорони, пожежної та електричної безпеки енергооб'єктів.

Охоронні зони електричних мереж також встановлюються за периметром трансформаторний підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв - на відстані 3 м від огорожі або споруди; уздовж підземних кабельних ліній електропередачі до 1 кВ, прокладених під тротуарами в населених пунктах, у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами від крайніх кабелів на відстані 0,6 м у напрямку будинків і споруд та на відстані 1 м у напрямку проїжджої частини вулиці.

Таблиця 8.5а*

--------------------------------------------------------------------

| Тип ліній |Напру- |Охорон-| Санітарно- | Відстань по |

| |га, кВ | на | захисна | горизонталі від |

| | | зона*)| зона**), м | проекцій крайніх |

| | | м | | проводів при їх |

| | | | | найбільшому |

| | | | | відхиленні до |

| | | | | найближчих частин |

| | | | |будинків і споруд, |

| | | | |які виступають, та |

| | | | | гаражів, м |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

|Повітряна | До 20 | 10 | - | 2 |

|лінія |включ. | | | |

|електро- | | | | |

|передачі (ПЛ) | | | | |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 35 | 15 | - | 4 |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 110 | 20 | - | 4 |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 150 | 25 | - | 5 |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 220 | 25 | - | 6 |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 330 | 30 | 20 | 8 |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 500 | 30 | 30 | - |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 750 | 40 | 40 | - |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

|Кабельна лінія|До 220 | 1 | - | - |

|електро- |включ. | | | |

|передачі в | | | | |

|грунті | | | | |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

|Кабельна лінія|До 220 | 100 | - | - |

|електро- |включ. | | | |

|передачі у | | | | |

|воді | | | | |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

|Трансфор- |До 220 |3 (від | - | - |

|маторна |включ. |огоро- | | |

|підстанція, | |жі) | | |

|розподільний | | | | |

|пункт, | | | | |

|пристрій | | | | |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

|Трансфор- |330 та |3 (від |За | - |

|маторна |вище |огоро- |результатами | |

|підстанція | |жі) |замірів | |

|------------------------------------------------------------------|

|--------------- |

| *) Охоронна зона ліній електропередачі - це зона уздовж лінії|

|електропередачі, що є земельною ділянкою повітряним простором, |

|обмеженими вертикальними уявними площинами, що віддалені по обидві|

|сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їхнього|

|положення. |

| **) Санітарно-захисна зона - це територія уздовж траси ПЛ|

|напругою 330 кВ та вище, на якій напруженість електричного поля|

|перевищує 1 кВ/м, або яка має границі земельної ділянки по обидві|

|сторони ПЛ на відстанях від проекції крайніх проводів на землю за|

|умови невідхиленого їхнього положення. |

--------------------------------------------------------------------

8.24 Лінії електропередачі до понижувальних підстанцій глибокого вводу напругою 110 кВ і вище у значних і найзначніших містах, а також електричні мережі напругою до 35 кВ включно у межах сельбищних територій усіх видів поселень із будинками заввишки 4 поверхи і вище, слід виконувати кабелем.

8.25* На виробничих територіях населених пунктів найменші відстані від високовольтних проводів повітряних ліній до поверхні землі, будинків і споруд, збудованих з неспалимих матеріалів, приймати відповідно до таблиці 8.6*.

Таблиця 8.6*

--------------------------------------------------------------------

| Умови роботи |Ділянка, споруда| Найменша відстань, м, при |

| | | напрузі ВЛ, кВ |

| | |---------------------------------|

| | |до 35 |110 |150 |220 |330 і 500 |

|---------------+----------------+------+----+----+----+-----------|

|Нормальний |До поверхні | 7 | 7 |7,5 | 8 | 8 | 8 |

|режим |землі | | | | | | |

| |----------------+------+----+----+----+----+------|

| |До будинків і | 3 | 4 | 4 | 5 | 6 | |

| |споруд | | | | | | |

|---------------+----------------+------+----+----+----+----+------|

|Обрив проводу у|До поверхні | 4,5 |4,5 | 5 |5,5 | 6 | |

|сусідньому |землі | | | | | | |

|прогоні | | | | | | | |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка. Лінії електропередачі не повинні перешкоджати|

|безпечній роботі пожежних автодрабин і колінчастих підйомників. |

--------------------------------------------------------------------

8.26 Теплоелектроцентралі (ТЕЦ) слід розміщувати за межами сельбищної території, як правило, з мінімальною довжиною магістральних теплотрас до центрів теплових навантажень.

