Скелет непарних плавців рибоподібних і риб

Скелет спинних і хвостових плавців круглоротих складається з довгих тонких сплющених хрящових плавцевих променів, верхні частини яких підтримують шкірну складку плавця, а основи проходять через шар мускулатури і доходять до дорсальної сторони сполучнотканинного футляра хорди. Хвостовий плавець має рівні лопаті і до самого кінця розділений хордою. Такий хвіст називається первинно-рівнолопатним або протоцеркальним.
У акули (катран) є два непарних дорсальних плавці: краніальний (Д 1) і каудальний (Д 2). Ці плавці виконують функцію кілей при плаванні. Відповідно цій функції скелет непарних плавців в акули катран вторинно змінений у порівнянні з первинною будовою його в хрящових риб. У найпростішому вигляді скелет непарних плавців складається з одного ряду хрящових променів, що носять назву радіальних променів або птерігіофорів, кожен з яких розчленований на 2-3 хрящика. До кінця кожного хрящового променя з боків примикають основи тонких еластинових ниток шкірного походження — еластотрихій (elastotrichium), що підтримують шкірну складку плавця.

Рис. 109. Спинний (дорсальний) плавець акули — катран (за Гудрічем Е. С, 1907 p.): 1 — хребет; 2 — спинний шип; 3 — основний хрящ; 4 — передні хрящі видозмінені промені.
Таку типову будову скелета плавців можна бачити на препаратах плавців блакитної акули, котячої акули і химери. У чорноморської акули катрана хрящові промені зрощені один з одним у кілька хрящових пластинок, що служать опорою для підтримування гострого шипа (рис. 109).
Хвостовий плавець (pinna caudalis) (рис. 110) акул має типову будову різнолопатного гетероцеркального плавця. Його верхня дорсальна лопать є продовженням хребта. Нижня вентральна більш широка лопать підтримується біля основи подовженими хрящами нижніх дуг хвостових хребців (basiventrale). Сама ж шкірна складка плавця підтримується тільки шкірними променями, еластотрихіями. По середній лінії скелета хвостового плавця продовжується ряд хвостових хребців. Вони відокремлені один від одного посегментно сполучнотканинними прошарками і над кожним тілом хребця добре помітні основні дужки (basidorsale), пронизані черевними корінцями - спинномозкових нервів. Між ними вклинені хрящові трикутники, інтеркалярії — вставні проміжні елементи, пронизані спинними корінцями спинномозкових нервів. На кожній з верхніх дужок хребців розташовується ряд довгих нерозчленованих на окремі членики (як це було в непарних плавцях) хрящових плавцевих променів.

