Інсулін: будова, біосинтез та секреція; вплив на обмін вуглеводів, ліпідів, амінокислот та білків. Рістстимулюючі

ефекти інсуліну.

Інсулін – поліпептидний гормон, молекула якого складається з двох ланцюгів – А та В, що мають, відповідно, 21 та 30 амінокислотних залишків. Пептидні ланцюги сполучені між собою дисульфід ними зв*язками, що з*єднають залишок А7 з залишком В7, та залишок А20 із залишком В19.

Інсулін синтезується в рибосомах В-(β-)клітин підшлунковї залози у вигляді препрогормону – білка, який у результаті обмеженого протеолізу послідовно перетворюється в ендоплазматичному ретикулота та апараті Гольджі на про гормон та зрілий інсулін. Молекули інсуліну спаковуються в секреторні гранули, де вони утворюють комплекси з іонами цинку. Секреція інсуліну з клітини відбувається шляхом еміоцитозу, який полягає в міграції гранул до плазматичної мембрани, злитті гранул з мембраною, розчиненні мембрани та

«екструзії» - викиду вмісту мембрани в екстра целюлярний простір. Секреція інсуліну є енергозалежним процесом, головним фізіологічним стимулом секреції є збільшення концентрації глюкози в крові понад рівень фізіологічної норми (3,3-5,5 ммоль/л).

Вплив на обім вуглеводів:

1)стимуляцією транспорту глюкози з екстра целюлярного простору через плазматичні мембрани всередину клітин.

2)сприянням утилізації глюкози в м*язах, печінці, жирові тканині тощо шляхами гліколізу, пентозофосфатного шляху та синтезу глікогену

Вплив на омін ліпідів:

1)активацією синтезу вищих жирних кислот за рахунок збільшення притоку відповідних субстратів: ацетил-КоА та НАДФН, що утворюються при метаболізмі глюкози

2)активацією синтезу триацилгліцеролів із жирних кислот та гліцерил-3-фосфату, який також постачається у збільшенній кількості при гліколітичному розщепленні глюкози

3)гальмуванням лі полізу в адипоцитах, що зумовлено зменшенням концентрації цАМФ, необхідного для активації ТГ-ліпази та протидією лі політичному впливу катехоламінів та глюкагону.

Вплив на амінокислоти та білки:

1)стимуляцією транспорту нейтральних амінокислот через плазматичні мембрани

2)активацією процесів рибосомальної трансляції, синтезу рРНК та деяких мРНК (у м*язах, печінці, нирках, сполучній тканині).

Інсулін має ріст стимулюючі ефекти, що пов*язані як із стимуляцією надходження в клітини енергетичних та пластичних субстратів для росту (глюкози, амінокислот), так і з безпосереднім активуючим впливом на біосинтез (реплікацію) ДНК, прискоренням переходу клітин у S-фазу. Інсулін здійснює позитивний вплив на проліферацію тваринних клітин у культурі, подібний до дії пептидних факторів росту – фактора росту епідермісу, фактора росту фібробластів, тромбоцитарного фактора росту, біологічні ефекти яких також підсилюються інсуліном.