8.27 У житлових районах при забудові будинками більше двох поверхів за відсутності можливості підключення споживачів до діючих джерел централізованого теплопостачання (виробничо-опалювальних котелень, ТЕЦ та ін.) слід передбачати будівництво укрупнених опалювальних котелень. Ступінь їх укрупнення визначається у кожному окремому випадку техніко-економічним розрахунком.

8.28 Районні опалювальні котельні необхідно розміщувати за межами житлових районів на спеціально виділених ділянках (у кварталах комунально-господарського призначення або комунально-складських територіях).

8.29 При реконструкції житлових районів необхідно передбачати централізоване теплопостачання як для нової, так і для тієї забудови, що зберігається, відповідно до розроблюваних схем теплопостачання.

8.30 У житлових районах, забудованих одно- і двоповерховими житловими будинками з підвищеною щільністю населення, допускається передбачати їх централізоване теплопостачання при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні.

8.31 У закритих і відкритих системах централізованого теплопостачання необхідність улаштування центральних теплових пунктів для житлових і громадських будинків повинна бути обґрунтована техніко-економічним розрахунком.

8.32 У містах, розташованих у IV кліматичному районі, слід передбачати при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні геліокотельні, геліосистеми для гарячого водопостачання, а також централізовані системи холодопостачання відповідно до нормативів щодо опалення, вентиляції.

8.33 Можливість застосування електроенергії як єдиного енергоносія (для традиційних освітлювальних і побутових електроприладів, харчоприготування, для теплопостачання, гарячого водопостачання, з акумуляцією теплової енергії) повинна бути обґрунтована техніко-економічним розрахунком.

8.34 Розміри земельних ділянок для окремо розташованих опалювальних котелень, які розташовані у районах житлової забудови, слід приймати з урахуванням розміщення обладнання з очищення газів котелень, що відходять, для охорони повітряного басейну.

Розміри земельних ділянок для опалювальних котелень, що стоять окремо і розміщуються у районах житлової забудови, слід приймати за таблицею 8.7.

Таблиця 8.7

--------------------------------------------------------------------

| Теплопродуктивність котелень, | Розміри земельних ділянок, га, |

| Гкал/год. (МВт) |котелень, що працюють на паливі |

| |----------------------------------|

| | твердому | газоподібному |

|-------------------------------+---------------+------------------|

|5 - 10 (6 - 12) | 1,0 | 1,0 |

|-------------------------------+---------------+------------------|

|Більше 10 - 50 (12 - 58) | 2,0 | 1,5 |

|-------------------------------+---------------+------------------|

|Більше 50 - 100 (58 - 116) | 3,0 | 2,5 |

|-------------------------------+---------------+------------------|

|Більше 100 - 200 (116 - 233) | 3,7 | 3,0 |

|-------------------------------+---------------+------------------|

|Більше 200 - 400 (233 - 466) | 4,3 | 3,5 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Розміри земельних ділянок опалювальних котелень,|

|які забезпечують споживачів гарячою водою з безпосереднім|

|водозабором, а також котелень, доставка палива яким передбачається|

|залізницею, слід збільшувати на 20%. |

| Примітка 2. Розміщення золошлаковідвалів слід передбачати за|

|сельбищною територією. Умови розміщення золовідвалів і визначення|

|розмірів майданчиків для них треба передбачати за нормами для|

|котельних установок. |

| Примітка 3. Розміри санітарно-захисних зон від котелень|

|визначаються відповідно до чинних санітарних норм. |

--------------------------------------------------------------------

8.36 Розміри земельних ділянок газонаповнювальних станцій (ГНС) залежно від їх продуктивності слід приймати за проектом, але не більше, га, для станцій продуктивністю:

------------------------------------------------------------------

|а) 10 тис.т/рік | 6 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|б) 20 тис.т/рік | 7 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|в) 40 тис.т/рік | 8 |

------------------------------------------------------------------

8.37 Розміри земельних ділянок газонаповнювальних пунктів (ГНП) і проміжних складів балонів (ПСБ) слід приймати не більше 0,6 га.

Відстані від них до будинків і споруд різного призначення слід приймати відповідно до норм газопостачання (таблиці 8.8 і 8.9).