Рис. 110. Скелет хвостового плавця акули-катран (за Гуртовим М. М. та ін., 1976 р.): 1 — хребет; 2 — основний елемент нижньої дуги; 3 — верхня вставочна пластинка; 4 — дорсальні хрящі; 5 — еластинові промені
Вони не відповідають радіальним променям непарних плавців і мають особливу назву дорсоспинальних хрящів (dorsospinale). На вентральних кінцях подовжених нижніх дуг, що підтримують нижню лопать хвостового плавця, також лежить ряд додаткових маленьких хрящиків, що відповідають dorsospinalia. їх називають ventrospinalia. Ці додаткові елементи в хребті є тільки в ділянці хвостового плавця, у тулубі їх немає. При порівнянні з круглоротими вони можуть бути зіставлені з залишками скелета непарних плавців давніх предків хребетних. У тулубі акул у плавцях розвився інший скелет із розчленованих на членики променів.
Внутрішній скелет спинного плавця осетрових (рис. 111) складається з ряду хрящових променів, кожен з яких розчленований і складається, як правило, із двох члеників. Основи променів сполучною тканиною з'єднуються з остистими відростками верхніх дуг хребців.
На цих променях починаються м'язові пучки, що прикріплюються до шкіри лопаті плавця і до основ його лепідотрихій. Зовнішній скелет плавця представлений шкірними кістковими, головним чином розчленованими, променями — лепі-дотрихіями.
В анальному плавці (рис. 112) внутрішній скелет складають також хрящові розчленовані промені, проксимальні кінці яких сполучною
тканиною укріплені з гемальними відростками відповідного відділу осьового скелету. Зовнішня лопать плавця підтримується розчленованими лепідотрихіями, як і в спинному плавці.
У внутрішньому скелеті гетероцеркального хвостового плавця (рис. 113) хорда поступово тоншає і повертає в його верхню лопать. Супровідні її верхні хрящові дуги хребців із хрящовими дорсальними остистими відростками поступово зменшуються в розмірах. Нижні хрящові дуги з вентральними остистими відростками у передній частині плавця великі із сильним розростанням ге-мальних дуг, що служать опорою для вентральної лопаті хвостового плавця.
У ряді верхніх і нижніх дуг хребців хвостового плавця проміжні елементи (ін-тердорсалії і інтервентралії) просліджуються важко.
Зовнішній скелет верхньої дорсальної лопаті представлений вилкоподібними, роздвоєними біля основи кісточками — фулькрами {fulcrum) і з боків — ромбічними лусочками.
На початку плавця фулькри короткі і широкі, у середній його частині вони довгі, вузькі, до кінця лопаті плавця — значно зменшуються і тоншають. На всьому протязі дорсальна поверхня фулькр опукла. Вони лежать черепицеподібно, зберігаючи незначну рухливість відносно один одного.
Вентральна лопать хвостового плавця більших розмірів і в передній частині має вирізку. її внутрішній скелет складають слабо виражені хрящові промені — радіалії, що значною мірою приростають до ге-мальних остистих відростків. Зовнішній скелет особливо добре виражений у передньому відділі нижньої лопаті хвостового плавця. Його складають тут, як і в інших плавцях, розчленовані лепідотрихії.
Непарні плавці костистих риб розташовуються завжди по середній лінії тіла на спині і задній частині черева. У судака та окуня є два непарних дорсальних плавці, один вентральний (підхвостовий, або анальний) та хвостовий плавець. У тріски — три спинних і два анальних. Кожен із цих плавців складається з зовнішнього і внутрішнього скелета (рис. 114-115).

Рис. 114. Скелет спинних плавців окуня: 1 — ребра; 2 — вентральні або гемальні остисті відростки; 3 — хребет; 4 — дорсальні остисті відростки; 5 — опорні елементи заднього спинного плавця; 6—12 м'яких променів заднього спинного плавця; 7 — 3 тверді промені заднього спинного плавця; 8 — 14 променів переднього спинного плавця; 9 — опорні елементи переднього спинного плавця
Зовнішній скелет складається з кісткових плавцевих променів шкірного походження — лепідотрихій, що підтримують тонку шкірну складку.
Внутрішній скелет непарних плавців представлений внутрішніми радіальними променями — тонкими кісточками, загостреними внизу і розширеними зверху. Верхній кінець внутрішнього променя має кулясту форму. До нього міцно, але рухливо приєднуються лепідотрихії. Таким чином, промінь внутрішнього скелета стає носієм зовнішнього шкірного променя — птерігіофором.

Рис. 115. Скелет анального плавця окуня: 1 — дорсальні остисті відростки; 2 — хребет; 3 — вентральні остисті відростки;
4 — 8 м'яких променів анального плавця;
5 — 2 тверді промені анального плавця;
6 — опорні елементи анального плавця

Рис. 116. Скелет хвостового плавця окуня: 1 — хребет; 2 — вентральні остисті відростки; 3 — зросші хвостові хребці; 4 — короткі тверді промені вентральної лопаті хвостового плавця; 5 — м'які промені хвостового плавця; 6 — короткі тверді промені дорсальної лопаті хвостового плавця; 7 — дорсальні остисті відростки

Рис. 117. Скелет хвостового плавця судака (за Гуротвим М. М. та ін., 1976 р. із змінами): 1 — хребет; 2 — дорсальні остисті відростки; 3 — уроневралії; 4 — уростіль; 5 — короткі тверді промені дорсальної лопаті хвостового плавця; 6 — м'які промені хвостового плавця; 7 — короткі тверді промені вентральної лопаті хвостового плавця; 8 — гіпуралії; 9 — вентральні остисті відростки
Птерігіофори нижніми загостреними кінцями вклинюються між відповідними остистими відростками хребців і зв'язані з ними загальною сполучнотканинною перетинкою.
Розходження між будовою хвостового плавця і будовою інших непарних плавців зводиться до того, що зовнішні плавцеві промені (лепідотрихїі) підтримуються не птерігіофорами, які у костистих риб у хвості відсутні, а за допомогою своєрідно зміненого заднього відділу хребта (рис. 116-117).