Таблиця 8.8

------------------------------------------------------------------

|Загальна місткість | Максимальна | Відстань від резервуарів до |

| резервуарів, | місткість | будинків (житлових, |

| куб.м | одного | громадських, виробничих та |

| | резервуара, |ін.), що не належать до ГНП, |

| | куб.м | м |

| | |-----------------------------|

| | | наземних | підземних |

|-------------------+--------------+--------------+--------------|

|Від 50 до 100 | 25 | 80 | 40 |

|-------------------+--------------+--------------+--------------|

|Те саме | 50 | 100 | 50 |

|-------------------+--------------+--------------+--------------|

|Більше 100 до 200 | 50 | 150 | 75 |

------------------------------------------------------------------

Таблиця 8.9

------------------------------------------------------------------

| Будинки і споруди | Відстані від будинку, складу і |

| | навантажувально-розвантажувальних |

| | майданчиків залежно від кількості |

| | наповнених 50-метрових балонів, м |

| |---------------------------------------|

| |До 400 |Від 400| Більше |Незалежно від |

| | |до 1200| 1200 | місткості |

|------------------------+-------+-------+--------+--------------|

|Будинки і споруди на | 20 | 25 | 30 | - |

|території ПСБ | | | | |

|------------------------+-------+-------+--------+--------------|

|Житлові будинки | - | - | - | 50 |

|------------------------+-------+-------+--------+--------------|

|Громадські будинки | - | - | - | 100 |

|невиробничого характеру | | | | |

|------------------------+-------+-------+--------+--------------|

|Будинки промислових і | - | - | - | 20 |

|сільськогосподарських | | | | |

|підприємств, а також | | | | |

|підприємства побутового | | | | |

|обслуговування | | | | |

|виробничого характеру, | | | | |

|автомобільні дороги (до | | | | |

|краю дороги), залізниці,| | | | |

|включаючи під'їзні (до | | | | |

|осі) колії | | | | |

------------------------------------------------------------------

Зв'язок, радіомовлення, телебачення

8.38 У сучасних містах телефонний зв'язок здійснюється на базі автоматичних телефонних станцій (АТС).

8.39 Ємність АТС повинна враховувати:

а) потребу квартирного сектора з розрахунку один телефон на одну сім'ю;

б) потребу народногосподарського сектора з розрахунку 20-25% від кількості сімей.

8.40 АТС слід передбачати в окремих будинках, розміщених у житлових районах, у центрах телефонних навантажень з урахуванням перспектив розвитку сельбищної території:

а) будинок АТС необхідно розміщувати на вільному майданчику в середині житлового кварталу з максимально можливим віддаленням від промислових підприємств (не менше 0,5-1 км), магістральних вулиць і площ, залізничних вокзалів і колій, ліній електропередачі і шосейних доріг;

б) площа і конфігурація ділянки під будинок АТС повинні дозволяти розміщення як технічного будинку, так і підсобних споруд;

в) площі будинків АТС повинні забезпечувати розвиток на їхню кінцеву ємність, визначену з урахуванням перспективи на 15-20 років.

8.41 Для попередніх розрахунків площі будинків АТС слід визначати виходячи із середніх площ, які припадають на одиницю ємності станції, вказаних у таблиці 8.10.

Таблиця 8.10

------------------------------------------------------------------

| Одиниця ємності | Площа, кв.м |

| |-----------------------------|

| |координат-| електронних і |

| | них АТС | квазіелектронних |

| | | АТС |

|----------------------------------+----------+------------------|

|Один абонентський номер (РАТС)[3] | 0,11 | 0,05 |

|----------------------------------+----------+------------------|

|Один еквівалентний номер (РАТС з | 0,15 | 0,07 |

|вузловим обладнанням) | | |

|----------------------------------------------------------------|

8.42 Відстань між будинком АТС і житловими, громадськими і виробничими будинками слід приймати на підставі розрахунків інсоляції та освітленості, а також відповідно до протипожежних вимог.

Між довгими сторонами будинків заввишки 2-3 поверхи слід приймати відстані не менше 15 м, а заввишки 4 поверхи - не менше 20 м, між довгими сторонами будинку АТС і торцями житлових будинків з вікнами із житлових кімнат - не менше 10 м. Вказані відстані можуть бути скорочені при дотриманні норм інсоляції та освітленості.

8.43 Обладнання підстанцій ємністю 1000-2000 номерів може розміщуватися у пристосованих житлових приміщеннях з дотриманням необхідних заходів пожежної і вибухонебезпеки.

8.44 Розвиток радіотрансляції у містах повинен здійснюватися шляхом впровадження трипрограмного мовлення. Міські телефонні та радіотрансляційні мережі, як правило, робляться підземними (кабельними).

8.45 Підведення кабельної каналізації до будинку АТС повинне здійснюватись, як мінімум, з двох сторін; кабелі зв'язку на міській телефонній мережі слід прокладати у кабельній каналізації і, як виняток, при відповідних обґрунтуваннях безпосередньо у ґрунті. Прокладання кабелів у ґрунті не допускається на ділянках, які не мають закінченого горизонтального планування, піддаються здиманню, заболочені, а також по вулицях, які підлягають закриттю при переплануванні або реконструкції міста, у приміських зонах.

8.46 Кабельна каналізація повинна враховувати потреби телефонної мережі, диспетчеризації, радіомовлення і телебачення.

8.47 Підсилювальні станції проводового мовлення слід розміщувати в будинках АТС, в окремо розташованих будинках та у пристосовуваних житлових приміщеннях при дотриманні необхідних санітарних норм.

8.48 При проектуванні нових житлових районів слід враховувати можливість будівництва кабельного телебачення. Головна станція кабельного телебачення повинна розміщуватися у центрах забудови районів, в будинку, домінуючому за поверховістю, на площах 10-20 кв.м.

8.49 Майданчики для радіотелевізійних станцій (РТС) необхідно вибирати так, щоб напруженість поля, яка створюється ними на територіях населених пунктів, не перевищувала допустимих рівнів напруженості поля для населення відповідно до вимог "Тимчасових санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних полів, які створюються радіотехнічними об'єктами.

8.50 Віддалення майданчиків РТС від аеропортів, аеродромів і висоти антенних опор на цих майданчиках повинне бути погоджене з відомствами і організаціями, у віданні яких знаходяться ці аеропорти і аеродроми.

У межі міста допускається установлення радіопередавачів потужністю до 0,1 кВт.

8.51 Мінімальні відстані від прийомних радіостанцій до усіх джерел індустріальних радіоперешкод слід приймати за таблицею 8.11.

Таблиця 8.11

------------------------------------------------------------------

| Джерела індустріальних радіоперешкод |Відстань, |

| | м |

|-----------------------------------------------------+----------|

|Шосейні дороги з інтенсивним рухом автотранспорту | 400 |

|-----------------------------------------------------+----------|

|Електрифіковані залізниці, трамвайні й тролейбусні | 2000 |

|лінії | |

|----------------------------------------------------------------|

| Промислові підприємства, великі гаражі, автобази, авторемонтні |

| майстерні, лікувальні установи, які мають електроапаратуру: |

|----------------------------------------------------------------|

|з пристроями перешкодозаглушування, що відповідають | 1000 |

|вимогам норм допустимих радіоперешкод | |

|-----------------------------------------------------+----------|

|без пристроїв радіозаглушування | 2000 |

|----------------------------------------------------------------|

| Повітряні лінії зв'язку: |

|----------------------------------------------------------------|

|з високочастотним ущільненням | 1000 |

|-----------------------------------------------------+----------|

|без високочастотного ущільнення | 500 |

|----------------------------------------------------------------|

| Лінії електропередачі напругою, кВ: |

|----------------------------------------------------------------|

|6 - 35 | 500 |

|-----------------------------------------------------+----------|

|110 - 220 | 1000 |

|-----------------------------------------------------+----------|

|300 - 750 | 2000 |

------------------------------------------------------------------

8.52* Розміщення підприємств, будинків і споруд зв'язку, радіомовлення і телебачення, диспетчеризації систем інженерного обладнання пожежної та охоронної сигналізації слід здійснювати відповідно до вимог нормативних документів, затверджених у встановленому порядку.

Розміщення інженерних мереж

8.53 Інженерні мережі слід розміщувати переважно у межах поперечних профілів вулиць і доріг: під тротуарами і розділювальними смугами - інженерні мережі в колекторах, каналах або тунелях; у межах розділювальних смуг - теплові мережі, водопровід, газопровід, господарсько-побутову й дощову каналізацію.

При ширині проїжджої частини більше 22 м слід передбачати розміщення мереж водопроводу по обох боках вулиць.

8.54 При реконструкції проїжджої частини вулиць і доріг з улаштуванням дорожніх капітальних покриттів, під якими розміщені підземні інженерні мережі, слід передбачати винесення цих мереж на розділювальні смуги і під тротуари. При відповідному обґрунтуванні допускається під проїжджими частинами вулиць збереження існуючих, а також прокладання у каналах і тунелях нових мереж. На існуючих вулицях, що не мають розділювальних смуг, допускається розміщення нових інженерних мереж під проїжджою частиною за умови розміщення їх у тунелях або каналах; при технічній необхідності допускається прокладання газопроводу під проїжджими частинами вулиць.

8.55 Прокладання підземних інженерних мереж слід, як правило, передбачати суміщеним у загальних траншеях; у тунелях за необхідності одночасного розміщення теплових мереж діаметром від 500 до 900 мм, в умовах реконструкції від 200 мм водопроводу до 300 мм, більше десяти кабелів зв'язку і десяти силових кабелів напругою до 10 кВ; при реконструкції магістральних вулиць і районів історичної забудови; при нестачі місця у поперечному профілі вулиць для розміщення мереж у траншеях; на пересіканнях з магістральними вулицями і залізничними пунктами. У тунелях допускається також прокладання повітропроводів, напірної каналізації та інших інженерних мереж. Спільне прокладання газопроводів і трубопроводів, які транспортують легкозаймисті й горючі рідини, з кабельними лініями не допускається.

Примітка 1. На ділянках забудови у складних ґрунтових умовах (лесові, просідаючі) треба передбачати прокладання інженерних мереж у прохідних тунелях.

Примітка 2. На сельбищних територіях у складних планувальних і гідрогеологічних умовах допускається прокладання наземних теплових мереж при відповідному обґрунтуванні згідно із СНіП по теплових мережах і з дозволу виконкомів місцевих рад.

8.56 Відстані по горизонталі (у світлі) від найближчих підземних інженерних мереж до будинків і споруд слід приймати за додатком 8.1, таблиця 1.

Відстані по горизонталі (у світлі) між сусідніми інженерними підземними мережами при їх паралельному розміщенні слід приймати за додатком 8.1, таблиця 2, а на вводах інженерних мереж у будинках сільських поселень - не менше 0,5 м. При різниці в глибині залягання суміжних трубопроводів понад 0,4 м відстані (додаток 8.1, таблиця 2) треба збільшувати з урахуванням стрімкості схилів траншей, але не менше глибини траншеї до підошви насипу і брівки виїмки.

8.57 Пересікання інженерними мережами споруд метрополітену слід передбачати під кутом 90 град., в умовах реконструкції кут пересікання допускається зменшувати до 60 град. Пересікання інженерними мережами стаціонарних споруд метрополітену, як правило, не допускається.

На ділянках пересікання трубопроводи повинні мати схил в один бік і бути заключені у захисні конструкції (стальні футляри, монолітні бетонні або залізобетонні канали, колектори, тунелі). Відстань від зовнішньої поверхні обробок споруд метрополітену до кінця захисних конструкцій повинна бути не менше 10 м у кожний бік, а відстань по вертикалі (у світлі) між обробкою або підошвою рейки (при наземних лініях) і захисною конструкцією - не менше

1 м.

Прокладання газопроводів під тунелями не допускається.

Переходи інженерних мереж під наземними лініями метрополітену слід передбачати з урахуванням вимог чинних нормативів. При цьому мережі повинні бути виведені на відстань не менше 3 м за межі огорож наземних ділянок метрополітену.

Примітка 1. У місцях, де споруди метрополітену розміщуються на глибині 20 м і більше (від верху конструкції до поверхні землі), а також у місцях залягання між верхом обробки споруд метрополітену і низом захисних конструкцій інженерних мереж глин, нетріщинуватих скельних або напівскельних ґрунтів потужністю не менше 6 м, викладені вимоги до пересікання інженерними мережами споруд метрополітену не пред'являються, а улаштування захисних конструкцій непотрібне.

Примітка 2. У місцях пересікання споруд метрополітену напірні трубопроводи слід передбачати із сталевих труб з улаштуванням з обох боків ділянки пересікання колодязів з недовипусками і встановленням у них запірної арматури.

8.58 При пересіканні підземних інженерних мереж з пішохідними переходами слід передбачати прокладання трубопроводів під тунелями, а кабелів силових і зв'язку - над тунелями.

8.59 Прокладання по сельбищній території трубопроводів із легкозаймистими і горючими рідинами, а також із зрідженими газами для постачання промислових підприємств і складів, не допускається.

8.60 Мінімально допустиме заглиблення підземних трубопроводів під кабелі зв'язку наведено у додатку 8.2, таблиця 1.

Відстані від кабельної каналізації до будинків, споруд і найближчих інженерних споруд - за додатком 8.2, таблиця 2.